Пшеничківська волость

Пшеничківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Канівського повіту Київської губернії з центром у селі Пшеничники.

Пшеничківська волость
Центр	Пшеничники
Площа	11 262 (1886)
Населення	8683 осіб (1886)
Густота	70.6 осіб / км²

Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 8683 осіб (4213 чоловічої статі та 4470 — жіночої), 1155 дворових господарств.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	5730	4214
Приватної власності	5320	2642
Іншої власності	212	184
Загалом	11262	7040

Основні поселення волості:

• Пшеничники — колишнє власницьке село, 1009 осіб, 128 дворів, православна церква, школа, лікарня, постоялий будинок, лавка.
• Бобриця — колишнє власницьке село при урочищах Томків и Пашків, 1022 особи, 103 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Бучак — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 583 особи, 98 дворів, постоялий будинок, винокурний завод.
• Глинча — колишнє власницьке село, 572 особи, 88 дворів, сиротинець.
• Грищинці — колишнє власницьке село при урочищі Рудь, 1100 осіб, 179 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Іваньків — колишнє власницьке село при урочищі Калашник, 993 особи, 117 дворів, постоялий будинок.
•  — колишнє власницьке село при річці Дніпро, 638 осіб, 76 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
• Трощин — колишнє власницьке село при урочищі Калашник, 827 осіб, 119 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, бурякоцукровий завод.
• Черниші — колишнє власницьке село при урочищі Рудь, 919 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.

Старшинами волості були:

• 1909—1910 роках — Яків Костянтинович Крайович,;
• 1912—1913 роках — Григорій Іванович Устенко,;
• 1915 року — Омелян Сергійович Костенко.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
• Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 259. (пол.)
• Pszeniczniki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 526. (пол.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.