Пшедбор із Бжезя

Пшедбор (Пшедбур) із Бжезя гербу Задора (пом. бл. 1387) — державний діяч Королівства Польського, підстолій краківський (1364–1370), маршалок Королівства Польського (1375–1378 та 1381–1387); вважається протопластою родини Лянцкоронських.

Пшедбор із Бжезя
пол. Przedbor (Przedbór) z Brzezia
Пшедбор із Бжезя Родовий герб Задора
Підстолій краківський
1364 — 1370
Монарх	Казимир III Великий
Попередник	Пшецлав
Наступник	Пйотр Шафранєц з Лучиць
маршалок Королівства Польського
1375 — 1378
Попередник	Ян Колчек із Закшува
Наступник	Ян з Тарнова
маршалок Королівства Польського
1381 — 1387
Попередник	Ян з Тарнова
Наступник	Міколай із Боґорії
Помер	1387 Краків, Королівство Польське
Відомий як	державний діяч
Країна	Королівство Польське
Батько	Збіґнєв із Бжезя
Діти	Збіґнєв з Бжезя, Пшедбор
Брати	Збіґнєв, Вроцлав, Пакослав (Пакош)

Життєпис

Був одним із трьох синів Збіґнєва з Бжезя — сєрадзького каштеляна та воєводи, володаря сіл Бжезя, Шарува, Домброви і Ґродковиців. Після батька одідичив Бжезе. Мав братів Збіґнєва, Вроцлава та Пакоша (Пакослава); з дружиною мали двох синів — Збіґнєва та Пшедбора.

Вперше згадку про Пшедбора з Бжезя в документах достовірно можна ідентифікувати 1357 роком, коли він без зазначення будь-якої посади засвідчував королівські документи. Імовірно, десь із цього часу перебував у королівському оточенні. З 1359 року лицар двору короля Казимира Великого, був його близьким соратником. Протягом 1364–1370 років обіймав посаду краківського підстолія. 1370 року король у своєму заповіті записав Пшедборові разом із його братами Збіґнєвом і Пакославом місто Водзіслав. Також, він отримав від цього короля у довічне володіння замок Огродзенець, в ремонт якого він вклав значні кошти. Янко із Чарнкова відзначив Пшедбора серед сановників, які приносили жертви в Краківському катедральному соборі після смерті короля. Він пожертвував 3 великі срібні чаші.

Пшедбор мав будинок у Кракові недалеко від Бохенської брами. Невдовзі став прибічником нового короля Людовика Угорського, близько 1375 року отримав посаду маршалка Королівства Польського, на якій перебував до кінця 1378 року. Декілька разів у документах тих часів він згадується як маршалок краківський. Під час кривавого інциденту між поляками та угорцями у Кракові 7 грудня 1376 року, коли загинув краківський староста Ян Кміта та було вбито, за різними даними, від 75 до 160 угорців, Пшедбор сховав у своєму будинку двох угорських юнаків, улюбленців королеви. Проте, коли він пішов до замку, його слуги самі кинули двох угорців на поталу натовпу.

Пшедбор супроводжував короля під час угорсько-польського походу на Волинь 1377 року, зокрема, взяв участь в облозі Холма, після цього з частиною польських військ прийшов на поміч королеві, який з угорськими військами тримав у облозі Белз. Після невеликої перерви, 1381 року Пшедбор знову став маршалком, обіймав цю посаду до кінця життя.

Посада маршалка королівства була пов'язана з функцією охмістра (управителя) королівського двору — ним також був Пшедбор, який наприкінці життя служив королеві Ядвізі, а після її одруження також королю Владиславу Ягайлу. За їхнього правління Пшедбор був також підскарбієм вавельським. 1387 року король записав Пшедбору 300 гривень польських грошів на замку та місті Добчицях з прилеглими землями, як відшкодування витрат на замок в Огродзенці, який був наданий Влодькові з Харбіновичів, чашнику краківському.

Помер Пшедбор із Бжезя на межі 1387–1388 років.

Примітки

1. Boniecki Adam, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 2: Bonieccy h. Bończa — Chmieleńscy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900, s. 369.
2. Przedbor z Brzezia h. Zadora. Internetowy Polski Słownik Biograficzny. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
3. Boniecki Adam, Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, T. 13: Krzemieniowscy — Lasoccy, Warszawa, Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909, s. 332.
4. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 106.
5. O śmierci Kazimierza, króla polskiego. W: Janko z Czarnkowa: Kronika Jana z Czarnkowa. Warszawa: E Wende i Sp., 1905.
6. Тимур Горбач, З історії одного фальсифікату: привілей Казимира III для панів із Бжезя [w:] Przegląd Archiwalno-Historyczny, Tom VII, Poznań, 2020, s. 225—239.
7. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 77.
8. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 75.
9. Sobiesław Szybkowski, List Wawrzyńca Tariego, stolnika królowej Barbary Cylejskiej, do marszałka Królestwa Polskiego Zbigniewa z Brzezia z 13 VII 1413 roku, [w:] ROCZNIKI HISTORYCZNE, Rocznik LXXXII, 2016, s. 166.
10. Pieczęcie, buławy, katedra, instytut. forumakademickie.pl. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
11. Przodkowie autora "Niezapomnianych". Król Szwecji, doradca Batorego i sygnatariusz konstytucji nihil novi. Super Express i Se.pl. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()

Джерела

• Jerzy Wyrozumski, Przedbor z Brzezia, [w:] Polski słownik biograficzny, T. XXVIII, Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985, s. 698—699.