Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Олексійович Пушкарьов (рос. Василий Алексеевич Пушкарёв, 28 лютого 1915, Анастасієвка, Російська імперія — 16 травня 2002, Москва, Росія) — російський радянський мистецтвознавець, багаторічний директор Державного Російського музею в Ленінграді та Центрального Будинку художника в Москві.
| Василь Олексійович Пушкарьов | |
|---|---|
| рос. Василий Алексеевич Пушкарёв | |
| Народився | 28 лютого 1915 Анастасієвка, Російська імперія |
| Помер | 16 травня 2002 (87 років) Москва, Росія |
| Поховання | Троєкуровське кладовище |
| Місце проживання | Ленінград, Москва |
| Країна |  Російська імперія СРСР  Росія |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Галузь | мистецтвознавство |
| Партія | КПРС |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Відомий завдяки: | музейник, мистецтвознавець, редактор першого каталога живопису Держ. Російського музею 1980 року |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народився в станиці Анастасієвка (нині Ростовська область Росії). Походить з родини козаків. Батьки рано померли. Хлопець почав працювати помічником у чоботаря. По закінченню школи став учнем Ростовського художнього училища.
Перебрався в Ленінград, де став студентом Інституту імені Рєпіна (колишньої Петербурзької Академії мистецтв), факультет мистецтвознавства. Художником не став, а з початком 2-ї світової війни пішов на фронт добровільно. Воював у піхоті на Волховському та Ленінградському фронтах. Був членом Комуністичної партії СРСР. Просте походження, участь у війні зробили його привабливим для номенклатури. Став висуванцем Міністерства культури СРСР на посаду директора Державного Російського музею. Обіймав цю посаду в період 1951–1977 рр. Був під пильним наглядом російських цензорів і держбезпеки через активну діяльність по рятуванню творів мистецтва царського періоду, через закордонні відрядження і зустрічі з російськими емігрантами, через контакти з представниками російського авангарду і збором їх робіт. Діяльність директора Пушкарьова розглядалась як підозріла через несумісність ідейних позицій компартії СРСР та представників авангардних і новітніх течій 20 століття, шкідливих для громадян країни.
Звільнений із посади директора через абсурдне звинувачення в привласненні залишків паркету, котрий використовували при ремонті підлог у Російському музеї. Була проігнорована його успішна діяльність по ремонту в музеї, в створенні переходу до корпуса Бенуа і збільшенню музейних колекцій на 120000 зразків, що стали державним майном.
Зберігач і рятівник
Музейник високого ґатунку, В. О. Пушкарьов добре знався на ситуаціях переоцінки творів мистецтва. Тому рятував і передавав у музейні сховища картини і твори мистецтва доби російського капіталізму, російського авангарду, яким нехтували в СРСР, нищили або передавали в запасники далеких провінційних музеїв. Пушкарьов відвідував під час закордонних відряджень російських художників-емігрантів і переконував продавати і передавати в музей власні твори. Після спілкування з таким директором свої твори віддав у музей художник Ісак Каплан, що не бажав продавати власні картини в музей. Частку творів Пушкарьов отримав від художниці-емігрантки Зінаїди Серебрякової, серед яких був і власний портрет її роботи.
Досить сміливими були дії директора і по рятуванню картин представників нереалістичних течій російського мистецтва (картин Павла Філонова, Казимира Малевича, Василя Кандинського), і при відкритті нових імен та введенні їх у культурний простір. Серед відкритих або підтриманих Пушкарьовим імен і авторитетів — Олександр Тишлер, Василь Коноваленко тощо.
Невизнання мистецької та матеріальної вартості російського авангарду помстилося радянському уряду. Так, американський ділок Арманд Хаммер отримав у подарунок від Міністерства культури СРСР картину Казимира Малевича. Через деякий час Арманд Хаммер успішно перепродав подаровану картину в Німеччині за 4 000 000. Картину вилучили зі збірок Третьяковської галереї, бо Пушкарьов категорично відмовився надати картину зі збірок Російського музею.
Московський період
Після звільненню з посади директора Державного Російського музею, Пушкарьов перебрався в Москву, де був призначений на посаду директора Центрального Будинку художника на Кримському валу. Найкращим досягненням посадовця цього періоду стало створення Музею сучасного мистецтва. Помер в Москві.
Увічнення пам'яті
- Документальний фільм «Тихая война Василия Пушкарёва», (режисер С. Карпухін)
- Орден Василя Пушкарьова (твір медальєра Олексія Архіпова)
Див. також
- Державний Російський музей
- Мистецтвознавство
Посилання
Література
- Государственный Русский музей. Путеводитель / Под общей редакцией директора Государственного Русского музея В. А. Пушкарёва. — Ленинград : «Советский художник», 1969. — 368 с. — 100 000 прим. (рос.)
Джерела
- http://nasledie-rus.ru/podshivka/6208.php [ 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (біографія музейника В.О. Пушкарьова)
- («Орден Пушкарьова»)
- http://www.spbdnevnik.ru/news/2007-03-02/pamyat-o-muzeyshchike/[недоступне посилання з липня 2019] (стаття «Память о музейщике»)
 | Це незавершена стаття про науковця. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Oleksijovich Pushkarov ros Vasilij Alekseevich Pushkaryov 28 lyutogo 1915 Anastasiyevka Rosijska imperiya 16 travnya 2002 Moskva Rosiya rosijskij radyanskij mistectvoznavec bagatorichnij direktor Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu v Leningradi ta Centralnogo Budinku hudozhnika v Moskvi Vasil Oleksijovich Pushkarovros Vasilij Alekseevich PushkaryovNarodivsya28 lyutogo 1915 1915 02 28 Anastasiyevka Rosijska imperiyaPomer16 travnya 2002 2002 05 16 87 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaTroyekurovske kladovisheMisce prozhivannyaLeningrad MoskvaKrayinaRosijska imperiya SRSR RosiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistmistectvoznavecGaluzmistectvoznavstvoPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaVidomij zavdyaki muzejnik mistectvoznavec redaktor pershogo kataloga zhivopisu Derzh Rosijskogo muzeyu 1980 rokuNagorodiZhittyepisNarodivsya v stanici Anastasiyevka nini Rostovska oblast Rosiyi Pohodit z rodini kozakiv Batki rano pomerli Hlopec pochav pracyuvati pomichnikom u chobotarya Po zakinchennyu shkoli stav uchnem Rostovskogo hudozhnogo uchilisha Perebravsya v Leningrad de stav studentom Institutu imeni Ryepina kolishnoyi Peterburzkoyi Akademiyi mistectv fakultet mistectvoznavstva Hudozhnikom ne stav a z pochatkom 2 yi svitovoyi vijni pishov na front dobrovilno Voyuvav u pihoti na Volhovskomu ta Leningradskomu frontah Buv chlenom Komunistichnoyi partiyi SRSR Proste pohodzhennya uchast u vijni zrobili jogo privablivim dlya nomenklaturi Stav visuvancem Ministerstva kulturi SRSR na posadu direktora Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Obijmav cyu posadu v period 1951 1977 rr Buv pid pilnim naglyadom rosijskih cenzoriv i derzhbezpeki cherez aktivnu diyalnist po ryatuvannyu tvoriv mistectva carskogo periodu cherez zakordonni vidryadzhennya i zustrichi z rosijskimi emigrantami cherez kontakti z predstavnikami rosijskogo avangardu i zborom yih robit Diyalnist direktora Pushkarova rozglyadalas yak pidozrila cherez nesumisnist idejnih pozicij kompartiyi SRSR ta predstavnikiv avangardnih i novitnih techij 20 stolittya shkidlivih dlya gromadyan krayini Zvilnenij iz posadi direktora cherez absurdne zvinuvachennya v privlasnenni zalishkiv parketu kotrij vikoristovuvali pri remonti pidlog u Rosijskomu muzeyi Bula proignorovana jogo uspishna diyalnist po remontu v muzeyi v stvorenni perehodu do korpusa Benua i zbilshennyu muzejnih kolekcij na 120000 zrazkiv sho stali derzhavnim majnom Zberigach i ryativnikMuzejnik visokogo gatunku V O Pushkarov dobre znavsya na situaciyah pereocinki tvoriv mistectva Tomu ryatuvav i peredavav u muzejni shovisha kartini i tvori mistectva dobi rosijskogo kapitalizmu rosijskogo avangardu yakim nehtuvali v SRSR nishili abo peredavali v zapasniki dalekih provincijnih muzeyiv Pushkarov vidviduvav pid chas zakordonnih vidryadzhen rosijskih hudozhnikiv emigrantiv i perekonuvav prodavati i peredavati v muzej vlasni tvori Pislya spilkuvannya z takim direktorom svoyi tvori viddav u muzej hudozhnik Isak Kaplan sho ne bazhav prodavati vlasni kartini v muzej Chastku tvoriv Pushkarov otrimav vid hudozhnici emigrantki Zinayidi Serebryakovoyi sered yakih buv i vlasnij portret yiyi roboti Dosit smilivimi buli diyi direktora i po ryatuvannyu kartin predstavnikiv nerealistichnih techij rosijskogo mistectva kartin Pavla Filonova Kazimira Malevicha Vasilya Kandinskogo i pri vidkritti novih imen ta vvedenni yih u kulturnij prostir Sered vidkritih abo pidtrimanih Pushkarovim imen i avtoritetiv Oleksandr Tishler Vasil Konovalenko tosho Neviznannya misteckoyi ta materialnoyi vartosti rosijskogo avangardu pomstilosya radyanskomu uryadu Tak amerikanskij dilok Armand Hammer otrimav u podarunok vid Ministerstva kulturi SRSR kartinu Kazimira Malevicha Cherez deyakij chas Armand Hammer uspishno pereprodav podarovanu kartinu v Nimechchini za 4 000 000 Kartinu viluchili zi zbirok Tretyakovskoyi galereyi bo Pushkarov kategorichno vidmovivsya nadati kartinu zi zbirok Rosijskogo muzeyu Moskovskij periodPislya zvilnennyu z posadi direktora Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Pushkarov perebravsya v Moskvu de buv priznachenij na posadu direktora Centralnogo Budinku hudozhnika na Krimskomu valu Najkrashim dosyagnennyam posadovcya cogo periodu stalo stvorennya Muzeyu suchasnogo mistectva Pomer v Moskvi Uvichnennya pam yatiDokumentalnij film Tihaya vojna Vasiliya Pushkaryova rezhiser S Karpuhin Orden Vasilya Pushkarova tvir medalyera Oleksiya Arhipova Div takozhDerzhavnij Rosijskij muzej MistectvoznavstvoPosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Muzeyi Portal SRSR LiteraturaGosudarstvennyj Russkij muzej Putevoditel Pod obshej redakciej direktora Gosudarstvennogo Russkogo muzeya V A Pushkaryova Leningrad Sovetskij hudozhnik 1969 368 s 100 000 prim ros Dzherelahttp nasledie rus ru podshivka 6208 php 20 veresnya 2016 u Wayback Machine biografiya muzejnika V O Pushkarova Orden Pushkarova http www spbdnevnik ru news 2007 03 02 pamyat o muzeyshchike nedostupne posilannya z lipnya 2019 stattya Pamyat o muzejshike Ce nezavershena stattya pro naukovcya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi