Пуховська культура - археологічна культура названа від м.Пухов в Словаччині. Її носіями імовірно були кельтське плем'я Котіни і/або Анарти.
Вона існувала в північній та центральній Словаччині між II ст. до н.е. та І ст. н.е. Пуховська культура розвинулася від Лужицької культури і пізніше мали впливи від Іллірійців, Кельтів та Даків. Поселення розташовувалися на невеликих пагорбах та біля струмків. Найбільш відомий релігійний, економічний та політичний центр Пуховської культури - городище Гавранок, відоме залишками людських жертв. З початком нашої ери, в результаті експансії дацьких та германських племен, поселення Пуховської культури занепадають, а їх мешканці асимілюються з Даками та іншими племенами.
Поселення Пухов дослідив в 1937 р. Е.Бенінгер, проте перші відкриття цієї культури були зроблені в 1888-1894 рр. Е.Хоенінгом. На півночі поселення цієї культури межують з поселеннями пшеворської культури, на сході з поселеннями зарубинецької культури.
Примітки
- Bolchazy, Caplovic (2006) 308
Джерела
- Bolchazy Ladislaus J., Caplovic Dusan (2006) Illustrated Slovak History: A Struggle for Sovereignty in Central Europe, Publisher: Bolchazy Carducci Pub, ,
- . Muzeum Archeologiczne w Krakowie. (пол.)
- . Römisch-Germanisches Zentralmuseum (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puhovska kultura arheologichna kultura nazvana vid m Puhov v Slovachchini Yiyi nosiyami imovirno buli keltske plem ya Kotini i abo Anarti Muzej Puhovskoyi kulturi Puhov Slovachchina Vona isnuvala v pivnichnij ta centralnij Slovachchini mizh II st do n e ta I st n e Puhovska kultura rozvinulasya vid Luzhickoyi kulturi i piznishe mali vplivi vid Illirijciv Keltiv ta Dakiv Poselennya roztashovuvalisya na nevelikih pagorbah ta bilya strumkiv Najbilsh vidomij religijnij ekonomichnij ta politichnij centr Puhovskoyi kulturi gorodishe Gavranok vidome zalishkami lyudskih zhertv Z pochatkom nashoyi eri v rezultati ekspansiyi dackih ta germanskih plemen poselennya Puhovskoyi kulturi zanepadayut a yih meshkanci asimilyuyutsya z Dakami ta inshimi plemenami Poselennya Puhov doslidiv v 1937 r E Beninger prote pershi vidkrittya ciyeyi kulturi buli zrobleni v 1888 1894 rr E Hoeningom Na pivnochi poselennya ciyeyi kulturi mezhuyut z poselennyami pshevorskoyi kulturi na shodi z poselennyami zarubineckoyi kulturi PrimitkiBolchazy Caplovic 2006 308DzherelaBolchazy Ladislaus J Caplovic Dusan 2006 Illustrated Slovak History A Struggle for Sovereignty in Central Europe Publisher Bolchazy Carducci Pub ISBN 0865165009 ISBN 978 0865165007 Muzeum Archeologiczne w Krakowie pol Romisch Germanisches Zentralmuseum nim