Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пуукко (фін. puukko) — фінський національний ніж, форма якого остаточно сформувалася приблизно між XVII та XVIII ст. Він характеризується багатофункціональністю, одночасно виконуючи роль бойової та мисливської зброї, знаряддя праці для різьблення деревини, патрання риби, птаха, дичини, ремісничих робіт та побутових потреб. Крім того, пуукко є своєрідним національним символом, неодмінним атрибутом фінського національного парадного костюму, індикатором соціального статусу та регіональної приналежності його власника, носієм культурно-естетичної традиції, сакральним предметом, який здавна використовували для виконання обрядів та ритуалів.
| Пуукко | |
 | |
| Країна походження |  Фінляндія |
|---|---|
 Пуукко у Вікісховищі | |
Походження терміну
Спочатку пуукко фінською мовою називався veitsi, тобто просто «ніж». Слово «puukko» почало використовуватися для відрізнювання цього різновиду ножа з інших типів ножів. Дослівно «пуукко» означає «ніж з дерев'яним руків'ям» (puu фінською означає «дерево»). За іншою теорією, слово «пуукко» походить від німецького ножа pook, який німецькі купці постачали у північні райони Швеції. Зі шведомовних поселень назва ножа могла потрапити до фіномовного середовища. Від слова «пуукко» у фінській мові утворилося дієслово «puukottaa» — «колоти, наносити рани або вбивати за допомогою ножа», і специфічне слово «puukkojunkkari» — «хуліган, молодик, озброєний ножем» . Російська мовна традиція часів Російської імперії та Радянського Союзу використовувала поняття «фінський ніж» та «фінка» здебільшого як синоніми кримінального, бандитського ножа. Це є помилкою з огляду на невідповідність конструкції «кримінальної фінки» та традиційного фінського ножа, який не мав ані розвиненого перехрестя, ані двосічного леза. У Великій Радянській енциклопедії 1960-х рр. видання «фінський ніж» подається як зброя, що має двосічне лезо довжиною 20 см і руків'я з перехрестям. .
Історія вивчення пуукко
Серйозне наукове вивчення пуукко почалося вже у другій половині ХХ ст. у зв'язку з пожвавленням інтересу до Фінляндії у світі. Це було обумовлено надзвичайними політичними та економічними успіхами країни як суверенної держави, розвитком туристичного бізнесу та сплеском масового колекціонування зразків національної холодної зброї, зокрема і фінської. Серед найбільших знавців фінського національного ножа П. Сакарі , Ю. та М. Кенппінен , А. та Ал. Ярвенпаа , Л. Рістінен , Муре , професор Хейка Йілікангас та ін. Вони досліджували історію виникнення ножа пуукко, технологію виготовлення, регіональні особливості, описали існуючі типи та склали їхню класифікацію. На пострадянському просторі спеціальну монографічну працю фінському ножу присвятив О. Мар'янко . Вітчизняні фахівці почали дискусію на сторінках українського періодичного видання «Клинок».
Історія виникнення
Пуукко, як національна форма ножа, з'явився у фінів досить пізно — десь між XVII та XVIII ст. За доби середньовіччя фінський селянин змушений був захищати себе і свою родину щодня, використовуючи саморобну холодну зброю, яка нічим особливим не відрізнялася від своїх аналогів у інших західноєвропейських країнах. У XVII та XVIII ст. на півночі Європи життя було спокійним та стабільним, тому фінські селяни, що жили переважно усамітнено на хуторах, могли обходитись у повсякденні невеликими легкими ножами — знаряддями праці. Такі ножі використовувалися і раніше, тому фахівці стверджують про тисячолітню історію пуукко, але саме тоді ця форма ножа стала домінуючою та досягла своєї функціональної досконалості. На формування особливих рис пуукко вплинув не тільки політичний, але й економічний фактор. Розміри та форма ножа зупинилися на тому рівні, який забезпечував нескладну технологію виробництва у кустарних умовах, просту зборку готового виробу з використанням недорогих, але якісних матеріалів та прийнятну ціну для небагатих покупців. Коли на початку ХІХ ст. ринок стає перенасиченим такими простими виробами, для стимуляції попиту майстри змушені були підвищити якість своєї продукції та її зовнішню привабливість. Також вони починають оздоблювати пуукко власним тавром майстра . На середину ХІХ ст. якісна продукція фінських кустарів починає завойовувати популярність серед мешканців Фінляндського Князівства. Піку свого розвитку авторські пуукко досягли в останній чверті ХІХ ст. з появою легендарних фінських майстрів-новаторів: Юка Кустаа Ламмі першим у 1886 р. почав ставити на голівку руків'я литі верхів'я із зображенням голів звірів та птахів, а Іісаккі Яарвенпаа у 1880 р. почав прикрашати наборні берестяні руків'я оригінальною інкрустацією. Розквіт промислових пуукко припав на межу століть: із 1880-х до середини 1940-х рр. законодавцями моди вже стають невеликі серійні виробництва з Каухави — своєрідного «фінського Золінгену» .
Конструкція традиційного фінського ножа
Конструкція пуукко дуже проста. Руків'я з деревини, інколи з елементами шкіри, рогу або просто набране з берести. Має невелике, з однобічною заточкою та прямим обухом, але дуже зручне лезо, довжина якого або трохи перевищувала довжину руків'я, або була трохи менша, хоча трапляються екземпляри з дуже великим лезом — до 30 см. Руків'я кожен фін обирав під свою руку, щоб зручно було працювати з деревиною, поратися по господарству, тому його завжди носили з лівого боку, хоч інколи й з правого також. Лезо монтувалося просто — за допомогою пропалювання дерев'яного руків'я розпеченим хвостовиком, коли кінець хвостовика виходив з черену та розклепувався чи загинався, або просто вбивався в руків'я та промазувався смолою, аби в середину руків'я не потрапляла вода. Кожен господар робив ніж собі сам, окрім леза, яке він купував у сільського коваля або на ярмарках, куди ковалі з різних регіонів країни привозили свої вироби на продаж, а вже потім, під час холодів, коли було вдосталь вільного часу, або одразу робив собі руків'я та піхви, які виготовлялися з деревини, шкіри та кори берези, яка була звичним матеріалом для фінів. Тому інколи траплялися ножі, де лезо витончене та дороге, а руків'я — грубе та примітивне.
Сакральне значення пуукко
Пуукко здавна і дотепер наділяється сакральним значенням. У Карелії дівчина в певний період свого життя носила на паску порожні піхви від пуукко. Молодий чоловік, який мав намір засвататися до дівчини, вставляв в її порожні піхви свого ножа. При наступній їхній зустрічі юнак дивився, чи є в піхвах його пуукко. Якщо ніж був на місці, то він був бажаним нареченим і міг засилати сватів до будинку коханої. Якщо дівчина витягала ніж з піхов, то це слугувало знаком, що вона не хоче бачити юнака своїм чоловіком.
На початку ХХ ст. у Південній Карелії і частково в існувала традиція проведення «Свята піхов». Це теж своєрідний звичай сватання. Згідно з цим звичаєм, в кінці літа або на початку осені молодь збиралася після святкового або недільного богослужіння поблизу церкви. Неодружені дівчата стояли рядком з порожніми піхвами на паску. Юнак встромляв свого ножа у порожні піхви тієї дівчини, яка була йому милішою за інших. Через тиждень після «Свята піхов» хлопець приходив до будинку обраної ним дівчини і метав свого ножа від дальньої стіни будинку до протилежної. Якщо ніж встромлявся в стіну, він отримував рукавиці і наречену, і, таким чином, вважалося, що сватання відбулося.
У старовину, на далекій Півночі, якщо чоловік довго працював у лісі, то в тому місці, де йому доводилося ночувати, він встромляв над собою, високо над головою, свого пуукко, і в такий спосіб захищав себе від злих духів. Так само чинили, якщо у будинку без причини, як вважали, плакало немовля. У стіну над вхідними дверима встромляли фінський ніж. Завданням ножа було охороняти духовне життя немовляти і проганяти нічні жахи. Гравці в азартні ігри теж вірили в чарівну силу свого ножа. Перед початком гри гравець встромляв свого ножа у гральний стіл, вірячи, що це захистить його від зурочення та принесе успіх.
Джерела
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — 176 с.
- Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23–27
- Sakari P. Puukko / Pälsi Sakari. — Otava, 1955. — 156 s.
- Kenppinen J. Puukkot / Jukka Kenppinen, Mikko Kenppinen. — Otava, 1976. — 144 s.
- Järvenpää A. Iisakki Järvenpää ja Kauhavan Puukko / Anja Järvenpää. — Suomi, 1979. — 179 s.
- Ristinen L. C. Collectable Knives of Finland / Lester C. Ristenen. — Alexandria, 2002. — 176 s.
- Мурэ Ж.-Н. Ножи мира / Жан-Ноель Мурэ; пер. И. Улановского. — М.: АСТ, Харвест, 2006. — 144 с
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — 176 с.
- Выприцкий В. Финские ножи / В. Выприцкий // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 28–32; Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23–27.
- Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23–27.
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — 176 с.
- Павленко С. Традиційний фінський ніж пуукко у повсякденному житті // Uvenia Studia: Збірник студентських наукових праць. Випуск 5 / Навчально-науковий інститут історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського. — Чернігів: Видавець Лозовий Л.М, 2015.
Примітки
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — С. 49
- http://efinland.ru/travel/shoping/finskiyi-nozh-finka/html[недоступне посилання з липня 2019]
- Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23
- Sakari P. Puukko / Pälsi Sakari. — Otava, 1955. — 156 s.
- Kenppinen J. Puukkot / Jukka Kenppinen, Mikko Kenppinen. — Otava, 1976. — 144 s.
- Järvenpää A. Iisakki Järvenpää ja Kauhavan Puukko / Anja Järvenpää. — Suomi, 1979. — 179 s.
- Ristinen L. C. Collectable Knives of Finland / Lester C. Ristenen. — Alexandria, 2002. — 176 s.
- Мурэ Ж.-Н. Ножи мира / Жан-Ноель Мурэ; пер. И. Улановского. — М.: АСТ, Харвест, 2006. — 144 с
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — 176 с.
- Выприцкий В. Финские ножи / В. Выприцкий // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 28–32; Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23–27.
- Кленкин В. Миф о «финке» / В. Кленкин // Клинок. — 2003. — № 3. — С. 23–24.
- Марьянко А. Финский нож на гранях времен / А. Марьянко. — М.: ООО «Издательский Дом Рученькиных», 2007. — С. 50
- История финского ножа [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puukko fin puukko finskij nacionalnij nizh forma yakogo ostatochno sformuvalasya priblizno mizh XVII ta XVIII st Vin harakterizuyetsya bagatofunkcionalnistyu odnochasno vikonuyuchi rol bojovoyi ta mislivskoyi zbroyi znaryaddya praci dlya rizblennya derevini patrannya ribi ptaha dichini remisnichih robit ta pobutovih potreb Krim togo puukko ye svoyeridnim nacionalnim simvolom neodminnim atributom finskogo nacionalnogo paradnogo kostyumu indikatorom socialnogo statusu ta regionalnoyi prinalezhnosti jogo vlasnika nosiyem kulturno estetichnoyi tradiciyi sakralnim predmetom yakij zdavna vikoristovuvali dlya vikonannya obryadiv ta ritualiv PuukkoKrayina pohodzhennya Finlyandiya Puukko u VikishovishiPohodzhennya terminuSpochatku puukko finskoyu movoyu nazivavsya veitsi tobto prosto nizh Slovo puukko pochalo vikoristovuvatisya dlya vidriznyuvannya cogo riznovidu nozha z inshih tipiv nozhiv Doslivno puukko oznachaye nizh z derev yanim rukiv yam puu finskoyu oznachaye derevo Za inshoyu teoriyeyu slovo puukko pohodit vid nimeckogo nozha pook yakij nimecki kupci postachali u pivnichni rajoni Shveciyi Zi shvedomovnih poselen nazva nozha mogla potrapiti do finomovnogo seredovisha Vid slova puukko u finskij movi utvorilosya diyeslovo puukottaa koloti nanositi rani abo vbivati za dopomogoyu nozha i specifichne slovo puukkojunkkari huligan molodik ozbroyenij nozhem Rosijska movna tradiciya chasiv Rosijskoyi imperiyi ta Radyanskogo Soyuzu vikoristovuvala ponyattya finskij nizh ta finka zdebilshogo yak sinonimi kriminalnogo banditskogo nozha Ce ye pomilkoyu z oglyadu na nevidpovidnist konstrukciyi kriminalnoyi finki ta tradicijnogo finskogo nozha yakij ne mav ani rozvinenogo perehrestya ani dvosichnogo leza U Velikij Radyanskij enciklopediyi 1960 h rr vidannya finskij nizh podayetsya yak zbroya sho maye dvosichne lezo dovzhinoyu 20 sm i rukiv ya z perehrestyam Istoriya vivchennya puukkoNizh puukko Serjozne naukove vivchennya puukko pochalosya vzhe u drugij polovini HH st u zv yazku z pozhvavlennyam interesu do Finlyandiyi u sviti Ce bulo obumovleno nadzvichajnimi politichnimi ta ekonomichnimi uspihami krayini yak suverennoyi derzhavi rozvitkom turistichnogo biznesu ta spleskom masovogo kolekcionuvannya zrazkiv nacionalnoyi holodnoyi zbroyi zokrema i finskoyi Sered najbilshih znavciv finskogo nacionalnogo nozha P Sakari Yu ta M Kenppinen A ta Al Yarvenpaa L Ristinen Mure profesor Hejka Jilikangas ta in Voni doslidzhuvali istoriyu viniknennya nozha puukko tehnologiyu vigotovlennya regionalni osoblivosti opisali isnuyuchi tipi ta sklali yihnyu klasifikaciyu Na postradyanskomu prostori specialnu monografichnu pracyu finskomu nozhu prisvyativ O Mar yanko Vitchiznyani fahivci pochali diskusiyu na storinkah ukrayinskogo periodichnogo vidannya Klinok Istoriya viniknennyaNizh puukko Puukko yak nacionalna forma nozha z yavivsya u finiv dosit pizno des mizh XVII ta XVIII st Za dobi serednovichchya finskij selyanin zmushenij buv zahishati sebe i svoyu rodinu shodnya vikoristovuyuchi samorobnu holodnu zbroyu yaka nichim osoblivim ne vidriznyalasya vid svoyih analogiv u inshih zahidnoyevropejskih krayinah U XVII ta XVIII st na pivnochi Yevropi zhittya bulo spokijnim ta stabilnim tomu finski selyani sho zhili perevazhno usamitneno na hutorah mogli obhoditis u povsyakdenni nevelikimi legkimi nozhami znaryaddyami praci Taki nozhi vikoristovuvalisya i ranishe tomu fahivci stverdzhuyut pro tisyacholitnyu istoriyu puukko ale same todi cya forma nozha stala dominuyuchoyu ta dosyagla svoyeyi funkcionalnoyi doskonalosti Na formuvannya osoblivih ris puukko vplinuv ne tilki politichnij ale j ekonomichnij faktor Rozmiri ta forma nozha zupinilisya na tomu rivni yakij zabezpechuvav neskladnu tehnologiyu virobnictva u kustarnih umovah prostu zborku gotovogo virobu z vikoristannyam nedorogih ale yakisnih materialiv ta prijnyatnu cinu dlya nebagatih pokupciv Koli na pochatku HIH st rinok staye perenasichenim takimi prostimi virobami dlya stimulyaciyi popitu majstri zmusheni buli pidvishiti yakist svoyeyi produkciyi ta yiyi zovnishnyu privablivist Takozh voni pochinayut ozdoblyuvati puukko vlasnim tavrom majstra Na seredinu HIH st yakisna produkciya finskih kustariv pochinaye zavojovuvati populyarnist sered meshkanciv Finlyandskogo Knyazivstva Piku svogo rozvitku avtorski puukko dosyagli v ostannij chverti HIH st z poyavoyu legendarnih finskih majstriv novatoriv Yuka Kustaa Lammi pershim u 1886 r pochav staviti na golivku rukiv ya liti verhiv ya iz zobrazhennyam goliv zviriv ta ptahiv a Iisakki Yaarvenpaa u 1880 r pochav prikrashati naborni berestyani rukiv ya originalnoyu inkrustaciyeyu Rozkvit promislovih puukko pripav na mezhu stolit iz 1880 h do seredini 1940 h rr zakonodavcyami modi vzhe stayut neveliki serijni virobnictva z Kauhavi svoyeridnogo finskogo Zolingenu Konstrukciya tradicijnogo finskogo nozhaKonstrukciya puukko duzhe prosta Rukiv ya z derevini inkoli z elementami shkiri rogu abo prosto nabrane z beresti Maye nevelike z odnobichnoyu zatochkoyu ta pryamim obuhom ale duzhe zruchne lezo dovzhina yakogo abo trohi perevishuvala dovzhinu rukiv ya abo bula trohi mensha hocha traplyayutsya ekzemplyari z duzhe velikim lezom do 30 sm Rukiv ya kozhen fin obirav pid svoyu ruku shob zruchno bulo pracyuvati z derevinoyu poratisya po gospodarstvu tomu jogo zavzhdi nosili z livogo boku hoch inkoli j z pravogo takozh Lezo montuvalosya prosto za dopomogoyu propalyuvannya derev yanogo rukiv ya rozpechenim hvostovikom koli kinec hvostovika vihodiv z cherenu ta rozklepuvavsya chi zaginavsya abo prosto vbivavsya v rukiv ya ta promazuvavsya smoloyu abi v seredinu rukiv ya ne potraplyala voda Kozhen gospodar robiv nizh sobi sam okrim leza yake vin kupuvav u silskogo kovalya abo na yarmarkah kudi kovali z riznih regioniv krayini privozili svoyi virobi na prodazh a vzhe potim pid chas holodiv koli bulo vdostal vilnogo chasu abo odrazu robiv sobi rukiv ya ta pihvi yaki vigotovlyalisya z derevini shkiri ta kori berezi yaka bula zvichnim materialom dlya finiv Tomu inkoli traplyalisya nozhi de lezo vitonchene ta doroge a rukiv ya grube ta primitivne Sakralne znachennya puukkoPuukko zdavna i doteper nadilyayetsya sakralnim znachennyam U Kareliyi divchina v pevnij period svogo zhittya nosila na pasku porozhni pihvi vid puukko Molodij cholovik yakij mav namir zasvatatisya do divchini vstavlyav v yiyi porozhni pihvi svogo nozha Pri nastupnij yihnij zustrichi yunak divivsya chi ye v pihvah jogo puukko Yaksho nizh buv na misci to vin buv bazhanim narechenim i mig zasilati svativ do budinku kohanoyi Yaksho divchina vityagala nizh z pihov to ce sluguvalo znakom sho vona ne hoche bachiti yunaka svoyim cholovikom Na pochatku HH st u Pivdennij Kareliyi i chastkovo v isnuvala tradiciya provedennya Svyata pihov Ce tezh svoyeridnij zvichaj svatannya Zgidno z cim zvichayem v kinci lita abo na pochatku oseni molod zbiralasya pislya svyatkovogo abo nedilnogo bogosluzhinnya poblizu cerkvi Neodruzheni divchata stoyali ryadkom z porozhnimi pihvami na pasku Yunak vstromlyav svogo nozha u porozhni pihvi tiyeyi divchini yaka bula jomu milishoyu za inshih Cherez tizhden pislya Svyata pihov hlopec prihodiv do budinku obranoyi nim divchini i metav svogo nozha vid dalnoyi stini budinku do protilezhnoyi Yaksho nizh vstromlyavsya v stinu vin otrimuvav rukavici i narechenu i takim chinom vvazhalosya sho svatannya vidbulosya U starovinu na dalekij Pivnochi yaksho cholovik dovgo pracyuvav u lisi to v tomu misci de jomu dovodilosya nochuvati vin vstromlyav nad soboyu visoko nad golovoyu svogo puukko i v takij sposib zahishav sebe vid zlih duhiv Tak samo chinili yaksho u budinku bez prichini yak vvazhali plakalo nemovlya U stinu nad vhidnimi dverima vstromlyali finskij nizh Zavdannyam nozha bulo ohoronyati duhovne zhittya nemovlyati i proganyati nichni zhahi Gravci v azartni igri tezh virili v charivnu silu svogo nozha Pered pochatkom gri gravec vstromlyav svogo nozha u gralnij stil viryachi sho ce zahistit jogo vid zurochennya ta prinese uspih DzherelaMaryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 176 s Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 27 Sakari P Puukko Palsi Sakari Otava 1955 156 s Kenppinen J Puukkot Jukka Kenppinen Mikko Kenppinen Otava 1976 144 s Jarvenpaa A Iisakki Jarvenpaa ja Kauhavan Puukko Anja Jarvenpaa Suomi 1979 179 s Ristinen L C Collectable Knives of Finland Lester C Ristenen Alexandria 2002 176 s Mure Zh N Nozhi mira Zhan Noel Mure per I Ulanovskogo M AST Harvest 2006 144 s Maryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 176 s Vyprickij V Finskie nozhi V Vyprickij Klinok 2003 3 S 28 32 Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 27 Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 27 Maryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 176 s Pavlenko S Tradicijnij finskij nizh puukko u povsyakdennomu zhitti Uvenia Studia Zbirnik studentskih naukovih prac Vipusk 5 Navchalno naukovij institut istoriyi etnologiyi ta pravoznavstva imeni O M Lazarevskogo Chernigiv Vidavec Lozovij L M 2015 PrimitkiMaryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 S 49 http efinland ru travel shoping finskiyi nozh finka html nedostupne posilannya z lipnya 2019 Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 Sakari P Puukko Palsi Sakari Otava 1955 156 s Kenppinen J Puukkot Jukka Kenppinen Mikko Kenppinen Otava 1976 144 s Jarvenpaa A Iisakki Jarvenpaa ja Kauhavan Puukko Anja Jarvenpaa Suomi 1979 179 s Ristinen L C Collectable Knives of Finland Lester C Ristenen Alexandria 2002 176 s Mure Zh N Nozhi mira Zhan Noel Mure per I Ulanovskogo M AST Harvest 2006 144 s Maryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 176 s Vyprickij V Finskie nozhi V Vyprickij Klinok 2003 3 S 28 32 Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 27 Klenkin V Mif o finke V Klenkin Klinok 2003 3 S 23 24 Maryanko A Finskij nozh na granyah vremen A Maryanko M OOO Izdatelskij Dom Ruchenkinyh 2007 S 50 Istoriya finskogo nozha 20 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Div takozhFinlyandiya Zimova vijna