Пустовойт Валентин Іванович

Пустовойт Валентин Іванович (нар. 19 січня 1953(19530119), Бобровиця, Чернігівська область, помер 2 червня 2016)— український журналіст, державний службовець 4-го рангу (остання посада на держслужбі — завідувач відділу Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України). Кандидат філософських наук, член Національної спілки журналістів України (1979), Асоціації політичних психологів України, Соціологічної асоціації України.

Пустовойт Валентин Іванович
Народився	19 січня 1953(1953-01-19) місто Бобровиця, Чернігівська область
Помер	2 червня 2016(2016-06-02) (63 роки) Київ
Громадянство	Україна
Діяльність	журналіст
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка
Членство	Спілка радянських художників України і Національна спілка журналістів України
Кар'єра під час служби в армії — співробітник газети «На страже Родины» (Новосибірський військовий округ); з 1976 року — постійний позаштатний кореспондент газети «Комсомольское знамя»; кореспондент, завідувач відділу газети «Молодь України»; редактор відділу журналу «Наука і суспільство»; керівник інформаційно-аналітичної служби інформаційного агентства концерну «Киевские Ведомости»; керівник інформаційно-соціологічної служби тижневика «Зеркало недели»; з липня 1996 — заступник головного редактора газети «День»; з липня 2000 — заступник голови правління «Української прес-ґрупи»; з січня 2005 — незалежний журналіст; з січня 2007 — співробітник Апарату Верховної Ради України; з квітня 2014 — провідний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України; з липня 2014 — незалежний журналіст і політолог; з лютого 2015 — керівник Аналітичного центру Асоціації політичних психологів України. Творчість Одним із перших в радянській журналістиці порушив проблему взаємин військовослужбовців строкової служби різних призовів («дідівщини»). — В. Пустовойт, «Кого не любят в роте». — М., г-та «Красная звезда» (орган МО СССР), 12 января 1974 г. Уперше в журналістській практиці розробив і застосував методику опитування тих читачів періодичних видань, які відмовилися від передплати на журнал чи газету / Валентин Пустовойт, «Взгляни глазами читателя». — М.,"Журналист", № 10, 1986 г., стр. 39-41 (ежемесячный журнал Союза журналистов СССР). Був куратором першої в українських періодичних виданнях спеціалізованої соціологічної служби — Соціологічної служби газети «День» (1996–2000 рр.). Пустовойт В. І. За рядком експертного висновку./ Київ: Видавництво т-ва «Знання» України, 1992. — 48 с. — (Серія 11 «Закон і ми»; № 1). — . Валентин Пустовойт. Станности американского «уотергейта» и украинского «аудиогейта». / Киев, газета «День», 22 декабря 2000 г. Валентин Пустовойт. Дело Гонгадзе и последовавший за ним «кассетный» скандал были попыткой переиграть результаты президентских выборов 1999 года? / Киев, газета «Факты и комментарии», 13 сентября 2001 г. Валентин Пустовойт. Не поворачивайтесь спиной к рыцарям плаща и кинжала. Террористичечкие акты против Линкольна, Столыпина, Кирова и Кеннеди были совершены с участием собственных спецслужб./ Киев, журнал «Поколение», № 4, 2003 г., с. 58-66. Валентин Пустовойт. Враги по разуму. Негативные апекты гипотетических контактов з внеземными цивилизациями./ Киев, журнал «Поколение», № 4, 2003 г., с. 76-81. Пустовойт В. І. Про роль адельфофагії у Homo sapiens в прийдешній загибелі людства / В. І. Пустовойт // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол.ред. В. М. Вашкевич. — К.: ВІР УАН, 2012. — Випуск 65 (№ 10). — С. 215–222. Всесвітньою асоціацією руської преси серед п'ятьох найкращих українських і п'ятьох найкращих російських журналістів за підсумками 2000 року відзначений «Золотим пером» («Столичные новости», № 3, 23-29 января 2001 г.). Примітки . static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 17 березня 2015 року. (рос.) . www.pravda.com.ua. 10 грудня 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015 року. Посилання http://dovidka.com.ua/user/?code=173980 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]