Психологічна теорія походження держави і права— система поглядів, що пояснюють процес виникнення держави і права як результат розвитку людської психіки. Зародилася в Європі наприкінці 30-х pp. 19 ст., коли почала формуватися психологія як самостійна галузь знань, набули поширення експериментальні методи дослідження і з'явилися школи з різним трактуванням психіки. Запозичені соціологами та юристами ідеї цих шкіл поклали початок формуванню нових напрямів у юридичній науці. Прихильники психологічної теорії намагалися знайти універсальну причину, що пояснила б процес виникнення держави і права. Це були Г. Тард (Франція), Л. Й. Петражицький, Ф. Ф. Кокошкін і М. М. Коркунов (Росія), О. Гірке і Ф. Штір-Зомло (Німеччина) та ін. Вчення підтримували амер. соціологи Ф. Ґідінґс, Л. Ворд, Дж. Болдуїн.
Завдання та напрямки
Психологічна школа поставила своїм завданням вивчення процесів психологічної, взаємодії між людьми, які живуть спільно. Колективна психологія позначилася на соціології, що проявилося в уявленні про суспільство як виключно психічну взаємодію. Так, Г. Тард зводив усе суспільне життя до актів винаходу та імітації. Ф. Штір-Зомло виходив з того, що все державного життя — це вираження людських дій, а останні, внаслідок прагнення людини до співжиття, потребують певної організації. На думку Ф. Ф. Кокошкіна, два фактори є вирішальними для встановлення суспільної влади: особиста влада людини над людиною і взаємний псих, вплив людей, які створюють у кожному суспільстві певний комплекс спільних почуттів, настроїв, прагнень і думок, що впливають на кожну людину як зовнішня зворотна сила. До цього додається сила звички. Існування влади як сили, котру можна використати для досягнення певних цілей, породжує в окремих осіб і цілих груп людей прагнення захопити владу і використати її у своїх інтересах. Це призводить до боротьби за владу, яка, в свою чергу, сприяє пробудженню свідомого ставлення до влади навіть з боку тих елементів суспільства, які не беруть безпосередньої участі у цій боротьбі. Неминучі за умов боротьби тимчасові періоди анархії, коли більшість населення перебуває у гіршому становищі, ніж за будь-якої влади, призводять до переконання у необхідності влади взагалі.
Роль
В цій теорії влада раціоналізується. Суспільне визнання, що є фактичною та юридичною підставою державної влади, має змішаний характер, у ньому переплітаються два психологічні елементи:
- стихійне, інстинктивне підкорення, засноване на почуттях і звичках;
- свідоме підкорення, що випливає з рац. мотивів.
Один з чільних представників психологічної школи права Л. Й. Петражицький вважав, що психіка людини, її імпульси та емоції відіграють вирішальну роль не тільки у пристосуванні людини до мінливих умов, а й у виникненні держави і права. На його думку, право є психічним фактором суспільного життя, це «етичні переживання, емоції, які мають атрибутивний характер», тобто пов'язані з можливістю пред'явити претензію. «Наші права, — зазначав він, — по суті, закріплені за нами, такі, що належать нам, як наш актив, обов'язки інших осіб». Щодо права як об'єктив, системи норм, за Л. Й. Петражицьким, це «фантазія» та «емоційна проєкція» — «імперативно-атрибутивні норми (проєкційне об'єктивне право)».
Оцінка теорії
Теорія виникла в кінці XIX століття, коли стала формуватися психологія як самостійна галузь знання. Заслугою прихильників цієї теорії є вказівка на те, що в процесі утворення держави велику роль відіграють психологічні фактори, вірно і те, що різні інтереси людей реалізуються тільки через психіку. Людина — не автомат. Та й люди за психологічними якостями відмінні один від одного.
Ця теорія має ряд недоліків:
- Її прихильники не могли дати розгорнутого вчення про ролі психіки в утворенні держави з позиції розвитку психологічної науки того часу. Вони не бачили різниці між національною і вольовий розумової сфери.
- Прихильники психологічної теорії підкреслюють, що прагнення до солідарності людям властиво мало не з народження. Насправді, люди воюють один з одним постійно, і війна в давнину була правилом, а не винятком. Так, під впливом загрози знищення люди здатні об'єднуватися, але солідарність властива і тваринам.
- Прихильники надають вирішальне значення в процесі утворення держави психологічним факторам. Проте психічні та психологічні якості людей формуються під впливом економічних, політичних, соціальних, військових, релігійних, духовних факторів.
Див. також
Посилання
- Політологія. Підручник // За загальною редакцією проф. Кремень В. Г., проф. Горлача М. І.— Харків: Друкарський центр «Єдинорог», 2001. http://ellib.org.ua/books/files/politologia/pol4/6666.html
- Психологічна теорія походження держави і права // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 35. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psihologichna teoriya pohodzhennya derzhavi i prava sistema poglyadiv sho poyasnyuyut proces viniknennya derzhavi i prava yak rezultat rozvitku lyudskoyi psihiki Zarodilasya v Yevropi naprikinci 30 h pp 19 st koli pochala formuvatisya psihologiya yak samostijna galuz znan nabuli poshirennya eksperimentalni metodi doslidzhennya i z yavilisya shkoli z riznim traktuvannyam psihiki Zapozicheni sociologami ta yuristami ideyi cih shkil poklali pochatok formuvannyu novih napryamiv u yuridichnij nauci Prihilniki psihologichnoyi teoriyi namagalisya znajti universalnu prichinu sho poyasnila b proces viniknennya derzhavi i prava Ce buli G Tard Franciya L J Petrazhickij F F Kokoshkin i M M Korkunov Rosiya O Girke i F Shtir Zomlo Nimechchina ta in Vchennya pidtrimuvali amer sociologi F Gidings L Vord Dzh Bolduyin Zavdannya ta napryamkiPsihologichna shkola postavila svoyim zavdannyam vivchennya procesiv psihologichnoyi vzayemodiyi mizh lyudmi yaki zhivut spilno Kolektivna psihologiya poznachilasya na sociologiyi sho proyavilosya v uyavlenni pro suspilstvo yak viklyuchno psihichnu vzayemodiyu Tak G Tard zvodiv use suspilne zhittya do aktiv vinahodu ta imitaciyi F Shtir Zomlo vihodiv z togo sho vse derzhavnogo zhittya ce virazhennya lyudskih dij a ostanni vnaslidok pragnennya lyudini do spivzhittya potrebuyut pevnoyi organizaciyi Na dumku F F Kokoshkina dva faktori ye virishalnimi dlya vstanovlennya suspilnoyi vladi osobista vlada lyudini nad lyudinoyu i vzayemnij psih vpliv lyudej yaki stvoryuyut u kozhnomu suspilstvi pevnij kompleks spilnih pochuttiv nastroyiv pragnen i dumok sho vplivayut na kozhnu lyudinu yak zovnishnya zvorotna sila Do cogo dodayetsya sila zvichki Isnuvannya vladi yak sili kotru mozhna vikoristati dlya dosyagnennya pevnih cilej porodzhuye v okremih osib i cilih grup lyudej pragnennya zahopiti vladu i vikoristati yiyi u svoyih interesah Ce prizvodit do borotbi za vladu yaka v svoyu chergu spriyaye probudzhennyu svidomogo stavlennya do vladi navit z boku tih elementiv suspilstva yaki ne berut bezposerednoyi uchasti u cij borotbi Neminuchi za umov borotbi timchasovi periodi anarhiyi koli bilshist naselennya perebuvaye u girshomu stanovishi nizh za bud yakoyi vladi prizvodyat do perekonannya u neobhidnosti vladi vzagali RolV cij teoriyi vlada racionalizuyetsya Suspilne viznannya sho ye faktichnoyu ta yuridichnoyu pidstavoyu derzhavnoyi vladi maye zmishanij harakter u nomu pereplitayutsya dva psihologichni elementi stihijne instinktivne pidkorennya zasnovane na pochuttyah i zvichkah svidome pidkorennya sho viplivaye z rac motiviv Odin z chilnih predstavnikiv psihologichnoyi shkoli prava L J Petrazhickij vvazhav sho psihika lyudini yiyi impulsi ta emociyi vidigrayut virishalnu rol ne tilki u pristosuvanni lyudini do minlivih umov a j u viniknenni derzhavi i prava Na jogo dumku pravo ye psihichnim faktorom suspilnogo zhittya ce etichni perezhivannya emociyi yaki mayut atributivnij harakter tobto pov yazani z mozhlivistyu pred yaviti pretenziyu Nashi prava zaznachav vin po suti zakripleni za nami taki sho nalezhat nam yak nash aktiv obov yazki inshih osib Shodo prava yak ob yektiv sistemi norm za L J Petrazhickim ce fantaziya ta emocijna proyekciya imperativno atributivni normi proyekcijne ob yektivne pravo Ocinka teoriyiTeoriya vinikla v kinci XIX stolittya koli stala formuvatisya psihologiya yak samostijna galuz znannya Zaslugoyu prihilnikiv ciyeyi teoriyi ye vkazivka na te sho v procesi utvorennya derzhavi veliku rol vidigrayut psihologichni faktori virno i te sho rizni interesi lyudej realizuyutsya tilki cherez psihiku Lyudina ne avtomat Ta j lyudi za psihologichnimi yakostyami vidminni odin vid odnogo Cya teoriya maye ryad nedolikiv Yiyi prihilniki ne mogli dati rozgornutogo vchennya pro roli psihiki v utvorenni derzhavi z poziciyi rozvitku psihologichnoyi nauki togo chasu Voni ne bachili riznici mizh nacionalnoyu i volovij rozumovoyi sferi Prihilniki psihologichnoyi teoriyi pidkreslyuyut sho pragnennya do solidarnosti lyudyam vlastivo malo ne z narodzhennya Naspravdi lyudi voyuyut odin z odnim postijno i vijna v davninu bula pravilom a ne vinyatkom Tak pid vplivom zagrozi znishennya lyudi zdatni ob yednuvatisya ale solidarnist vlastiva i tvarinam Prihilniki nadayut virishalne znachennya v procesi utvorennya derzhavi psihologichnim faktoram Prote psihichni ta psihologichni yakosti lyudej formuyutsya pid vplivom ekonomichnih politichnih socialnih vijskovih religijnih duhovnih faktoriv Div takozhDerzhavoznavstvoPosilannyaPolitologiya Pidruchnik Za zagalnoyu redakciyeyu prof Kremen V G prof Gorlacha M I Harkiv Drukarskij centr Yedinorog 2001 http ellib org ua books files politologia pol4 6666 html Psihologichna teoriya pohodzhennya derzhavi i prava Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S S 35 ISBN 966 7492 05 2