Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Петро Петрович Про

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Петро Петрович Процик (1985—2024) — старший матрос збройних сил України, учасник російсько-української війни, посмертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня

Петро Процик Процик Петро Петрович
Старший матрос
Загальна інформація
Народження	4 квітня 1985(1985-04-04) Полтава
Смерть	28 лютого 2024(2024-02-28) (38 років) Тендрівська коса, Скадовський район, Херсонська область
Громадянство	Україна
Національність	українець
Псевдо	«Рера»
Військова служба
Роки служби	2022—2024
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ССО України
Формування	73 МЦСО
Війни / битви	Російсько-українська війна Російське вторгнення в Україну
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Життєпис

Народився 4 квітня 1985 в місті Полтава. Закінчив загальноосвітню школу №11. Навчався в Полтавській державній аграрній академії (нині – Полтавський державний аграрний університет), отримав спеціальність інженер-механік с/г промисловості.

Працював у філії «АТ Укргазвидобування» УГВ-Сервіс на посаді машиніста. З родиною проживав у селищі Опішня на Полтавщині.

В жовтні 2022 мобілізований до ЗСУ. Старший матрос. Брав участь у бойових завданнях та надскладних операціях в Чорному морі.

Загибель

Загинув під час виконання бойового завдання, на острові Тендрівська коса Скадовського району на Херсонщині.

Похорон відбувся 7 березня 2024 на кладовищі селища Опішня. Залишилися дружина та двоє дітей. 17 травня 2024 помертно нагороджений орденом «За Мужність» ІІІ ступеня

Посилання

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024.
У Полтаві попрощалися з старшим матросом Петром Проциком.
Петро Процик.

[:37-1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №336/2024.

[2] У Полтаві попрощалися з старшим матросом Петром Проциком.

[3] Петро Процик.