Проценко Федір Данилович

Фе́дір Дани́лович Проце́нко (* 19 червня 1866 — † 14 листопада 1942, Ленінабад, Таджицька РСР) — український актор та хормейстер, вчитель співів, член Російського театрального товариства.

Проценко Федір Данилович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	19 червня 1866(1866-06-19)
Місце народження	Ніжин
Дата смерті	14 листопада 1942(1942-11-14) (76 років)
Місце смерті	Ленінабад
Роки активності	1886-1942
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Професії	актор
Освіта	Регентські учительські курси в Петербурзі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Проценко .

Короткий життєпис

1886 року розпочав концертну діяльність.

Колезький асесор, працював викладачем музичної дисципліни в Ніжинському історично-філологічному інституті. Активно займався громадським життям, організовував аматорські вистави; заснував при ніжинському Народному домі вокальну студію, струнний і вокальний квартети. В цьому часі мав товариські стосунки та працював з М. К. Заньковецькою, М. К. Садовським, М. Л. Кропивницьким.

1893 року засновує Ніжинський мішаний хор.

Запрошував до виступів кобзаря Терентія Пархоменка.

1913 року закінчує регентські учительські курси в Петербурзі.

1934 року у нього відбирають виплеканий ним хор, займається педагогічною діяльністю, диригує хором в піонерському клубі.

Родина

Його син, Андрій Проценко — флейтист; створював українську школу гри на флейті, педагог. 1937 року розстріляно двох інших синів — Володимира і Сергія. По тому заарештовано і розстріляно першу дружину сина Миколи, заарештовано чоловіка племінниці.

Дід робив все, щоб рятувати онуків — одразу ж усиновлює дітей розстріляного сина Володимира: Миколу і Люсю.

В часі Другої світової війни виступав з хором на лісових галявинах перед бійцями, на передовій.

До останніх днів займався громадською роботою. Помер в евакуації.

Доробок

Написав «Мистецькі спомини».

Серед виконаних ролей:

• Карась — «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського,
• Виборний — «Наталка Полтавка» Котляревського.

Вшанування пам'яті

В січні 2014 року у Ніжині прийняли рішення перейменувати провулок Шкільний на провулок Федора Проценка.

2015 року на будинку, де він проживав, встановлено пропам'ятну дошку.

Джерела

• Повернення Федора Проценка [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Родовід
• Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Федор Данилович Проценко [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Архівна справа [ 28 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• УРЕ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• НБУВ [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Проценко Федір Данилович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП».  — С. 485