Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію масові протести в Гонконзі колишній британській колонії яка має статус

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію — масові протести в Гонконзі, колишній британській колонії, яка має статус особливого адміністративного району в складі КНР. Протести почались 31 березня 2019 року проти закону про екстрадицію.

Протести в Гонконзі проти закону про екстрадицію
imageimage
Сотні тисяч протестувальників в білому одязі, 9 червня і в чорному 16 червня (внизу).
Дата: 31 березня 2019 – донині
Місце:
Різні райони Гонконгу та десятки інших міст за кордоном
Привід:
  • Пропозиція щодо екстрадиції злочинців та взаємна правова допомога у кримінальних справах
  • Надмірне використання сили поліцією Гонконга проти демонстрантів (з 12 червня)
Методи: Окупація, сидячий протести, громадянська непокора, вуличні протести, флешмоби, чорні блоки, інтернет-активізм, хактивізм, масові протести, протестне мистецтво, голодування, петиції, бойкоти
Результат:
  • Повне вилучення запропонованого законопроєкту про екстрадицію із законодавчого процесу (на відміну від призупинення)
  • Відкликання характеристики протестів як "бунту"
  • Звільнення та звільнення арештованих протестувальників
  • Створення незалежної комісії розслідування поведінки поліції
  • Загальне виборче право на виборах в Гонконзі
  • Відставка Керрі Лам
  • 16 червня керівник Керрі Лам публічно просить вибачення і 9 липня оголошує "законопроєкт припиненим"
  • Поліція частково відкликає характеристики протестів як "безладів"
Сторони
image Протестувальники

(без лідера)

  • Громадський фронт прав людини (CHRF)
  • Продемократичний табір
  • Локалістичні групи
  • image Рух за незалежність Гонконгу
    • Студентський локалізм
    • Незалежний союз студентів
  • Demosistō
  • Студентські об'єднання з ВНЗ
  • Адвокати (протести 6 червня)
  • Державні службовці (протести 2 серпня)
  • Медичний сектор
  • Фінансовий сектор
 image Влада
Гонконг
    • Поліція Гонконгу
  • Про-Пекінський табір
    • Альянс захисту Гонконгу

Підтримані:
image

Тріади

Ключові фігури
протестувальники

(без лідерів)

Уряд
  • Керрі Лам
    Голова адміністрації Гонконгу
  • Тереза Ченґ
    Міністр юстиції
  • Джон Лі
    Міністр оборони
  • Стівен Ло
    Уповноважений поліції

Про-пекинський табір

  • Юніус Хо
    Духовний лідер тріадних груп
Втрати
1 убитий
1 загинув
9 (самогубств)

Перебіг подій

2019

Березень

31 березня Громадський фронт прав людини (CHRF), платформа для 50 демократичних груп, почав свій перший марш протесту проти законопроєкту 31 березня. Клаудія Мо, керівник демократичного табору, та Лам Вінг-Кі, власник книжкового магазину «Causeway Bay Books», якого було викрадено китайськими агентами 2015 року, очолили цей мітинг. У акції також взяли участь демократичні активісти, такі як Кардинал Джозеф Дзен, адвокати Мартін Лі та Маргарет Нґ та власник Apple Daily Джиммі Лай. Організатори стверджували, що в марші взяли участь 12 тис. людей, поліція оцінювала кількість у 5200.

Квітень

image
Тисячі протестувальників йдуть вулицею Ван Чай, 28 квітня 2019 року.

28 квітня відбувся другий марш протесту проти законопроєкту про екстрадицію. Мітинг мав довжину 2,2 км і тривав понад чотири години. Поліція оцінювала його у 22800 учасників, організатори — в 130 тисяч.

Наступного дня керівник Керрі Лам заявила, що законопроєкт все ж буде ухвалено, і що законодавчі збори повинні схвалити його до літньої перерви. Лам заявила, що Чан Тонг-кай, підозрюваний у вбивстві, може бути випущений з в'язниці до жовтня, тож треба терміново ухвалити законопроєкт про екстрадицію.

6 червня

Гонконзькі юристи, стурбовані законопроєктом про екстрадицію, провели мовчазний марш 6 червня. Юристи в чорному вбранні, вчені юридичних наук та студенти юридичних вишів йшли з Суду до центральних органів правління Гонконгу. Денніс Квок, радник з юридичного виборчого округу, Мартін Лі та Деніс Чанг, два колишніх голови адвокатської асоціації Гонконгу, очолили марш. Група адвокатів три хвилини мовчки стояла перед штаб-квартирою уряду. Квак сказав: «Ми не будемо схиляти голови [перед урядом]». Понад 3000 юристів, що представляють близько чверті юридичних працівників міста, взяли участь у марші — п'ятому та найбільшому марші протестів, який проводили адвокати в Гонконзі з 1997 року.

Хоча адвокати, які протестували, висловлювали застереження щодо відкритості та справедливості системи правосуддя в Китаї, раніше секретар Лі заявив, що юридичний сектор не дуже розуміє законопроєкт, а деякі взагалі не читали його.

9 червня

Перед тим, як уряд подав на повторне читання законопроєкт про екстрадицію у Законодавчій раді 12 червня, мітингарі закликали людей Гонконгу до маршу проти законопроєкту.

Поліція вимагала від транспортного управління (MTR) не зупиняти поїзди на станціях Wan Chai, Causeway Bay та Tin Hau протягом кількох годин. Протестувальники повинні були вийти на станцію раніше, щоб приєднатися до протесту. Поліція закликала протестувальників розійтись до 15:00, щоб не створювати заторів. Поліція згодом була змушена відкрити всі смуги для руху на Геннесі роад, попередньо відмовившись це зробити.

Деякі журналісти припускають, що це міг бути найбільшим протестом в Гонконзі, бо в ньому брало участь більше людей, ніж в протестах проти подій на площі Тяньаньмень 1989 року та демонстрації 1 липня 2003 року. Керівник CHRF Джиммі Шам заявив, що в марші взяли участь 1.03 млн людей, натомість поліція стверджувала, що їх було 240 тисяч.

Нічні сутички 9 червня

Сотні протестувальників стояли перед штаб-квартирою уряду до ночі, ще більше приєднувалося до них у відповідь на заклики Demosistō та активістів за незалежність. Поліція сформувала людський ланцюг, щоб не допустити протестуювальників до Харкорт-роуд, головної дороги поруч зі штаб-квартирою уряду, а Спеціальний тактичний загін (СТС) був у режимі очікування. Хоча CHRF офіційно закликав припинити марш о 22 годині, близько 100 протестувальників залишилися на Сівік-сквейр.

image
Мітингувальники та загони поліції на Харкорт-роуд. 9 червня 2019 року

О 23 уряд опублікував заяву в пресі, заявивши, що «визнає й поважає різні погляди людей на широке коло питань», але наполягає на тому, що дискусія з другого читання щодо законопроєкту відновиться 12 червня. У відповідь кілька членів Demosistō влаштували засідання поза комплексом Ради законодавчої ради, вимагаючи діалогу з Ламом і Лі, в той час як студентські групи за незалежність закликали до посилення акцій протесту.

Близько опівночі напруженість наростала, між протестувальниками та поліціянтами спалахнули сутички. Протестувальники кидали пляшки та уламки металу в поліцію та будували барикади, а поліціянти відповідали перцевим спреєм. Поліція почала відтискати мітингарів на тротуари. Сутички перейшли на дорогу Lung Wo, оскільки багато протестувальників забарикадувалися від поліціянтів. Кілька сотень протестувальників були відведені офіцерами на вулицю Лунга Кінга у Ван Чаї близько 2 ранку, а потім на Глостер-роуд.

Видання South China Morning Post назвало нічні протести схожими на «більші зіткнення під час акцій протесту 2014 року». Кількість протестувальників поступово зменшувалася приблизно з 3 години ночі. Наприкінці було заарештовано 19 протестувальників додатково до 358 осіб, 80 відсотків з них були молодшими за 25 років.

Наступного ранку Лам відмовилася відкликати законопроєкт, але визнала, що акція показала, що «законопроєкт має недопрацювання». На запитання щодо відставки вона відповіла, що важливо мати стабільну керівну команду, «коли наша економіка зазнає дуже серйозних викликів через зовнішню невизначеність».

12 червня

12 червня поліція почала стріляти гумовими кулями в мітингарів.

image
Протестувальники, 16 червня

Марш 16 червня

15 червня Керрі Лам оголосила паузу у процесі прийнятті законопроєкту про екстрадицію після того, як засідання Законодавчої переносили чотири дні поспіль. Продемократичний табір побоювався, що це лише тактичний відступ, і вимагав повного відкликання законопроєкту, заявляючи, що мітинги продовжаться 16 червня, як і було заплановано. Джиммі Шам з CHRF сказав, що заява Керрі може бути пасткою. Він висловилися за відставку Лам, вибачення за насильницьку поліцейську тактику щодо мирних протестувальників, звільнення заарештованих протестувальників та зняття офіційної характеристики протесту 12 червня як «бунт».

image
Протестувальники вночі пропускають машину швидкої допомоги на вулиці Квінсвей (16 березня).

Марш почався раніше запланованого, о 14:30 16 червня, від парку Вікторія, Коузейвей-Бей, до Законодавчої ради в Адміралтействі — маршрутом довжиною приблизно 3 км. Протестувальники були переважно одягнені в чорне, деякі носили білі стрічки на грудях, що символізувало згадку про жорстокість поліції під час розправи 12 червня. Багато протестувальників почали марш із North Point, коли поліція наказала транспорту не зупинятися на станції Tin Hau та Causeway Bay під час маршу. Залізничні вокзали були забиті сотнями тисяч людей, що приїхали на протести. Розмір натовпу змусив поліцію відкрити всі шість смуг дороги Хеннесі. Потім люди заповнили на Локхарт-роуд і Яффе-роуд — всі три — паралельні вулиці та основні магістралі в Ван-Чаї.

Хода від затоки Каусвей до Адміралтейства тривала з 15:00 до 23:00. Протестувальники поклали квіти на майданчику перед Тихоокеанською площею, де 15 червня чоловік покінчив життя самогубством. Вночі протестувальники перекрили Harcourt Road, внаслідок чого рух зупинився. Протестувальники дозволили проїхати деяким транспортним засобам — в основному автобусам та аварійним машинам.

Рано зранку Stand News, незалежне інтернет-видання, проаналізувало дані з протестів, зробивши висновок, що в протестах брали участь не менше 1,44 млн. CHRF заявив про явку майже 2 млн людей, встановивши тим самим рекорд за розмірами протестів Гонконгу. Поліція заявляє, що в ході найбільше брало участь 338 тис. учасників.

О 20:30 уряд опублікував заяву, в якій Керрі Лам вибачилася перед жителями Гонконгу та пообіцяла «щиро і смиренно прийняти всю критику та вдосконалити та служити громадськості».

image
Протестувальники заблокували дороги і підходи до поліцейського центру

Липень

1 липня протестувальники увірвалися до приміщення парламенту. Вони розмальовували стіни графіті. При штурмі було розбито деяку кількість дверей та шибок. Постраждали також деякі меблі і комп'ютери.

Увечері 1 липня поліція таки вигнала мітингарів із приміщення парламенту.

Штурм LegCo

image
Прапор Гонконгу з чорним фоном — Чорна Баухінія — використовується деякими протестувальниками.

Близько 21:00 за місцевим часом сотні протестувальників штурмували законодавчу владу, прорвавши скляні стіни та металеві двері будівлі. Протестувальники пошкодили портрети колишніх президентів пропекінської законодавчої ради, намалювавши їх лозунгами на кшталт «Це ти навчив мене мирним маршам, що не діють» та «Немає бунтівників, є лише тиранічні закони», розбили меблі та вивісили на подіумі колоніальний прапор Гонконгу. У той же час протестувальники повісили таблички та встановили барикади, попереджаючи інших захищати об'єкти культури та не завдавати шкоди книгам у бібліотеці. Поліція почала використовувати сльозогінний газ для розгону протестувальників навколо LegCo о 12:05, а через 15 хвилин дійшла до будівлі.

image
Чорний прапор Гонконгу поряд із традиційним, 1 липня

Протестувальники звинувачували китайську владу в окупації та майнових збитках через «відсутність реакції» Керрі Лам.

Керрі Лам о 4 ранку провела прес-конференцію, визнавши мирний та впорядкований марш, але засудила «насильство та вандалізм з боку протестувальників, які вторглися до будівлі Законодавчої ради». Лам натомість ухилилась від питань щодо випадків смертей протестувальників. 5 липня було заарештовано щонайменше 66 людей та висунуто перші офіційні звинувачення.

5 липня, «сидячий протест матерів»

У п'ятницю ввечері відбувся другий мітинг матерів в саду Чатер в центрі міста. За даними організаторів, в ньому взяло участь близько 8000 людей, поліція заявляла про 1300 присутніх.

27 липня протести поновилися, тисячі людей знову вийшли на вулиці, незважаючи на заборону поліції. Поліція застосувала сльозогінний газ проти демонстрантів.

30 липня протестувальники перекрили залізничне сполучення.

7 липня Цим Ша Цуй марш

image
Десятки тисяч протестувальників на Натан-роуд, 7 липня.
Денний мітинг

Перший протест проти екстрадиції в коулунській частині Гонконгу відбувся 7 липня в Цим Ша Цуї. Перед маршем організатори пообіцяли, що це буде мирний мітинг.

image
Протестувальники прибувають до місця маршу, на станцію Західний Коулун.

Мітинг розпочався з Салсбері ґарден о 15:30, натовп прямував до станції «Західний Коулун». Марш закінчився близько 19:00, організатори заявили про 230 тис. учасників, поліція нарахувала 56 тис..

Протестувальники пройшли по туристичним районам Натан-роуд та Кентон-роуд. Протест мав на меті створити гарне враження на туристів і пояснити їм проблеми гонконзців. Серед туристів розповсюджували буклети з копіями законопроєкту спрощеною китайською мовою.

Як запобіжні заходи поліція встановила водні барикади з пунктами пропуску для підтвердження особи пасажирів. MTR припинила продаж квитків на поїздки в полудень. Протестувальники засудили цю акцію, поскаржившись на її непотрібність та необґрунтованість.

Нічні сутички

Після закінчення маршу о 7:30 вечора близько 300 протестувальників покинули станцію і знову рушили до Canton Road. Вони продовжили Натан-Роуд і прибули до Монг-Кока, де зібрались поліціянти на вулиці Шаньтун. Спецназ (більшість поліціянтів відмовлялася показувати ідентифікаційний номер або картку працівника), напала на протестувальників і журналістів. До кінця ночі було здійснено щонайменше шість арештів. Наступного дня законодавець Лам Чеук-тин попросив незалежне розслідування поведінки поліції, закликав переглянути відеозапис, який може свідчити про застосування надмірної сили, і заявив, що відсутність документів може бути порушенням закону.

10 липня сутички біля стіни Леннона в Ю Тонзі

10 липня кілька молодих людей спорудили імпровізовану стіну пам'яті Джона Леннона на стовпі поза виходом з транспортної компанії MTR, що в районі Ю-Тонґ. Незабаром їх було оточено десятками провладних активістів віку, яких підозрювали у співпраці з поліцією. Натовп збільшувався до ночі, вночі ж спалахнули численні сутички між провладними жителями та значно більшим натовпом протестувальників. Сотні поліцейських прибули і сформували лінію оборони на сходах. Їх звинувачували у тому, що вони не зупиняли насильство провладних жителів щодо молоді. Конфлікт тривав годинами і не вщухав до 13:00 11 липня. Було здійснено щонайменше три арешти.

14 липня марш Ша Тіна

Денний мітинг

У другій половині дня 14 липня в районі Ша-Тин відбувся перший протест проти екстрадиції на стороні Нових територій Гонконгу. Мітинг розпочався з футбольного майданчика вулиці Чуй Тінь поблизу Че Кунг Міу о 15:10, натовп минув музей спадщини Гонконгу, прямуючи до автовокзалу станції Ша Тин. Протестувальники скандували «всі п'ять вимог мають бути виконані» та «поліція Гонконгу порушує закони». Перша партія протестувальників прибула до пункту призначення близько 16:45, марш завершився о 19:15. Організатори оцінили кількість учасників в 115 тис., поліція — 28 тис..

Нічні сутички

Після маршу протестувальники встановили барикади і з п'ятої вечора почали закидати поліцію різними предмети, включаючи дорожні конуси та пляшки. Згодом цього близько 20 офіцерів атакували протестувальників перцевим спреєм. Під час протистояння місцеві мешканці кидали людям необхідні речі, включаючи пляшки з водою, парасольки. О 18:00 десятки офіцерів підійшли ближче до натовпу, але тримали дистанцію, наказуючи з гучномовця людям розійтись. Напруженість зросла, коли поліцейський без показу документів намагався зняти маску з протестувальника.

Згодом протестувальники перейшли до сусіднього торгового центру, New Town Plaza. О 20:55 поліція попередила, що тих, хто не піде, буде заарештовано. За десять хвилин поліція підняла червоний прапор як попередження. О 22:00 вечора поліція почала застосовувати перцевий спрей.

Поки протестувальники намагалися виїхати з місця подій, вхід з торговельного центру до залізничного вокзалу було перекрито, поїзди проїжджали місцеву станцію без зупинки.

Законодавець Джеремі Там поставив під сумнів необхідність поліції перекривати вхід на залізничний вокзал та створювати конфлікт, якого можна було б уникнути. Депутат-демократ Ау Нокхін, який був там тієї ночі, також запитав, чому демонстрантам не дають розійтись. Пропекінські депутати заявляли, що демонстранти вчинили «організовані насильницькі дії» і що «ніхто не повинен ображати поліцію». Керрі Лам заявила, що поліція «застосовувала стриманість, коли на них напали». До кінця ночі було госпіталізовано щонайменше 22 людини, декілька в критичному та серйозному стані; і було проведено щонайменше 40 арештів.

  • image
    Десятки тисяч людей в центрі Ша Тінь поблизу ТЦ «New Town Plaza», 14 липня.
  • image
    Протестувальники забарикадували ділянку дороги
  • image
    Між протестувальниками та поліцією, басейну клубу "Ша Тінь". Ніч 14 липня.
15 і 16 липня протести бухгалтерів
image
17 липня люди похилого віку йдуть на підтримку молоді в протестах проти екстрадиції.

Після сутичок у ніч на неділю з поліцією біля ТЦ New Town Plaza, в понеділок ввечері близько 100 демонстрантів та місцевих жителів зібралися в торговому центрі, щоб вимагати пояснень від власників ТЦ щодо подій попередньої ночі. У вівторок кілька сотень людей знову прийшли до ТЦ, звинувачуючи власників у наданні допомоги поліції, що призвело до численних госпіталізацій та арештів. Протестувальники скандували «ганьба Сун Хун Каю за розпродаж гонконгерів». Багато людей також пройшли під ТЦ і побудували так звану Стіну Леннона з численними скаргами.

15 липня — «марш голодних»

Увечері 15 липня протестувальники, що голодували, а також 2400 протестувальників вирушили з Центру адміралтейства до резиденції виконавчого директора — Будинку уряду. Вони закликали відповісти на п'ять вимог протестуючих і попросили конференції з Керрі Лам. Керрі Лам не відповіла.

17 липня марш літніх людей

Група людей похилого віку, одягнених у біле, вирушила з Саду Чатер до Центрального уряду 17 липня 2019 року. Організатори нарахували 9000 учасників, поліція — 1500. Під час мітингу «сивих», організованого Чу Ію-міном, учасники підтримали молодих людей на передовій протестів. Вони повторили п'ять ключових вимог руху за демократію. Марш спростовував думку, нібито всі старші громадяни дотримуються прокитайських поглядів.

Демонстранти несли великі транспаранти та саморобні плакати, на одному з яких було сказано: «Діти, тато прийшов».

27 липня — відновлення Юен Лонг

Незважаючи на заборону мітингів, тисячі людей приїхали 27 липня на протести проти поліцейської атаки натовпу в Юен Лонгу попередньої неділі. Було заарештовано чоловіка, що вдарив ножем одного з протестувальників, одягненого в чорне. Протестувальники пройшли головними дорогами в районі Юен Лонґ і оточили поліцейський відділок. Леонард Ченг, керівник університету Лінґнан, приєднався до маршу як спостерігач, ставши першим ректором університету, що взяв участь у протестах після Революції парасольок 2014 року. Організатори оголосили, що в протестах брали участь 288 тис. осіб. Для розгону мітингувальників поліція використала в житловому районі сльозогінний газ, а ввечері протистояння між протестувальниками та поліцією переросли у жорстокі сутички на станції Юен Лонґ.

Серпень

3 серпня протестувальники проводять мітинги в районі Вонкок, 4-го серпня планується марш і масовий страйк. До мітингу готові приєднатися кілька профспілок. Протестувальники перекрили тунель , який пов'язує острів Гонконг і напівострівну частину міської зони Гонконгу Коулун. Деякі учасники будують на вулицях барикади.

4 серпня поліція повторно застосувала сльозогінний газ проти протестувальників. В ніч проти 4-го серпня сотні протестувальників в масках перекрили центральні дороги міста, пофарбувавши світлофори, та не дозволяли транспорту в'їжджати в тунель через гавань, що поєднує Гонконг та Коулун.

image
Протестувальники на Каусейвей-Бей 11 серпня

Страйки вплинули на роботу місцевого транспорту: у місті ускладнений рух автомобілів та метро, частину тунелів і доріг заблоковано протестувальниками. Третина диспетчерів з аеропорту Гонконгу приєдналась до протестів, через це було скасовано понад 200 рейсів і працювала одна злітна смуга замість двох.

7 серпня китайська влада провела тренування для 12 тисяч правоохоронців у місті Шеньчжень, що межує з Гонконгом. Це пояснювали підготовкою до святкування 70-ліття Народної республіки, що має пройти 1 жовтня. Люди, що зображували протестувальників, були одягнені в чорну форму. «Протестувальники» закидали поліціянтів палками та саморобними газовими бомбами, у відповідь поліція вчилась використовувати дим та сльозогінний газ.

12 серпня аеропорт Гонконгу скасував відправлення та прийом понад сотні авіарейсів у зв'язку із масовими акціями протесту. 12-13 серпня на летовищі було скасовано практично всі рейси. 13 серпня зранку аеропорт було ненадовго відкрито.

15 серпня Китай почав стягувати війська на південь, до кордону з Гонконгом. Кілька тисяч військових було розміщено на стадіоні в Шеньчжені на відстані 7 км від кордону.

21 серпня протестувальники проводили сидячу акцію протесту на станції метро «Юен Лонґ», що була присвячена місяцю з дня нападу невідомих осіб на протестувальників на цій станції. Згодом того ж дня протест переріс в зіткнення сотень демонстрантів з поліціянтами. Мітингувальники забарикадували станційні входи, а проти правоохоронців використовували вогнегасники, лазерні указки і маслянисту рідину, якою заливали підлогу.

25 серпня поліція вперше застосувала водомети, щоб розігнати протестувальників, які побудували барикади на вулицях. Крім того було використано сльозогінний газ.

26 серпня поліціянтами було вперше застосовано вогнепальну зброю для протидії мітингувальникам. Представники поліції заявили, що вогонь було відкрито як попередження. Протестувальники намагаються кидати в поліціянтів цеглу та пляшки із запальною сумішшю. У відповідь поліція застосовує гумові кулі, водомети та сльозогінний газ.

Також у серпні гонконзькі активісти вимагали від YouTube заборонити відеорекламу, що спотворює інформацію про протести. Учасники й прихильники протестів вимагають заборони державному телебаченню Китаю показувати рекламу на YouTube, адже та може дезінформувати глядачів про реальний стан справ під час протестів.

Вересень

15 вересня поліція застосувала водяні гармати і газ проти протестувальників. Зіткнення з правоохоронцями відбуваються в Адміралтействі, біля штаб-квартири Народно-визвольної армії КНР.

16 вересня поліціянти затримали 89 учасників протестів, 18 протестувальників отримали поранення. Чергові зіткнення поновилися в неділю ввечері. Поліціянти повідомили, що кілька протестувальників напали на них, кидали бензинові бомби та цеглу. Події переросли у вуличні бійки.

22 вересня учасники протестів розгромили торговельний центр «Нью-Таун Плаза» в окрузі Сатхинь. За даними ЗМІ, протестувальники атакували бізнес, лояльний до уряду КНР. Поліція закрила торговий центр і найближчу станцію метро.

24 вересня троє невідомих напали на члена від опозиційної Демократичної партії, 36-літнього активіста Роя Квона. Рой відомий підтримкою антиурядових протестів.

26 вересня Керрі Лам назвала деякі з вимог протестувальників «нереалістичними», відмовившись звільняти затриманих в протестах гонконжців. На цей день було заарештовано не менше 1500 осіб.

30 вересня влада Гонконгу заборонила проведення протестного маршу, присвяченого 70-літтю незалежності КНР. Марш було заплановано на 1 жовтня, коли на материковому Китаї відзначають День незалежності. Незважаючи на заборону, протестувальники планують проведення інших акцій протесту.

Жовтень

1 жовтня під час демонстрацій поліція вперше застосувала бойові патрони проти протестувальників, в результаті чого загинула одна людина. Цього дня десятки тисяч гонконжців вийшла на вулиці міста в чорному одязі з вимогою до компартії КНР «повернути владу народові».

7 жовтня таксист в'їхав у натовп протестувальників, внаслідок чого до лікарні потрапили четверо людей. Самого водія було побито натовпом, в результаті його без свідомості також було відвезено до лікарні.

10 жовтня в Google Play Market було заблоковано гру «Революція нашого часу», присвячену революції.

З 13 жовтня протестувальники змінили тактику протестів. Замість великих акцій непокори китайському урядові, люди збираються невеликими групами, використовуючи «партизанські методи». Цього дня в чотирьох районах міста відбулися сутички з поліцією, двічі поліціянти застосували сльозогінний газ.

20 жовтня десятки тисяч мітингувальників намагалися провести новий марш, через що сталися нові сутички з поліціянтами які застосували сльозогінний газ і водомети з блакитною фарбою.

Листопад

1 листопада (п'ятниця) — під час сутичок постраждало понад 50 осіб, один перебуває в тяжкому стані. Поліціянти затримали понад 200 учасників протестів.

2 листопада в ТЦ Сітіплаза в районі Тайгучен під час протестів чоловік напав з ножем на мітингувальників. Депутат районної ради від опозиційної Демократичної партії Ендрю Чю намагався зупинити злочинця, під час чого той відкусив йому вухо. Нападника після цього було побито натовпом. Незабаром після нападу поліціянти застосували сльозогінний газ для розгону протестувальників, провівши кілька арештів.

Цього ж дня було підпалено станцію метро та кілька будівель, включно із офісом державного інформаційного агентства Сіньхуа.

11 листопада поліція відкрила вогонь по протестувальниках, в результаті чого отримав поранення 21-літній учасник протестів.

14 листопада було вирішено призупинити навчання в усіх школах міста.

17 листопада поліція застосувала сльозогінний газ на території студмістечка проти мітингувальників, які спали на газонах та в університетській бібліотеці. Всього за півроку протестів було заарештовано 3,5 тис. мітингувальників, більше 3 тис. людей отримали важкі поранення, нараховується кілька десятків жертв від дій поліції та «тітушок».

18 листопада Високий суд Гонконгу скасував розпорядження місцевої адміністрації, що забороняла носити маски учасникам масових протестів. Ця заборона, як визначив суд, суперечила Основному закону, згідно якого 1997 року Гонконг перейшов від Британії під керівництво Китаєм. Цього ж дня поліціянти оточили протестувальників всередині Політехнічного університету. Погрожуючи їм застосуванням бойових патронів, від протестувальників вимагали покинути приміщення вузу.

21 листопада Палата представників США майже одностайно підтримала резолюцію Сенату США на підтримку протестувальників в Гонконзі. Проти резолюції проголосував лише один конгресмен. Документ зобов'язав Державний департамент перевіряти, чи існує в самоврядному місті достатній рівень автономії, та дозволив владі США накладати санкції на тих представників китайської влади, що порушують права людини в Гонконзі.

24 листопада в місті проводились [en], що мали обрати 452 депутатів у різних радах міста. Явка на виборах перевищила попередні показники щонайменше втричі. Це пояснюється тим, що жителі міста переймались можливим закриттям дільниць через протести.

Грудень

24 грудня протестувальники розгромили кафе Starbucks та Maxim's Caterers. Останній потрапив під критику після того, як донька засновника компанії-власника місцевої франшизи засудила протестувальників у Раді ООН з прав людини в Женеві.

Численні сутички відбулися в багатолюдних торгових центрах, де протестувальники зіткнулися з поліцейськими, в той час як поліція продовжила використовувати сльозогінний газ. Один протестувальник отримав серйозні травми, випавши з балкону, тікаючи від поліціянтів. Поліція повісила «блакитний прапор» у торговому центрі, що означає, що масові збори людей там стали незаконними.

Щонайменше 25 та 31 грудня поліціянти застоусували проти мітингувальників сльозогінний газ.

2020

У новорічних протестах взяло участь більше мільйона осіб. В ході антиурядового мітингу було заарештовано більше 400 протестувальників.

18-19 січня — в центрі міста зібралось близько тисячі мітингувальників, поліція переслідувала їх та застосувала проти них сльозогінний газ, демонстранти побили кількох поліціянтів.

30 червня КНР ухвалив закон про нацбезпеку Гонконгу, правозахисники заявили, що цей закон влада КНР буде використовувати для придушення демократичного руху Гонконгу.

30 червня — 1 липня протести продовжились, поліціянтами було заарештовано 180 осіб, семеро отримали звинуваченнями у порушенні закону про нацбезпеку. Після арештів мітингарі перекрили одну з вулиць дорогу металевими конструкціями.

6 вересня поліціянтами КНР було зааршетовано щонайменше 90 мітингувальників під час протестів проти відкладання виборів Законодавчих зборів Гонконгу.

Організація протестів

Протести в Гонконзі не мають чітко визначеного лідера, а організовуються завдяки координації в соцмережах. Через побоювання щодо прослуховування звичайних месенджерів та соцмереж, гонконжці активно використовують додаток Bridgefy, що дозволяє анонімно й децентралізовано спілкуватись, виключаючи можливість стеження за учасниками розмов. Додаток працює без серверів, а дані передаються через Bluetooth людям, що знаходяться поруч. Таким чином, повідомлення поступово знаходить свого адресата. Раніше цей додаток був популярним серед глядачів великих спортивних подій та концертів. Однак з початком протестів програма стала популярною саме в Гонконзі.

Наслідки

20 липня 2020 Британія призупинила екстрадицію до Гонконгу через побоювання, щодо можливої відправки до Китаю всіх переданих підозрюваних з Британії.

Див. також

Примітки

  1. . Hong Kong Free Press. Архів оригіналу за 15 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  2. Shao, Grace (29 липня 2019). . CNBC. Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 29 липня 2019.
  3. Ng, Kang-chung; Sum, Lok-kei (17 червня 2019). . South China Morning Post. ISSN 1021-6731. OCLC 648902513. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  4. . South China Morning Post. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  5. . . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  6. . Apple Daily. Hong Kong. 15 червня 2019. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 15 червня 2019.
  7. . Apple Daily. Hong Kong. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 29 червня 2019.
  8. . Stand News. Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 5 липня 2019.
  9. Chan, Holmes (31 березня 2019). . Hong Kong Free Press HKFP (брит.). Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  10. . news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  11. . South China Morning Post (англ.). 6 червня 2019. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  12. . Reuters (англ.). 6 червня 2019. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  13. . news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  14. Creery, Jennifer (9 червня 2019). Over a million attend Hong Kong demo against controversial extradition law, organisers say. Hong Kong Free Press HKFP (брит.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  15. CNN, James Griffiths, Eric Cheung and Chermaine Lee. . CNN. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  16. . EJ Insight (амер.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  17. Phelan, James, 1979- author. . ISBN . OCLC 896985116. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 4 серпня 2019.
  18. . South China Morning Post (англ.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  19. . South China Morning Post (англ.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  20. . South China Morning Post (англ.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  21. . South China Morning Post (англ.). 10 червня 2019. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2019.
  22. Гонконг: поліція почала стріляти в протестувальників гумовими кулями [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.], Бібісі Україна, 12 червня 2019
  23. AFP (16 червня 2019). . Hong Kong Free Press HKFP (брит.). Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  24. . South China Morning Post (англ.). 17 червня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  25. . 法廣 (zh-Hant) . 16 червня 2019. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  26. Times, The New York (16 червня 2019). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  27. . South China Morning Post (англ.). 16 червня 2019. Архів оригіналу за 12 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  28. У ГОНКОНЗІ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКИ УВІРВАЛИСЯ ДО БУДІВЛІ ПАРЛАМЕНТУ І ВИВІСИЛИ ТАМ КОЛОНІАЛЬНИЙ ПРАПОР [ 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.], ТСН, 1 липня 2019
  29. ПОЛІЦІЯ ГОНКОНГУ ВИГНАЛА ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ З ПАРЛАМЕНТУ [ 2 липня 2019 у Wayback Machine.], ТСН, 2 липня 2019
  30. (брит.). 2 липня 2019. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  31. . Apple Daily 蘋果日報. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  32. . Hong Kong Free Press HKFP (брит.). 3 липня 2019. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  33. . news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  34. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  35. Yu, Verna (8 липня 2019). . The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  36. . news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  37. . Dimsum Daily (амер.). 11 липня 2019. Архів оригіналу за 10 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  38. . South China Morning Post (англ.). 14 липня 2019. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  39. . news.rthk.hk (zh-tw) . Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  40. . Hong Kong Free Press HKFP (брит.). 15 липня 2019. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  41. . Hong Kong Free Press HKFP (брит.). 27 липня 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  42. . South China Morning Post. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  43. . South China Morning Post (англ.). 27 липня 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  44. Standard, The. (Yuen Long protests) Protest applicant: 288,000 turn out. The Standard (англ.). Процитовано 17 серпня 2019.
  45. . South China Morning Post (англ.). 27 липня 2019. Архів оригіналу за 27 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  46. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 3 серпня 2019.
  47. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  48. . news.rthk.hk (en-gb) . Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  49. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  50. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
  51. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
  52. . VOA (укр.). Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 13 серпня 2019.
  53. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  54. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 серпня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
  55. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
  56. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
  57. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2019. Процитовано 26 серпня 2019.
  58. . . 26 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 16 вересня 2019.
  59. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
  60. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 16 вересня 2019.
  61. (брит.). 22 вересня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  62. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  63. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019.
  64. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
  65. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019.
  66. . BBC News (en-gb) . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  67. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
  68. . 24 Канал. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 10 листопада 2019.
  69. Kaser, Rachel (10 жовтня 2019). . The Next Web (en-us) . Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
  70. Стрихоцький, Тарас (14 жовтня 2019). . . Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
  71. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2019.
  72. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 20 жовтня 2019.
  73. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  74. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  75. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  76. . Reuters (англ.). 2 листопада 2019. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
  77. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  78. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  79. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 17 листопада 2019.
  80. . 24 Канал. Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  81. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
  82. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 24 листопада 2019.
  83. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 24 листопада 2019.
  84. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
  85. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  86. Hume, Tim (24 грудня 2019). . Vice (англ.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.
  87. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
  88. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 січня 2020.
  89. Welle (www.dw.com), Deutsche. . DW.COM (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 19 січня 2020.
  90. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 січня 2020.
  91. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  92. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  93. . . 17 вересня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2019.
  94. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Протести в Гонконзі
  • Free Hong Kong Movement — Open Letter & Timeline [ 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Protesti v Gonkonzi proti zakonu pro ekstradiciyu masovi protesti v Gonkonzi kolishnij britanskij koloniyi yaka maye status osoblivogo administrativnogo rajonu v skladi KNR Protesti pochalis 31 bereznya 2019 roku proti zakonu pro ekstradiciyu Protesti v Gonkonzi proti zakonu pro ekstradiciyu Sotni tisyach protestuvalnikiv v bilomu odyazi 9 chervnya i v chornomu 16 chervnya vnizu Data 31 bereznya 2019 donini Misce Rizni rajoni Gonkongu ta desyatki inshih mist za kordonom Privid Propoziciya shodo ekstradiciyi zlochinciv ta vzayemna pravova dopomoga u kriminalnih spravahNadmirne vikoristannya sili policiyeyu Gonkonga proti demonstrantiv z 12 chervnya Metodi Okupaciya sidyachij protesti gromadyanska nepokora vulichni protesti fleshmobi chorni bloki internet aktivizm haktivizm masovi protesti protestne mistectvo goloduvannya peticiyi bojkoti Rezultat Povne viluchennya zaproponovanogo zakonoproyektu pro ekstradiciyu iz zakonodavchogo procesu na vidminu vid prizupinennya Vidklikannya harakteristiki protestiv yak buntu Zvilnennya ta zvilnennya areshtovanih protestuvalnikivStvorennya nezalezhnoyi komisiyi rozsliduvannya povedinki policiyiZagalne viborche pravo na viborah v GonkonziVidstavka Kerri Lam16 chervnya kerivnik Kerri Lam publichno prosit vibachennya i 9 lipnya ogoloshuye zakonoproyekt pripinenim Policiya chastkovo vidklikaye harakteristiki protestiv yak bezladiv Storoni Protestuvalniki bez lidera Gromadskij front prav lyudini CHRF Prodemokratichnij tabir Lokalistichni grupi Ruh za nezalezhnist Gonkongu Studentskij lokalizm Nezalezhnij soyuz studentiv Demosistō Studentski ob yednannya z VNZ Advokati protesti 6 chervnya Derzhavni sluzhbovci protesti 2 serpnya Medichnij sektor Finansovij sektor Vlada Gonkong Policiya Gonkongu Pro Pekinskij tabir Alyans zahistu Gonkongu Pidtrimani Komunistichna partiya Kitayu CCP Uryad Kitayu Ministerstvo derzhavnoyi bezpeki KNR Triadi Klyuchovi figuri protestuvalniki bez lideriv Uryad Kerri Lam Golova administraciyi Gonkongu Tereza Cheng Ministr yusticiyi Dzhon Li Ministr oboroni Stiven Lo Upovnovazhenij policiyi Pro pekinskij tabir Yunius Ho Duhovnij lider triadnih grup Vtrati 1 ubitij 1 zaginuv 9 samogubstv Perebig podij2019 Berezen 31 bereznya Gromadskij front prav lyudini CHRF platforma dlya 50 demokratichnih grup pochav svij pershij marsh protestu proti zakonoproyektu 31 bereznya Klaudiya Mo kerivnik demokratichnogo taboru ta Lam Ving Ki vlasnik knizhkovogo magazinu Causeway Bay Books yakogo bulo vikradeno kitajskimi agentami 2015 roku ocholili cej miting U akciyi takozh vzyali uchast demokratichni aktivisti taki yak Kardinal Dzhozef Dzen advokati Martin Li ta Margaret Ng ta vlasnik Apple Daily Dzhimmi Laj Organizatori stverdzhuvali sho v marshi vzyali uchast 12 tis lyudej policiya ocinyuvala kilkist u 5200 Kviten Tisyachi protestuvalnikiv jdut vuliceyu Van Chaj 28 kvitnya 2019 roku 28 kvitnya vidbuvsya drugij marsh protestu proti zakonoproyektu pro ekstradiciyu Miting mav dovzhinu 2 2 km i trivav ponad chotiri godini Policiya ocinyuvala jogo u 22800 uchasnikiv organizatori v 130 tisyach Nastupnogo dnya kerivnik Kerri Lam zayavila sho zakonoproyekt vse zh bude uhvaleno i sho zakonodavchi zbori povinni shvaliti jogo do litnoyi perervi Lam zayavila sho Chan Tong kaj pidozryuvanij u vbivstvi mozhe buti vipushenij z v yaznici do zhovtnya tozh treba terminovo uhvaliti zakonoproyekt pro ekstradiciyu 6 chervnya Gonkonzki yuristi sturbovani zakonoproyektom pro ekstradiciyu proveli movchaznij marsh 6 chervnya Yuristi v chornomu vbranni vcheni yuridichnih nauk ta studenti yuridichnih vishiv jshli z Sudu do centralnih organiv pravlinnya Gonkongu Dennis Kvok radnik z yuridichnogo viborchogo okrugu Martin Li ta Denis Chang dva kolishnih golovi advokatskoyi asociaciyi Gonkongu ocholili marsh Grupa advokativ tri hvilini movchki stoyala pered shtab kvartiroyu uryadu Kvak skazav Mi ne budemo shilyati golovi pered uryadom Ponad 3000 yuristiv sho predstavlyayut blizko chverti yuridichnih pracivnikiv mista vzyali uchast u marshi p yatomu ta najbilshomu marshi protestiv yakij provodili advokati v Gonkonzi z 1997 roku Hocha advokati yaki protestuvali vislovlyuvali zasterezhennya shodo vidkritosti ta spravedlivosti sistemi pravosuddya v Kitayi ranishe sekretar Li zayaviv sho yuridichnij sektor ne duzhe rozumiye zakonoproyekt a deyaki vzagali ne chitali jogo 9 chervnya Pered tim yak uryad podav na povtorne chitannya zakonoproyekt pro ekstradiciyu u Zakonodavchij radi 12 chervnya mitingari zaklikali lyudej Gonkongu do marshu proti zakonoproyektu Policiya vimagala vid transportnogo upravlinnya MTR ne zupinyati poyizdi na stanciyah Wan Chai Causeway Bay ta Tin Hau protyagom kilkoh godin Protestuvalniki povinni buli vijti na stanciyu ranishe shob priyednatisya do protestu Policiya zaklikala protestuvalnikiv rozijtis do 15 00 shob ne stvoryuvati zatoriv Policiya zgodom bula zmushena vidkriti vsi smugi dlya ruhu na Gennesi road poperedno vidmovivshis ce zrobiti Deyaki zhurnalisti pripuskayut sho ce mig buti najbilshim protestom v Gonkonzi bo v nomu bralo uchast bilshe lyudej nizh v protestah proti podij na ploshi Tyananmen 1989 roku ta demonstraciyi 1 lipnya 2003 roku Kerivnik CHRF Dzhimmi Sham zayaviv sho v marshi vzyali uchast 1 03 mln lyudej natomist policiya stverdzhuvala sho yih bulo 240 tisyach Nichni sutichki 9 chervnya Sotni protestuvalnikiv stoyali pered shtab kvartiroyu uryadu do nochi she bilshe priyednuvalosya do nih u vidpovid na zakliki Demosistō ta aktivistiv za nezalezhnist Policiya sformuvala lyudskij lancyug shob ne dopustiti protestuyuvalnikiv do Harkort roud golovnoyi dorogi poruch zi shtab kvartiroyu uryadu a Specialnij taktichnij zagin STS buv u rezhimi ochikuvannya Hocha CHRF oficijno zaklikav pripiniti marsh o 22 godini blizko 100 protestuvalnikiv zalishilisya na Sivik skvejr Mitinguvalniki ta zagoni policiyi na Harkort roud 9 chervnya 2019 roku O 23 uryad opublikuvav zayavu v presi zayavivshi sho viznaye j povazhaye rizni poglyadi lyudej na shiroke kolo pitan ale napolyagaye na tomu sho diskusiya z drugogo chitannya shodo zakonoproyektu vidnovitsya 12 chervnya U vidpovid kilka chleniv Demosistō vlashtuvali zasidannya poza kompleksom Radi zakonodavchoyi radi vimagayuchi dialogu z Lamom i Li v toj chas yak studentski grupi za nezalezhnist zaklikali do posilennya akcij protestu Blizko opivnochi napruzhenist narostala mizh protestuvalnikami ta policiyantami spalahnuli sutichki Protestuvalniki kidali plyashki ta ulamki metalu v policiyu ta buduvali barikadi a policiyanti vidpovidali percevim spreyem Policiya pochala vidtiskati mitingariv na trotuari Sutichki perejshli na dorogu Lung Wo oskilki bagato protestuvalnikiv zabarikaduvalisya vid policiyantiv Kilka soten protestuvalnikiv buli vidvedeni oficerami na vulicyu Lunga Kinga u Van Chayi blizko 2 ranku a potim na Gloster roud Vidannya South China Morning Post nazvalo nichni protesti shozhimi na bilshi zitknennya pid chas akcij protestu 2014 roku Kilkist protestuvalnikiv postupovo zmenshuvalasya priblizno z 3 godini nochi Naprikinci bulo zaareshtovano 19 protestuvalnikiv dodatkovo do 358 osib 80 vidsotkiv z nih buli molodshimi za 25 rokiv Nastupnogo ranku Lam vidmovilasya vidklikati zakonoproyekt ale viznala sho akciya pokazala sho zakonoproyekt maye nedopracyuvannya Na zapitannya shodo vidstavki vona vidpovila sho vazhlivo mati stabilnu kerivnu komandu koli nasha ekonomika zaznaye duzhe serjoznih viklikiv cherez zovnishnyu neviznachenist 12 chervnya 12 chervnya policiya pochala strilyati gumovimi kulyami v mitingariv Protestuvalniki 16 chervnya Marsh 16 chervnya 15 chervnya Kerri Lam ogolosila pauzu u procesi prijnyatti zakonoproyektu pro ekstradiciyu pislya togo yak zasidannya Zakonodavchoyi perenosili chotiri dni pospil Prodemokratichnij tabir poboyuvavsya sho ce lishe taktichnij vidstup i vimagav povnogo vidklikannya zakonoproyektu zayavlyayuchi sho mitingi prodovzhatsya 16 chervnya yak i bulo zaplanovano Dzhimmi Sham z CHRF skazav sho zayava Kerri mozhe buti pastkoyu Vin vislovilisya za vidstavku Lam vibachennya za nasilnicku policejsku taktiku shodo mirnih protestuvalnikiv zvilnennya zaareshtovanih protestuvalnikiv ta znyattya oficijnoyi harakteristiki protestu 12 chervnya yak bunt Protestuvalniki vnochi propuskayut mashinu shvidkoyi dopomogi na vulici Kvinsvej 16 bereznya Marsh pochavsya ranishe zaplanovanogo o 14 30 16 chervnya vid parku Viktoriya Kouzejvej Bej do Zakonodavchoyi radi v Admiraltejstvi marshrutom dovzhinoyu priblizno 3 km Protestuvalniki buli perevazhno odyagneni v chorne deyaki nosili bili strichki na grudyah sho simvolizuvalo zgadku pro zhorstokist policiyi pid chas rozpravi 12 chervnya Bagato protestuvalnikiv pochali marsh iz North Point koli policiya nakazala transportu ne zupinyatisya na stanciyi Tin Hau ta Causeway Bay pid chas marshu Zaliznichni vokzali buli zabiti sotnyami tisyach lyudej sho priyihali na protesti Rozmir natovpu zmusiv policiyu vidkriti vsi shist smug dorogi Hennesi Potim lyudi zapovnili na Lokhart roud i Yaffe roud vsi tri paralelni vulici ta osnovni magistrali v Van Chayi Hoda vid zatoki Kausvej do Admiraltejstva trivala z 15 00 do 23 00 Protestuvalniki poklali kviti na majdanchiku pered Tihookeanskoyu plosheyu de 15 chervnya cholovik pokinchiv zhittya samogubstvom Vnochi protestuvalniki perekrili Harcourt Road vnaslidok chogo ruh zupinivsya Protestuvalniki dozvolili proyihati deyakim transportnim zasobam v osnovnomu avtobusam ta avarijnim mashinam Rano zranku Stand News nezalezhne internet vidannya proanalizuvalo dani z protestiv zrobivshi visnovok sho v protestah brali uchast ne menshe 1 44 mln CHRF zayaviv pro yavku majzhe 2 mln lyudej vstanovivshi tim samim rekord za rozmirami protestiv Gonkongu Policiya zayavlyaye sho v hodi najbilshe bralo uchast 338 tis uchasnikiv O 20 30 uryad opublikuvav zayavu v yakij Kerri Lam vibachilasya pered zhitelyami Gonkongu ta poobicyala shiro i smirenno prijnyati vsyu kritiku ta vdoskonaliti ta sluzhiti gromadskosti Protestuvalniki zablokuvali dorogi i pidhodi do policejskogo centru Lipen 1 lipnya protestuvalniki uvirvalisya do primishennya parlamentu Voni rozmalovuvali stini grafiti Pri shturmi bulo rozbito deyaku kilkist dverej ta shibok Postrazhdali takozh deyaki mebli i komp yuteri Uvecheri 1 lipnya policiya taki vignala mitingariv iz primishennya parlamentu Shturm LegCo Prapor Gonkongu z chornim fonom Chorna Bauhiniya vikoristovuyetsya deyakimi protestuvalnikami Blizko 21 00 za miscevim chasom sotni protestuvalnikiv shturmuvali zakonodavchu vladu prorvavshi sklyani stini ta metalevi dveri budivli Protestuvalniki poshkodili portreti kolishnih prezidentiv propekinskoyi zakonodavchoyi radi namalyuvavshi yih lozungami na kshtalt Ce ti navchiv mene mirnim marsham sho ne diyut ta Nemaye buntivnikiv ye lishe tiranichni zakoni rozbili mebli ta vivisili na podiumi kolonialnij prapor Gonkongu U toj zhe chas protestuvalniki povisili tablichki ta vstanovili barikadi poperedzhayuchi inshih zahishati ob yekti kulturi ta ne zavdavati shkodi knigam u biblioteci Policiya pochala vikoristovuvati slozoginnij gaz dlya rozgonu protestuvalnikiv navkolo LegCo o 12 05 a cherez 15 hvilin dijshla do budivli Chornij prapor Gonkongu poryad iz tradicijnim 1 lipnya Protestuvalniki zvinuvachuvali kitajsku vladu v okupaciyi ta majnovih zbitkah cherez vidsutnist reakciyi Kerri Lam Kerri Lam o 4 ranku provela pres konferenciyu viznavshi mirnij ta vporyadkovanij marsh ale zasudila nasilstvo ta vandalizm z boku protestuvalnikiv yaki vtorglisya do budivli Zakonodavchoyi radi Lam natomist uhililas vid pitan shodo vipadkiv smertej protestuvalnikiv 5 lipnya bulo zaareshtovano shonajmenshe 66 lyudej ta visunuto pershi oficijni zvinuvachennya 5 lipnya sidyachij protest materiv U p yatnicyu vvecheri vidbuvsya drugij miting materiv v sadu Chater v centri mista Za danimi organizatoriv v nomu vzyalo uchast blizko 8000 lyudej policiya zayavlyala pro 1300 prisutnih 27 lipnya protesti ponovilisya tisyachi lyudej znovu vijshli na vulici nezvazhayuchi na zaboronu policiyi Policiya zastosuvala slozoginnij gaz proti demonstrantiv 30 lipnya protestuvalniki perekrili zaliznichne spoluchennya 7 lipnya Cim Sha Cuj marsh Desyatki tisyach protestuvalnikiv na Natan roud 7 lipnya Dennij miting Pershij protest proti ekstradiciyi v koulunskij chastini Gonkongu vidbuvsya 7 lipnya v Cim Sha Cuyi Pered marshem organizatori poobicyali sho ce bude mirnij miting Protestuvalniki pribuvayut do miscya marshu na stanciyu Zahidnij Koulun Miting rozpochavsya z Salsberi garden o 15 30 natovp pryamuvav do stanciyi Zahidnij Koulun Marsh zakinchivsya blizko 19 00 organizatori zayavili pro 230 tis uchasnikiv policiya narahuvala 56 tis Protestuvalniki projshli po turistichnim rajonam Natan roud ta Kenton roud Protest mav na meti stvoriti garne vrazhennya na turistiv i poyasniti yim problemi gonkonzciv Sered turistiv rozpovsyudzhuvali bukleti z kopiyami zakonoproyektu sproshenoyu kitajskoyu movoyu Yak zapobizhni zahodi policiya vstanovila vodni barikadi z punktami propusku dlya pidtverdzhennya osobi pasazhiriv MTR pripinila prodazh kvitkiv na poyizdki v poluden Protestuvalniki zasudili cyu akciyu poskarzhivshis na yiyi nepotribnist ta neobgruntovanist Nichni sutichki Pislya zakinchennya marshu o 7 30 vechora blizko 300 protestuvalnikiv pokinuli stanciyu i znovu rushili do Canton Road Voni prodovzhili Natan Roud i pribuli do Mong Koka de zibralis policiyanti na vulici Shantun Specnaz bilshist policiyantiv vidmovlyalasya pokazuvati identifikacijnij nomer abo kartku pracivnika napala na protestuvalnikiv i zhurnalistiv Do kincya nochi bulo zdijsneno shonajmenshe shist areshtiv Nastupnogo dnya zakonodavec Lam Cheuk tin poprosiv nezalezhne rozsliduvannya povedinki policiyi zaklikav pereglyanuti videozapis yakij mozhe svidchiti pro zastosuvannya nadmirnoyi sili i zayaviv sho vidsutnist dokumentiv mozhe buti porushennyam zakonu 10 lipnya sutichki bilya stini Lennona v Yu Tonzi 10 lipnya kilka molodih lyudej sporudili improvizovanu stinu pam yati Dzhona Lennona na stovpi poza vihodom z transportnoyi kompaniyi MTR sho v rajoni Yu Tong Nezabarom yih bulo otocheno desyatkami provladnih aktivistiv viku yakih pidozryuvali u spivpraci z policiyeyu Natovp zbilshuvavsya do nochi vnochi zh spalahnuli chislenni sutichki mizh provladnimi zhitelyami ta znachno bilshim natovpom protestuvalnikiv Sotni policejskih pribuli i sformuvali liniyu oboroni na shodah Yih zvinuvachuvali u tomu sho voni ne zupinyali nasilstvo provladnih zhiteliv shodo molodi Konflikt trivav godinami i ne vshuhav do 13 00 11 lipnya Bulo zdijsneno shonajmenshe tri areshti 14 lipnya marsh Sha Tina Dennij miting U drugij polovini dnya 14 lipnya v rajoni Sha Tin vidbuvsya pershij protest proti ekstradiciyi na storoni Novih teritorij Gonkongu Miting rozpochavsya z futbolnogo majdanchika vulici Chuj Tin poblizu Che Kung Miu o 15 10 natovp minuv muzej spadshini Gonkongu pryamuyuchi do avtovokzalu stanciyi Sha Tin Protestuvalniki skanduvali vsi p yat vimog mayut buti vikonani ta policiya Gonkongu porushuye zakoni Persha partiya protestuvalnikiv pribula do punktu priznachennya blizko 16 45 marsh zavershivsya o 19 15 Organizatori ocinili kilkist uchasnikiv v 115 tis policiya 28 tis Nichni sutichki Pislya marshu protestuvalniki vstanovili barikadi i z p yatoyi vechora pochali zakidati policiyu riznimi predmeti vklyuchayuchi dorozhni konusi ta plyashki Zgodom cogo blizko 20 oficeriv atakuvali protestuvalnikiv percevim spreyem Pid chas protistoyannya miscevi meshkanci kidali lyudyam neobhidni rechi vklyuchayuchi plyashki z vodoyu parasolki O 18 00 desyatki oficeriv pidijshli blizhche do natovpu ale trimali distanciyu nakazuyuchi z guchnomovcya lyudyam rozijtis Napruzhenist zrosla koli policejskij bez pokazu dokumentiv namagavsya znyati masku z protestuvalnika Zgodom protestuvalniki perejshli do susidnogo torgovogo centru New Town Plaza O 20 55 policiya poperedila sho tih hto ne pide bude zaareshtovano Za desyat hvilin policiya pidnyala chervonij prapor yak poperedzhennya O 22 00 vechora policiya pochala zastosovuvati percevij sprej Poki protestuvalniki namagalisya viyihati z miscya podij vhid z torgovelnogo centru do zaliznichnogo vokzalu bulo perekrito poyizdi proyizhdzhali miscevu stanciyu bez zupinki Zakonodavec Dzheremi Tam postaviv pid sumniv neobhidnist policiyi perekrivati vhid na zaliznichnij vokzal ta stvoryuvati konflikt yakogo mozhna bulo b uniknuti Deputat demokrat Au Nokhin yakij buv tam tiyeyi nochi takozh zapitav chomu demonstrantam ne dayut rozijtis Propekinski deputati zayavlyali sho demonstranti vchinili organizovani nasilnicki diyi i sho nihto ne povinen obrazhati policiyu Kerri Lam zayavila sho policiya zastosovuvala strimanist koli na nih napali Do kincya nochi bulo gospitalizovano shonajmenshe 22 lyudini dekilka v kritichnomu ta serjoznomu stani i bulo provedeno shonajmenshe 40 areshtiv Desyatki tisyach lyudej v centri Sha Tin poblizu TC New Town Plaza 14 lipnya Protestuvalniki zabarikaduvali dilyanku dorogi Mizh protestuvalnikami ta policiyeyu basejnu klubu Sha Tin Nich 14 lipnya 15 i 16 lipnya protesti buhgalteriv 17 lipnya lyudi pohilogo viku jdut na pidtrimku molodi v protestah proti ekstradiciyi Pislya sutichok u nich na nedilyu z policiyeyu bilya TC New Town Plaza v ponedilok vvecheri blizko 100 demonstrantiv ta miscevih zhiteliv zibralisya v torgovomu centri shob vimagati poyasnen vid vlasnikiv TC shodo podij poperednoyi nochi U vivtorok kilka soten lyudej znovu prijshli do TC zvinuvachuyuchi vlasnikiv u nadanni dopomogi policiyi sho prizvelo do chislennih gospitalizacij ta areshtiv Protestuvalniki skanduvali ganba Sun Hun Kayu za rozprodazh gonkongeriv Bagato lyudej takozh projshli pid TC i pobuduvali tak zvanu Stinu Lennona z chislennimi skargami 15 lipnya marsh golodnih Uvecheri 15 lipnya protestuvalniki sho goloduvali a takozh 2400 protestuvalnikiv virushili z Centru admiraltejstva do rezidenciyi vikonavchogo direktora Budinku uryadu Voni zaklikali vidpovisti na p yat vimog protestuyuchih i poprosili konferenciyi z Kerri Lam Kerri Lam ne vidpovila 17 lipnya marsh litnih lyudej Grupa lyudej pohilogo viku odyagnenih u bile virushila z Sadu Chater do Centralnogo uryadu 17 lipnya 2019 roku Organizatori narahuvali 9000 uchasnikiv policiya 1500 Pid chas mitingu sivih organizovanogo Chu Iyu minom uchasniki pidtrimali molodih lyudej na peredovij protestiv Voni povtorili p yat klyuchovih vimog ruhu za demokratiyu Marsh sprostovuvav dumku nibito vsi starshi gromadyani dotrimuyutsya prokitajskih poglyadiv Demonstranti nesli veliki transparanti ta samorobni plakati na odnomu z yakih bulo skazano Diti tato prijshov 27 lipnya vidnovlennya Yuen Long Nezvazhayuchi na zaboronu mitingiv tisyachi lyudej priyihali 27 lipnya na protesti proti policejskoyi ataki natovpu v Yuen Longu poperednoyi nedili Bulo zaareshtovano cholovika sho vdariv nozhem odnogo z protestuvalnikiv odyagnenogo v chorne Protestuvalniki projshli golovnimi dorogami v rajoni Yuen Long i otochili policejskij viddilok Leonard Cheng kerivnik universitetu Lingnan priyednavsya do marshu yak sposterigach stavshi pershim rektorom universitetu sho vzyav uchast u protestah pislya Revolyuciyi parasolok 2014 roku Organizatori ogolosili sho v protestah brali uchast 288 tis osib Dlya rozgonu mitinguvalnikiv policiya vikoristala v zhitlovomu rajoni slozoginnij gaz a vvecheri protistoyannya mizh protestuvalnikami ta policiyeyu pererosli u zhorstoki sutichki na stanciyi Yuen Long Serpen 3 serpnya protestuvalniki provodyat mitingi v rajoni Vonkok 4 go serpnya planuyetsya marsh i masovij strajk Do mitingu gotovi priyednatisya kilka profspilok Protestuvalniki perekrili tunel yakij pov yazuye ostriv Gonkong i napivostrivnu chastinu miskoyi zoni Gonkongu Koulun Deyaki uchasniki buduyut na vulicyah barikadi 4 serpnya policiya povtorno zastosuvala slozoginnij gaz proti protestuvalnikiv V nich proti 4 go serpnya sotni protestuvalnikiv v maskah perekrili centralni dorogi mista pofarbuvavshi svitlofori ta ne dozvolyali transportu v yizhdzhati v tunel cherez gavan sho poyednuye Gonkong ta Koulun Protestuvalniki na Kausejvej Bej 11 serpnya Strajki vplinuli na robotu miscevogo transportu u misti uskladnenij ruh avtomobiliv ta metro chastinu tuneliv i dorig zablokovano protestuvalnikami Tretina dispetcheriv z aeroportu Gonkongu priyednalas do protestiv cherez ce bulo skasovano ponad 200 rejsiv i pracyuvala odna zlitna smuga zamist dvoh 7 serpnya kitajska vlada provela trenuvannya dlya 12 tisyach pravoohoronciv u misti Shenchzhen sho mezhuye z Gonkongom Ce poyasnyuvali pidgotovkoyu do svyatkuvannya 70 littya Narodnoyi respubliki sho maye projti 1 zhovtnya Lyudi sho zobrazhuvali protestuvalnikiv buli odyagneni v chornu formu Protestuvalniki zakidali policiyantiv palkami ta samorobnimi gazovimi bombami u vidpovid policiya vchilas vikoristovuvati dim ta slozoginnij gaz 12 serpnya aeroport Gonkongu skasuvav vidpravlennya ta prijom ponad sotni aviarejsiv u zv yazku iz masovimi akciyami protestu 12 13 serpnya na letovishi bulo skasovano praktichno vsi rejsi 13 serpnya zranku aeroport bulo nenadovgo vidkrito 15 serpnya Kitaj pochav styaguvati vijska na pivden do kordonu z Gonkongom Kilka tisyach vijskovih bulo rozmisheno na stadioni v Shenchzheni na vidstani 7 km vid kordonu 21 serpnya protestuvalniki provodili sidyachu akciyu protestu na stanciyi metro Yuen Long sho bula prisvyachena misyacyu z dnya napadu nevidomih osib na protestuvalnikiv na cij stanciyi Zgodom togo zh dnya protest pereris v zitknennya soten demonstrantiv z policiyantami Mitinguvalniki zabarikaduvali stancijni vhodi a proti pravoohoronciv vikoristovuvali vognegasniki lazerni ukazki i maslyanistu ridinu yakoyu zalivali pidlogu 25 serpnya policiya vpershe zastosuvala vodometi shob rozignati protestuvalnikiv yaki pobuduvali barikadi na vulicyah Krim togo bulo vikoristano slozoginnij gaz 26 serpnya policiyantami bulo vpershe zastosovano vognepalnu zbroyu dlya protidiyi mitinguvalnikam Predstavniki policiyi zayavili sho vogon bulo vidkrito yak poperedzhennya Protestuvalniki namagayutsya kidati v policiyantiv ceglu ta plyashki iz zapalnoyu sumishshyu U vidpovid policiya zastosovuye gumovi kuli vodometi ta slozoginnij gaz Takozh u serpni gonkonzki aktivisti vimagali vid YouTube zaboroniti videoreklamu sho spotvoryuye informaciyu pro protesti Uchasniki j prihilniki protestiv vimagayut zaboroni derzhavnomu telebachennyu Kitayu pokazuvati reklamu na YouTube adzhe ta mozhe dezinformuvati glyadachiv pro realnij stan sprav pid chas protestiv Veresen 15 veresnya policiya zastosuvala vodyani garmati i gaz proti protestuvalnikiv Zitknennya z pravoohoroncyami vidbuvayutsya v Admiraltejstvi bilya shtab kvartiri Narodno vizvolnoyi armiyi KNR 16 veresnya policiyanti zatrimali 89 uchasnikiv protestiv 18 protestuvalnikiv otrimali poranennya Chergovi zitknennya ponovilisya v nedilyu vvecheri Policiyanti povidomili sho kilka protestuvalnikiv napali na nih kidali benzinovi bombi ta ceglu Podiyi pererosli u vulichni bijki 22 veresnya uchasniki protestiv rozgromili torgovelnij centr Nyu Taun Plaza v okruzi Sathin Za danimi ZMI protestuvalniki atakuvali biznes loyalnij do uryadu KNR Policiya zakrila torgovij centr i najblizhchu stanciyu metro 24 veresnya troye nevidomih napali na chlena vid opozicijnoyi Demokratichnoyi partiyi 36 litnogo aktivista Roya Kvona Roj vidomij pidtrimkoyu antiuryadovih protestiv 26 veresnya Kerri Lam nazvala deyaki z vimog protestuvalnikiv nerealistichnimi vidmovivshis zvilnyati zatrimanih v protestah gonkonzhciv Na cej den bulo zaareshtovano ne menshe 1500 osib 30 veresnya vlada Gonkongu zaboronila provedennya protestnogo marshu prisvyachenogo 70 littyu nezalezhnosti KNR Marsh bulo zaplanovano na 1 zhovtnya koli na materikovomu Kitayi vidznachayut Den nezalezhnosti Nezvazhayuchi na zaboronu protestuvalniki planuyut provedennya inshih akcij protestu Zhovten 1 zhovtnya pid chas demonstracij policiya vpershe zastosuvala bojovi patroni proti protestuvalnikiv v rezultati chogo zaginula odna lyudina Cogo dnya desyatki tisyach gonkonzhciv vijshla na vulici mista v chornomu odyazi z vimogoyu do kompartiyi KNR povernuti vladu narodovi 7 zhovtnya taksist v yihav u natovp protestuvalnikiv vnaslidok chogo do likarni potrapili chetvero lyudej Samogo vodiya bulo pobito natovpom v rezultati jogo bez svidomosti takozh bulo vidvezeno do likarni 10 zhovtnya v Google Play Market bulo zablokovano gru Revolyuciya nashogo chasu prisvyachenu revolyuciyi Z 13 zhovtnya protestuvalniki zminili taktiku protestiv Zamist velikih akcij nepokori kitajskomu uryadovi lyudi zbirayutsya nevelikimi grupami vikoristovuyuchi partizanski metodi Cogo dnya v chotiroh rajonah mista vidbulisya sutichki z policiyeyu dvichi policiyanti zastosuvali slozoginnij gaz 20 zhovtnya desyatki tisyach mitinguvalnikiv namagalisya provesti novij marsh cherez sho stalisya novi sutichki z policiyantami yaki zastosuvali slozoginnij gaz i vodometi z blakitnoyu farboyu Listopad 1 listopada p yatnicya pid chas sutichok postrazhdalo ponad 50 osib odin perebuvaye v tyazhkomu stani Policiyanti zatrimali ponad 200 uchasnikiv protestiv 2 listopada v TC Sitiplaza v rajoni Tajguchen pid chas protestiv cholovik napav z nozhem na mitinguvalnikiv Deputat rajonnoyi radi vid opozicijnoyi Demokratichnoyi partiyi Endryu Chyu namagavsya zupiniti zlochincya pid chas chogo toj vidkusiv jomu vuho Napadnika pislya cogo bulo pobito natovpom Nezabarom pislya napadu policiyanti zastosuvali slozoginnij gaz dlya rozgonu protestuvalnikiv provivshi kilka areshtiv Cogo zh dnya bulo pidpaleno stanciyu metro ta kilka budivel vklyuchno iz ofisom derzhavnogo informacijnogo agentstva Sinhua 11 listopada policiya vidkrila vogon po protestuvalnikah v rezultati chogo otrimav poranennya 21 litnij uchasnik protestiv 14 listopada bulo virisheno prizupiniti navchannya v usih shkolah mista 17 listopada policiya zastosuvala slozoginnij gaz na teritoriyi studmistechka proti mitinguvalnikiv yaki spali na gazonah ta v universitetskij biblioteci Vsogo za pivroku protestiv bulo zaareshtovano 3 5 tis mitinguvalnikiv bilshe 3 tis lyudej otrimali vazhki poranennya narahovuyetsya kilka desyatkiv zhertv vid dij policiyi ta titushok 18 listopada Visokij sud Gonkongu skasuvav rozporyadzhennya miscevoyi administraciyi sho zaboronyala nositi maski uchasnikam masovih protestiv Cya zaborona yak viznachiv sud superechila Osnovnomu zakonu zgidno yakogo 1997 roku Gonkong perejshov vid Britaniyi pid kerivnictvo Kitayem Cogo zh dnya policiyanti otochili protestuvalnikiv vseredini Politehnichnogo universitetu Pogrozhuyuchi yim zastosuvannyam bojovih patroniv vid protestuvalnikiv vimagali pokinuti primishennya vuzu 21 listopada Palata predstavnikiv SShA majzhe odnostajno pidtrimala rezolyuciyu Senatu SShA na pidtrimku protestuvalnikiv v Gonkonzi Proti rezolyuciyi progolosuvav lishe odin kongresmen Dokument zobov yazav Derzhavnij departament pereviryati chi isnuye v samovryadnomu misti dostatnij riven avtonomiyi ta dozvoliv vladi SShA nakladati sankciyi na tih predstavnikiv kitajskoyi vladi sho porushuyut prava lyudini v Gonkonzi 24 listopada v misti provodilis en sho mali obrati 452 deputativ u riznih radah mista Yavka na viborah perevishila poperedni pokazniki shonajmenshe vtrichi Ce poyasnyuyetsya tim sho zhiteli mista perejmalis mozhlivim zakrittyam dilnic cherez protesti Gruden 24 grudnya protestuvalniki rozgromili kafe Starbucks ta Maxim s Caterers Ostannij potrapiv pid kritiku pislya togo yak donka zasnovnika kompaniyi vlasnika miscevoyi franshizi zasudila protestuvalnikiv u Radi OON z prav lyudini v Zhenevi Chislenni sutichki vidbulisya v bagatolyudnih torgovih centrah de protestuvalniki zitknulisya z policejskimi v toj chas yak policiya prodovzhila vikoristovuvati slozoginnij gaz Odin protestuvalnik otrimav serjozni travmi vipavshi z balkonu tikayuchi vid policiyantiv Policiya povisila blakitnij prapor u torgovomu centri sho oznachaye sho masovi zbori lyudej tam stali nezakonnimi Shonajmenshe 25 ta 31 grudnya policiyanti zastousuvali proti mitinguvalnikiv slozoginnij gaz 2020 U novorichnih protestah vzyalo uchast bilshe miljona osib V hodi antiuryadovogo mitingu bulo zaareshtovano bilshe 400 protestuvalnikiv 18 19 sichnya v centri mista zibralos blizko tisyachi mitinguvalnikiv policiya peresliduvala yih ta zastosuvala proti nih slozoginnij gaz demonstranti pobili kilkoh policiyantiv 30 chervnya KNR uhvaliv zakon pro nacbezpeku Gonkongu pravozahisniki zayavili sho cej zakon vlada KNR bude vikoristovuvati dlya pridushennya demokratichnogo ruhu Gonkongu 30 chervnya 1 lipnya protesti prodovzhilis policiyantami bulo zaareshtovano 180 osib semero otrimali zvinuvachennyami u porushenni zakonu pro nacbezpeku Pislya areshtiv mitingari perekrili odnu z vulic dorogu metalevimi konstrukciyami 6 veresnya policiyantami KNR bulo zaarshetovano shonajmenshe 90 mitinguvalnikiv pid chas protestiv proti vidkladannya viboriv Zakonodavchih zboriv Gonkongu Organizaciya protestivProtesti v Gonkonzi ne mayut chitko viznachenogo lidera a organizovuyutsya zavdyaki koordinaciyi v socmerezhah Cherez poboyuvannya shodo prosluhovuvannya zvichajnih mesendzheriv ta socmerezh gonkonzhci aktivno vikoristovuyut dodatok Bridgefy sho dozvolyaye anonimno j decentralizovano spilkuvatis viklyuchayuchi mozhlivist stezhennya za uchasnikami rozmov Dodatok pracyuye bez serveriv a dani peredayutsya cherez Bluetooth lyudyam sho znahodyatsya poruch Takim chinom povidomlennya postupovo znahodit svogo adresata Ranishe cej dodatok buv populyarnim sered glyadachiv velikih sportivnih podij ta koncertiv Odnak z pochatkom protestiv programa stala populyarnoyu same v Gonkonzi Naslidki20 lipnya 2020 Britaniya prizupinila ekstradiciyu do Gonkongu cherez poboyuvannya shodo mozhlivoyi vidpravki do Kitayu vsih peredanih pidozryuvanih z Britaniyi Div takozhRevolyuciya parasolok Protesti v Gonkongu 2014 Zakon pro pidtrimku prav lyudini ta demokratiyi v GonkonziPrimitki Hong Kong Free Press Arhiv originalu za 15 chervnya 2019 Procitovano 15 chervnya 2019 Shao Grace 29 lipnya 2019 CNBC Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 29 lipnya 2019 Ng Kang chung Sum Lok kei 17 chervnya 2019 South China Morning Post ISSN 1021 6731 OCLC 648902513 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 South China Morning Post 22 lipnya 2019 Arhiv originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 22 lipnya 2019 Arhiv originalu za 29 chervnya 2019 Procitovano 29 chervnya 2019 Apple Daily Hong Kong 15 chervnya 2019 Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 15 chervnya 2019 Apple Daily Hong Kong Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 29 chervnya 2019 Stand News Arhiv originalu za 4 lipnya 2019 Procitovano 5 lipnya 2019 Chan Holmes 31 bereznya 2019 Hong Kong Free Press HKFP brit Arhiv originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 news rthk hk en gb Arhiv originalu za 7 travnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 South China Morning Post angl 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 4 veresnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Reuters angl 6 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 news rthk hk en gb Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Creery Jennifer 9 chervnya 2019 Over a million attend Hong Kong demo against controversial extradition law organisers say Hong Kong Free Press HKFP brit Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 CNN James Griffiths Eric Cheung and Chermaine Lee CNN Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 EJ Insight amer 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 23 lipnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Phelan James 1979 author ISBN 9781742831961 OCLC 896985116 Arhiv originalu za 9 chervnya 2020 Procitovano 4 serpnya 2019 South China Morning Post angl 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 9 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 South China Morning Post angl 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 11 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 South China Morning Post angl 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 10 chervnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 South China Morning Post angl 10 chervnya 2019 Arhiv originalu za 15 serpnya 2019 Procitovano 4 serpnya 2019 Gonkong policiya pochala strilyati v protestuvalnikiv gumovimi kulyami 2 lipnya 2019 u Wayback Machine Bibisi Ukrayina 12 chervnya 2019 AFP 16 chervnya 2019 Hong Kong Free Press HKFP brit Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 South China Morning Post angl 17 chervnya 2019 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 法廣 zh Hant 16 chervnya 2019 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 Times The New York 16 chervnya 2019 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 South China Morning Post angl 16 chervnya 2019 Arhiv originalu za 12 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 U GONKONZI PROTESTUVALNIKI UVIRVALISYa DO BUDIVLI PARLAMENTU I VIVISILI TAM KOLONIALNIJ PRAPOR 27 zhovtnya 2020 u Wayback Machine TSN 1 lipnya 2019 POLICIYa GONKONGU VIGNALA PROTESTUVALNIKIV Z PARLAMENTU 2 lipnya 2019 u Wayback Machine TSN 2 lipnya 2019 brit 2 lipnya 2019 Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 Apple Daily 蘋果日報 Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 Hong Kong Free Press HKFP brit 3 lipnya 2019 Arhiv originalu za 3 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 news rthk hk en gb Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2019 Yu Verna 8 lipnya 2019 The Guardian brit ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 7 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 news rthk hk en gb Arhiv originalu za 8 lipnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 Dimsum Daily amer 11 lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 lipnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2019 South China Morning Post angl 14 lipnya 2019 Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2019 news rthk hk zh tw Arhiv originalu za 14 lipnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2019 Hong Kong Free Press HKFP brit 15 lipnya 2019 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 8 serpnya 2019 Hong Kong Free Press HKFP brit 27 lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 South China Morning Post Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 South China Morning Post angl 27 lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 Standard The Yuen Long protests Protest applicant 288 000 turn out The Standard angl Procitovano 17 serpnya 2019 South China Morning Post angl 27 lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 lipnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 serpnya 2019 Procitovano 3 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 news rthk hk en gb Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 5 serpnya 2019 Procitovano 5 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 7 serpnya 2019 Procitovano 7 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 13 serpnya 2019 Procitovano 13 serpnya 2019 VOA ukr Arhiv originalu za 13 serpnya 2019 Procitovano 13 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 serpnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 serpnya 2019 Procitovano 17 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 22 serpnya 2019 Procitovano 22 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 25 serpnya 2019 Procitovano 25 serpnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 26 serpnya 2019 Procitovano 26 serpnya 2019 26 serpnya 2019 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 15 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 16 veresnya 2019 brit 22 veresnya 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 28 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 28 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 24 veresnya 2019 Procitovano 24 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 28 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 30 veresnya 2019 Procitovano 30 veresnya 2019 BBC News en gb Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 24 Kanal Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 10 listopada 2019 Kaser Rachel 10 zhovtnya 2019 The Next Web en us Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 Strihockij Taras 14 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2019 Procitovano 14 zhovtnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2019 Procitovano 20 zhovtnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 Reuters angl 2 listopada 2019 Arhiv originalu za 3 listopada 2019 Procitovano 3 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 17 listopada 2019 Procitovano 17 listopada 2019 24 Kanal Arhiv originalu za 19 listopada 2019 Procitovano 18 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 24 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 18 listopada 2019 Procitovano 24 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 27 sichnya 2022 Procitovano 24 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Procitovano 24 listopada 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 Hume Tim 24 grudnya 2019 Vice angl Arhiv originalu za 25 grudnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 1 sichnya 2020 Procitovano 1 sichnya 2020 Welle www dw com Deutsche DW COM ukr Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 19 sichnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 2 lipnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 7 veresnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 17 veresnya 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 17 veresnya 2019 RBK Ukraina ros Arhiv originalu za 20 lipnya 2020 Procitovano 20 lipnya 2020 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Protesti v Gonkonzi Free Hong Kong Movement Open Letter amp Timeline 15 veresnya 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ