Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Промивальна машина, промивна машина (рос. промывочная машина, англ. washing machine, нім. Läuter-gerät n, Wäscher m) — апарат для промивки корисних копалин. Промивальні машини розрізняють за конструктивними ознаками та способами гідравлічної або механічної дії. До промивальних машин належать гравіємийка (типу скрубер-бутари), бичова промивальна машина, промивні башти. Крім того, є акустична, коритна, барабанна та вібраційна промивальні машини.
Класифікація промивальних машин
За конструкцією промивальні машини класифікують на:
- барабанні;
- коритні;
- струминні;
- вібраційні; (віброгрохот, вібромийка)
- ультразвукові;
- промивальні вежі (башти);
- бичові промивні машини.
Барабанні промивальні машини
Див. також Скрубер (збагачення корисних копалин)
Барабанні промивальні машини мають обертову ванну, дезінтеграція в якій протікає за рахунок взаємного тертя кусків, а також їх тертя об робочу поверхню машини. Барабан обертається на опорних котках і має нахил у бік розвантаження.
Залежно від характеру робочої поверхні (перфорована, суцільна) виділяють:
- промивні барабанні грохоти;
- бутари;
- скрубер;
- скрубер-бутари;
- ґравіємийки-сортувалки.
На рис. 1 наведено схему скрубер-бутари.
Бутари і барабанні промивні грохоти застосовують при переробці легко- і середньопромивних руд крупністю до 300 мм. Вони мають велику продуктивність, при цьому митий продукт виходить у вигляді класів визначеної крупності. Барабанні грохоти і бутари практично не відрізняються від аналогічних апаратів, що застосовуються для класифікації . Але для інтенсифікації механічної дії на матеріал, що промивається, усередині барабана змонтовані подовжні ребра і, крім того, необхідною умовою процесу промивки є підведення води в середину грохота (витрата води від 2 до 10 м3/м3 матеріалу).
Гравіємийка-сортувалка (рис. 2) складається з рами 1 та встановленого на ній на опорних котках циліндричного барабана 2. Барабан має скруберну (промивну) секцію 3 та сортувальні секції 4, 5 із діаметром отворів відповідно 6, 20, 40. Обертається барабан за допомогою електродвигуна 7, редуктора 8, шківів та клиноремінної передачі. Вихідний матеріал надходить в промивну секцію по завантажувальному лотку 9. У середину барабана по трубопроводу через бризкала подається вода для промивки сировини. У машинах цього типу в основному промивають та сортують будівельні матеріали — гравій, вапняк, щебінь та ін. За їх допомогою одержують промитий матеріал крупності: −100+40; -40+20; −20+6; та –6 мм. Продуктивність гравіємийок-сортувалок С213А, С215 Б та С583, які випускаються серійно, відповідно становить 1—2 м3 на 1 м3 вихідного матеріалу.
Коритна промивальна машина
Коритна промивальна машина, в якій робочим органом є вал з лопатями, що обертається в кориті.
Похилі і горизонтальні коритні мийки застосовують при переробці корисних копалин усіх категорій промивності, але г. ч. важкопромивних. Крупність живлення для апаратів цього типу звичайно не перевищує 100 мм. Але фактично їх можна використовувати тільки для промивки дрібних класів, тому що ці машини не здатні забезпечити розмив грудок важкопромивної глини крупністю більше 20 мм і середньопромивної глини крупністю більше 40 мм.
Похила коритна мийка (рис. 4) складається із похилої ванни 1, усередині якої розташовані два вала 2 з лопатями, що обертаються назустріч один одному. Кут нахилу ванни становить 15—17°. Завантаження вихідного матеріалу здійснюється поблизу від нижнього кінця ванни, що заповнена на дві третини водою, яка подається під тиском через сопла 3. Під дією лопатей, що обертаються, руда перемішується, дезінтеґрується і транспортується по дну ванни угору до розвантажувального кінця. У середній частині ванни для відмивки шламів передбачено зрошення водою, що подається під тиском через сопла 3. Відмиті шлами з водою видаляються через зливний поріг.
Коритні мийки високоефективні, надійні, потребують невеликих витрат води. Основними їх недоліками є підвищена витрата електроенергії і значне ошламлювання корисних компонентів у процесі промивання.
Бичова промивальна машина
Бичова промивальна машина — горизонтальна коритна промивка, яка складається з трьох паралельно розміщених відділень А, Б, В (рис. 5). Перші два відділення призначені для дезинтеграції (протирки) руди, а третє — для промивки. Відділення протирки (рис. 5 б) являє собою корито, вздовж якого встановлено горизонтальний вал 1. На валу 1 по ґвинтовій лінії закріплені бичі 2. Руда у протиральному відділенні А з допомогою спірально розташованих бичів рухається до протилежного кінця ванни, звідки через вікно у перегородці 9 надходить у друге протиральне відділення Б. Тут процес промивки здійснюється аналогічно, але руда рухається у зворотному напрямку. Промивне відділення (рис. 5 в) являє собою корито, розділене перегородками на окремі камери. Вздовж корита установлено вал, на якому закріплені невеликі барабанні грохоти 6 і колісні черпакові елеватори 7 (по одному на кожну камеру). Всі вали приводяться в обертовий рух електродвигуном 5 через систему клино-ремінної та ланцюгової передач 3 та 4.
Напрям руху матеріалу (руди) у бичовій машині — проти течії промивної води. Вивантаження митої руди з машини здійснюється елеваторним колесом (останнім по ходу руху матеріалу) в жолоб 8. Витрата води на промивку становить 2—4 м3 на 1 т вихідної руди. Бичові промивні машини в основному застосовуються для промивки важко промивних манґано-вих руд (за кордоном застосовують також для промивки окремих типів глинистих бурозалізнякових руд). Продуктивність бичової П.м. типу МПМ-3,2 на Марганецькому ГЗК при промивці манґанових руд Нікопольського басейну досягає 250 т/год при витраті електроенергії 0,3—0,5 (кВт·год)/т вихідної руди. Частота обертання валів машини у протитечійних відділеннях дорівнює 6,9 об/хв. Перевагою бичових П.м. є простота запуску, велика продуктивність та наявність нерухомого шару матеріалу на дні ванни, який захищає днище ванни від зносу. Недоліками таких машин є відносна складність конструкції, підвищене подрібнення рудних мінералів та втрата їх у зливі. Регулювання роботи бичової П.м. здійснюється шляхом зміни числа бичів на валу, витрати води на промивку, а також завантаженням окремих класів крупності окремо в різні відділення машини.
Промивна башта
У промивних баштах промивка матеріалів базується на самодиспергуванні глинистих включень у воді. Промивні башти використовуються в основному при промивці бурозалізнякових руд. Тривалість обробки руди залежить від ступеня промивності і коливається в межах від 2 до 24 год. при витратах води 2—2,5 м3/т і стисненого повітря 2—3 м3/т. Переваги даного способу полягають у відносно низькій стиранності мінералів і відповідно менших втратах цінного компоненту. Але у зв'язку з громіздкістю башт, малою зносостійкістю і надійністю їх окремих вузлів промивні башти не знайшли широкого застосування.
Промивна башта (рис. 6) — це виготовлена із залізобетону циліндрична шахта 5 діаметром 5—10 м і висотою 10—20 м. Конічна основа башти (днище) виконана з кутом нахилу твірних до горизонту не менше 50°. По осі башти установлена обсадна труба 6, в середині якої розміщено ерліфтний підйомник 7. Обсадна труба у верхній частині башти закріплена розтяжками до її стінок, а в нижній частині опирається на ковпак 8. Між похилими стінами днища башти та ковпаком є щілина шириною 200 мм для випуску з башти митої руди. У нижній частині башти установлені сопла 9 для подачі про-мивної води та стисненого повітря, яке інтенсифікує процес промивки. Вихідна руда завантажується у верхню частину башти транспортером 3. Руда поступово переміщується у башті вниз, безперервно промивається водою, яка подається знизу, і проходить кільцевою щілиною під ковпак 8, де здійснюється додаткова її промивка. Потім мита руда ерліфтом подається в камеру 2, де здійснюється відділення повітря від потоку пульпоповітряної суміші. Мита руда з водою самопливом направляється у згущувальну лійку 1. Злив лійки (тонкий шлам) повертається у башту, а згущений нижній продукт направляється на зневоднення. Злив башти виводиться у верхній частині башти через спеціальну зливну трубу 4. Частина зливу використовується як промивна вода і перекачується насосом через сопла у башту, а залишена частина води прояснюється у шламовому ставку чи спеціальному пристрої і також використовується для промивки. Промивні башти використовують для промивки керченських бурих залізняків. Переваги промивних башт — відносно мала стираність матеріалів при промивці і менші втрати компонентів зі зливом.
Акустична промивальна машина
Акустична промивальна машина — промивальна машина, у якій робочим органом є генератор акустичних коливань. Ультразвуковий дезинтегратор диспергує глину при впливі на неї ультразвукових хвиль. Застосовується для мінералів з дрібними включеннями корисних компонентів.
Вібраційні промивальні машини
Див. також Віброгрохот, Вібромийка
Вібраційні промивальні машини диспергують глинистий матеріал за рахунок вібраційного впливу робочих органів на частинки. Застосовуються для промивки грубозернистого матеріалу різної промивності. Являють собою віброгрохоти. Вібрації накладаються перпендикулярно напрямку руху матеріалу. Днище заповнюють водою. Ступінь дезинтеграції підвищується при збільшенні амплітуди та установлення на грохот дезинтегруючих елементів.
Струминні промивні машини
Див. також Струминні промивні машини.
Промивка здійснюється за допомогою високонапірних струменів води. До них відносять гідровашгерди, які застосовують для промивки золотоносних пісків. Напір води, що подається з монітора 400 кПа, забезпечує відмив глинистого компонента та класифікацію матеріалу (як правило, по кл. 70—130 мм). Витрати води на 1 м3 піску 8—12 м3/год. Недолік — циклічний характер роботи.
Вибір типу машини для промивки
Вибір типу машини для промивки здійснюється залежно від категорії промивності, крупності матеріалу і необхідної продуктивності. Для грудкового матеріалу доцільно використовувати скрубери важкого типу, для середньопромивного крупністю до 150 мм — коритні мийки і вібраційні апарати, для матеріалів середньої крупності і легкопромивних — скрубери легкого типу і барабанні грохоти. Для дезинтеграції важкопромивних пісків варто вибирати апарати, що забезпечують тривале перебування в робочій зоні при інтенсивному механічному впливі.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Самилін В., Білецький В. Спеціальні методи збагачення корисних копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 116 с.
- Смирнов В. О., Білецький В. С. Гравітаційні процеси збагачення корисних копалин. Навчальний посібник. — Донецьк: Східний видавничий дім, — 2005. — 300 с.
- Білецький В. С., Олійник Т. А., Смирнов В. О., Скляр Л. В. Основи техніки та технології збагачення корисних копалин: навчальний посібник. — К.: Ліра-К 2020. — 634 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promivalna mashina promivna mashina ros promyvochnaya mashina angl washing machine nim Lauter gerat n Wascher m aparat dlya promivki korisnih kopalin Promivalni mashini rozriznyayut za konstruktivnimi oznakami ta sposobami gidravlichnoyi abo mehanichnoyi diyi Do promivalnih mashin nalezhat graviyemijka tipu skruber butari bichova promivalna mashina promivni bashti Krim togo ye akustichna koritna barabanna ta vibracijna promivalni mashini Klasifikaciya promivalnih mashinKlasifikaciya promivnih mashin Za konstrukciyeyu promivalni mashini klasifikuyut na barabanni koritni struminni vibracijni vibrogrohot vibromijka ultrazvukovi promivalni vezhi bashti bichovi promivni mashini Barabanni promivalni mashiniDiv takozh Skruber zbagachennya korisnih kopalin Barabanni promivalni mashini mayut obertovu vannu dezintegraciya v yakij protikaye za rahunok vzayemnogo tertya kuskiv a takozh yih tertya ob robochu poverhnyu mashini Baraban obertayetsya na opornih kotkah i maye nahil u bik rozvantazhennya Ris 1 Shema skruber butari Zalezhno vid harakteru robochoyi poverhni perforovana sucilna vidilyayut promivni barabanni grohoti butari skruber skruber butari graviyemijki sortuvalki Na ris 1 navedeno shemu skruber butari Butari i barabanni promivni grohoti zastosovuyut pri pererobci legko i serednopromivnih rud krupnistyu do 300 mm Voni mayut veliku produktivnist pri comu mitij produkt vihodit u viglyadi klasiv viznachenoyi krupnosti Barabanni grohoti i butari praktichno ne vidriznyayutsya vid analogichnih aparativ sho zastosovuyutsya dlya klasifikaciyi Ale dlya intensifikaciyi mehanichnoyi diyi na material sho promivayetsya useredini barabana zmontovani podovzhni rebra i krim togo neobhidnoyu umovoyu procesu promivki ye pidvedennya vodi v seredinu grohota vitrata vodi vid 2 do 10 m3 m3 materialu Ris 2 Graviyemijka sortuvalka Graviyemijka sortuvalka ris 2 skladayetsya z rami 1 ta vstanovlenogo na nij na opornih kotkah cilindrichnogo barabana 2 Baraban maye skrubernu promivnu sekciyu 3 ta sortuvalni sekciyi 4 5 iz diametrom otvoriv vidpovidno 6 20 40 Obertayetsya baraban za dopomogoyu elektrodviguna 7 reduktora 8 shkiviv ta klinoreminnoyi peredachi Vihidnij material nadhodit v promivnu sekciyu po zavantazhuvalnomu lotku 9 U seredinu barabana po truboprovodu cherez brizkala podayetsya voda dlya promivki sirovini U mashinah cogo tipu v osnovnomu promivayut ta sortuyut budivelni materiali gravij vapnyak shebin ta in Za yih dopomogoyu oderzhuyut promitij material krupnosti 100 40 40 20 20 6 ta 6 mm Produktivnist graviyemijok sortuvalok S213A S215 B ta S583 yaki vipuskayutsya serijno vidpovidno stanovit 1 2 m3 na 1 m3 vihidnogo materialu Koritna promivalna mashinaRis 3 Gorizontalna koritna promivalna mashina Ris 4 Koritna promivalna mashina v yakij robochim organom ye val z lopatyami sho obertayetsya v koriti Pohili i gorizontalni koritni mijki zastosovuyut pri pererobci korisnih kopalin usih kategorij promivnosti ale g ch vazhkopromivnih Krupnist zhivlennya dlya aparativ cogo tipu zvichajno ne perevishuye 100 mm Ale faktichno yih mozhna vikoristovuvati tilki dlya promivki dribnih klasiv tomu sho ci mashini ne zdatni zabezpechiti rozmiv grudok vazhkopromivnoyi glini krupnistyu bilshe 20 mm i serednopromivnoyi glini krupnistyu bilshe 40 mm Pohila koritna mijka ris 4 skladayetsya iz pohiloyi vanni 1 useredini yakoyi roztashovani dva vala 2 z lopatyami sho obertayutsya nazustrich odin odnomu Kut nahilu vanni stanovit 15 17 Zavantazhennya vihidnogo materialu zdijsnyuyetsya poblizu vid nizhnogo kincya vanni sho zapovnena na dvi tretini vodoyu yaka podayetsya pid tiskom cherez sopla 3 Pid diyeyu lopatej sho obertayutsya ruda peremishuyetsya dezintegruyetsya i transportuyetsya po dnu vanni ugoru do rozvantazhuvalnogo kincya U serednij chastini vanni dlya vidmivki shlamiv peredbacheno zroshennya vodoyu sho podayetsya pid tiskom cherez sopla 3 Vidmiti shlami z vodoyu vidalyayutsya cherez zlivnij porig Ris 4a Pohila koritna promivalna mashina Koritni mijki visokoefektivni nadijni potrebuyut nevelikih vitrat vodi Osnovnimi yih nedolikami ye pidvishena vitrata elektroenergiyi i znachne oshlamlyuvannya korisnih komponentiv u procesi promivannya Bichova promivalna mashinaBichova promivalna mashina gorizontalna koritna promivka yaka skladayetsya z troh paralelno rozmishenih viddilen A B V ris 5 Pershi dva viddilennya priznacheni dlya dezintegraciyi protirki rudi a tretye dlya promivki Viddilennya protirki ris 5 b yavlyaye soboyu korito vzdovzh yakogo vstanovleno gorizontalnij val 1 Na valu 1 po gvintovij liniyi zakripleni bichi 2 Ruda u protiralnomu viddilenni A z dopomogoyu spiralno roztashovanih bichiv ruhayetsya do protilezhnogo kincya vanni zvidki cherez vikno u peregorodci 9 nadhodit u druge protiralne viddilennya B Tut proces promivki zdijsnyuyetsya analogichno ale ruda ruhayetsya u zvorotnomu napryamku Promivne viddilennya ris 5 v yavlyaye soboyu korito rozdilene peregorodkami na okremi kameri Vzdovzh korita ustanovleno val na yakomu zakripleni neveliki barabanni grohoti 6 i kolisni cherpakovi elevatori 7 po odnomu na kozhnu kameru Vsi vali privodyatsya v obertovij ruh elektrodvigunom 5 cherez sistemu klino reminnoyi ta lancyugovoyi peredach 3 ta 4 Ris 5 Bichova promivalna mashina Napryam ruhu materialu rudi u bichovij mashini proti techiyi promivnoyi vodi Vivantazhennya mitoyi rudi z mashini zdijsnyuyetsya elevatornim kolesom ostannim po hodu ruhu materialu v zholob 8 Vitrata vodi na promivku stanovit 2 4 m3 na 1 t vihidnoyi rudi Bichovi promivni mashini v osnovnomu zastosovuyutsya dlya promivki vazhko promivnih mangano vih rud za kordonom zastosovuyut takozh dlya promivki okremih tipiv glinistih burozaliznyakovih rud Produktivnist bichovoyi P m tipu MPM 3 2 na Marganeckomu GZK pri promivci manganovih rud Nikopolskogo basejnu dosyagaye 250 t god pri vitrati elektroenergiyi 0 3 0 5 kVt god t vihidnoyi rudi Chastota obertannya valiv mashini u protitechijnih viddilennyah dorivnyuye 6 9 ob hv Perevagoyu bichovih P m ye prostota zapusku velika produktivnist ta nayavnist neruhomogo sharu materialu na dni vanni yakij zahishaye dnishe vanni vid znosu Nedolikami takih mashin ye vidnosna skladnist konstrukciyi pidvishene podribnennya rudnih mineraliv ta vtrata yih u zlivi Regulyuvannya roboti bichovoyi P m zdijsnyuyetsya shlyahom zmini chisla bichiv na valu vitrati vodi na promivku a takozh zavantazhennyam okremih klasiv krupnosti okremo v rizni viddilennya mashini Promivna bashtaRis 6 Promivna bashta U promivnih bashtah promivka materialiv bazuyetsya na samodisperguvanni glinistih vklyuchen u vodi Promivni bashti vikoristovuyutsya v osnovnomu pri promivci burozaliznyakovih rud Trivalist obrobki rudi zalezhit vid stupenya promivnosti i kolivayetsya v mezhah vid 2 do 24 god pri vitratah vodi 2 2 5 m3 t i stisnenogo povitrya 2 3 m3 t Perevagi danogo sposobu polyagayut u vidnosno nizkij stirannosti mineraliv i vidpovidno menshih vtratah cinnogo komponentu Ale u zv yazku z gromizdkistyu basht maloyu znosostijkistyu i nadijnistyu yih okremih vuzliv promivni bashti ne znajshli shirokogo zastosuvannya Promivna bashta ris 6 ce vigotovlena iz zalizobetonu cilindrichna shahta 5 diametrom 5 10 m i visotoyu 10 20 m Konichna osnova bashti dnishe vikonana z kutom nahilu tvirnih do gorizontu ne menshe 50 Po osi bashti ustanovlena obsadna truba 6 v seredini yakoyi rozmisheno erliftnij pidjomnik 7 Obsadna truba u verhnij chastini bashti zakriplena roztyazhkami do yiyi stinok a v nizhnij chastini opirayetsya na kovpak 8 Mizh pohilimi stinami dnisha bashti ta kovpakom ye shilina shirinoyu 200 mm dlya vipusku z bashti mitoyi rudi U nizhnij chastini bashti ustanovleni sopla 9 dlya podachi pro mivnoyi vodi ta stisnenogo povitrya yake intensifikuye proces promivki Vihidna ruda zavantazhuyetsya u verhnyu chastinu bashti transporterom 3 Ruda postupovo peremishuyetsya u bashti vniz bezperervno promivayetsya vodoyu yaka podayetsya znizu i prohodit kilcevoyu shilinoyu pid kovpak 8 de zdijsnyuyetsya dodatkova yiyi promivka Potim mita ruda erliftom podayetsya v kameru 2 de zdijsnyuyetsya viddilennya povitrya vid potoku pulpopovitryanoyi sumishi Mita ruda z vodoyu samoplivom napravlyayetsya u zgushuvalnu lijku 1 Zliv lijki tonkij shlam povertayetsya u bashtu a zgushenij nizhnij produkt napravlyayetsya na znevodnennya Zliv bashti vivoditsya u verhnij chastini bashti cherez specialnu zlivnu trubu 4 Chastina zlivu vikoristovuyetsya yak promivna voda i perekachuyetsya nasosom cherez sopla u bashtu a zalishena chastina vodi proyasnyuyetsya u shlamovomu stavku chi specialnomu pristroyi i takozh vikoristovuyetsya dlya promivki Promivni bashti vikoristovuyut dlya promivki kerchenskih burih zaliznyakiv Perevagi promivnih basht vidnosno mala stiranist materialiv pri promivci i menshi vtrati komponentiv zi zlivom Akustichna promivalna mashinaAkustichna promivalna mashina promivalna mashina u yakij robochim organom ye generator akustichnih kolivan Ultrazvukovij dezintegrator disperguye glinu pri vplivi na neyi ultrazvukovih hvil Zastosovuyetsya dlya mineraliv z dribnimi vklyuchennyami korisnih komponentiv Vibracijni promivalni mashiniDiv takozh Vibrogrohot Vibromijka Vibracijni promivalni mashini disperguyut glinistij material za rahunok vibracijnogo vplivu robochih organiv na chastinki Zastosovuyutsya dlya promivki grubozernistogo materialu riznoyi promivnosti Yavlyayut soboyu vibrogrohoti Vibraciyi nakladayutsya perpendikulyarno napryamku ruhu materialu Dnishe zapovnyuyut vodoyu Stupin dezintegraciyi pidvishuyetsya pri zbilshenni amplitudi ta ustanovlennya na grohot dezintegruyuchih elementiv Ris 7 GidrovashgerdStruminni promivni mashiniDiv takozh Struminni promivni mashini Promivka zdijsnyuyetsya za dopomogoyu visokonapirnih strumeniv vodi Do nih vidnosyat gidrovashgerdi yaki zastosovuyut dlya promivki zolotonosnih piskiv Napir vodi sho podayetsya z monitora 400 kPa zabezpechuye vidmiv glinistogo komponenta ta klasifikaciyu materialu yak pravilo po kl 70 130 mm Vitrati vodi na 1 m3 pisku 8 12 m3 god Nedolik ciklichnij harakter roboti Vibir tipu mashini dlya promivkiVibir tipu mashini dlya promivki zdijsnyuyetsya zalezhno vid kategoriyi promivnosti krupnosti materialu i neobhidnoyi produktivnosti Dlya grudkovogo materialu docilno vikoristovuvati skruberi vazhkogo tipu dlya serednopromivnogo krupnistyu do 150 mm koritni mijki i vibracijni aparati dlya materialiv serednoyi krupnosti i legkopromivnih skruberi legkogo tipu i barabanni grohoti Dlya dezintegraciyi vazhkopromivnih piskiv varto vibirati aparati sho zabezpechuyut trivale perebuvannya v robochij zoni pri intensivnomu mehanichnomu vplivi Div takozhPromivka Vashgerd Mijnij zholobLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Samilin V Bileckij V Specialni metodi zbagachennya korisnih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 116 s Smirnov V O Bileckij V S Gravitacijni procesi zbagachennya korisnih kopalin Navchalnij posibnik Doneck Shidnij vidavnichij dim 2005 300 s Bileckij V S Olijnik T A Smirnov V O Sklyar L V Osnovi tehniki ta tehnologiyi zbagachennya korisnih kopalin navchalnij posibnik K Lira K 2020 634 s