Пролежні

Про́лежень (лат. decubitus) — змертвіння м'яких тканин на місцях, що містяться між виступаючими частинами скелета та поверхнею постілі в ослаблених та тяжкохворих, що тривалий час перебувають у нерухомому положенні. Частіше за все він утворюється на крижах, сідницях, п'ятках, лопатках, а також при неправильно й туго накладених циркулярних гіпсових пов'язках.

Пролежень
Спеціальність	дерматологія
Препарати	^d^[1] і Оксид азоту(II)^[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	EH90
DiseasesDB	10606
MeSH	D003668
SNOMED CT	399912005
Pressure ulcers у Вікісховищі

Причини виникнення

1. Обмеження рухливості пацієнта;
2. Неправильний догляд за хворим;
3. Занадто велика або мала вага пацієнта;
4. Сухість шкіри;
5. Нетримання сечі або калу;
6. Захворювання, що призводять до порушення трофіки (живлення) тканин;
7. Анемія.

Основні причини локалізації пролежнів це тиск та час. Якщо зовнішній тиск протягом тривалого часу (>двох годин) буде вищим, аніж тиск всередині капілярів, то утворення пролежня практично неминуче.

Симптоми, перебіг

На обмеженій ділянці шкіри з'являється більш-менш різке збліднення з синюшним відтінком, злущення поверхневих шарів епітелію. Поверхневі шари шкіри відторгуються, утворюються невеликі, поверхневі виразки, які стають з часом глибокими. Некроз охоплює все більші ділянки, до цього приєднується місцева інфекція, розвиваються явища інтоксикації.

Класифікація

Для характеристики пролежнів використовують міжнародну класифікацію, згідно з якою в залежності від глибини уражених тканин визначають їхню ступінь:

• I ступінь — пролежні з глибиною ураження, яка відповідає товщині шкіри;
• II ступінь — пролежні з глибиною ураження до підшкірної клітковини;
• III ступінь — з глибиною ураження до глибокої фасції;
• IV ступінь — з глибиною ураження до кістки;
• V ступінь — закриті пролежні з анатомічною глибиною ураження до фасції або кістки.

Лікування

Ретельний догляд за хворим. На ліжку не повинно бути складок та нерівностей, а у матраці жмутиків. Необхідно використовувати протипролежневий матрац. Щоденні обтирання камфорним спиртом або одеколоном наполовину з водою тих місць, які зазнають тиск. Хворого слід кожні 2 години перевертати, призначають ванни, мазеві пов'язки, загальнозміцнююче лікування.

Джерела

1. Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання

1. Можливості сучасних мазей в лікуванні гнійних ран, пролежнів, трофічних виразок
2. ^{[недоступне посилання — історія]}1.02.2016
3. Лікування пролежнів: народні засоби ^{[недоступне посилання — історія]}1.02.2016
4. ^{[недоступне посилання — історія]}1.02.2016

1. ChEMBL
   d:Track:Q6120337d:Track:Q109496594