Прокопенко Ірина Миколаївна — українська письменниця.
Прокопенко Ірина Миколаївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 8 вересня 1926 Спас-Клепики, d, Московська область | |||
Померла | 2013 Росія | |||
Країна | СРСР Україна Росія | |||
Діяльність | дитяча письменниця, письменниця | |||
Мова творів | російська і українська | |||
У шлюбі з | Прокопенко Гаврило Никифорович | |||
| ||||
Народилася 8 вересня 1926 року в місті Спас-Клепики Рязанської області. Закінчила Московську Вищу школу полярних працівників. Разом з чоловіком, офіцером, пізніше поетом і перекладачем Г. Прокопенком, жила на Чукотці та Курилах, Камчатці, в м. Севастополі та м. Поті в Грузії.
З 1960 року мешкала у Дніпропетровську. Працювала в середній школі, дитячій бібліотеці, директором Дніпропетровського клубу письменників, кореспондентом на телебаченні. 26 років керувала секцією літератури для дітей та юнацтва при Дніпропетровській письменницькій організації СПУ.
Нагороджена Почесною відзнакою Міністра культури і мистецтв України «За досягнення і розвиток культури і мистецтв» (2003). Лауреат обласної (2004). Член Національної Спілки письменників України.
Писала українською та російською мовами. Упорядник книги «Украинскому Кедрину — быть», співупорядник книги «Сяєво Жар-Птиці. Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я». Співавтор збірника «Книжкова веселка: Дитячі письменники рідного краю» (2009, Дніпропетровськ), книги «Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883—2008)» (2009, Дніпропетровськ). Співавтор аудіокниги «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012, Дніпропетровськ). Автор дитячих книжок «Хто розбудив ліс» (1970, Київ), «Що шепотіли берізки» (1973, Київ), «Сонце, сонечко та соняшник» (1977, Київ), «Фарби старого художника» (1982, Київ), «Точка на карте» (1983, Дніпропетровськ), «Як Василько порозумнішав» (1984, Київ), «Як жолудь дубом став» (1987, Київ), «Іжачок-простачок» (1988, Дніпропетровськ), «Длинная песня полозьев» (1990, Дніпропетровськ), «Пригоди на землі та під водою» (1990, Київ), «Лягушенок Леша» (1998, Дніпропетровськ), «Конвалія» (1999, Дніпропетровськ), «Колискова для Лилика», книг прози «Трактористки» (1988, Дніпропетровськ), «Исповедь» (2003, Дніпропетровськ.
Діти вивезли її до Росії, де 2013 року письменниця померла.
Джерела
- Література Придніпров"я
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prokopenko Irina Mikolayivna ukrayinska pismennicya Prokopenko Irina MikolayivnaNarodilasya8 veresnya 1926 1926 09 08 Spas Klepiki d Moskovska oblastPomerla2013 RosiyaKrayina SRSR Ukrayina RosiyaDiyalnistdityacha pismennicya pismennicyaMova tvorivrosijska i ukrayinskaU shlyubi zProkopenko Gavrilo Nikiforovich Narodilasya 8 veresnya 1926 roku v misti Spas Klepiki Ryazanskoyi oblasti Zakinchila Moskovsku Vishu shkolu polyarnih pracivnikiv Razom z cholovikom oficerom piznishe poetom i perekladachem G Prokopenkom zhila na Chukotci ta Kurilah Kamchatci v m Sevastopoli ta m Poti v Gruziyi Z 1960 roku meshkala u Dnipropetrovsku Pracyuvala v serednij shkoli dityachij biblioteci direktorom Dnipropetrovskogo klubu pismennikiv korespondentom na telebachenni 26 rokiv keruvala sekciyeyu literaturi dlya ditej ta yunactva pri Dnipropetrovskij pismennickij organizaciyi SPU Nagorodzhena Pochesnoyu vidznakoyu Ministra kulturi i mistectv Ukrayini Za dosyagnennya i rozvitok kulturi i mistectv 2003 Laureat oblasnoyi 2004 Chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Pisala ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami Uporyadnik knigi Ukrainskomu Kedrinu byt spivuporyadnik knigi Syayevo Zhar Ptici Antologiya literaturi dlya ditej ta yunactva Pridniprov ya Spivavtor zbirnika Knizhkova veselka Dityachi pismenniki ridnogo krayu 2009 Dnipropetrovsk knigi Syayevo zhar ptici Antologiya literaturi dlya ditej ta yunactva Pridniprov ya 1883 2008 2009 Dnipropetrovsk Spivavtor audioknigi Pismenniki Dnipropetrovshini shkilnim bibliotekam 2012 Dnipropetrovsk Avtor dityachih knizhok Hto rozbudiv lis 1970 Kiyiv Sho shepotili berizki 1973 Kiyiv Sonce sonechko ta sonyashnik 1977 Kiyiv Farbi starogo hudozhnika 1982 Kiyiv Tochka na karte 1983 Dnipropetrovsk Yak Vasilko porozumnishav 1984 Kiyiv Yak zholud dubom stav 1987 Kiyiv Izhachok prostachok 1988 Dnipropetrovsk Dlinnaya pesnya polozev 1990 Dnipropetrovsk Prigodi na zemli ta pid vodoyu 1990 Kiyiv Lyagushenok Lesha 1998 Dnipropetrovsk Konvaliya 1999 Dnipropetrovsk Koliskova dlya Lilika knig prozi Traktoristki 1988 Dnipropetrovsk Ispoved 2003 Dnipropetrovsk Diti vivezli yiyi do Rosiyi de 2013 roku pismennicya pomerla DzherelaLiteratura Pridniprov ya