«Про російське селянство» — стаття Максима Горького, написана і видана 1922 року в Берліні. Була заборонена в СРСР і в сучасній Росії ніколи не видавалась.
Про російське селянство | ||||
---|---|---|---|---|
(рос.) О русском крестьянстве | ||||
Жанр | публіцистика | |||
Автор | Максим Горький | |||
Мова | російська | |||
Написано | 1922 | |||
Опубліковано | 1922 | |||
| ||||
Автор, перебуваючи в еміграції, описує вроджену схильність росіян до насильства та жорстокості, звинувачує їх у показній релігійності та масових убивствах.
Критика
У статті «Про російське селянство» Горький спробував осмислити роль селян в історії Росії, зрозуміти причини жорстокого поводження представників нижчого стану та його масової участі в кривавих подіях Громадянської війни. За словами французького славіста Жива Нива, ця стаття підтверджує, що в глибині душі Горький переживав страх перед так званим російським варварством.
Людина Заходу ще в ранньому дитинстві, тільки-но вставши на задні лапи, бачить всюди навколо себе монументальні результати праці її предків. Від каналів Голландії до тунелів Італійської Рів'єри та виноградників Везувію, від великої роботи Англії і до потужних Сілезьких фабрик — вся земля Європи тісно вкрита грандіозними втіленнями організованої волі людей, — волі, яка поставила собі горду мету: підкорити стихійні сили природи розумним інтересам людини. Земля — в руках людини, і людина справді володар її. Це враження всмоктується дитиною Заходу і виховує у ній свідомість цінності людини, повагу до її праці та почуття своєї особистої значущості як спадкоємця чудес, праці та творчості предків. Такі думки, такі почуття та оцінки не можуть виникнути в душі російського селянина. Безмежна площина, на якій тісно скупчилися дерев'яні, криті соломою села, має отруйну властивість спустошувати людину, висмоктувати її бажання. Вийде селянин за межі села, подивиться в порожнечу навколо нього, і через деякий час відчуває, що ця порожнеча влилася в душу йому . Ніде довкола не видно міцних слідів праці та творчості. Садиби поміщиків? Але їх мало, і в них мешкають вороги. Міста? Але вони — далеко і не набагато культурно значніші ніж село. Довкола — безкрайня рівнина, а в центрі її — нікчемний, маленький чоловічок, кинутий на цю нудну землю для каторжної праці. І людина насичується почуттям байдужості, яке вбиває здатність думати, пам'ятати пережите, виробляти з досвіду свого ідеї! Історик російської культури, характеризуючи селянство, сказав про нього: «Багато забобонів і жодних ідей». Ця сумна думка підтверджується всім російським фольклором. Оригінальний текст (рос.) Человек Запада еще в раннем детстве, только что встав на задние лапы, видит всюду вокруг себя монументальные результаты труда его предков. От каналов Голландии до туннелей Итальянской Ривьеры и виноградников Везувия, от великой работы Англии и до мощных Силезских фабрик — вся земля Европы тесно покрыта грандиозными воплощениями организованной воли людей, — воли, которая поставила себе гордую цель: подчинить стихийные силы природы разумным интересам человека. Земля — в руках человека, и человек действительно владыка ее. Это впечатление всасывается ребенком Запада и воспитывает в нем сознание ценности человека, уважение к его труду и чувство своей личной значительности как наследника чудес, труда и творчества предков. Такие мысли, такие чувства и оценки не могут возникнуть в душе русского крестьянина. Безграничная плоскость, на которой тесно сгрудились деревянные, крытые соломой деревни, имеет ядовитое свойство опустошать человека, высасывать его желания. Выйдет крестьянин за пределы деревни, посмотрит в пустоту вокруг него, и через некоторое время чувствует, что эта пустота влилась в душу ему. Нигде вокруг не видно прочных следов труда и творчества. Усадьбы помещиков? Но их мало, и в них живут враги. Города? Но они — далеко и не многим культурно значительнее деревни. Вокруг — бескрайняя равнина, а в центре ее — ничтожный, маленький человечек, брошенный на эту скучную землю для каторжного труда. И человек насыщается чувством безразличия, убивающим способность думать, помнить пережитое, вырабатывать из опыта своего идеи! Историк русской культуры, характеризуя крестьянство, сказал о нем: «Множество суеверий и никаких идей». Это печальное суждение подтверждается всем русским фольклором. |
Подібно Чаадаєву, автор критикує характер свого народу, за що був звинувачений у росіянофобії.
Примітки
- Статья Максима Горького «О русском крестьянстве» (издательство И. П. Ладыжникова, Берлин, 1922). Никог / очень длиннопост :: Реактор познавательный :: сквозь время :: длиннопост :: о русском крестьянстве :: статья :: Максим Горький :: литература :: История
- О русском крестьянстве (Горький)
- ОН ПОКАЗАЛ МИРУ РЕАЛЬНУЮ СУЩНОСТЬ РУССКИХ
Джерела
- Полякова Л. В. М. Горький о русском крестьянстве. Контур проблемы. — Вестник ТГУ, выпуск 2 (26), 2002. — С. 71—74.
- Нива, Жорж. Возвращение в Европу. Статьи о русской литературе. — М.: Высшая школа, 1999. — С. 121
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro rosijske selyanstvo stattya Maksima Gorkogo napisana i vidana 1922 roku v Berlini Bula zaboronena v SRSR i v suchasnij Rosiyi nikoli ne vidavalas Pro rosijske selyanstvo ros O russkom krestyanstveZhanrpublicistikaAvtorMaksim GorkijMovarosijskaNapisano1922Opublikovano1922 Avtor perebuvayuchi v emigraciyi opisuye vrodzhenu shilnist rosiyan do nasilstva ta zhorstokosti zvinuvachuye yih u pokaznij religijnosti ta masovih ubivstvah KritikaU statti Pro rosijske selyanstvo Gorkij sprobuvav osmisliti rol selyan v istoriyi Rosiyi zrozumiti prichini zhorstokogo povodzhennya predstavnikiv nizhchogo stanu ta jogo masovoyi uchasti v krivavih podiyah Gromadyanskoyi vijni Za slovami francuzkogo slavista Zhiva Niva cya stattya pidtverdzhuye sho v glibini dushi Gorkij perezhivav strah pered tak zvanim rosijskim varvarstvom Lyudina Zahodu she v rannomu ditinstvi tilki no vstavshi na zadni lapi bachit vsyudi navkolo sebe monumentalni rezultati praci yiyi predkiv Vid kanaliv Gollandiyi do tuneliv Italijskoyi Riv yeri ta vinogradnikiv Vezuviyu vid velikoyi roboti Angliyi i do potuzhnih Silezkih fabrik vsya zemlya Yevropi tisno vkrita grandioznimi vtilennyami organizovanoyi voli lyudej voli yaka postavila sobi gordu metu pidkoriti stihijni sili prirodi rozumnim interesam lyudini Zemlya v rukah lyudini i lyudina spravdi volodar yiyi Ce vrazhennya vsmoktuyetsya ditinoyu Zahodu i vihovuye u nij svidomist cinnosti lyudini povagu do yiyi praci ta pochuttya svoyeyi osobistoyi znachushosti yak spadkoyemcya chudes praci ta tvorchosti predkiv Taki dumki taki pochuttya ta ocinki ne mozhut viniknuti v dushi rosijskogo selyanina Bezmezhna ploshina na yakij tisno skupchilisya derev yani kriti solomoyu sela maye otrujnu vlastivist spustoshuvati lyudinu vismoktuvati yiyi bazhannya Vijde selyanin za mezhi sela podivitsya v porozhnechu navkolo nogo i cherez deyakij chas vidchuvaye sho cya porozhnecha vlilasya v dushu jomu Nide dovkola ne vidno micnih slidiv praci ta tvorchosti Sadibi pomishikiv Ale yih malo i v nih meshkayut vorogi Mista Ale voni daleko i ne nabagato kulturno znachnishi nizh selo Dovkola bezkrajnya rivnina a v centri yiyi nikchemnij malenkij cholovichok kinutij na cyu nudnu zemlyu dlya katorzhnoyi praci I lyudina nasichuyetsya pochuttyam bajduzhosti yake vbivaye zdatnist dumati pam yatati perezhite viroblyati z dosvidu svogo ideyi Istorik rosijskoyi kulturi harakterizuyuchi selyanstvo skazav pro nogo Bagato zaboboniv i zhodnih idej Cya sumna dumka pidtverdzhuyetsya vsim rosijskim folklorom Originalnij tekst ros Chelovek Zapada eshe v rannem detstve tolko chto vstav na zadnie lapy vidit vsyudu vokrug sebya monumentalnye rezultaty truda ego predkov Ot kanalov Gollandii do tunnelej Italyanskoj Rivery i vinogradnikov Vezuviya ot velikoj raboty Anglii i do moshnyh Silezskih fabrik vsya zemlya Evropy tesno pokryta grandioznymi voplosheniyami organizovannoj voli lyudej voli kotoraya postavila sebe gorduyu cel podchinit stihijnye sily prirody razumnym interesam cheloveka Zemlya v rukah cheloveka i chelovek dejstvitelno vladyka ee Eto vpechatlenie vsasyvaetsya rebenkom Zapada i vospityvaet v nem soznanie cennosti cheloveka uvazhenie k ego trudu i chuvstvo svoej lichnoj znachitelnosti kak naslednika chudes truda i tvorchestva predkov Takie mysli takie chuvstva i ocenki ne mogut vozniknut v dushe russkogo krestyanina Bezgranichnaya ploskost na kotoroj tesno sgrudilis derevyannye krytye solomoj derevni imeet yadovitoe svojstvo opustoshat cheloveka vysasyvat ego zhelaniya Vyjdet krestyanin za predely derevni posmotrit v pustotu vokrug nego i cherez nekotoroe vremya chuvstvuet chto eta pustota vlilas v dushu emu Nigde vokrug ne vidno prochnyh sledov truda i tvorchestva Usadby pomeshikov No ih malo i v nih zhivut vragi Goroda No oni daleko i ne mnogim kulturno znachitelnee derevni Vokrug beskrajnyaya ravnina a v centre ee nichtozhnyj malenkij chelovechek broshennyj na etu skuchnuyu zemlyu dlya katorzhnogo truda I chelovek nasyshaetsya chuvstvom bezrazlichiya ubivayushim sposobnost dumat pomnit perezhitoe vyrabatyvat iz opyta svoego idei Istorik russkoj kultury harakterizuya krestyanstvo skazal o nem Mnozhestvo sueverij i nikakih idej Eto pechalnoe suzhdenie podtverzhdaetsya vsem russkim folklorom Podibno Chaadayevu avtor kritikuye harakter svogo narodu za sho buv zvinuvachenij u rosiyanofobiyi PrimitkiStatya Maksima Gorkogo O russkom krestyanstve izdatelstvo I P Ladyzhnikova Berlin 1922 Nikog ochen dlinnopost Reaktor poznavatelnyj skvoz vremya dlinnopost o russkom krestyanstve statya Maksim Gorkij literatura Istoriya O russkom krestyanstve Gorkij ON POKAZAL MIRU REALNUYu SUShNOST RUSSKIHDzherelaPolyakova L V M Gorkij o russkom krestyanstve Kontur problemy Vestnik TGU vypusk 2 26 2002 S 71 74 Niva Zhorzh Vozvrashenie v Evropu Stati o russkoj literature M Vysshaya shkola 1999 S 121