Притулок одинадцяти (рос. Приют 11, Приют одиннадцати) — готель для альпіністів на горі Ельбрус (Кавказ) на висоті 4130 метрів над рівнем моря.
Один з найвисокогірніших готелів світу. Місце розташування — південно-східний схил Ельбрусу.
Назва дана головою Кавказького гірського товариства Р. Р. Лейцингером, який мав тут з групою альпіністів ночівлю у 1909 р..
Коротка історія
Перша будова була дерев'яна — побудована у 1932 р..
У 1938 р. побудували триповерхову оцинковану обтічної форми будівлю, яка простояла 60 років. Побудовано за один сезон із залученням кабардино-балкарського населення. На першому поверсі будівлі розташовувалися альпіністи, на другому — рятувальники, на третьому — вчені та музей. 16 серпня 1998 р. практично нічийний «Притулок 11» згорів внаслідок порушення правил протипожежної безпеки, імовірно туристом з Чехії та російськими гідами.
У 2001 р. постав новий притулок, побудований на місці старої дизельної станції.
Зараз будується нова споруда «Притулку 11».
Розгорнута історія готелю
У 1909 році одна з груп екскурсантів Кавказького гірського товариства (КГТ), заснованого в П'ятигорську швейцарським альпіністом Р. Р. Лейцінгером, у складі 11 осіб здійснюючи плановий похід на Ельбрус встановила тимчасовий табір в районі скельної гряди, де згодом буде зведено будівлю «Притулку 11-ти». Група мала невеликий запас фарби для того, щоб на вершині Ельбрусу зробити пам'ятний напис на каменях, і цією фарбою на каменях, де був їхній табір, було зроблено напис «Притулок 11». Через 20 років, влітку 1929 року відомий російський альпініст В. А. Раковський побудував на цих скелях дерев'яну, оббиту залізом хатину, і переніс на неї напис — «Притулок 11-ти». Це було досить простора будівля, здатна вмістити 40 осіб.
Рудольф Рудольфович Лейцингер
Швейцарський альпініст Рудольф Рудольфович Лейцингер приїхав до Росії в 1863 р. з невеликого швейцарського містечка Нетшталь. Пристрасний любитель природи, альпініст-самоучка після першої ж подорожі по Кавказу, Рудольф Лейцінгер стає ще більш гарячим шанувальником його красот. У 1883 р. переїжджає на постійне проживання в П'ятигорськ. Він плекав думку про перетворення П'ятигірря (так тоді називалося це місце) в курорт світового значення.
На рубежі XIX-ХХ ст. Лейцингер поставив питання про створення Кавказького Гірського Товариства (КГТ), посилаючись на досвід Швейцарії, процвітаючої за рахунок туризму. Р. Р. Лейцінгер був обраний головою робочої групи, яка наприкінці 1900 р. направила до Москви проект Статуту «Кавказького Гірського Товариства в П'ятигорську». Лише 14 грудня (старого стилю) 1901 р. Міністром землеробства і державного майна А. Єрмоловим Статут КГТ був затверджений.
Р. Лейцингер організовує ряд регулярних екскурсій (подорожей) по рідному краю. Розроблялися проекти створення туристських стежок і притулків на цікавих маршрутах. На третій рік своєї діяльності Товариство розпочало випуск Щорічника «Кавказького Гірського Товариства», на сторінках якого стали з'являтися матеріали дослідницької діяльності членів Товариства, результати організаційної роботи, дорожні нариси — сторінки подорожей. У літній сезон по 2-3 рази на місяць випускався «Вісник КГТ», який відображав його поточну діяльність. Сам Лейцінгер часто публікувався в збірниках англійських, французьких, німецьких, швейцарських Товариств. Він був почесним членом ряду зарубіжних Гірських Товариств і альпійських Клубів.
Навесні 1909 р. почалася реалізація проекту Р. Р. Лейцінгера — прокладка пішохідної стежки від галявини Азау до Східної і Західної вершин Ельбрусу. З цією метою була організована експедиція на Ельбрус, на південно-східному схилі якого, на «Кругозорі», був споруджений кам'яний притулок, який отримав назву «Лейцінгерівський». Влітку того ж року, 11 осіб з 18 брали участь в експедиції і дісталися до скель на висоті 4130 м. Великі камені захищали її зі сходу і з півночі, немов природні стіни, учасники експедиції спорудили ще одну захисну стінку, із західного боку. Саме тоді це місце отримало назву «Притулок 11».
Радянський період
У 1929 р. на цих скелях була встановлена дерев'яна будка, обшита залізом, у 1932 р. — будівля барачного типу на 40 осіб. Через нестачу місць намети іноді ставили прямо на плоскому даху барака. «Пліч-о-пліч» там поміщалися рівно чотири «памірки».
У сезон 1937—1938 рр. почалися геодезичні, вибухові та будівельні роботи на «Притулкові 11», якого давно потребували численні альпіністські групи.
Першими на майбутній будівельний майданчик (4200 м) піднялися архітектор-альпініст Н. М. Попов і альпініст-шуцбундовець Ф. А. Кропф. Попов мав широкі повноваження від ТЕУ ВЦРПС для остаточного вибору місця під будівництво готелю. Кропф був запрошений як фахівець в питаннях гірської безпеки. Пристрасті, що розгорілися поступово вляглися, і більшість сперечальників погодилося з обраним місцем на скелях трохи вище існуючої споруди «Притулку 11». У дружніх бесідах Попов ознайомив «ельбрусців» з планами будівництва триповерхового готелю, розрахованого на максимум зручностей, можливих у складних і суворих умовах високогір'я. За його припущенням будівництво повинно повністю розгорнутися в недалекому майбутньому.
На Ельбрусі замість «карткових будиночків», які будувалися досі, мали спорудити велику триповерхову будівлю сучасного типу. Довгоочікуваний момент, нарешті, настав: в середині 1937 року з «Кругозору» потягнулись каравани віслюків, навантажених ящиками з вибухівкою і різними геодезичними інструментами. Восени, після відходу з Ельбрусу останніх літніх туристів, почалися геодезичні роботи і пробне буріння.
Виконавши свою роботу, підривники пішли, залишивши після себе рівну площадку і котловани під фундамент майбутніх будівель. З'ясувалося, що при існуючих темпах транспортування, знадобиться щонайменше 5 років, щоб доставити всі необхідні вантажі на будівельний майданчик. Але готель, за планом, необхідно було повністю закінчити до літнього сезону 1939 р. Вихід знайшли. За сміливим рішенням інженера Попова одночасно з вибуховими роботами приступили до спорудження тракторної дороги від Терсколу по схилах масиву Гарабаші через «Новий Кругозір» (так, на відміну від існуючого «Кругозору», було названо галявину, що знаходилася приблизно на одній висоті), до середньої частини Терскольского льодовика. На висоті близько 3800 м дорога кінчалася, і подальший шлях на «Притулок 11» проходив по Ельбруських льодовиках і фірнових полях. Він мав протяжність всього 4 км, замість 7 км (через «Старий Кругозір») і проходив доступним, порівняно пологим рельєфом.
У 1938 р. почалося будівництво готелю. Між «Льодовою базою» (так назвали місце закінчення дороги) і «Притулком 11» насамперед навели надійні мости через льодовикові тріщини. Для прискорення транспортування спробували використовувати гусеничний трактор з санями, але на фірнових полях він обрушив своєю вагою міст і провалився носом у тріщину. Тільки після багатоденної праці вдалося витягнути звідти «залізного коня». Трактор з'їхав униз і більше не з'являвся на схилах Ельбрусу. На місце майбутнього готелю прибули будівельники.
У червні 1939 р. після попередньої підготовки знову почав діяти «Ельбруський тракт» (так називали дорогу між «Льодовою базою» і «Притулком 11»). По комфортабельності готель мав нагадувати першокласний готель великого міста. Один з його перших відвідувачів жартома назвав його «готель над хмарами». Надалі це влучна назва прищепилася.
До осені будівлі житлового корпусу, дизельної та котельні були практично готові. Їх форми викликали у будівельників непросте здивування і захоплення одночасно. Вони нагадували не повністю надутий дирижабль (позначався досвід Н. М. Попова в будівництві дирижаблів) або походили на кузов величезних автобусів. Верхня частина була заокруглена, щоб надійно протистояти потужним зимовим (та й не тільки зимовим) вітрам і штормам. Для вітронепроникнутості вони були оббиті листами оцинкованого заліза.
Перший поверх (там розмістилися кухня, душові кімнати та складські приміщення) був складений з каменю. Другий і третій поверхи — дерев'яні, утеплені спеціальними теплоізоляційними плитами. Тут були кімнати на 2-8 осіб, їдальня на 50 місць і «елітні» номери. Кімнати-каюти, розраховані на проживання від двох до восьми чоловік, обладнали двоярусними відкидними полицями вагонного типу. У кожній малися рундуки для речей і столики. Два верхні поверхи та дах були оббиті оцинкованим залізом. Радували око натерті до блиску паркетні підлоги і оброблені лінкрустом стіни і стелі. При готелі була котельня і електростанція, працювало центральне опалення, у водопроводі — холодна і гаряча вода, каналізація.
Першими мешканцями нового «Притулку 11» були співробітники Ельбруської експедиції, що зайняли половину третього поверху. Там вони обладнали прекрасні лабораторії. На тому ж поверсі були кімнати для іноземних альпіністів.
Притулок під час Другої світової війни
Наступ до Ельбрусу німецькі «едельвейси» розпочали від П'ятигірря, через Кисловодськ, по ущелині річки Кубань. Місцеве населення не чинило опору, а невеликі гарнізони швидко придушувалися.
Радянська історіографія, як відомо, нерідко спотворювала правду на догоду партійним установкам. Торкнулася ця метода і боїв на Ельбрусі. Зараз, коли йде коригування минувщини в бік об'єктивності, не зайве звернутися і до німецьких джерел. Так, наприклад, «Новий ілюстрований огляд» в 1969 р. писав: «З 1-ї і 4-ї гірських дивізій були відібрані досвідчені альпіністи — майже 100 чоловік. Кожен з них отримав від генерала Конрада як знак виняткової важливості цього завдання орлине перо. Експедицію по сходженню на Ельбрус очолював гауптман Грот. В серпні 1942 р., через безпечність двох радянських вартових, єгері зненацька захопили і роззброїли 13 радянських бійців, що знаходилися в готелі „Притулок 11“».
Вранці 20 серпня єгері намагалися піднятися до вершин Ельбрусу, але через шквальний вітер повернулися. 21 серпня о 3:00 ранку виступила перша група: гауптман Грот і 16 єгерів. Через короткий інтервал за ними пішов гауптман Геммерлер з п'ятьма солдатами.
Далі німецький журнал пише: «У той час як одні доставляли прапор і забивали древко в кригу, інші допомагали, відмахуючись від фотографа Андреса Фельда з 4-ї дивізії… Вони встали навитяжку біля військового прапора Рейху і вимпела дивізії.
Наступного дня спеціальний випуск оповістив радіослухачів Німеччини та окупованої Європи про високогірну перемогу, яка розцінювалася, як вдале оточення супротивника. Гірськими героями захоплювалися, їх вшановували, нагороджували …»
А потім розгорнулися кровопролитні бої: і на перевалах, і на Ельбрусі. «Едельвейси», перейменувавши перевал Хотю-тау в перевал генерала Конрада, влаштували тут головну базу, звідки бійці, харчування та озброєння перекидалися і на «Притулок 11», і на інші бойові позиції. Артилерія, коні, мули, розбірні підйомники, навіть гірські лижі — все це було пофарбовано німцями в білий колір, що ускладнювало розвідку їх рубежів. Радянські військові наступали знизу, з Баксану, а «едельвейси» обстрілювали їх зверху. Радянські війська були представлені піхотою і кавалерією, а «едельвейси» — справжніми гірськими професіоналами. Зрозуміло, що перші несли більш суттєві втрати. Незабаром ситуація змінилася: втрати стали нести втрати німецькі єгері-профі, кинуті своїми ж основними силами. Ті спішно відкочувалися на Захід, а високогір'я перетворилося для «едельвейсів» у пастку. До того ж, вступили в бій 12 радянських Окремих гірсько-стрілецьких загонів, навчених за німецьким ж рецептами. Найкращі німецькі альпіністські батальйони загинули в льодах і снігах Кавказу.
Командувач Закавказьким фронтом Іван Тюленєв підписав наказ скинути з Ельбрусу гітлерівську символіку і встановити радянську. Декількома групами з різних частин підтягувались інструктори альпінізму в Баксанску ущелину. Переконавшись, що живих «едельвейсів» тут уже немає, вони, розмінувавши стежки, піднялися до «Притулку 11». Тут теж, крім виючого північного вітру, кричущих галок та замінованого готелю, — ні душі.
У звірячу холоднечу, при темно-зеленому оледенінні Ельбруса здійснили радянські бійці свій подвиг. 13 лютого слідом за диво-висотником Миколою Гусаком на Західну вершину піднялися Олександр Сидоренко, Євген Білецький, Габріель та Бекну Хергіані, Євген Смирнов. В хуртовині вони ледь виявили розідрані хуртовинами рештки тевтонської символіки. Встановили свої прапори і відсалютували автоматами ППШ.
Вистоявши у війну — як і ті, хто його будував, поранений осколками бомб і кулями, розорений всередині, стояв «Притулок-11» безхазяйним до 1957 р. І знову справно приймав мандрівних туристів і альпіністів. Нарахувавши 59 років своєї історії, 19 серпня 1998 він згорів, як дирижабль, на який так був схожий.
Пожежа 1998 р
За свідченням спортсменів з альпклубу «Північна столиця», пожежа сталася через нехтування заходами пожежної безпеки. Але це наслідок, а не причина.
19 серпня 1998 р. група В. Панасюка та С. Бодрова о 14 годині спустилася з вершини Ельбрусу і займалася приготуванням їжі. Близько 16 годин Сергій Бодров знаходився на кухні: «Я стояв за півкроку від випадкової каністри. Коли загорілося, автоматично виплеснув воду зі своєї каструлі на вогонь. Мені здалося, що майже відразу з'явився Вася Панасюк з вогнегасником у руках. Пам'ятаючи, що десь неподалік є ще один вогнегасник, я побіг на його пошуки. Чесно кажучи, я був у шоці. Коли знайшов вогнегасник і пішов назад до їдальні, то не зміг пробитися крізь натовп, що ломанув на вихід. Угорці на кухні були, але вони ні при чому. Фокус з каністрою зробив хтось із наших, по-моєму, навіть місцевих».
Його розповідь продовжує Василь Панасюк: «Вогонь моментально охопив їдальню і попер по коридору. Вже через п'ять хвилин французи не могли спуститися з третього поверху, і їм знизу кинули мотузку для спуску. Один з них здорово вдарився об кам'яний парапет між першим і другим поверхом. Ми стали евакуюватися: взяли тільки те, що згребли руками. Поки будили нашого німецького камарада — Дірхофа, який після спуску з вершини прийняв снодійне і спав міцним сном, часу збирати шмотки вже не залишилося. Шкода, не допили французький коньяк — кайфували перед обідом. Відомий Юра Соловйов так взагалі вийшов в одних трусах. Угорці були без супроводжуючого, ось на них і хотіли все звалити …»
Сучасність
Проблема «погоди, що раптово зіпсувалася» на Ельбрусі вже не страшна. Прямо на сідловині, між Східною і Західною вершинами Ельбрусу, на висоті 5300 м функціонує хатина-, в якій може зупинитися будь-яка група, щоб перечекати завірюху і ураган.
Хатина досить містка і може одночасно вмістити до 20 осіб. Вона являє собою трапецевидну конструкцію з тамбуром і житловим приміщенням, що стоїть на ажурній основі з привантаженням з декількох тонн кам'яних уламків, розтягнуту тросами до анкерних елементів в кам'яних брилах. Двері в хатину герметичні, що закриваються кремальєрою. Про міцність конструкції свідчить той факт, що хатина може витримувати навантаження при дії вітру до 80 метрів на секунду і перекидаючий момент в дві тонни. Однак, навіть на Ельбрусі такого сильного вітру поки не було. Висотна метеостанція, розташована на західному плечі Ельбруса, що працювала близько року, зафіксувала в свій час максимальну швидкість вітру — 67 метрів на секунду.
Унікальність хатини «Red Fox 5300» полягає ще й у тому, що це єдине у світі житлове приміщення, встановлене на такій висоті.
Зведенням хижки займалися представники МНС і всі небайдужі любителі гір.
Зображення в кіно
- Кадри із зображенням триповерхового готелю можна побачити в документальному фільмі «Kameraden unterm Edelweiss» (Товариші під знаком Едельвейса), режисер , 1943 р.
- На початку і наприкінці фантастичного фільму «Дізнання пілота Піркса», 1979 р.
- «Гірські стрільці» — 7-ма серія з циклу фільмів «Визволителі», 2010 р.
- Пожежа, що знищила «Притулок 11» у 1998 р.
Українські альпіністи в «Притулку 11»
«Притулок 11» — постійне і традиційне місце зупинки, а інколи і ночівлі, акліматизації альпіністів, в тому числі, й українських. У 1970-х роках в 3-х км нижче с. Терскол розташовувався молодіжний , де проходили перший альпіністський вишкіл юнаки і юнки з усієї України. Один з традиційних походів в кінці перебування у альптаборі — похід до «Притулку 11» із ночівлею на Галявині Академії наук. Тому практично кожен місяць в ті часи відбувалися масові сходження молодих українських спортсменів-альпіністів на Ельбрус — до «Притулку 11».
Примітки
- журнал «ЭКС», 2003, №2. Альпинисты северной столицы. Приют 11 (російською) . Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 5 квітня 2010.
Посилання
- Прапор на вершині Європи. 13.05.2010
- Галерея
- http://alp.org.ua/?p=47757
- http://www.alpklubspb.ru/ass/a286.htm
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pritulok Pritulok odinadcyati ros Priyut 11 Priyut odinnadcati gotel dlya alpinistiv na gori Elbrus Kavkaz na visoti 4130 metriv nad rivnem morya Pritulok odinadcyati 1976 rikPritulok odinadcyati 1970 r Pritulok odinadcyati roztashuvannyaAlpinisti v rajoni Pritulku odinadcyati obgorilij ostov livoruch vishe grupi Pritulok odinadcyati v 1932 r Odin z najvisokogirnishih goteliv svitu Misce roztashuvannya pivdenno shidnij shil Elbrusu Nazva dana golovoyu Kavkazkogo girskogo tovaristva R R Lejcingerom yakij mav tut z grupoyu alpinistiv nochivlyu u 1909 r Korotka istoriyaPersha budova bula derev yana pobudovana u 1932 r U 1938 r pobuduvali tripoverhovu ocinkovanu obtichnoyi formi budivlyu yaka prostoyala 60 rokiv Pobudovano za odin sezon iz zaluchennyam kabardino balkarskogo naselennya Na pershomu poversi budivli roztashovuvalisya alpinisti na drugomu ryatuvalniki na tretomu vcheni ta muzej 16 serpnya 1998 r praktichno nichijnij Pritulok 11 zgoriv vnaslidok porushennya pravil protipozhezhnoyi bezpeki imovirno turistom z Chehiyi ta rosijskimi gidami Opori novoyi budovi Pritulku 11 2009 r U 2001 r postav novij pritulok pobudovanij na misci staroyi dizelnoyi stanciyi Zaraz buduyetsya nova sporuda Pritulku 11 Rozgornuta istoriya gotelyuU 1909 roci odna z grup ekskursantiv Kavkazkogo girskogo tovaristva KGT zasnovanogo v P yatigorsku shvejcarskim alpinistom R R Lejcingerom u skladi 11 osib zdijsnyuyuchi planovij pohid na Elbrus vstanovila timchasovij tabir v rajoni skelnoyi gryadi de zgodom bude zvedeno budivlyu Pritulku 11 ti Grupa mala nevelikij zapas farbi dlya togo shob na vershini Elbrusu zrobiti pam yatnij napis na kamenyah i ciyeyu farboyu na kamenyah de buv yihnij tabir bulo zrobleno napis Pritulok 11 Cherez 20 rokiv vlitku 1929 roku vidomij rosijskij alpinist V A Rakovskij pobuduvav na cih skelyah derev yanu obbitu zalizom hatinu i perenis na neyi napis Pritulok 11 ti Ce bulo dosit prostora budivlya zdatna vmistiti 40 osib Rudolf Rudolfovich Lejcinger Shvejcarskij alpinist Rudolf Rudolfovich Lejcinger priyihav do Rosiyi v 1863 r z nevelikogo shvejcarskogo mistechka Netshtal Pristrasnij lyubitel prirodi alpinist samouchka pislya pershoyi zh podorozhi po Kavkazu Rudolf Lejcinger staye she bilsh garyachim shanuvalnikom jogo krasot U 1883 r pereyizhdzhaye na postijne prozhivannya v P yatigorsk Vin plekav dumku pro peretvorennya P yatigirrya tak todi nazivalosya ce misce v kurort svitovogo znachennya Na rubezhi XIX HH st Lejcinger postaviv pitannya pro stvorennya Kavkazkogo Girskogo Tovaristva KGT posilayuchis na dosvid Shvejcariyi procvitayuchoyi za rahunok turizmu R R Lejcinger buv obranij golovoyu robochoyi grupi yaka naprikinci 1900 r napravila do Moskvi proekt Statutu Kavkazkogo Girskogo Tovaristva v P yatigorsku Lishe 14 grudnya starogo stilyu 1901 r Ministrom zemlerobstva i derzhavnogo majna A Yermolovim Statut KGT buv zatverdzhenij Ruyini pritulku 11 ti stanom na serpen 2003 r R Lejcinger organizovuye ryad regulyarnih ekskursij podorozhej po ridnomu krayu Rozroblyalisya proekti stvorennya turistskih stezhok i pritulkiv na cikavih marshrutah Na tretij rik svoyeyi diyalnosti Tovaristvo rozpochalo vipusk Shorichnika Kavkazkogo Girskogo Tovaristva na storinkah yakogo stali z yavlyatisya materiali doslidnickoyi diyalnosti chleniv Tovaristva rezultati organizacijnoyi roboti dorozhni narisi storinki podorozhej U litnij sezon po 2 3 razi na misyac vipuskavsya Visnik KGT yakij vidobrazhav jogo potochnu diyalnist Sam Lejcinger chasto publikuvavsya v zbirnikah anglijskih francuzkih nimeckih shvejcarskih Tovaristv Vin buv pochesnim chlenom ryadu zarubizhnih Girskih Tovaristv i alpijskih Klubiv Navesni 1909 r pochalasya realizaciya proektu R R Lejcingera prokladka pishohidnoyi stezhki vid galyavini Azau do Shidnoyi i Zahidnoyi vershin Elbrusu Z ciyeyu metoyu bula organizovana ekspediciya na Elbrus na pivdenno shidnomu shili yakogo na Krugozori buv sporudzhenij kam yanij pritulok yakij otrimav nazvu Lejcingerivskij Vlitku togo zh roku 11 osib z 18 brali uchast v ekspediciyi i distalisya do skel na visoti 4130 m Veliki kameni zahishali yiyi zi shodu i z pivnochi nemov prirodni stini uchasniki ekspediciyi sporudili she odnu zahisnu stinku iz zahidnogo boku Same todi ce misce otrimalo nazvu Pritulok 11 Radyanskij period U 1929 r na cih skelyah bula vstanovlena derev yana budka obshita zalizom u 1932 r budivlya barachnogo tipu na 40 osib Cherez nestachu misc nameti inodi stavili pryamo na ploskomu dahu baraka Plich o plich tam pomishalisya rivno chotiri pamirki U sezon 1937 1938 rr pochalisya geodezichni vibuhovi ta budivelni roboti na Pritulkovi 11 yakogo davno potrebuvali chislenni alpinistski grupi Novij pritulok stanom na serpen 2003 r Pershimi na majbutnij budivelnij majdanchik 4200 m pidnyalisya arhitektor alpinist N M Popov i alpinist shucbundovec F A Kropf Popov mav shiroki povnovazhennya vid TEU VCRPS dlya ostatochnogo viboru miscya pid budivnictvo gotelyu Kropf buv zaproshenij yak fahivec v pitannyah girskoyi bezpeki Pristrasti sho rozgorilisya postupovo vlyaglisya i bilshist sperechalnikiv pogodilosya z obranim miscem na skelyah trohi vishe isnuyuchoyi sporudi Pritulku 11 U druzhnih besidah Popov oznajomiv elbrusciv z planami budivnictva tripoverhovogo gotelyu rozrahovanogo na maksimum zruchnostej mozhlivih u skladnih i suvorih umovah visokogir ya Za jogo pripushennyam budivnictvo povinno povnistyu rozgornutisya v nedalekomu majbutnomu Na Elbrusi zamist kartkovih budinochkiv yaki buduvalisya dosi mali sporuditi veliku tripoverhovu budivlyu suchasnogo tipu Dovgoochikuvanij moment nareshti nastav v seredini 1937 roku z Krugozoru potyagnulis karavani vislyukiv navantazhenih yashikami z vibuhivkoyu i riznimi geodezichnimi instrumentami Voseni pislya vidhodu z Elbrusu ostannih litnih turistiv pochalisya geodezichni roboti i probne burinnya Vikonavshi svoyu robotu pidrivniki pishli zalishivshi pislya sebe rivnu ploshadku i kotlovani pid fundament majbutnih budivel Z yasuvalosya sho pri isnuyuchih tempah transportuvannya znadobitsya shonajmenshe 5 rokiv shob dostaviti vsi neobhidni vantazhi na budivelnij majdanchik Ale gotel za planom neobhidno bulo povnistyu zakinchiti do litnogo sezonu 1939 r Vihid znajshli Za smilivim rishennyam inzhenera Popova odnochasno z vibuhovimi robotami pristupili do sporudzhennya traktornoyi dorogi vid Terskolu po shilah masivu Garabashi cherez Novij Krugozir tak na vidminu vid isnuyuchogo Krugozoru bulo nazvano galyavinu sho znahodilasya priblizno na odnij visoti do serednoyi chastini Terskolskogo lodovika Na visoti blizko 3800 m doroga kinchalasya i podalshij shlyah na Pritulok 11 prohodiv po Elbruskih lodovikah i firnovih polyah Vin mav protyazhnist vsogo 4 km zamist 7 km cherez Starij Krugozir i prohodiv dostupnim porivnyano pologim relyefom U 1938 r pochalosya budivnictvo gotelyu Mizh Lodovoyu bazoyu tak nazvali misce zakinchennya dorogi i Pritulkom 11 nasampered naveli nadijni mosti cherez lodovikovi trishini Dlya priskorennya transportuvannya sprobuvali vikoristovuvati gusenichnij traktor z sanyami ale na firnovih polyah vin obrushiv svoyeyu vagoyu mist i provalivsya nosom u trishinu Tilki pislya bagatodennoyi praci vdalosya vityagnuti zvidti zaliznogo konya Traktor z yihav uniz i bilshe ne z yavlyavsya na shilah Elbrusu Na misce majbutnogo gotelyu pribuli budivelniki U chervni 1939 r pislya poperednoyi pidgotovki znovu pochav diyati Elbruskij trakt tak nazivali dorogu mizh Lodovoyu bazoyu i Pritulkom 11 Po komfortabelnosti gotel mav nagaduvati pershoklasnij gotel velikogo mista Odin z jogo pershih vidviduvachiv zhartoma nazvav jogo gotel nad hmarami Nadali ce vluchna nazva prishepilasya Do oseni budivli zhitlovogo korpusu dizelnoyi ta kotelni buli praktichno gotovi Yih formi viklikali u budivelnikiv neproste zdivuvannya i zahoplennya odnochasno Voni nagaduvali ne povnistyu nadutij dirizhabl poznachavsya dosvid N M Popova v budivnictvi dirizhabliv abo pohodili na kuzov velicheznih avtobusiv Verhnya chastina bula zaokruglena shob nadijno protistoyati potuzhnim zimovim ta j ne tilki zimovim vitram i shtormam Dlya vitroneproniknutosti voni buli obbiti listami ocinkovanogo zaliza Pershij poverh tam rozmistilisya kuhnya dushovi kimnati ta skladski primishennya buv skladenij z kamenyu Drugij i tretij poverhi derev yani utepleni specialnimi teploizolyacijnimi plitami Tut buli kimnati na 2 8 osib yidalnya na 50 misc i elitni nomeri Kimnati kayuti rozrahovani na prozhivannya vid dvoh do vosmi cholovik obladnali dvoyarusnimi vidkidnimi policyami vagonnogo tipu U kozhnij malisya runduki dlya rechej i stoliki Dva verhni poverhi ta dah buli obbiti ocinkovanim zalizom Raduvali oko naterti do blisku parketni pidlogi i obrobleni linkrustom stini i steli Pri goteli bula kotelnya i elektrostanciya pracyuvalo centralne opalennya u vodoprovodi holodna i garyacha voda kanalizaciya Pershimi meshkancyami novogo Pritulku 11 buli spivrobitniki Elbruskoyi ekspediciyi sho zajnyali polovinu tretogo poverhu Tam voni obladnali prekrasni laboratoriyi Na tomu zh poversi buli kimnati dlya inozemnih alpinistiv Pritulok pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yeger diviziyi Edelvejs na Pritulku Odinadcyati Nastup do Elbrusu nimecki edelvejsi rozpochali vid P yatigirrya cherez Kislovodsk po ushelini richki Kuban Misceve naselennya ne chinilo oporu a neveliki garnizoni shvidko pridushuvalisya Radyanska istoriografiya yak vidomo neridko spotvoryuvala pravdu na dogodu partijnim ustanovkam Torknulasya cya metoda i boyiv na Elbrusi Zaraz koli jde koriguvannya minuvshini v bik ob yektivnosti ne zajve zvernutisya i do nimeckih dzherel Tak napriklad Novij ilyustrovanij oglyad v 1969 r pisav Z 1 yi i 4 yi girskih divizij buli vidibrani dosvidcheni alpinisti majzhe 100 cholovik Kozhen z nih otrimav vid generala Konrada yak znak vinyatkovoyi vazhlivosti cogo zavdannya orline pero Ekspediciyu po shodzhennyu na Elbrus ocholyuvav gauptman Grot V serpni 1942 r cherez bezpechnist dvoh radyanskih vartovih yegeri znenacka zahopili i rozzbroyili 13 radyanskih bijciv sho znahodilisya v goteli Pritulok 11 Vranci 20 serpnya yegeri namagalisya pidnyatisya do vershin Elbrusu ale cherez shkvalnij viter povernulisya 21 serpnya o 3 00 ranku vistupila persha grupa gauptman Grot i 16 yegeriv Cherez korotkij interval za nimi pishov gauptman Gemmerler z p yatma soldatami Dali nimeckij zhurnal pishe U toj chas yak odni dostavlyali prapor i zabivali drevko v krigu inshi dopomagali vidmahuyuchis vid fotografa Andresa Felda z 4 yi diviziyi Voni vstali navityazhku bilya vijskovogo prapora Rejhu i vimpela diviziyi Nastupnogo dnya specialnij vipusk opovistiv radiosluhachiv Nimechchini ta okupovanoyi Yevropi pro visokogirnu peremogu yaka rozcinyuvalasya yak vdale otochennya suprotivnika Girskimi geroyami zahoplyuvalisya yih vshanovuvali nagorodzhuvali A potim rozgornulisya krovoprolitni boyi i na perevalah i na Elbrusi Edelvejsi perejmenuvavshi pereval Hotyu tau v pereval generala Konrada vlashtuvali tut golovnu bazu zvidki bijci harchuvannya ta ozbroyennya perekidalisya i na Pritulok 11 i na inshi bojovi poziciyi Artileriya koni muli rozbirni pidjomniki navit girski lizhi vse ce bulo pofarbovano nimcyami v bilij kolir sho uskladnyuvalo rozvidku yih rubezhiv Radyanski vijskovi nastupali znizu z Baksanu a edelvejsi obstrilyuvali yih zverhu Radyanski vijska buli predstavleni pihotoyu i kavaleriyeyu a edelvejsi spravzhnimi girskimi profesionalami Zrozumilo sho pershi nesli bilsh suttyevi vtrati Nezabarom situaciya zminilasya vtrati stali nesti vtrati nimecki yegeri profi kinuti svoyimi zh osnovnimi silami Ti spishno vidkochuvalisya na Zahid a visokogir ya peretvorilosya dlya edelvejsiv u pastku Do togo zh vstupili v bij 12 radyanskih Okremih girsko strileckih zagoniv navchenih za nimeckim zh receptami Najkrashi nimecki alpinistski bataljoni zaginuli v lodah i snigah Kavkazu Komanduvach Zakavkazkim frontom Ivan Tyulenyev pidpisav nakaz skinuti z Elbrusu gitlerivsku simvoliku i vstanoviti radyansku Dekilkoma grupami z riznih chastin pidtyaguvalis instruktori alpinizmu v Baksansku ushelinu Perekonavshis sho zhivih edelvejsiv tut uzhe nemaye voni rozminuvavshi stezhki pidnyalisya do Pritulku 11 Tut tezh krim viyuchogo pivnichnogo vitru krichushih galok ta zaminovanogo gotelyu ni dushi U zviryachu holodnechu pri temno zelenomu oledeninni Elbrusa zdijsnili radyanski bijci svij podvig 13 lyutogo slidom za divo visotnikom Mikoloyu Gusakom na Zahidnu vershinu pidnyalisya Oleksandr Sidorenko Yevgen Bileckij Gabriel ta Beknu Hergiani Yevgen Smirnov V hurtovini voni led viyavili rozidrani hurtovinami reshtki tevtonskoyi simvoliki Vstanovili svoyi prapori i vidsalyutuvali avtomatami PPSh Vistoyavshi u vijnu yak i ti hto jogo buduvav poranenij oskolkami bomb i kulyami rozorenij vseredini stoyav Pritulok 11 bezhazyajnim do 1957 r I znovu spravno prijmav mandrivnih turistiv i alpinistiv Narahuvavshi 59 rokiv svoyeyi istoriyi 19 serpnya 1998 vin zgoriv yak dirizhabl na yakij tak buv shozhij Pozhezha 1998 r Za svidchennyam sportsmeniv z alpklubu Pivnichna stolicya pozhezha stalasya cherez nehtuvannya zahodami pozhezhnoyi bezpeki Ale ce naslidok a ne prichina 19 serpnya 1998 r grupa V Panasyuka ta S Bodrova o 14 godini spustilasya z vershini Elbrusu i zajmalasya prigotuvannyam yizhi Blizko 16 godin Sergij Bodrov znahodivsya na kuhni Ya stoyav za pivkroku vid vipadkovoyi kanistri Koli zagorilosya avtomatichno viplesnuv vodu zi svoyeyi kastruli na vogon Meni zdalosya sho majzhe vidrazu z yavivsya Vasya Panasyuk z vognegasnikom u rukah Pam yatayuchi sho des nepodalik ye she odin vognegasnik ya pobig na jogo poshuki Chesno kazhuchi ya buv u shoci Koli znajshov vognegasnik i pishov nazad do yidalni to ne zmig probitisya kriz natovp sho lomanuv na vihid Ugorci na kuhni buli ale voni ni pri chomu Fokus z kanistroyu zrobiv htos iz nashih po moyemu navit miscevih Jogo rozpovid prodovzhuye Vasil Panasyuk Vogon momentalno ohopiv yidalnyu i poper po koridoru Vzhe cherez p yat hvilin francuzi ne mogli spustitisya z tretogo poverhu i yim znizu kinuli motuzku dlya spusku Odin z nih zdorovo vdarivsya ob kam yanij parapet mizh pershim i drugim poverhom Mi stali evakuyuvatisya vzyali tilki te sho zgrebli rukami Poki budili nashogo nimeckogo kamarada Dirhofa yakij pislya spusku z vershini prijnyav snodijne i spav micnim snom chasu zbirati shmotki vzhe ne zalishilosya Shkoda ne dopili francuzkij konyak kajfuvali pered obidom Vidomij Yura Solovjov tak vzagali vijshov v odnih trusah Ugorci buli bez suprovodzhuyuchogo os na nih i hotili vse zvaliti Suchasnist Problema pogodi sho raptovo zipsuvalasya na Elbrusi vzhe ne strashna Pryamo na sidlovini mizh Shidnoyu i Zahidnoyu vershinami Elbrusu na visoti 5300 m funkcionuye hatina v yakij mozhe zupinitisya bud yaka grupa shob perechekati zaviryuhu i uragan Hatina dosit mistka i mozhe odnochasno vmistiti do 20 osib Vona yavlyaye soboyu trapecevidnu konstrukciyu z tamburom i zhitlovim primishennyam sho stoyit na azhurnij osnovi z privantazhennyam z dekilkoh tonn kam yanih ulamkiv roztyagnutu trosami do ankernih elementiv v kam yanih brilah Dveri v hatinu germetichni sho zakrivayutsya kremalyeroyu Pro micnist konstrukciyi svidchit toj fakt sho hatina mozhe vitrimuvati navantazhennya pri diyi vitru do 80 metriv na sekundu i perekidayuchij moment v dvi tonni Odnak navit na Elbrusi takogo silnogo vitru poki ne bulo Visotna meteostanciya roztashovana na zahidnomu plechi Elbrusa sho pracyuvala blizko roku zafiksuvala v svij chas maksimalnu shvidkist vitru 67 metriv na sekundu Unikalnist hatini Red Fox 5300 polyagaye she j u tomu sho ce yedine u sviti zhitlove primishennya vstanovlene na takij visoti Zvedennyam hizhki zajmalisya predstavniki MNS i vsi nebajduzhi lyubiteli gir Zobrazhennya v kinoKadri iz zobrazhennyam tripoverhovogo gotelyu mozhna pobachiti v dokumentalnomu filmi Kameraden unterm Edelweiss Tovarishi pid znakom Edelvejsa rezhiser 1943 r Na pochatku i naprikinci fantastichnogo filmu Diznannya pilota Pirksa 1979 r Girski strilci 7 ma seriya z ciklu filmiv Vizvoliteli 2010 r Pozhezha sho znishila Pritulok 11 u 1998 r Ukrayinski alpinisti v Pritulku 11 Pritulok 11 postijne i tradicijne misce zupinki a inkoli i nochivli aklimatizaciyi alpinistiv v tomu chisli j ukrayinskih U 1970 h rokah v 3 h km nizhche s Terskol roztashovuvavsya molodizhnij de prohodili pershij alpinistskij vishkil yunaki i yunki z usiyeyi Ukrayini Odin z tradicijnih pohodiv v kinci perebuvannya u alptabori pohid do Pritulku 11 iz nochivleyu na Galyavini Akademiyi nauk Tomu praktichno kozhen misyac v ti chasi vidbuvalisya masovi shodzhennya molodih ukrayinskih sportsmeniv alpinistiv na Elbrus do Pritulku 11 Primitkizhurnal EKS 2003 2 Alpinisty severnoj stolicy Priyut 11 rosijskoyu Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 5 kvitnya 2010 PosilannyaPrapor na vershini Yevropi 13 05 2010 Galereya http alp org ua p 47757 http www alpklubspb ru ass a286 htmCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012