Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Природоорієнтовані рішення ПОР термін що описує en та використання природи для подолання суспільних викликів Зазвичай це

Природоорієнтовані рішення

Природоорієнтовані рішення

Природоорієнтовані рішення (ПОР) — термін, що описує [en] та використання природи для подолання суспільних викликів. Зазвичай цей термін використовується в контексті пошуку нових рішень для пом'якшення наслідків зміни клімату й адаптації до неї, і водночас для захисту біорізноманіття та вдосконалення сталих засобів до існування.

image
Кілька рядів дерев та чагарників, а також природна трав'яна смуга утворюють своєрідний прибережний буфер, що захищає Бір Крік в штаті Айова, США.

Термін ПОР був запропонований спеціалістами-практиками в кінці 2000-х (зокрема, Міжнародним союзом охорони природи-IUCN та Світовим банком), а потім європейськими інституціями (насамперед, Європейською комісією).

Природоорієнтовані рішення — це «дії, спрямовані на захист, ефективний менеджмент і відновлення природних чи модифікованих екосистем, які відповідають на суспільні виклики в ефективний і гнучкий спосіб, водночас створюючи переваги для людей та біорізноманіття» (за визначенням Міжнародного об'єднання для збереження природи (IUCN).

IUCN згадує ПОР у позиційному документі Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. У доповіді Європейської Комісії наголошується, що ПОР можуть запропонувати інноваційні заходи для створення робочих місць і забезпечення зростання в контексті зеленої економіки. Термін почав застосовуватися в центральних засобах масової інформації напередодні Глобального саміту кліматичних дій у Каліфорнії в вересні 2018 року.

Прикладами природоорієнтованих рішень у містах є зелені дахи або стіни, які регулюють вплив високих температур, затримують дощові води, зменшують забруднення та поглинають вуглекислий газ, збільшуючи біорізноманіття.

Заходи зі збереження природи або використання природи для вирішення суспільних викликів застосовуються вже кілька десятиліть. Проте, сьогоденне тлумачення  ПОР придає особливу увагу впливу таких рішень на благополуччя людей. Навіть якщо сам термін досі формується, приклади природоорієнтованих рішень можна знайти та відтворити будь-де у світі. Відбувається інтеграція природоорієнтованих рішень до національної та міжнародної політики та програм (наприклад, кліматична політика, інфраструктурні інвестиції та фінансові механізми). Так, тема Всесвітнього дня води в 2018 році звучала як «Природа для води», а назва Доповіді ООН про стан водних ресурсів — «Природоорієнтовані рішення щодо води».

Окрім того, на Саміті ООН з питань клімату 2019 природоорієнтовані рішення стали однією з ключових тем, оскільки вони розглядаються як ефективний метод боротьби зі змінами клімату. Було створеню «Коаліцію щодо поширення природоорієнтованих рішень», до якої увійшли десятки країн і яку координуватимуть Китай та Нова Зеландія.

Передумови

image
Зелений дах мерії Чикаго
image
Зразок конструкції системи зеленого даху
image
Мангрові ліси захищають берегову лінію від ерозії (Кейп-Корал, штат Флорида, США)
image
Захист прибережних екосистем на муніципальному пляжі Морро Странд в окрузі Сан-Луїс Обіспо, Каліфорнія
image
Штучно сконструйована заболочена ділянка для очищення стічних вод в екологічному житловому комплексі у Флінтенбрейте, Німеччина

Людство дедалі частіше стикається з наслідками таких явищ, як зміна клімату, урбанізація, низький рівень продовольчої безпеки та забезпечення водними ресурсами, ризики стихійних явищ. Один із підходів до вирішення цих проблем — покладатися виключно на технологічний прогрес. Альтернативний підхід передбачає комплексне управління соціо екологічними системами для підтримки та потенційного підвищення ефективності екосистемних послуг для людей. З огляду на це природоорієнтовані рішення були висунуті на перший план спочатку фахівцями, а потім і творцями політики. Особлива увага в цих рішеннях приділяється сталому використанню природи для подолання взаємопов'язаних екологічних, соціальних та економічних викликів.

В той час як екосистемні послуги цінуються за безпосередній вплив на благополуччя людей та економіки, ПОР зосереджуються на перевагах як для людей, так і для довкілля, що дозволяє розвивати сталі рішення, які можуть реагувати на екологічні зміни та загрози в довгостроковій перспективі. ПОР виходять за межі традиційних принципів збереження біорізноманіття й управління природними ресурсами, переміщуючи фокус дискусії на людей, зокрема, на врахування соціальних факторів, як-от зменшення рівня бідності, соціально-економічний розвиток і принципи управління.

Згідно з Доповіддю ООН про стан водних ресурсів за 2018 рік, у сфері водних ресурсів ПОР можуть досягти таких результатів:

  • Використання природних процесів для підвищення доступності води (наприклад, утримання вологи в ґрунтах, поповнення запасів підземних вод).
  • Покращення якості води (наприклад, природні та штучні водно-болотні угіддя для очищення стічних вод, прибережні буферні смуги).
  • Зменшення ризиків пов'язаних зі зміною клімату (наприклад, відновлення заплав, зелені дахи).

Пов'язані концепції

У 2015 році Європейська мережа BiodivERsA звернула увагу на зв'язок ПОР з концепціями екосистемних підходів та екологічної інженерії. ПОР тісно пов'язані з такими ідеями, як сільське господарство на основі природних систем, природні рішення, [en], послуги з адаптації, природна інфраструктура, [en] й екологічний інжиніринг. Також, такими організаціями як Програма ООН з довкілля та неурядовими громадськими організаціями, як-от [en], заохочуються екосистемні підходи до боротьби з кліматичними змінами та пом'якшення їхніх наслідків. У цих організаціях ідеться про «політику та заходи, що враховують роль екосистемних підходів у зменшенні вразливості суспільства до зміни клімату через мультисекторальний і багаторівневий підхід».

Природна інфраструктура визначається як «стратегічно спланована та керована мережа природних територій, як-от ліси та водно-болотні угіддя, та інші відкриті простори, що зберігають або посилюють цінність і функції екосистем і приносять користь людям. Зелену інфраструктуру слід розуміти як „взаємопов'язану мережу зелених зон, що зберігають природні системи та надають різноманітну користь людям“.

Концепція екологічної інженерії загалом стосується „захисту, відновлення або модифікації екологічних систем для збільшення кількості, якості та сталості певних послуг, які вони надають, або для створення нових екологічних систем, які надають послуги, що в іншому разі забезпечувалися б методами традиційної інженерії на основі невідновлюваних ресурсів“.

Визначення

Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визначає ПОР як дії для захисту екосистем, сталого управління та відновлення природних чи змінених екосистем, що ефективно вирішують суспільні виклики й адаптуються до них, одночасно позитивно впливаючи на благополуччя людей і біорізноманіття. При цьому найбільш поширеними суспільними викликами є зміна клімату, продовольча безпека, ризик стихійних лих, забезпечення водою, соціальний та економічний розвиток і здоров'я людей.

Категорії

IUCN пропонує розглядати ПОР як загальну концепцію. Категорії та приклади підходів ПОР згідно з IUCN включають:

Категорії підходів природоорієнтованих рішень Приклади
Підходи до відновлення екосистем Відновлення екосистем; екологічний інжиніринг; відновлення лісових ландшафтів
Тематичні підходи, пов'язані з відновленням екосистем Адаптація на основі екосистем; екосистемні стратегії пом'якшення наслідків зміни клімату; послуги з адаптації до зміни клімату; зменшення ризиків стихійних лих на основі екосистем
Підходи, пов'язані з інфраструктурою Природна інфраструктура; зелена інфраструктура
Управлінські підходи до відновлення екосистем Комплексне управління прибережною зоною; комплексне управління водними ресурсами
Підходи до захисту екосистем Підходи до збереження, що враховують місцеві особливості, зокрема, управління природоохоронними територіями

Формулювання

Загальна мета природоорієнтованих рішень чітка — стале управління та використання природи для подолання суспільних викликів. Проте різні зацікавлені сторони розглядають ПОР під різними кутами. Наприклад, IUCN визначає ПОР як „дії для захисту, сталого управління та відновлення природних чи змінених екосистем, що ефективно вирішують суспільні виклики й адаптуються до них, одночасно позитивно впливаючи на благополуччя людей і біорізноманіття“. Таке визначення ставить у центр ПОР необхідність ефективно організованих і відновлених екосистем, а основу мету визначає як „підтримку досягнення цілей розвитку суспільства та забезпечення благополуччя людей способами, що відображають культурні та суспільні цінності та підвищують стійкість екосистем, їхню здатність до відновлення та надання послуг“.

У контексті поточних політичних дискусій щодо робочих місць і зростання (головні фактори стратегічного порядку денного ЄС на сьогодні) Європейська Комісія підкреслює, що ПОР можуть трансформувати екологічні та суспільні виклики в інноваційні можливості, перетворюючи природний капітал на джерело зеленого зростання та сталого розвитку. З цієї точки зору, ПОР щодо суспільних викликів є „рішеннями, що черпають натхнення та підтримку від самої природи, є раціональними з погляду затрат, одночасно створюють екологічні, соціальні й економічні переваги та допомагають підвищувати життєстійкість. Завдяки таким рішенням розвивається природне середовище і відбувається більше природних процесів у містах, різних ландшафтах на землі та в морі — шляхом адаптованих до місцевих умов, ресурсоефективних і системних заходів“.

Таке формулювання є дещо ширшим і ставить економіку та соціальні блага в центр ПОР, на одному рівні з підтримкою природних умов. У ньому є спільні риси з визначенням, запропонованим Maes і Jacobs (2015), які визначають ПОР як „будь-який перехід до використання екосистем  зі зменшенням використання невідновлюваного природного капіталу та збільшенням інвестицій у відновлювані природні процеси“. На їхній погляд, розвиток та оцінювання ПОР охоплює три базові вимоги: 1) зменшення затрат викопного палива на одиницю виробленої продукції; 2) зменшення системних поступків і підвищення синергії між екосистемами»; та 3) збільшення трудових затрат і робочих місць. Тут природа розглядається як інструмент, що надихає на застосування більш системних рішень до суспільних проблем.

Яке визначення не використовувалося б, заохочення до сталості та підвищення ролі природних, самодостатніх процесів, спираючись на біорізноманіття, є невід'ємною частиною ПОР. Ці дії можуть бути корисними для широкого кола зацікавлених сторін, оскільки вони створюють переваги на екологічному, економічному та соціальному рівнях. В результаті концепція ПОР знаходить підтримку не лише в спільноті прихильників збереження природи (наприклад, в міському плануванні), а й поступово включається в політики та програми (політика в сфері зміни клімату, право, інфраструктурні інвестиції та фінансові механізми).

Типи

image
Схематичне пояснення типології ПОР

У 2014—2015 роках Європейська мережа BiodivERsA залучила велику кількість науковців, організацій-донорів наукових досліджень і зацікавлених сторін і запропонувала типологію, яка поділяє ПОР за двома критеріями:  1) «наскільки в ПОР використовується метод інжинірингу щодо біорізноманіття та екосистем» та 2) «скільки екосистемних послуг і груп стейкголдерів охоплюються конкретним ПОР». У цій типології підкреслюється, що ПОР можуть включати дуже різні дії щодо екосистем (від охорони й управління до створення нових екосистем); вона заснована на припущенні, що чим більша кількість послуг і груп стейкголдерів охоплюється, тим нижчими є потенційні результати кожної послуги і водночас можливість задовольнити конкретні потреби груп стейкголдерів. Таким чином, виділяють три типи ПОР (рисунок 2):

Тип 1 — Мінімальне втручання в екосистеми

ПОР першого типу не передбачають жодного або ж мають мінімальне втручання в екосистеми, з метою підтримки або покращення результатів низки екосистемних послуг як всередині, так і зовні цих законсервованих екосистем. Прикладами є охорона мангрових лісів у прибережних районах для зниження ризиків, пов'язаних з екстремальними погодними явищами та для створення переваг і можливостей для місцевого населення; або створення захищених морських зон для збереження біорізноманіття та водночас експорту біомаси в рибопромислові райони. Так, цей тип ПОР пов'язаний з концепцією біосферних заповідників, що поєднує ключові захищені природні зони та буферні й транзитні зони, де люди практикують сталий спосіб життя і діяльності.

Тип 2 — Незначні втручання в екосистеми та ландшафти

Другий тип ПОР відповідає управлінським підходам, що розробляють сталі й багатофункціональні екосистеми та ландшафти (з екстенсивним або інтенсивним управлінням). Цей тип покращує результати певних екосистемних послуг порівняно з тим, що було б досягнуто за умови традиційного втручання. Прикладами є інноваційне планування сільськогосподарських ландшафтів для збільшення їх функцій; а також підходи до збереження та зміцнення деяких видів дерев і підвищення генетичного різноманіття для підвищення стійкості лісів до надзвичайних ситуацій. Цей тип ПОР тісно пов'язаний з такими концепціями, як сільське господарство на основі природних систем, агроекологія та еволюційноорієнтоване лісництво.

Тип 3 — Екстенсивне управління екосистемами

Третій тип ПОР передбачає екстенсивне управління екосистемами або навіть створення нових екосистем (наприклад, штучні екосистеми з новими колоніями організмів на зелених дахах і стінах для зниження температури в містах та очищення повітря). Цей тип пов'язаний з концепціями «зеленої» та «блакитної» інфраструктури і такими цілями, як відновлення сильно пошкоджених або забруднених територій та озеленення міст.

Перший і другий типи зазвичай вписуються в рамки IUCN, тоді як другий і тим паче тертій типи часто наводяться Європейською Комісією як приклади перетворення природного капіталу на джерело зеленого зростання та сталого розвитку.

Гібридні рішення

Гібридні рішення також існують в рамках цих типів. Наприклад, на рівні ландшафтів поєднання зон, які знаходяться під захистом і управлінням, може бути необхідним для досягнення цілей багатофункціональності та сталості. Аналогічно, до третього типу можна віднести створення штучного водно-болотного угіддя, яке, якщо буде вдалим, зрештою може захищатися й досліджуватися як перший тип.

Приклади

У цій таблиці наведено приклади зі всього світу та України:

Організація-виконавець Які суспільні проблеми вирішує Країна/регіон Типи екосистеми Опис Підходи ПОР, що використані Типологія ПОР Джерело
Управління природними ресурсами Руанди, Інститут світових ресурсів і IUCN Продовольча безпека, забезпечення водою, ризики стихійних лих Руанда Ліс Відновлення лісових ландшафтів як національний пріоритет Відновлення лісових ландшафтів, екологічне відновлення, екосистемні заходи з пом'якшення негативних наслідків Проміжний (тип 1/тип 2)
Міжнародна організація по водно-болотних угіддях (Wetlands International), Both ENDS, Всесвітній фонд дикої природи (WWF) та IUCN Зміни клімату, ризик стихійних ситуацій, продовольча безпека Індонезія, Шрі-Ланка, Індія, Таїланд та Малайзія Прибережні Відновлення прибережних ареалів існування на території громади Екологічне відновлення (відновлення прибережних ареалів) Тип 1
МСОП та місцеві партнери Водна безпека, небезпека стихійних лих Гватемала та Мексика Сільська, гірська, прісноводна екосистема, річка, вододіл Здійснення транскордонного управління водними ресурсами за допомогою екосистемних дій у вододілах Такани Природна інфраструктура, екологічне відновлення, відновлення лісових екосистем.

Скорочення ризику стихійних лих, адаптація на основі екосистем.

Проміжний тип 1 / Тип 2
Європейська комісія, Університет Вагенінген, Ecorys, ECNC, Grontmij, WWF Зміна клімату Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина та Україна Гора Карпатська інтегрована оцінка вразливості до змін клімату та заходів щодо адаптації на основі екосистем Екосистемне управління Тип 2 Проект CARPIVIA
Охорона природи Зміни клімату, продовольча безпека Північна Америка Сільські Комплексна стратегія зменшення вразливості сільськогосподарських екосистем до посухи, інших надзвичайних подій та опадів Екосистемне управління Тип 2
ЮНЕП; Секретаріат Тихоокеанської регіональної екологічної програми Зміна клімату, небезпека стихійних лих Океанія (Фуджі) Прибережні, міські Порівняльний аналіз екосистемних підходів та інженерних варіантів для захисту міста Ламі (Фуджі) від сильних штормів Відновлення екосистеми; та екологічна інженерія Тип 1 і 2
Місто Барселона; Місто Лісабон Зміни клімату, здоров'я людини Іспанія; Португалія Міський Розробка плану зеленої інфраструктури та біорізноманіття в Барселоні та Лісабоні для пом'якшення зміни клімату та покращення добробуту Зелена інфраструктура Проміжний тип 2 / Тип 3
Муніципалітет Лондона Зміни клімату, здоров'я людини Лондон Міський Озеленення дахів Лондона для пом'якшення наслідків зміни клімату та покращення здоров'я людини, одночасно збільшуючи біорізноманіття Зелені дахи Тип 3
Програма розвитку ООН в Україні, Агенти Змін, ЕкоКлуб «Зелена Хвиля»

Міське сафарі

Пошук природоорієнтованих рішень міських проблем, адаптація міст до змін клімату Київ Міста, індустріальні зони, прибережні райони Учасники й учасниці «Міського сафарі» обійшли київський Поділ для виявлення проблемних моментів, рішення для яких можна запозичити у природи. Команди запропонували низку ідей для вирішення різноманітних проблем міста — надмірної спеки, повеней, стихійних сміттєзвалищ, забруднення повітря й стічних вод, доступу до чистої води, створення безпечних ігрових майданчиків для дітей. Екологічний урбанізм, зелена і синя інфраструктура, (вулична система дощової каналізації, створення мікроводойм по всьому місту, відновлення меандрів, реконструкція прибережної зони й створення рекреаційних зон) Проміжний (тип 2/тип 3)
Агенти змін

Урбанина — фестиваль міських проєктів. Вода в місті

Проблеми стану річок та публічних просторів біля води Київ Міста, прибережні райони, водні артерії На фестивалі було представлено проєкти, розроблені для вирішення проблем міста, зокрема вперше представлено концепцію реконструкції набережної Дніпра Реконструкція набережних та водного менеджменту, створення рекреаційних зон Проміжний (тип 2/тип 3)

Практична реалізація

На сьогодні немає єдиної основи, на якій державні установи, муніципалітети чи приватні компанії можуть систематично оцінювати дієвість, ефективність і сталість конкретного природоорієнтованого рішення. Проте запропоновано низку керівних принципів для ефективної та відповідної реалізації, а отже й масштабування ПОР на практиці. Так, ПОР охоплюють і не розраховані на заміщення природоохоронних норм. До того ж, застосування ПОР визначається конкретним природним і культурним контекстом на місцях, з урахуванням традиційних, локальних і наукових знань. ПОР є невід'ємною частиною політики, заходів чи дій, спрямованих на подолання конкретних проблем. Зрештою, ПОР можуть бути реалізовані окремо або в поєднанні з іншими рішеннями щодо суспільних викликів (наприклад, технологічних або інженерних рішень), і вони застосовуються на рівні ландшафтів.

Реалізація ПОР вимагає вирішення політичних, економічних і наукових викликів. Насамперед, необхідні інвестиції від приватного сектора, але не для того щоб замістити, а щоб доповнити традиційні джерела фінансування — від держави або доброчинців. У цьому контексті необхідно докласти зусиль, щоб надати переконливі докази того, як природа може сприяти економічному зростанню та створенню робочих місць і продемонструвати економічну доцільність таких рішень — порівняно з технологічними — в часових рамках, що відповідають глобальним змінам. До того ж необхідні заходи на зразок адаптації програм економічного субсидування та створення можливостей для фінансування природоохоронної діяльності. Такі заходи потрібні для масштабування ПОР та посилення їхньої ефективності в пом'якшенні наслідків найгостріших світових проблем

Проекти за підтримки Європейського Союзу

З 2016 року ЄС підтримує діалоговий майданчик «ThinkNature» із залученням широкого кола стейкголдерів для просування спільної розробки рішень, випробування та комплексного застосування вдосконалених та інноваційних ПОР. Створення такої взаємодії між науковими, політичними, підприємницькими та суспільними спільнотами може сприяти формуванню ринку ПОР. Проєкт є частиною «Horizon 2020» — програми ЄС з дослідження та інновацій — і триватиме 3 роки. Загалом залучено 17 міжнародних партнерів, зокрема, Технічний університет Криту (установа-керівник проєкту), Гельсінський університет і BiodivERsA.

У 2017 році в рамках головування Естонії в Раді Європейського Союзу було проведено конференцію «Природоорієнтовані рішення: від інновацій до широкого використання», що була організована Міністерством навколишнього середовища Естонії та Талліннським університетом. Метою цієї конференції було зміцнити синергію між різними актуальними ініціативами та програмами, пов'язаними з ПОР, що були запущені Європейською Комісією та країнами-членами ЄС, з фокусом на політику й управління ПОР та на дослідження й інновації.

Природоорієнтовані рішення в Паризькій угоді

Відзначаючи важливість природних екосистем для пом'якшення наслідків зміни клімату й адаптації, Паризька угода закликає всі Сторони «вживати дії для збереження та збільшення, у разі необхідності, поглиначів і накопичувачів парникових газів», «відзначаючи важливість забезпечення цілісності всіх екосистем, океанів у тому числі, та захисту біорозмаїття, що визнаються деякими культурами як Мати-Земля».

Далі в статтях угоди містяться деякі згадки природоорієнтованих рішень. Наприклад, у Статті 5.2 Сторони закликають застосовувати «…стратегічні підходи та позитивні стимули стосовно діяльності, пов'язаної зі скороченням викидів у результаті вирубки й деградації лісів, а також із роллю збереження недоторканості лісів, сталого управління лісами та збільшення накопичення вуглецю в лісах у країнах, що розвиваються; та альтернативних стратегічних підходів, таких, що поєднують спільні підходи з пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптації до неї для інтегрованого та сталого управління лісами, підтверджуючи важливість стимулювання, у разі необхідності, інших невуглецевих вигод, пов'язаних із такими підходами».

У Статті 7.1 Сторони закликають зміцнювати сталість соціально-економічних і екологічних систем, зокрема через диверсифікацію економіки та стале управління природними ресурсами. Загалом природа (екосистеми, природні ресурси, ліси) згадується в 13 різних пунктах Угоди. Глибокий аналіз  всіх національно визначених внесків, поданих до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, показав, що приблизно 130 НВВ або 65 % підписантів зобов'язуються реалізовувати природоорієнтовані рішення в рамках своїх кліматичних зобов'язань, а це свідчить про широкий консенсус щодо ролі природи в досягненні цілей у сфері зміни клімату. Проте зобов'язання на високому рівні не завжди перетворюються на рішучі дії на місцях.

Природоорієнтовані рішення на благо розвитку — одне з ключових рішень ПРООН

Ключові рішення Програми розвитку ООН — це комплексний підхід до реагування на виклики у сфері розвитку, що передбачає мобілізацію наявних ресурсів та експертного потенціалу, які спрямовуються на досягнення реального впливу. Таких рішень шість, включаючи природоорієнтовані рішення на благо розвитку.

image

Кожне рішення передбачає поєднання політичних рекомендацій, технічної допомоги, фінансування і програм. Кожне рішення має потенціал відкрити шлях до сталого розвитку, проте жодне рішення не може стати успішним саме по собі — для досягнення Цілей сталого розвитку їх необхідно виконувати в комплексі.

Здорові екосистеми є осердям розвитку, запорукою соціального благополуччя і економічного зростання. Завдяки впровадженню природоорієнтованих рішень, таких як стале управління і захист земельних ресурсів, річок і океанів, ПРООН допомагає країнам забезпечити достатню кількість їжі та води, виробити стійкість до змін клімату та стихійних лих, переорієнтуватися на «зелений» шлях економічного розвитку і покращити життєзабезпечення для мільярдів людей через розвиток лісового, сільського і рибного господарств, а також туризму.

ПРООН вже тривалий час співпрацює з Глобальним екологічним фондом (GEF) і є ключовою організацією, що займається проблемами змін клімату, в структурі Організації Об'єднаних Націй.  Мета ПРООН — сприяти включенню Паризької угоди та інших угод екологічного спрямування до пріоритетних завдань розвитку країн. Зрештою, продовольче забезпечення, житло, чисте повітря, освіта і можливості для самозабезпечення мільярдів людей залежить від ефективної реалізації цих угод.

ПРООН в Україні

В Україні ПРООН працює з тематикою збереженням та сталого використання торфовищ та реконструкції систем дренажних каналів у рамках своїх проєктів екологічного спрямування.

У 2019 році Лабораторія Інноваційного розвитку ПРООН запустила окремий напрямок «Інновації від природи» для підтримки природоорієнтованих рішень у містах і проєктів на основі біомімікрії. Наразі Лабораторія, разом з ГО «Агенти змін» та екоактивістами розробляє п'ять природоорієнтованих експериментів у Києві. Паралельно Лабораторія розробляє спеціальну настільну гру для впровадження ПОР у містах, використовуючи формат протестованого у Києві «Міського сафарі» у різних регіонах України.

Посилання

  1. Research and innovation [ 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  2. Nature-based Solutions. IUCN (англ.). 31 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  3. Eggermont, Hilde; Balian, Estelle; Azevedo, José Manuel N.; Beumer, Victor; Brodin, Tomas; Claudet, Joachim; Fady, Bruno; Grube, Martin; Keune, Hans (2015). . www.ingentaconnect.com (англ.). Архів оригіналу за 27 березня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  4. . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
  5. . UN-Water (амер.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
  6. UN Climate Action Summit 2019 [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
  7. Nature-based solutions. Wikipedia (англ.). 31 грудня 2019. Процитовано 24 січня 2020.[1] [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  8. 'Nature-based Solutions' Is the Latest Green Jargon That Means More Than You Might Think. Nature (англ.). 11 січня 2017. PMID 28079099. Процитовано 23 січня 2020.
  9. Eggermont, Hilde; Balian, Estelle; Azevedo, José Manuel N.; Beumer, Victor; Brodin, Tomas; Claudet, Joachim; Fady, Bruno; Grube, Martin; Keune, Hans (2015). . www.ingentaconnect.com (англ.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 23 січня 2020.
  10. Borsje, Bas W.; van Wesenbeeck, Bregje K.; Dekker, Frank; Paalvast, Peter; Bouma, Tjeerd J.; van Katwijk, Marieke M.; de Vries, Mindert B. (2011-02). How ecological engineering can serve in coastal protection. Ecological Engineering. Т. 37, № 2. с. 113—122. doi:10.1016/j.ecoleng.2010.11.027. ISSN 0925-8574. Процитовано 23 січня 2020.
  11. Barot, S.; Lata, J.-C.; Lacroix, G. (2012-08). Meeting the relational challenge of ecological engineering within ecological sciences. Ecological Engineering. Т. 45. с. 13—23. doi:10.1016/j.ecoleng.2011.04.006. ISSN 0925-8574. Процитовано 23 січня 2020.
  12. Kashyap, Durba; Agarwal, Tripti (12 жовтня 2019). Climate Change, Water Resources, and Agriculture: Impacts and Adaptation Measures. Global Climate Change and Environmental Policy. Singapore: Springer Singapore. с. 227—256. ISBN .
  13. Ozment, Suzanne; DiFrancesco, Kara; Gartner, Todd (12 серпня 2015). Natural infrastructure in the nexus. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. ISBN .
  14. Alexander, Douglas (2007-07). [282:gillac2.0.co;2 Green Infrastructure, Linking Landscapes and Communities Mark A. Benedict, Edward T. Mc-Mahon . Green Infrastructure, Linking Landscapes and Communities. Island Press. Washington, D.C. 299 paper. 2006. ISBN: 1-55963-558-4]. Natural Areas Journal. Т. 27, № 3. с. 282—283. doi:10.3375/0885-8608(2007)27[282:gillac]2.0.co;2. ISSN 0885-8608. Процитовано 23 січня 2020.
  15. Cohen-Shacham, E.; Janzen, C.; Maginnis, Stewart; Walters, Gretchen (2016). (англ.). ISBN . Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 24 січня 2020.
  16. (English) . IUCN (International Union for the Conservation of Nature). 2016. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  17. Eggermont, Hilde; Balian, Estelle; Azevedo, José Manuel N.; Beumer, Victor; Brodin, Tomas; Claudet, Joachim; Fady, Bruno; Grube, Martin; Keune, Hans (2015). Nature-based Solutions: New Influence for Environmental Management and Research in Europe. www.ingentaconnect.com (англ.). doi:10.14512/gaia.24.4.9. Процитовано 24 січня 2020.
  18. Towards an EU Research and Innovation policy agenda for nature-based solutions & re-naturing cities. Final Report of the Horizon2020 Expert Group on Nature-Based Solutions and Re-Naturing Cities. Brussels: European Commission. 2015.
  19. Horizon 2020. Work Programme 2016 - 2017, ec.europa.eu. [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  20. Maes, Joachim; Jacobs, Sander (2017-01). Nature-Based Solutions for Europe's Sustainable Development: Europe's sustainable development. Conservation Letters (англ.). Т. 10, № 1. с. 121—124. doi:10.1111/conl.12216. Процитовано 27 січня 2020.
  21. Eggermont, Hilde; Balian, Estelle; Azevedo, José Manuel N.; Beumer, Victor; Brodin, Tomas; Claudet, Joachim; Fady, Bruno; Grube, Martin; Keune, Hans (2015). Nature-based Solutions: New Influence for Environmental Management and Research in Europe. Gaia - Ecological Perspectives for Science and Society (англ.). 24 (4): 243—248. doi:10.14512/gaia.24.4.9.
  22. . www.biodiversa.org. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  23. Jackson, D.L. (2002). The farm as natural habitat: reconnecting food systems with ecosystems. Washington D.C.: Island.
  24. Alteri, M.A. (1989). Agroecology – a new research and development paradigm for world agriculture.
  25. Lefèvre F. та ін. (2014). Considering evolutionary processes in adaptive forestry. Annals of Forest Science 71: 723 – 739. {{}}: Явне використання «та ін.» у: |last= ()
  26. Cohen-Shacham, E., G. Walters, C. Janzen, S. Maginnis (eds). 2016. Nature-based solutions to address global societal challenges. Gland, Switzerland: IUCN. Xiii + 97 pp. Downloadable from https://portals.iucn.org/library/node/46191 [ 1 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  27. United Nations Framework Convention on Climate Change (UNFCCC) database on ecosystem-based approaches to adaptation.
  28. . Climate Change and Law Collection. Архів оригіналу за 13 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  29. IUCN (International Union for the Conservation of Nature). 2016. Resolution 077 World Conservation Congress 2016, Hawai'i (https://portals.iucn.org/congress/motion/077 [ 8 серпня 2019 у Wayback Machine.])
  30. Oppla Nature-based Solutions Case Studies http://info.oppla.eu/ [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  31. City of London Corporation (2016) City of London Green Roof Case Studies https://www.cityoflondon.gov.uk/services/environment-and-planning/planning/heritage-and-design/Documents/Green-roof-case-studies-28Nov11.pdf [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  32. . urbanyna.com. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  33. . ec.europa.eu. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  34. Nikolaidis, Nikolaos P.; Kolokotsa, Dionyssia; Banwart, Steven A. (2017-03). . Nature (англ.). Т. 543, № 7645. с. 315—315. doi:10.1038/543315d. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 27 січня 2020.
  35. . Nature-Based Solutions (амер.). Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 27 січня 2020.
  36. Паризька угода [ 11 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  37. . www. olicyplatform.org. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  38. . 2016/07. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 27 січня 2020.
  39. . UNDP (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  40. conservation of peatlands [ 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  41. renovation of water reservoirs system [ 6 квітня 2019 у Wayback Machine.]
  42. . UNDP (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  43. Лабораторія Інноваційного розвитку ПРООН [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  44. . The Village Україна. 11 листопада 2019. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 24 січня 2020.
  45. . UNDP (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 24 січня 2020.
  46. Інновації від природи і міське сафарі. UNDP (укр.). Процитовано 24 січня 2020.[недоступне посилання]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Prirodooriyentovani rishennya POR termin sho opisuye en ta vikoristannya prirodi dlya podolannya suspilnih viklikiv Zazvichaj cej termin vikoristovuyetsya v konteksti poshuku novih rishen dlya pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu j adaptaciyi do neyi i vodnochas dlya zahistu bioriznomanittya ta vdoskonalennya stalih zasobiv do isnuvannya Kilka ryadiv derev ta chagarnikiv a takozh prirodna trav yana smuga utvoryuyut svoyeridnij priberezhnij bufer sho zahishaye Bir Krik v shtati Ajova SShA Termin POR buv zaproponovanij specialistami praktikami v kinci 2000 h zokrema Mizhnarodnim soyuzom ohoroni prirodi IUCN ta Svitovim bankom a potim yevropejskimi instituciyami nasampered Yevropejskoyu komisiyeyu Prirodooriyentovani rishennya ce diyi spryamovani na zahist efektivnij menedzhment i vidnovlennya prirodnih chi modifikovanih ekosistem yaki vidpovidayut na suspilni vikliki v efektivnij i gnuchkij sposib vodnochas stvoryuyuchi perevagi dlya lyudej ta bioriznomanittya za viznachennyam Mizhnarodnogo ob yednannya dlya zberezhennya prirodi IUCN IUCN zgaduye POR u pozicijnomu dokumenti Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu U dopovidi Yevropejskoyi Komisiyi nagoloshuyetsya sho POR mozhut zaproponuvati innovacijni zahodi dlya stvorennya robochih misc i zabezpechennya zrostannya v konteksti zelenoyi ekonomiki Termin pochav zastosovuvatisya v centralnih zasobah masovoyi informaciyi naperedodni Globalnogo samitu klimatichnih dij u Kaliforniyi v veresni 2018 roku Prikladami prirodooriyentovanih rishen u mistah ye zeleni dahi abo stini yaki regulyuyut vpliv visokih temperatur zatrimuyut doshovi vodi zmenshuyut zabrudnennya ta poglinayut vuglekislij gaz zbilshuyuchi bioriznomanittya Zahodi zi zberezhennya prirodi abo vikoristannya prirodi dlya virishennya suspilnih viklikiv zastosovuyutsya vzhe kilka desyatilit Prote sogodenne tlumachennya POR pridaye osoblivu uvagu vplivu takih rishen na blagopoluchchya lyudej Navit yaksho sam termin dosi formuyetsya prikladi prirodooriyentovanih rishen mozhna znajti ta vidtvoriti bud de u sviti Vidbuvayetsya integraciya prirodooriyentovanih rishen do nacionalnoyi ta mizhnarodnoyi politiki ta program napriklad klimatichna politika infrastrukturni investiciyi ta finansovi mehanizmi Tak tema Vsesvitnogo dnya vodi v 2018 roci zvuchala yak Priroda dlya vodi a nazva Dopovidi OON pro stan vodnih resursiv Prirodooriyentovani rishennya shodo vodi Okrim togo na Samiti OON z pitan klimatu 2019 prirodooriyentovani rishennya stali odniyeyu z klyuchovih tem oskilki voni rozglyadayutsya yak efektivnij metod borotbi zi zminami klimatu Bulo stvorenyu Koaliciyu shodo poshirennya prirodooriyentovanih rishen do yakoyi uvijshli desyatki krayin i yaku koordinuvatimut Kitaj ta Nova Zelandiya PeredumoviZelenij dah meriyi Chikago Zrazok konstrukciyi sistemi zelenogo dahu Mangrovi lisi zahishayut beregovu liniyu vid eroziyi Kejp Koral shtat Florida SShA Zahist priberezhnih ekosistem na municipalnomu plyazhi Morro Strand v okruzi San Luyis Obispo Kaliforniya Shtuchno skonstrujovana zabolochena dilyanka dlya ochishennya stichnih vod v ekologichnomu zhitlovomu kompleksi u Flintenbrejte Nimechchina Lyudstvo dedali chastishe stikayetsya z naslidkami takih yavish yak zmina klimatu urbanizaciya nizkij riven prodovolchoyi bezpeki ta zabezpechennya vodnimi resursami riziki stihijnih yavish Odin iz pidhodiv do virishennya cih problem pokladatisya viklyuchno na tehnologichnij progres Alternativnij pidhid peredbachaye kompleksne upravlinnya socio ekologichnimi sistemami dlya pidtrimki ta potencijnogo pidvishennya efektivnosti ekosistemnih poslug dlya lyudej Z oglyadu na ce prirodooriyentovani rishennya buli visunuti na pershij plan spochatku fahivcyami a potim i tvorcyami politiki Osobliva uvaga v cih rishennyah pridilyayetsya stalomu vikoristannyu prirodi dlya podolannya vzayemopov yazanih ekologichnih socialnih ta ekonomichnih viklikiv V toj chas yak ekosistemni poslugi cinuyutsya za bezposerednij vpliv na blagopoluchchya lyudej ta ekonomiki POR zoseredzhuyutsya na perevagah yak dlya lyudej tak i dlya dovkillya sho dozvolyaye rozvivati stali rishennya yaki mozhut reaguvati na ekologichni zmini ta zagrozi v dovgostrokovij perspektivi POR vihodyat za mezhi tradicijnih principiv zberezhennya bioriznomanittya j upravlinnya prirodnimi resursami peremishuyuchi fokus diskusiyi na lyudej zokrema na vrahuvannya socialnih faktoriv yak ot zmenshennya rivnya bidnosti socialno ekonomichnij rozvitok i principi upravlinnya Zgidno z Dopoviddyu OON pro stan vodnih resursiv za 2018 rik u sferi vodnih resursiv POR mozhut dosyagti takih rezultativ Vikoristannya prirodnih procesiv dlya pidvishennya dostupnosti vodi napriklad utrimannya vologi v gruntah popovnennya zapasiv pidzemnih vod Pokrashennya yakosti vodi napriklad prirodni ta shtuchni vodno bolotni ugiddya dlya ochishennya stichnih vod priberezhni buferni smugi Zmenshennya rizikiv pov yazanih zi zminoyu klimatu napriklad vidnovlennya zaplav zeleni dahi Pov yazani koncepciyi U 2015 roci Yevropejska merezha BiodivERsA zvernula uvagu na zv yazok POR z koncepciyami ekosistemnih pidhodiv ta ekologichnoyi inzheneriyi POR tisno pov yazani z takimi ideyami yak silske gospodarstvo na osnovi prirodnih sistem prirodni rishennya en poslugi z adaptaciyi prirodna infrastruktura en j ekologichnij inzhiniring Takozh takimi organizaciyami yak Programa OON z dovkillya ta neuryadovimi gromadskimi organizaciyami yak ot en zaohochuyutsya ekosistemni pidhodi do borotbi z klimatichnimi zminami ta pom yakshennya yihnih naslidkiv U cih organizaciyah idetsya pro politiku ta zahodi sho vrahovuyut rol ekosistemnih pidhodiv u zmenshenni vrazlivosti suspilstva do zmini klimatu cherez multisektoralnij i bagatorivnevij pidhid Prirodna infrastruktura viznachayetsya yak strategichno splanovana ta kerovana merezha prirodnih teritorij yak ot lisi ta vodno bolotni ugiddya ta inshi vidkriti prostori sho zberigayut abo posilyuyut cinnist i funkciyi ekosistem i prinosyat korist lyudyam Zelenu infrastrukturu slid rozumiti yak vzayemopov yazanu merezhu zelenih zon sho zberigayut prirodni sistemi ta nadayut riznomanitnu korist lyudyam Koncepciya ekologichnoyi inzheneriyi zagalom stosuyetsya zahistu vidnovlennya abo modifikaciyi ekologichnih sistem dlya zbilshennya kilkosti yakosti ta stalosti pevnih poslug yaki voni nadayut abo dlya stvorennya novih ekologichnih sistem yaki nadayut poslugi sho v inshomu razi zabezpechuvalisya b metodami tradicijnoyi inzheneriyi na osnovi nevidnovlyuvanih resursiv Viznachennya Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi IUCN viznachaye POR yak diyi dlya zahistu ekosistem stalogo upravlinnya ta vidnovlennya prirodnih chi zminenih ekosistem sho efektivno virishuyut suspilni vikliki j adaptuyutsya do nih odnochasno pozitivno vplivayuchi na blagopoluchchya lyudej i bioriznomanittya Pri comu najbilsh poshirenimi suspilnimi viklikami ye zmina klimatu prodovolcha bezpeka rizik stihijnih lih zabezpechennya vodoyu socialnij ta ekonomichnij rozvitok i zdorov ya lyudej Kategoriyi IUCN proponuye rozglyadati POR yak zagalnu koncepciyu Kategoriyi ta prikladi pidhodiv POR zgidno z IUCN vklyuchayut Kategoriyi pidhodiv prirodooriyentovanih rishen Prikladi Pidhodi do vidnovlennya ekosistem Vidnovlennya ekosistem ekologichnij inzhiniring vidnovlennya lisovih landshaftiv Tematichni pidhodi pov yazani z vidnovlennyam ekosistem Adaptaciya na osnovi ekosistem ekosistemni strategiyi pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu poslugi z adaptaciyi do zmini klimatu zmenshennya rizikiv stihijnih lih na osnovi ekosistem Pidhodi pov yazani z infrastrukturoyu Prirodna infrastruktura zelena infrastruktura Upravlinski pidhodi do vidnovlennya ekosistem Kompleksne upravlinnya priberezhnoyu zonoyu kompleksne upravlinnya vodnimi resursami Pidhodi do zahistu ekosistem Pidhodi do zberezhennya sho vrahovuyut miscevi osoblivosti zokrema upravlinnya prirodoohoronnimi teritoriyamiFormulyuvannyaZagalna meta prirodooriyentovanih rishen chitka stale upravlinnya ta vikoristannya prirodi dlya podolannya suspilnih viklikiv Prote rizni zacikavleni storoni rozglyadayut POR pid riznimi kutami Napriklad IUCN viznachaye POR yak diyi dlya zahistu stalogo upravlinnya ta vidnovlennya prirodnih chi zminenih ekosistem sho efektivno virishuyut suspilni vikliki j adaptuyutsya do nih odnochasno pozitivno vplivayuchi na blagopoluchchya lyudej i bioriznomanittya Take viznachennya stavit u centr POR neobhidnist efektivno organizovanih i vidnovlenih ekosistem a osnovu metu viznachaye yak pidtrimku dosyagnennya cilej rozvitku suspilstva ta zabezpechennya blagopoluchchya lyudej sposobami sho vidobrazhayut kulturni ta suspilni cinnosti ta pidvishuyut stijkist ekosistem yihnyu zdatnist do vidnovlennya ta nadannya poslug U konteksti potochnih politichnih diskusij shodo robochih misc i zrostannya golovni faktori strategichnogo poryadku dennogo YeS na sogodni Yevropejska Komisiya pidkreslyuye sho POR mozhut transformuvati ekologichni ta suspilni vikliki v innovacijni mozhlivosti peretvoryuyuchi prirodnij kapital na dzherelo zelenogo zrostannya ta stalogo rozvitku Z ciyeyi tochki zoru POR shodo suspilnih viklikiv ye rishennyami sho cherpayut nathnennya ta pidtrimku vid samoyi prirodi ye racionalnimi z poglyadu zatrat odnochasno stvoryuyut ekologichni socialni j ekonomichni perevagi ta dopomagayut pidvishuvati zhittyestijkist Zavdyaki takim rishennyam rozvivayetsya prirodne seredovishe i vidbuvayetsya bilshe prirodnih procesiv u mistah riznih landshaftah na zemli ta v mori shlyahom adaptovanih do miscevih umov resursoefektivnih i sistemnih zahodiv Take formulyuvannya ye desho shirshim i stavit ekonomiku ta socialni blaga v centr POR na odnomu rivni z pidtrimkoyu prirodnih umov U nomu ye spilni risi z viznachennyam zaproponovanim Maes i Jacobs 2015 yaki viznachayut POR yak bud yakij perehid do vikoristannya ekosistem zi zmenshennyam vikoristannya nevidnovlyuvanogo prirodnogo kapitalu ta zbilshennyam investicij u vidnovlyuvani prirodni procesi Na yihnij poglyad rozvitok ta ocinyuvannya POR ohoplyuye tri bazovi vimogi 1 zmenshennya zatrat vikopnogo paliva na odinicyu viroblenoyi produkciyi 2 zmenshennya sistemnih postupkiv i pidvishennya sinergiyi mizh ekosistemami ta 3 zbilshennya trudovih zatrat i robochih misc Tut priroda rozglyadayetsya yak instrument sho nadihaye na zastosuvannya bilsh sistemnih rishen do suspilnih problem Yake viznachennya ne vikoristovuvalosya b zaohochennya do stalosti ta pidvishennya roli prirodnih samodostatnih procesiv spirayuchis na bioriznomanittya ye nevid yemnoyu chastinoyu POR Ci diyi mozhut buti korisnimi dlya shirokogo kola zacikavlenih storin oskilki voni stvoryuyut perevagi na ekologichnomu ekonomichnomu ta socialnomu rivnyah V rezultati koncepciya POR znahodit pidtrimku ne lishe v spilnoti prihilnikiv zberezhennya prirodi napriklad v miskomu planuvanni a j postupovo vklyuchayetsya v politiki ta programi politika v sferi zmini klimatu pravo infrastrukturni investiciyi ta finansovi mehanizmi TipiShematichne poyasnennya tipologiyi POR U 2014 2015 rokah Yevropejska merezha BiodivERsA zaluchila veliku kilkist naukovciv organizacij donoriv naukovih doslidzhen i zacikavlenih storin i zaproponuvala tipologiyu yaka podilyaye POR za dvoma kriteriyami 1 naskilki v POR vikoristovuyetsya metod inzhiniringu shodo bioriznomanittya ta ekosistem ta 2 skilki ekosistemnih poslug i grup stejkgolderiv ohoplyuyutsya konkretnim POR U cij tipologiyi pidkreslyuyetsya sho POR mozhut vklyuchati duzhe rizni diyi shodo ekosistem vid ohoroni j upravlinnya do stvorennya novih ekosistem vona zasnovana na pripushenni sho chim bilsha kilkist poslug i grup stejkgolderiv ohoplyuyetsya tim nizhchimi ye potencijni rezultati kozhnoyi poslugi i vodnochas mozhlivist zadovolniti konkretni potrebi grup stejkgolderiv Takim chinom vidilyayut tri tipi POR risunok 2 Tip 1 Minimalne vtruchannya v ekosistemi POR pershogo tipu ne peredbachayut zhodnogo abo zh mayut minimalne vtruchannya v ekosistemi z metoyu pidtrimki abo pokrashennya rezultativ nizki ekosistemnih poslug yak vseredini tak i zovni cih zakonservovanih ekosistem Prikladami ye ohorona mangrovih lisiv u priberezhnih rajonah dlya znizhennya rizikiv pov yazanih z ekstremalnimi pogodnimi yavishami ta dlya stvorennya perevag i mozhlivostej dlya miscevogo naselennya abo stvorennya zahishenih morskih zon dlya zberezhennya bioriznomanittya ta vodnochas eksportu biomasi v ribopromislovi rajoni Tak cej tip POR pov yazanij z koncepciyeyu biosfernih zapovidnikiv sho poyednuye klyuchovi zahisheni prirodni zoni ta buferni j tranzitni zoni de lyudi praktikuyut stalij sposib zhittya i diyalnosti Tip 2 Neznachni vtruchannya v ekosistemi ta landshafti Drugij tip POR vidpovidaye upravlinskim pidhodam sho rozroblyayut stali j bagatofunkcionalni ekosistemi ta landshafti z ekstensivnim abo intensivnim upravlinnyam Cej tip pokrashuye rezultati pevnih ekosistemnih poslug porivnyano z tim sho bulo b dosyagnuto za umovi tradicijnogo vtruchannya Prikladami ye innovacijne planuvannya silskogospodarskih landshaftiv dlya zbilshennya yih funkcij a takozh pidhodi do zberezhennya ta zmicnennya deyakih vidiv derev i pidvishennya genetichnogo riznomanittya dlya pidvishennya stijkosti lisiv do nadzvichajnih situacij Cej tip POR tisno pov yazanij z takimi koncepciyami yak silske gospodarstvo na osnovi prirodnih sistem agroekologiya ta evolyucijnooriyentovane lisnictvo Tip 3 Ekstensivne upravlinnya ekosistemami Tretij tip POR peredbachaye ekstensivne upravlinnya ekosistemami abo navit stvorennya novih ekosistem napriklad shtuchni ekosistemi z novimi koloniyami organizmiv na zelenih dahah i stinah dlya znizhennya temperaturi v mistah ta ochishennya povitrya Cej tip pov yazanij z koncepciyami zelenoyi ta blakitnoyi infrastrukturi i takimi cilyami yak vidnovlennya silno poshkodzhenih abo zabrudnenih teritorij ta ozelenennya mist Pershij i drugij tipi zazvichaj vpisuyutsya v ramki IUCN todi yak drugij i tim pache tertij tipi chasto navodyatsya Yevropejskoyu Komisiyeyu yak prikladi peretvorennya prirodnogo kapitalu na dzherelo zelenogo zrostannya ta stalogo rozvitku Gibridni rishennya Gibridni rishennya takozh isnuyut v ramkah cih tipiv Napriklad na rivni landshaftiv poyednannya zon yaki znahodyatsya pid zahistom i upravlinnyam mozhe buti neobhidnim dlya dosyagnennya cilej bagatofunkcionalnosti ta stalosti Analogichno do tretogo tipu mozhna vidnesti stvorennya shtuchnogo vodno bolotnogo ugiddya yake yaksho bude vdalim zreshtoyu mozhe zahishatisya j doslidzhuvatisya yak pershij tip PrikladiU cij tablici navedeno prikladi zi vsogo svitu ta Ukrayini Organizaciya vikonavec Yaki suspilni problemi virishuye Krayina region Tipi ekosistemi Opis Pidhodi POR sho vikoristani Tipologiya POR Dzherelo Upravlinnya prirodnimi resursami Ruandi Institut svitovih resursiv i IUCN Prodovolcha bezpeka zabezpechennya vodoyu riziki stihijnih lih Ruanda Lis Vidnovlennya lisovih landshaftiv yak nacionalnij prioritet Vidnovlennya lisovih landshaftiv ekologichne vidnovlennya ekosistemni zahodi z pom yakshennya negativnih naslidkiv Promizhnij tip 1 tip 2 Mizhnarodna organizaciya po vodno bolotnih ugiddyah Wetlands International Both ENDS Vsesvitnij fond dikoyi prirodi WWF ta IUCN Zmini klimatu rizik stihijnih situacij prodovolcha bezpeka Indoneziya Shri Lanka Indiya Tayiland ta Malajziya Priberezhni Vidnovlennya priberezhnih arealiv isnuvannya na teritoriyi gromadi Ekologichne vidnovlennya vidnovlennya priberezhnih arealiv Tip 1 MSOP ta miscevi partneri Vodna bezpeka nebezpeka stihijnih lih Gvatemala ta Meksika Silska girska prisnovodna ekosistema richka vododil Zdijsnennya transkordonnogo upravlinnya vodnimi resursami za dopomogoyu ekosistemnih dij u vododilah Takani Prirodna infrastruktura ekologichne vidnovlennya vidnovlennya lisovih ekosistem Skorochennya riziku stihijnih lih adaptaciya na osnovi ekosistem Promizhnij tip 1 Tip 2 Yevropejska komisiya Universitet Vageningen Ecorys ECNC Grontmij WWF Zmina klimatu Chehiya Ugorshina Polsha Rumuniya Serbiya Slovachchina ta Ukrayina Gora Karpatska integrovana ocinka vrazlivosti do zmin klimatu ta zahodiv shodo adaptaciyi na osnovi ekosistem Ekosistemne upravlinnya Tip 2 Proekt CARPIVIA Ohorona prirodi Zmini klimatu prodovolcha bezpeka Pivnichna Amerika Silski Kompleksna strategiya zmenshennya vrazlivosti silskogospodarskih ekosistem do posuhi inshih nadzvichajnih podij ta opadiv Ekosistemne upravlinnya Tip 2 YuNEP Sekretariat Tihookeanskoyi regionalnoyi ekologichnoyi programi Zmina klimatu nebezpeka stihijnih lih Okeaniya Fudzhi Priberezhni miski Porivnyalnij analiz ekosistemnih pidhodiv ta inzhenernih variantiv dlya zahistu mista Lami Fudzhi vid silnih shtormiv Vidnovlennya ekosistemi ta ekologichna inzheneriya Tip 1 i 2 Misto Barselona Misto Lisabon Zmini klimatu zdorov ya lyudini Ispaniya Portugaliya Miskij Rozrobka planu zelenoyi infrastrukturi ta bioriznomanittya v Barseloni ta Lisaboni dlya pom yakshennya zmini klimatu ta pokrashennya dobrobutu Zelena infrastruktura Promizhnij tip 2 Tip 3 Municipalitet Londona Zmini klimatu zdorov ya lyudini London Miskij Ozelenennya dahiv Londona dlya pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu ta pokrashennya zdorov ya lyudini odnochasno zbilshuyuchi bioriznomanittya Zeleni dahi Tip 3 Programa rozvitku OON v Ukrayini Agenti Zmin EkoKlub Zelena Hvilya Miske safari Poshuk prirodooriyentovanih rishen miskih problem adaptaciya mist do zmin klimatu Kiyiv Mista industrialni zoni priberezhni rajoni Uchasniki j uchasnici Miskogo safari obijshli kiyivskij Podil dlya viyavlennya problemnih momentiv rishennya dlya yakih mozhna zapozichiti u prirodi Komandi zaproponuvali nizku idej dlya virishennya riznomanitnih problem mista nadmirnoyi speki povenej stihijnih smittyezvalish zabrudnennya povitrya j stichnih vod dostupu do chistoyi vodi stvorennya bezpechnih igrovih majdanchikiv dlya ditej Ekologichnij urbanizm zelena i sinya infrastruktura vulichna sistema doshovoyi kanalizaciyi stvorennya mikrovodojm po vsomu mistu vidnovlennya meandriv rekonstrukciya priberezhnoyi zoni j stvorennya rekreacijnih zon Promizhnij tip 2 tip 3 Agenti zmin Urbanina festival miskih proyektiv Voda v misti Problemi stanu richok ta publichnih prostoriv bilya vodi Kiyiv Mista priberezhni rajoni vodni arteriyi Na festivali bulo predstavleno proyekti rozrobleni dlya virishennya problem mista zokrema vpershe predstavleno koncepciyu rekonstrukciyi naberezhnoyi Dnipra Rekonstrukciya naberezhnih ta vodnogo menedzhmentu stvorennya rekreacijnih zon Promizhnij tip 2 tip 3 Praktichna realizaciyaNa sogodni nemaye yedinoyi osnovi na yakij derzhavni ustanovi municipaliteti chi privatni kompaniyi mozhut sistematichno ocinyuvati diyevist efektivnist i stalist konkretnogo prirodooriyentovanogo rishennya Prote zaproponovano nizku kerivnih principiv dlya efektivnoyi ta vidpovidnoyi realizaciyi a otzhe j masshtabuvannya POR na praktici Tak POR ohoplyuyut i ne rozrahovani na zamishennya prirodoohoronnih norm Do togo zh zastosuvannya POR viznachayetsya konkretnim prirodnim i kulturnim kontekstom na miscyah z urahuvannyam tradicijnih lokalnih i naukovih znan POR ye nevid yemnoyu chastinoyu politiki zahodiv chi dij spryamovanih na podolannya konkretnih problem Zreshtoyu POR mozhut buti realizovani okremo abo v poyednanni z inshimi rishennyami shodo suspilnih viklikiv napriklad tehnologichnih abo inzhenernih rishen i voni zastosovuyutsya na rivni landshaftiv Realizaciya POR vimagaye virishennya politichnih ekonomichnih i naukovih viklikiv Nasampered neobhidni investiciyi vid privatnogo sektora ale ne dlya togo shob zamistiti a shob dopovniti tradicijni dzherela finansuvannya vid derzhavi abo dobrochinciv U comu konteksti neobhidno doklasti zusil shob nadati perekonlivi dokazi togo yak priroda mozhe spriyati ekonomichnomu zrostannyu ta stvorennyu robochih misc i prodemonstruvati ekonomichnu docilnist takih rishen porivnyano z tehnologichnimi v chasovih ramkah sho vidpovidayut globalnim zminam Do togo zh neobhidni zahodi na zrazok adaptaciyi program ekonomichnogo subsiduvannya ta stvorennya mozhlivostej dlya finansuvannya prirodoohoronnoyi diyalnosti Taki zahodi potribni dlya masshtabuvannya POR ta posilennya yihnoyi efektivnosti v pom yakshenni naslidkiv najgostrishih svitovih problem Proekti za pidtrimki Yevropejskogo Soyuzu Z 2016 roku YeS pidtrimuye dialogovij majdanchik ThinkNature iz zaluchennyam shirokogo kola stejkgolderiv dlya prosuvannya spilnoyi rozrobki rishen viprobuvannya ta kompleksnogo zastosuvannya vdoskonalenih ta innovacijnih POR Stvorennya takoyi vzayemodiyi mizh naukovimi politichnimi pidpriyemnickimi ta suspilnimi spilnotami mozhe spriyati formuvannyu rinku POR Proyekt ye chastinoyu Horizon 2020 programi YeS z doslidzhennya ta innovacij i trivatime 3 roki Zagalom zalucheno 17 mizhnarodnih partneriv zokrema Tehnichnij universitet Kritu ustanova kerivnik proyektu Gelsinskij universitet i BiodivERsA U 2017 roci v ramkah golovuvannya Estoniyi v Radi Yevropejskogo Soyuzu bulo provedeno konferenciyu Prirodooriyentovani rishennya vid innovacij do shirokogo vikoristannya sho bula organizovana Ministerstvom navkolishnogo seredovisha Estoniyi ta Tallinnskim universitetom Metoyu ciyeyi konferenciyi bulo zmicniti sinergiyu mizh riznimi aktualnimi iniciativami ta programami pov yazanimi z POR sho buli zapusheni Yevropejskoyu Komisiyeyu ta krayinami chlenami YeS z fokusom na politiku j upravlinnya POR ta na doslidzhennya j innovaciyi Prirodooriyentovani rishennya v Parizkij ugodi Vidznachayuchi vazhlivist prirodnih ekosistem dlya pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu j adaptaciyi Parizka ugoda zaklikaye vsi Storoni vzhivati diyi dlya zberezhennya ta zbilshennya u razi neobhidnosti poglinachiv i nakopichuvachiv parnikovih gaziv vidznachayuchi vazhlivist zabezpechennya cilisnosti vsih ekosistem okeaniv u tomu chisli ta zahistu biorozmayittya sho viznayutsya deyakimi kulturami yak Mati Zemlya Dali v stattyah ugodi mistyatsya deyaki zgadki prirodooriyentovanih rishen Napriklad u Statti 5 2 Storoni zaklikayut zastosovuvati strategichni pidhodi ta pozitivni stimuli stosovno diyalnosti pov yazanoyi zi skorochennyam vikidiv u rezultati virubki j degradaciyi lisiv a takozh iz rollyu zberezhennya nedotorkanosti lisiv stalogo upravlinnya lisami ta zbilshennya nakopichennya vuglecyu v lisah u krayinah sho rozvivayutsya ta alternativnih strategichnih pidhodiv takih sho poyednuyut spilni pidhodi z pom yakshennya naslidkiv zmini klimatu ta adaptaciyi do neyi dlya integrovanogo ta stalogo upravlinnya lisami pidtverdzhuyuchi vazhlivist stimulyuvannya u razi neobhidnosti inshih nevuglecevih vigod pov yazanih iz takimi pidhodami U Statti 7 1 Storoni zaklikayut zmicnyuvati stalist socialno ekonomichnih i ekologichnih sistem zokrema cherez diversifikaciyu ekonomiki ta stale upravlinnya prirodnimi resursami Zagalom priroda ekosistemi prirodni resursi lisi zgaduyetsya v 13 riznih punktah Ugodi Glibokij analiz vsih nacionalno viznachenih vneskiv podanih do Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu pokazav sho priblizno 130 NVV abo 65 pidpisantiv zobov yazuyutsya realizovuvati prirodooriyentovani rishennya v ramkah svoyih klimatichnih zobov yazan a ce svidchit pro shirokij konsensus shodo roli prirodi v dosyagnenni cilej u sferi zmini klimatu Prote zobov yazannya na visokomu rivni ne zavzhdi peretvoryuyutsya na rishuchi diyi na miscyah Prirodooriyentovani rishennya na blago rozvitku odne z klyuchovih rishen PROON Klyuchovi rishennya Programi rozvitku OON ce kompleksnij pidhid do reaguvannya na vikliki u sferi rozvitku sho peredbachaye mobilizaciyu nayavnih resursiv ta ekspertnogo potencialu yaki spryamovuyutsya na dosyagnennya realnogo vplivu Takih rishen shist vklyuchayuchi prirodooriyentovani rishennya na blago rozvitku Kozhne rishennya peredbachaye poyednannya politichnih rekomendacij tehnichnoyi dopomogi finansuvannya i program Kozhne rishennya maye potencial vidkriti shlyah do stalogo rozvitku prote zhodne rishennya ne mozhe stati uspishnim same po sobi dlya dosyagnennya Cilej stalogo rozvitku yih neobhidno vikonuvati v kompleksi Zdorovi ekosistemi ye oserdyam rozvitku zaporukoyu socialnogo blagopoluchchya i ekonomichnogo zrostannya Zavdyaki vprovadzhennyu prirodooriyentovanih rishen takih yak stale upravlinnya i zahist zemelnih resursiv richok i okeaniv PROON dopomagaye krayinam zabezpechiti dostatnyu kilkist yizhi ta vodi virobiti stijkist do zmin klimatu ta stihijnih lih pereoriyentuvatisya na zelenij shlyah ekonomichnogo rozvitku i pokrashiti zhittyezabezpechennya dlya milyardiv lyudej cherez rozvitok lisovogo silskogo i ribnogo gospodarstv a takozh turizmu PROON vzhe trivalij chas spivpracyuye z Globalnim ekologichnim fondom GEF i ye klyuchovoyu organizaciyeyu sho zajmayetsya problemami zmin klimatu v strukturi Organizaciyi Ob yednanih Nacij Meta PROON spriyati vklyuchennyu Parizkoyi ugodi ta inshih ugod ekologichnogo spryamuvannya do prioritetnih zavdan rozvitku krayin Zreshtoyu prodovolche zabezpechennya zhitlo chiste povitrya osvita i mozhlivosti dlya samozabezpechennya milyardiv lyudej zalezhit vid efektivnoyi realizaciyi cih ugod PROON v Ukrayini V Ukrayini PROON pracyuye z tematikoyu zberezhennyam ta stalogo vikoristannya torfovish ta rekonstrukciyi sistem drenazhnih kanaliv u ramkah svoyih proyektiv ekologichnogo spryamuvannya U 2019 roci Laboratoriya Innovacijnogo rozvitku PROON zapustila okremij napryamok Innovaciyi vid prirodi dlya pidtrimki prirodooriyentovanih rishen u mistah i proyektiv na osnovi biomimikriyi Narazi Laboratoriya razom z GO Agenti zmin ta ekoaktivistami rozroblyaye p yat prirodooriyentovanih eksperimentiv u Kiyevi Paralelno Laboratoriya rozroblyaye specialnu nastilnu gru dlya vprovadzhennya POR u mistah vikoristovuyuchi format protestovanogo u Kiyevi Miskogo safari u riznih regionah Ukrayini PosilannyaResearch and innovation 23 veresnya 2019 u Wayback Machine Nature based Solutions IUCN angl 31 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Eggermont Hilde Balian Estelle Azevedo Jose Manuel N Beumer Victor Brodin Tomas Claudet Joachim Fady Bruno Grube Martin Keune Hans 2015 www ingentaconnect com angl Arhiv originalu za 27 bereznya 2020 Procitovano 23 sichnya 2020 ec europa eu Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 UN Water amer Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 UN Climate Action Summit 2019 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Nature based solutions Wikipedia angl 31 grudnya 2019 Procitovano 24 sichnya 2020 1 Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine Nature based Solutions Is the Latest Green Jargon That Means More Than You Might Think Nature angl 11 sichnya 2017 PMID 28079099 Procitovano 23 sichnya 2020 Eggermont Hilde Balian Estelle Azevedo Jose Manuel N Beumer Victor Brodin Tomas Claudet Joachim Fady Bruno Grube Martin Keune Hans 2015 www ingentaconnect com angl Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 Borsje Bas W van Wesenbeeck Bregje K Dekker Frank Paalvast Peter Bouma Tjeerd J van Katwijk Marieke M de Vries Mindert B 2011 02 How ecological engineering can serve in coastal protection Ecological Engineering T 37 2 s 113 122 doi 10 1016 j ecoleng 2010 11 027 ISSN 0925 8574 Procitovano 23 sichnya 2020 Barot S Lata J C Lacroix G 2012 08 Meeting the relational challenge of ecological engineering within ecological sciences Ecological Engineering T 45 s 13 23 doi 10 1016 j ecoleng 2011 04 006 ISSN 0925 8574 Procitovano 23 sichnya 2020 Kashyap Durba Agarwal Tripti 12 zhovtnya 2019 Climate Change Water Resources and Agriculture Impacts and Adaptation Measures Global Climate Change and Environmental Policy Singapore Springer Singapore s 227 256 ISBN 978 981 13 9569 7 Ozment Suzanne DiFrancesco Kara Gartner Todd 12 serpnya 2015 Natural infrastructure in the nexus International Union for Conservation of Nature and Natural Resources ISBN 978 2 8317 1737 1 Alexander Douglas 2007 07 282 gillac2 0 co 2 Green Infrastructure Linking Landscapes and Communities Mark A Benedict Edward T Mc Mahon Green Infrastructure Linking Landscapes and Communities Island Press Washington D C 299 paper 2006 ISBN 1 55963 558 4 Natural Areas Journal T 27 3 s 282 283 doi 10 3375 0885 8608 2007 27 282 gillac 2 0 co 2 ISSN 0885 8608 Procitovano 23 sichnya 2020 Cohen Shacham E Janzen C Maginnis Stewart Walters Gretchen 2016 angl ISBN 978 2 8317 1812 5 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2020 English IUCN International Union for the Conservation of Nature 2016 Arhiv originalu za 8 serpnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Eggermont Hilde Balian Estelle Azevedo Jose Manuel N Beumer Victor Brodin Tomas Claudet Joachim Fady Bruno Grube Martin Keune Hans 2015 Nature based Solutions New Influence for Environmental Management and Research in Europe www ingentaconnect com angl doi 10 14512 gaia 24 4 9 Procitovano 24 sichnya 2020 Towards an EU Research and Innovation policy agenda for nature based solutions amp re naturing cities Final Report of the Horizon2020 Expert Group on Nature Based Solutions and Re Naturing Cities Brussels European Commission 2015 Horizon 2020 Work Programme 2016 2017 ec europa eu 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Maes Joachim Jacobs Sander 2017 01 Nature Based Solutions for Europe s Sustainable Development Europe s sustainable development Conservation Letters angl T 10 1 s 121 124 doi 10 1111 conl 12216 Procitovano 27 sichnya 2020 Eggermont Hilde Balian Estelle Azevedo Jose Manuel N Beumer Victor Brodin Tomas Claudet Joachim Fady Bruno Grube Martin Keune Hans 2015 Nature based Solutions New Influence for Environmental Management and Research in Europe Gaia Ecological Perspectives for Science and Society angl 24 4 243 248 doi 10 14512 gaia 24 4 9 www biodiversa org Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 Jackson D L 2002 The farm as natural habitat reconnecting food systems with ecosystems Washington D C Island Alteri M A 1989 Agroecology a new research and development paradigm for world agriculture Lefevre F ta in 2014 Considering evolutionary processes in adaptive forestry Annals of Forest Science 71 723 739 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Yavne vikoristannya ta in u last dovidka Cohen Shacham E G Walters C Janzen S Maginnis eds 2016 Nature based solutions to address global societal challenges Gland Switzerland IUCN Xiii 97 pp Downloadable from https portals iucn org library node 46191 1 kvitnya 2021 u Wayback Machine United Nations Framework Convention on Climate Change UNFCCC database on ecosystem based approaches to adaptation Climate Change and Law Collection Arhiv originalu za 13 grudnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 IUCN International Union for the Conservation of Nature 2016 Resolution 077 World Conservation Congress 2016 Hawai i https portals iucn org congress motion 077 8 serpnya 2019 u Wayback Machine Oppla Nature based Solutions Case Studies http info oppla eu 20 grudnya 2016 u Wayback Machine City of London Corporation 2016 City of London Green Roof Case Studies https www cityoflondon gov uk services environment and planning planning heritage and design Documents Green roof case studies 28Nov11 pdf 21 grudnya 2016 u Wayback Machine urbanyna com Arhiv originalu za 14 veresnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 ec europa eu Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 Nikolaidis Nikolaos P Kolokotsa Dionyssia Banwart Steven A 2017 03 Nature angl T 543 7645 s 315 315 doi 10 1038 543315d ISSN 0028 0836 Arhiv originalu za 1 bereznya 2022 Procitovano 27 sichnya 2020 Nature Based Solutions amer Arhiv originalu za 21 chervnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2020 Parizka ugoda 11 lyutogo 2020 u Wayback Machine www olicyplatform org Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 2016 07 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 27 sichnya 2020 UNDP angl Arhiv originalu za 12 lyutogo 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 conservation of peatlands 18 kvitnya 2019 u Wayback Machine renovation of water reservoirs system 6 kvitnya 2019 u Wayback Machine UNDP ukr Arhiv originalu za 2 lyutogo 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 Laboratoriya Innovacijnogo rozvitku PROON 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine The Village Ukrayina 11 listopada 2019 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 24 sichnya 2020 UNDP ukr Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 24 sichnya 2020 Innovaciyi vid prirodi i miske safari UNDP ukr Procitovano 24 sichnya 2020 nedostupne posilannya

Дата публікації:
Топ