Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Примірний статут сільськогосподарської артілі, Примірний статут колгоспу — нормативно-правовий акт, яким регулювалися основні питання організації та діяльності колгоспів. Напередодні суцільної колективізації сільського господарства функціонували окремі статути для колективів залежно від рівня відчуження приватної власності — товариств спільної обробки землі (ТСОЗів), артілей сільськогосподарських, комун сільськогосподарських. Коли селянам вдавалося нав'язати статут ТСОЗів, на них починали тиснути в напрямі його зміни на артільний. Селян, уже залучених до артільної форми господарювання, штовхали далі — у комуну. Кінцевою метою було переведення кожного села на статут комун. Після переходу до суцільної колективізації за рішенням листопадового (1929) пленуму ЦК ВКП(б) було поставлено завдання створити в союзних республіках єдиний Примірний статут товариств зі спільного обробітку землі. 7 грудня 1929 наркомат землеробства УСРР і Укрколгоспцентр опублікували Примірний статут ТСОЗу, в якому за наполяганням керівника новоствореного наркомату землеробства СРСР Я.Яковлєва (Епштейна) передбачалося усуспільнити не тільки обробіток землі, а й усі засоби виробництва в селянському господарстві й навіть домашню худобу та птицю. Тим часом у комісії політбюро ЦК ВКП(б) під головуванням Я.Яковлєва, яка була створена для розробки питання про темпи й форми колективізації в різних регіонах країни, перемогла думка більш поміркованих працівників, які пропонували визнати основною формою колективізації артіль. В артілі за селянами зберігалося право власності на присадибну ділянку із дрібним реманентом і молочною коровою. Однак за наполяганням секретаря ЦК ВКП(б) В.Молотова і ген. секретаря ЦК ВКП(б) Й.Сталіна з остаточної редакції постанови ЦК ВКП(б), яка побачила світ 5 січня 1930, слова про право селян мати у приватній власності дрібний реманент і молочних корів для споживчих потреб сім'ї були вилучені. Наркомат землеробства СРСР отримав доручення в найкоротший термін розробити Примірний статут с.-г. артілі «як перехідної до комуни форми колгоспу». Теза про перехідність сильно вплинула на примірний статут, опублікований наркоматом землеробства СРСР і Колгоспцентром СРСР 6 лютого 1930. Примірний статут не регламентував розмірів присадибної ділянки, не унормовував права колгоспника на утримання корів і дрібної худоби. Селяни йшли в колгоспи під шаленим адміністративно-чекістським тиском. Тиск породжував опір, хоч і неорганізований, але повсюдний. В усіх регіонах селяни однаково реагували на безрозмірні хлібозаготівлі, розкуркулення, усуспільнення корів і дрібної худоби та птиці, руйнування храмів.
Нова редакція статуту
Становище влади швидко стало критичним. Опитуванням 28 лютого 1930 в протокол засідання політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня був внесений пункт про вирішення питання щодо примірного статуту колгоспів упродовж доби, щоб 2 березня надрукувати його остаточний варіант у пресі. Одночасно з публікацією статуту в газетах з'явилася стаття Й.Сталіна «Запаморочення від успіхів», яка роз'яснювала його основні положення. У новій редакції примірного статуту було зроблено фундаментальну поступку бунтівному селянству: чітко перераховувалося все те, що треба усуспільнювати під час утворення колгоспу або при вступі селянина в діючий колгосп. Колгоспникам надавалося право тримати корову, дрібну худобу й мати присадибну ділянку. Проте у цьому документі нечітко прописувалися або були зовсім відсутні положення про права та обов'язки колгоспників, про норми колгоспної демократії, а також про права самого колгоспу як юридичної особи. Тому примірний статут не міг перешкодити зосередженню майже безконтрольної влади в руках правління та його голови. Сам колгосп як виробнича одиниця, а також голова колгоспу як службова особа не мали будь-якої самостійності у відносинах із районним начальством. Представники місцевої влади з обуренням зустріли несправедливі звинувачення в «перегинах», які містилися в статті Й.Сталіна. Тому 2 квітня 1930 ЦК ВКП(б) надіслав до низових партійних організацій закритий лист, в якому відверто характеризувалося становище в країні на початок березня 1930: «Якби не було тоді негайно вжито заходів проти викривлень партлінії, ми мали б тепер широку хвилю повстанських селянських виступів, добра половина наших низових робітників була б перебита селянами, була б зірвана сівба, було б підірване колгоспне будівництво і був би поставлений під загрозу наш внутрішній і зовнішній стан. Цим було викликане втручання ЦК, зміна Статуту с/г артілі та опублікування за спеціальною постановою ЦК статті т. Сталіна „Запаморочення від успіхів“». 11—17 лютого 1935 в Москві відбувся 2-й Всесоюзний з'їзд колгоспників-ударників, який схвалив новий Примірний статут с.-г. артілі. В ньому знімалися обмеження на прийом до колгоспу. До цього траплялися випадки, коли від одноосібника перед вступом вимагали купити коня або внести до колгоспної каси його вартість грішми. У новому примірному статуті проголошувалося, що оброблювана колгоспами земля закріплюється за ними в довічне безоплатне користування. Ця норма оформлялася державними актами, які урочисто вручалися кожному колгоспу. Однак безоплатність користування землею не перешкоджала нееквівалентному обмінові між містом і селом. Держава могла будь-коли підвищити норми обов'язкових поставок продукції або ціни на промислові товари, що надходили в село. Державні акти не перешкоджали відчуженню землі на промислові або інші потреби. Примірний статут значно обмежував (до чверті або половини гектара, залежно від місцевих умов) розміри присадибної ділянки. Мотиви такого обмеження обґрунтував у виступі на з'їзді колгоспників-ударників голова колгоспу ім. В.Куйбишева Путивльського району Чернігівської обл. С.Орєхов: «Ясно, товариші, що розмір садиби треба скоротити, її треба зробити такою, щоб не перешкоджала колгоспникові ходити на роботу». 27—28 листопада 1969 3-й Всесоюзний з'їзд колгоспників прийняв Примірний статут колгоспу, який став нормативною основою для прийняття кожним колгоспом власного статуту. Цей документ, як і попередні, визначав права й обов'язки колгоспів щодо ведення громадського господарства, права й обов'язки колгоспників та органів колгоспного управління, принципи організації й оплати праці, соціального забезпечення колгоспників, ведення підсобного господарства сім'ї колгоспника тощо. У грудні 1983 Союзна рада колгоспів внесла додаткові зміни й доповнення до Примірного статуту колгоспу, пов'язані зі зміцненням трудової дисципліни. З прийняттям ВР України 14 листопада 1992 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» Примірний статут колгоспу припинив функціонування як нормативноправовий акт.
Див. також
Джерела та література
- С. В. Кульчицький. Примірні статути сільськогосподарської артілі [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 9. — .
- В. I. Семчик. Примірний статут сільськогосподарської артілі [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- В. I. Семчик. Примірний статут колгоспу [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primirnij statut silskogospodarskoyi artili Primirnij statut kolgospu normativno pravovij akt yakim regulyuvalisya osnovni pitannya organizaciyi ta diyalnosti kolgospiv Naperedodni sucilnoyi kolektivizaciyi silskogo gospodarstva funkcionuvali okremi statuti dlya kolektiviv zalezhno vid rivnya vidchuzhennya privatnoyi vlasnosti tovaristv spilnoyi obrobki zemli TSOZiv artilej silskogospodarskih komun silskogospodarskih Koli selyanam vdavalosya nav yazati statut TSOZiv na nih pochinali tisnuti v napryami jogo zmini na artilnij Selyan uzhe zaluchenih do artilnoyi formi gospodaryuvannya shtovhali dali u komunu Kincevoyu metoyu bulo perevedennya kozhnogo sela na statut komun Pislya perehodu do sucilnoyi kolektivizaciyi za rishennyam listopadovogo 1929 plenumu CK VKP b bulo postavleno zavdannya stvoriti v soyuznih respublikah yedinij Primirnij statut tovaristv zi spilnogo obrobitku zemli 7 grudnya 1929 narkomat zemlerobstva USRR i Ukrkolgospcentr opublikuvali Primirnij statut TSOZu v yakomu za napolyagannyam kerivnika novostvorenogo narkomatu zemlerobstva SRSR Ya Yakovlyeva Epshtejna peredbachalosya ususpilniti ne tilki obrobitok zemli a j usi zasobi virobnictva v selyanskomu gospodarstvi j navit domashnyu hudobu ta pticyu Tim chasom u komisiyi politbyuro CK VKP b pid golovuvannyam Ya Yakovlyeva yaka bula stvorena dlya rozrobki pitannya pro tempi j formi kolektivizaciyi v riznih regionah krayini peremogla dumka bilsh pomirkovanih pracivnikiv yaki proponuvali viznati osnovnoyu formoyu kolektivizaciyi artil V artili za selyanami zberigalosya pravo vlasnosti na prisadibnu dilyanku iz dribnim remanentom i molochnoyu korovoyu Odnak za napolyagannyam sekretarya CK VKP b V Molotova i gen sekretarya CK VKP b J Stalina z ostatochnoyi redakciyi postanovi CK VKP b yaka pobachila svit 5 sichnya 1930 slova pro pravo selyan mati u privatnij vlasnosti dribnij remanent i molochnih koriv dlya spozhivchih potreb sim yi buli vilucheni Narkomat zemlerobstva SRSR otrimav doruchennya v najkorotshij termin rozrobiti Primirnij statut s g artili yak perehidnoyi do komuni formi kolgospu Teza pro perehidnist silno vplinula na primirnij statut opublikovanij narkomatom zemlerobstva SRSR i Kolgospcentrom SRSR 6 lyutogo 1930 Primirnij statut ne reglamentuvav rozmiriv prisadibnoyi dilyanki ne unormovuvav prava kolgospnika na utrimannya koriv i dribnoyi hudobi Selyani jshli v kolgospi pid shalenim administrativno chekistskim tiskom Tisk porodzhuvav opir hoch i neorganizovanij ale povsyudnij V usih regionah selyani odnakovo reaguvali na bezrozmirni hlibozagotivli rozkurkulennya ususpilnennya koriv i dribnoyi hudobi ta ptici rujnuvannya hramiv Nova redakciya statutuStanovishe vladi shvidko stalo kritichnim Opituvannyam 28 lyutogo 1930 v protokol zasidannya politbyuro CK VKP b vid 5 bereznya buv vnesenij punkt pro virishennya pitannya shodo primirnogo statutu kolgospiv uprodovzh dobi shob 2 bereznya nadrukuvati jogo ostatochnij variant u presi Odnochasno z publikaciyeyu statutu v gazetah z yavilasya stattya J Stalina Zapamorochennya vid uspihiv yaka roz yasnyuvala jogo osnovni polozhennya U novij redakciyi primirnogo statutu bulo zrobleno fundamentalnu postupku buntivnomu selyanstvu chitko pererahovuvalosya vse te sho treba ususpilnyuvati pid chas utvorennya kolgospu abo pri vstupi selyanina v diyuchij kolgosp Kolgospnikam nadavalosya pravo trimati korovu dribnu hudobu j mati prisadibnu dilyanku Prote u comu dokumenti nechitko propisuvalisya abo buli zovsim vidsutni polozhennya pro prava ta obov yazki kolgospnikiv pro normi kolgospnoyi demokratiyi a takozh pro prava samogo kolgospu yak yuridichnoyi osobi Tomu primirnij statut ne mig pereshkoditi zoseredzhennyu majzhe bezkontrolnoyi vladi v rukah pravlinnya ta jogo golovi Sam kolgosp yak virobnicha odinicya a takozh golova kolgospu yak sluzhbova osoba ne mali bud yakoyi samostijnosti u vidnosinah iz rajonnim nachalstvom Predstavniki miscevoyi vladi z oburennyam zustrili nespravedlivi zvinuvachennya v pereginah yaki mistilisya v statti J Stalina Tomu 2 kvitnya 1930 CK VKP b nadislav do nizovih partijnih organizacij zakritij list v yakomu vidverto harakterizuvalosya stanovishe v krayini na pochatok bereznya 1930 Yakbi ne bulo todi negajno vzhito zahodiv proti vikrivlen partliniyi mi mali b teper shiroku hvilyu povstanskih selyanskih vistupiv dobra polovina nashih nizovih robitnikiv bula b perebita selyanami bula b zirvana sivba bulo b pidirvane kolgospne budivnictvo i buv bi postavlenij pid zagrozu nash vnutrishnij i zovnishnij stan Cim bulo viklikane vtruchannya CK zmina Statutu s g artili ta opublikuvannya za specialnoyu postanovoyu CK statti t Stalina Zapamorochennya vid uspihiv 11 17 lyutogo 1935 v Moskvi vidbuvsya 2 j Vsesoyuznij z yizd kolgospnikiv udarnikiv yakij shvaliv novij Primirnij statut s g artili V nomu znimalisya obmezhennya na prijom do kolgospu Do cogo traplyalisya vipadki koli vid odnoosibnika pered vstupom vimagali kupiti konya abo vnesti do kolgospnoyi kasi jogo vartist grishmi U novomu primirnomu statuti progoloshuvalosya sho obroblyuvana kolgospami zemlya zakriplyuyetsya za nimi v dovichne bezoplatne koristuvannya Cya norma oformlyalasya derzhavnimi aktami yaki urochisto vruchalisya kozhnomu kolgospu Odnak bezoplatnist koristuvannya zemleyu ne pereshkodzhala neekvivalentnomu obminovi mizh mistom i selom Derzhava mogla bud koli pidvishiti normi obov yazkovih postavok produkciyi abo cini na promislovi tovari sho nadhodili v selo Derzhavni akti ne pereshkodzhali vidchuzhennyu zemli na promislovi abo inshi potrebi Primirnij statut znachno obmezhuvav do chverti abo polovini gektara zalezhno vid miscevih umov rozmiri prisadibnoyi dilyanki Motivi takogo obmezhennya obgruntuvav u vistupi na z yizdi kolgospnikiv udarnikiv golova kolgospu im V Kujbisheva Putivlskogo rajonu Chernigivskoyi obl S Oryehov Yasno tovarishi sho rozmir sadibi treba skorotiti yiyi treba zrobiti takoyu shob ne pereshkodzhala kolgospnikovi hoditi na robotu 27 28 listopada 1969 3 j Vsesoyuznij z yizd kolgospnikiv prijnyav Primirnij statut kolgospu yakij stav normativnoyu osnovoyu dlya prijnyattya kozhnim kolgospom vlasnogo statutu Cej dokument yak i poperedni viznachav prava j obov yazki kolgospiv shodo vedennya gromadskogo gospodarstva prava j obov yazki kolgospnikiv ta organiv kolgospnogo upravlinnya principi organizaciyi j oplati praci socialnogo zabezpechennya kolgospnikiv vedennya pidsobnogo gospodarstva sim yi kolgospnika tosho U grudni 1983 Soyuzna rada kolgospiv vnesla dodatkovi zmini j dopovnennya do Primirnogo statutu kolgospu pov yazani zi zmicnennyam trudovoyi disciplini Z prijnyattyam VR Ukrayini 14 listopada 1992 Zakonu Ukrayini Pro kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Primirnij statut kolgospu pripiniv funkcionuvannya yak normativnopravovij akt Div takozhTrudoden Avansuvannya kolgospnikivDzherela ta literaturaS V Kulchickij Primirni statuti silskogospodarskoyi artili 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 9 ISBN 978 966 00 1290 5 V I Semchik Primirnij statut silskogospodarskoyi artili 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 V I Semchik Primirnij statut kolgospu 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1