Приліпка Олексій Васильович — доктор економічних наук, професор, академік технологічних наук, член НП; ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», генеральний директор; депутат Київської облради (з квітня 2006). Автор 28 наукових праць, в тому числі 7 посібників для вищих навчальних закладів та спеціалістів підприємств.
Приліпка Олексій Васильович | |
---|---|
Народився | 9 березня 1944 (80 років) село Богодухівка, Чорнобаївський район, Черкаська область |
Громадянство | СРСР Україна |
Діяльність | агроном, генеральний директор, політик |
Alma mater | Українська сільськогосподарська академія (1971) і Вища партійна школа при ЦК КПУ (1983) |
Науковий ступінь | доктор економічних наук[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився 9 березня 1944 (с.Богодухівка, Чорнобаївський район, Черкаська область), батько Василь Данилович і мати Галина Андріївна — колгоспники, одружений, виховує 2 синів.
Освіта
- Українська сільськогосподарська академія — вчений агроном — 1971 р.;
- Вища партійна школа ЦК КПУ — політолог — 1983 р.
Березень 2006 — кандидат в народні депутати від Блоку Литвина, № 126 в списку. На час виборів: генеральний директор ДП НДВ Агрокомбінат «Пуща — Водиця», член НП.
- З 1961 — токар колгоспу ім. Петровського Чорнобаївського району, на заводі «Важмаш» (Маріуполь).
- 1963—1966 — служба в армії.
- 1966—1971 — студент Української сільськогосподарської академії.
З 1971 — начальник Переяслав-Хмельницької районної станції захисту рослин, головний агроном управління сільського господарства Переяслав-Хмельницького райвиконкому,1974-90 — в Переяслав-Хмельницькому МК КПУ, Київ. ОК КПУ, Києво-Святошинському РК КПУ.
З 1990 — голова Києво-Святошинського райвиконкому. 08.1991-92 — заступник Голови Державного комітету України з соціального розвитку села. 04.1992-03.94 — Представник Президента України в Києво-Святошинському районі. З 1994 — генеральний директор, Агрокомбінат «Пуща-Водиця» (з 04.2002 — ДП "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»), Київщина.
2008–2010 — на батьківщині, в селі Богодухівка, спорудив Церкву Святого Олексія.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (13 листопада 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку сільського господарства, впровадження сучасних форм господарювання
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (6 березня 2009) — за визначний особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва, впровадження прогресивних технологій та передових форм господарювання, багаторічну самовіддану працю
- Орден «За заслуги» III ст. (26 лютого 2001) — за вагомий особистий внесок у соціально економічний та культурний розвиток Київської області, значні трудові досягнення
- Заслужений працівник сільського господарства України (31 жовтня 1997) — за вагомий особистий внесок у розвиток сільськогосподарського виробництва, багаторічну сумлінну працю
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2005 року — за розробку наукових основ промислового грибівництва та їх практичну реалізацію в аграрному комплексі України (у складі колективу)
- Медаль «За трудову доблесть» (1976).
- Медаль «Ветеран праці» (1983).
- Почесна грамота КМ України (26 червня 1999, 14 жовтня 2004).
- Орденська відзнака «За трудові досягнення» IV ст. Міжнародного Академічного Рейтингу (2002).
- Міжнародна нагорода «Золотий Меркурій» (Оксфорд) (2003).
- Золота медаль Асоціації сприяння промисловості (Франція) (2004).
- Орден Святого Миколи Чудотворця III ст. (2005).
- Почесна відзнака Української Православної Церкви (2006).
- Подяка Верховної Ради України за вагомий особистий внесок у розвиток агропромислового виробництва (2007).
- Орден «Нестора Літописця» (2006).
- Золота медаль «Європейська якість» (Оксфорд) (2006).
- Диплом і почесна нагорода «Лицар Вітчизни»(2006).
- Лауреат рейтингу «Лідер агропромислового комплексу» (2007).
- Почесне звання «Професор міжнародного Віденського університету» (2008).
- Лауреат премії Української академії аграрних наук (2008).
- Орден Михайла Ломоносова за великий науковий і практичний вклад в справу розвитку грибівництва і тепличного господарства на сільськогосподарських підприємствах Російської Федерації і України (2008).
- Подяка Прем'єр-міністра України (2009).
- Орден Української Православної Церкви Рівноапостольного Князя Володимира (2010).
Примітки
- Указ Президента України № 1018/2002 від 13 листопада 2002 року «Про присвоєння звання Герой України»
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 7 квітня 2012.
- Указ Президента України № 1217/97 від 31 жовтня 1997 року «Про відзначення нагородами України»
- . Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 7 квітня 2012.
Посилання
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- Указ Президента України [ 28 січня 2014 у Wayback Machine.]
- «Хто є хто. Золотий фонд нації»[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prilipka Oleksij Vasilovich doktor ekonomichnih nauk profesor akademik tehnologichnih nauk chlen NP DP Naukovo doslidnij virobnichij agrokombinat Pusha Vodicya generalnij direktor deputat Kiyivskoyi oblradi z kvitnya 2006 Avtor 28 naukovih prac v tomu chisli 7 posibnikiv dlya vishih navchalnih zakladiv ta specialistiv pidpriyemstv Prilipka Oleksij VasilovichNarodivsya9 bereznya 1944 1944 03 09 80 rokiv selo Bogoduhivka Chornobayivskij rajon Cherkaska oblastGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistagronom generalnij direktor politikAlma materUkrayinska silskogospodarska akademiya 1971 i Visha partijna shkola pri CK KPU 1983 Naukovij stupindoktor ekonomichnih nauk d PartiyaKPRSNagorodiOrden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Orden Za zaslugi III stupenya Medal Za trudovu doblest Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 9 bereznya 1944 s Bogoduhivka Chornobayivskij rajon Cherkaska oblast batko Vasil Danilovich i mati Galina Andriyivna kolgospniki odruzhenij vihovuye 2 siniv Osvita Ukrayinska silskogospodarska akademiya vchenij agronom 1971 r Visha partijna shkola CK KPU politolog 1983 r Berezen 2006 kandidat v narodni deputati vid Bloku Litvina 126 v spisku Na chas viboriv generalnij direktor DP NDV Agrokombinat Pusha Vodicya chlen NP Z 1961 tokar kolgospu im Petrovskogo Chornobayivskogo rajonu na zavodi Vazhmash Mariupol 1963 1966 sluzhba v armiyi 1966 1971 student Ukrayinskoyi silskogospodarskoyi akademiyi Z 1971 nachalnik Pereyaslav Hmelnickoyi rajonnoyi stanciyi zahistu roslin golovnij agronom upravlinnya silskogo gospodarstva Pereyaslav Hmelnickogo rajvikonkomu 1974 90 v Pereyaslav Hmelnickomu MK KPU Kiyiv OK KPU Kiyevo Svyatoshinskomu RK KPU Z 1990 golova Kiyevo Svyatoshinskogo rajvikonkomu 08 1991 92 zastupnik Golovi Derzhavnogo komitetu Ukrayini z socialnogo rozvitku sela 04 1992 03 94 Predstavnik Prezidenta Ukrayini v Kiyevo Svyatoshinskomu rajoni Z 1994 generalnij direktor Agrokombinat Pusha Vodicya z 04 2002 DP Naukovo doslidnij virobnichij agrokombinat Pusha Vodicya Kiyivshina 2008 2010 na batkivshini v seli Bogoduhivka sporudiv Cerkvu Svyatogo Oleksiya NagorodiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Derzhavi 13 listopada 2002 za viznachni osobisti zaslugi pered Ukrayinskoyu derzhavoyu u rozvitku silskogo gospodarstva vprovadzhennya suchasnih form gospodaryuvannya Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V st 6 bereznya 2009 za viznachnij osobistij vnesok u rozvitok agropromislovogo virobnictva vprovadzhennya progresivnih tehnologij ta peredovih form gospodaryuvannya bagatorichnu samoviddanu pracyu Orden Za zaslugi III st 26 lyutogo 2001 za vagomij osobistij vnesok u socialno ekonomichnij ta kulturnij rozvitok Kiyivskoyi oblasti znachni trudovi dosyagnennya Zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva Ukrayini 31 zhovtnya 1997 za vagomij osobistij vnesok u rozvitok silskogospodarskogo virobnictva bagatorichnu sumlinnu pracyu Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2005 roku za rozrobku naukovih osnov promislovogo gribivnictva ta yih praktichnu realizaciyu v agrarnomu kompleksi Ukrayini u skladi kolektivu Medal Za trudovu doblest 1976 Medal Veteran praci 1983 Pochesna gramota KM Ukrayini 26 chervnya 1999 14 zhovtnya 2004 Ordenska vidznaka Za trudovi dosyagnennya IV st Mizhnarodnogo Akademichnogo Rejtingu 2002 Mizhnarodna nagoroda Zolotij Merkurij Oksford 2003 Zolota medal Asociaciyi spriyannya promislovosti Franciya 2004 Orden Svyatogo Mikoli Chudotvorcya III st 2005 Pochesna vidznaka Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 2006 Podyaka Verhovnoyi Radi Ukrayini za vagomij osobistij vnesok u rozvitok agropromislovogo virobnictva 2007 Orden Nestora Litopiscya 2006 Zolota medal Yevropejska yakist Oksford 2006 Diplom i pochesna nagoroda Licar Vitchizni 2006 Laureat rejtingu Lider agropromislovogo kompleksu 2007 Pochesne zvannya Profesor mizhnarodnogo Videnskogo universitetu 2008 Laureat premiyi Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk 2008 Orden Mihajla Lomonosova za velikij naukovij i praktichnij vklad v spravu rozvitku gribivnictva i teplichnogo gospodarstva na silskogospodarskih pidpriyemstvah Rosijskoyi Federaciyi i Ukrayini 2008 Podyaka Prem yer ministra Ukrayini 2009 Orden Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Rivnoapostolnogo Knyazya Volodimira 2010 PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini 1018 2002 vid 13 listopada 2002 roku Pro prisvoyennya zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 14 serpnya 2017 Procitovano 7 kvitnya 2012 Ukaz Prezidenta Ukrayini 1217 97 vid 31 zhovtnya 1997 roku Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 28 sichnya 2022 Procitovano 7 kvitnya 2012 PosilannyaDovidnik Hto ye hto v Ukrayini vidavnictvo K I S Ukaz Prezidenta Ukrayini 28 sichnya 2014 u Wayback Machine Hto ye hto Zolotij fond naciyi nedostupne posilannya z lipnya 2019