Приго же село в Україні у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області Населення становить 524 о

Приго́же — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 524 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Гаврилівська сільська рада.

село Пригоже
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Ізюмський район
Громада	Барвінківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63040030440099501
Облікова картка	Пригоже
Основні дані
Засноване	1861-1863
Населення	524
Площа	0,871 км²
Густота населення	601,61 осіб/км²
Поштовий індекс	64742
Телефонний код	+380 5757
Географічні дані
Географічні координати	48°49′31″ пн. ш. 36°45′22″ сх. д. / 48.82528° пн. ш. 36.75611° сх. д. / 48.82528; 36.75611Координати: 48°49′31″ пн. ш. 36°45′22″ сх. д. / 48.82528° пн. ш. 36.75611° сх. д. / 48.82528; 36.75611
Середня висота над рівнем моря	178 м


Місцева влада
Адреса ради	64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Пригоже
Пригоже
Мапа

Географія

Село Пригоже знаходиться на залізничній лінії Близнюки-Барвінкове, залізнична зупинна платформа Пригоже. Вздовж села проходить автомобільна дорога Т 2113. По селу протікає пересихаючий струмок (балка Придорожна, Вовчий яр) системи річки Сухий Торець, на якому створено кілька загат (~ 9 га).

Історія

Датою заснування села Пригоже вважається початок 60-х років століття, і заснування села пов’язують із реформою 1861 року. Перші відомості про Пригожанське товариство тимчасово зобов’язаних селян датовані 1863 роком. Згідно зі списком населених місць Харківської губернії 1864 року, у власницькому селі Пригоже, що по праву сторону від Кримського путівця, у 27 дворах проживали 137 чоловіків і 120 жінок.

Перші згадки про залізничний роздільний пункт в районі села Пригоже датовані 1910 роком – саме тоді він вказаний на схемі Південних залізниць як блок-пост на 23-й версті. Пізніше, у документах 1913-1925 років, він числиться під різними назвами: блок-пост Богданове, блок-пост 24 верста. Втім, зупинку потягів приміського сполучення Пригоже було обладнано лише після Другої Світової війни.

Станом на 1927 рік, у селі Пригоже (центр сільради) було 140 дворів, де проживали 780 чоловік. В залізничних будках №№ 879, 880, 881 проживало 17 осіб. В селі існувало споживче товариство (112 осіб, обіг - 32000 крб.), сільськогосподарське товариство (885 осіб, обіг - майже 90,5 тис. крб.), паровий млин, школа (2 вчителі, 92 учні) і сільбуд.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Богдановому, Гаврилівці та Пригожому — 175 людей.

В радянські часи в Пригожому знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Котовського. За колгоспом в 60-ті роки ХХ століття було закріплено 7,6 тис. га сільгоспугідь, у т.ч. 5,5 тис. га оранки. Основний напрямок господарства - зерно-молочне; в селі працювала олійниця. За радянських часів в селі також відкрилися: 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерський пункт, дитсадок, майстерні побутового комбінату.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району.

Економіка

В селі є молочно-товарна та свино-товарна ферми.

Культура

Школа
Будинок культури

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Пригоже, Барвінківський район, Харківська область. Історія міст і сіл УРСР.
Я.Голяховский (1863). Памятная книжка Харьковской губернии на 1863 год. Х.
Н.Штиглиц (1869). Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб.
Материалы по обследованию железных дорог. Южные железные дороги. СПб. 1910.
Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.
Административное деление Донецких железных дорог на 1 октября 1925 г. Х. 1925.
Довідник Ізюмщини. Ізюм. 1927.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 жовтня 2015.
Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. К. 1966.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Погода в селі Пригоже

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] Пригоже, Барвінківський район, Харківська область. Історія міст і сіл УРСР.

[2] Я.Голяховский (1863). Памятная книжка Харьковской губернии на 1863 год. Х.

[3] Н.Штиглиц (1869). Харьковская губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 года. СПб.

[4] Материалы по обследованию железных дорог. Южные железные дороги. СПб. 1910.

[5] Справочник для железнодорожных статистических отделов. СПб. 1913.

[6] Административное деление Донецких железных дорог на 1 октября 1925 г. Х. 1925.

[7] Довідник Ізюмщини. Ізюм. 1927.

[8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 6 жовтня 2015.

[9] Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. К. 1966.

[10] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[11] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»