Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів» — історико-пригодницький роман для молоді українського письменника Спиридона Черкасенка, вперше виданий 1937 року.
| Автор | Спиридон Черкасенко |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Мова | українська |
| Жанр | Роман |
| Видавництво | "Батьківщина" |
| Видано | 1937 |
Історія створення
Після тривалої паузи, яку взяв Черкасенко в напрямі прози, він уже в еміграції написав «Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів». Написання роману завершено у 1934 році в Горних Черношіцах біля Праги, а перше його видання було 1937 у Львові. Книга стала тогочасним бестселером, здобувши широку популярність на Західній Україні (на Центральній і Східній його просто не друкували).
Другим виданням роман вийшов у Канаді (Вінніпег) в бібліотеці (1952).
С. Черкасенко, поставивши перед собою завдання багатогранно відтворити український характер, козацтво часів Сагайдачного, написав твір, у якому поєдналися епос і лірика, вигадка й документальність. Очевидно, автор був обізнаний з "Историей о казаках запорожских"(1852) князя Митецького, з науковими історико-народознавчими монографіями про Запорожжя Д. Яворницького, "Описом України" Г. Боплана тощо, що стало підосновою створення власного інварванту історичного роману - історико-пригодницький з елементами психологізму.
Роман має присвяту родині українського літературознавця Леоніда Тимофійовича Білецького (1882—1955), що у 20—30-х роках був професором празьких українських вузів. У листуванні з Л. Білецьким у доволі специфічній, іронічно-жартівливій манері С. Черкасенко вдається до теоретичної характеристики етапів написання свого роману “Пригоди молодого лицаря”: “Хіба що буде читатися щось аж занадто цікаве (спитаю в Бор. Вол.). А то краще сидітиму й середу над своєю роботою. Із задоволенням констатую, що вона поволеньки, але певно наближається до бажаного кінця (Кафу вже взяв приступом; лишилося іще тільки помогти “восторжествовать” добру над злом, як у всіх пристойних романах, та поженити героя з героїнею, а це вже легше, як татар воювати)”; “...А крім цього, дозвольте повідомити вас, що нарешті “благополучно” дотяг до краю свій роман, навіть поженив обох героїв. Тепер перечитую й сам собі дивуюся, що вистачило терпцю дотримати до краю. Не малу роль відіграло в цьому ті відпочинки душевні, які знаходив у вашій милій родині.”
С. Черкасенко хотів довести свою розповідь до подій визвольної війни українського народу 1648—1654 років. Павло Похиленко мав стати активним учасником цієї війни. У журналі "Рідна мова" (1938) надруковано розділ "Із нового історичного роману С. Черкасенка: "Блиснем шаблями, як сонце в хмарі" (роман цей — продовження роману "Пригоди молодого лицаря") під назвою "Лицар на спочинку". Про третій "новий, ще не друкований історичний роман" С. Черкасенка "На полі Килиїмськім" журнал повідомляв у 1939 році, але чи був він продовженням "Пригод молодого лицаря" і "Блиснем шаблями, як сонце в хмарі" — на підставі опублікованого уривку припускати важко.
Цей твір дає повну відповідь на те, ким був Спиридон Черкасенко, які цінності, життєві правила він обстоював до самого кінця свого життя .
Значення в українській літературі
Якщо в українській класичній літературі роман П. Куліша "Чорна рада" став першим історичним романом, а роман-трилогія "Богдан Хмельницький" М. Старицького вирізняється масштабністю зображення історичних подій і глибиною їхнього осмислення, художнім рівнем змалювання батальних сцен, іншими своєрідними особливостями історичного твору, то роман С. Черкасенка "Пригоди молодого лицаря" започаткував новий різновид історичного роману — історико-пригодницький роман.
“Як письменник історичної теми, — зазначає О. Мишанич, — С.Черкасенко вкладав у історичні сюжети сучасні ідеї, відновлював історичну пам'ять народу, популяризував найбільш відомі історичні постаті, він дотримувався історичної достовірності, реквізиту, водночас дбав про динамізм, сценічну легкість, доступність ідеї, милозвучність і чистоту мови”
С. Черкасенко дав якісно нове поєднання авантюрно-казкових мотивів і збагаченого героїчним змістом образу канівського міщуха з історичними подіями XVII століття. Такий синтез в романі набуває серйозних збагачених рис і сприяє відтворенню складного образу героя, який виходить за суто епічні рамки, з наявними у міфології драматизмом, гумором, ліричними мотивами.
Вперше український роман позначений зображенням повноти життя людини, яка демонструє не тільки лицарську відвагу, кмітливість, а й розум, здатність осмислити свій час і себе в ньому.
С. Черкасенко виявив себе оригінальним митцем у відтворенні процесів мислення і переживань своїх героїв. Роман сповнений багатьма формами вираження думки, в ньому читач натрапить на художньо-мовну красу монологів-роздумів, монологів-спогадів, монологів-візій та на інші жанрові форми зразкового художньо-літературного твору.
Особливістю романної структури "Пригод молодого лицаря" є її відкритість. Письменник використав оригінальну сюжетно-композиційну модель подорожі. В його романній матриці простежуються й типологічно повторювані, інваріантні жанрові прикмети, і неповторні новації. Романом з козацьких часів, у якому вдало поєдналися історична правда і художній вимисел, письменник оновив і збагатив традиційну романну структуру. Під його пером роман став універсальною формою, яка відображає подвиги відважного козацького лицарства у всій його глибині і багатогранності.
Сюжет
Роман С. Черкасенка — це якісно нове поєднання авантюрно-казкових мотивів і збагаченого героїчним змістом образу канівського міщуха з історичними подіями XVII століття. Спираючись на традиції західноєвропейського і українського історичного романів, С.Черкасенко наповнив свій твір особливими сюжетними рисами, збагатив його структуру новими якостями. Черкасенків роман поєднав у собі правдиві історичні події та казково-фантастичні пригоди головного героя, чіткий деталізований опис побуту канівських міщан і військової виправи січових братчиків, поглиблений аналіз людської душі та вражаючи своєю різнобарвністю і багатоголоссям картини природи з художністю незаперечної індивідуальної якості.
Письменник використав оригінальну сюжетно-композиційну модель подорожі, різні художні конструкції. Важлива і суттєва у романі функція часу. С.Черкасенко концентрує життя героїв у невеликому проміжку часу (менше року), наповненому драматичними подіями. Цим роман відрізняється від аналогічних епічних полотен.
Головний інтерес роману спрямований на долю головного героя (випробування і пригоди), на зображення його внутрішніх переживань, його "приватного життя", яке певним чином відокремлюється від епічного суспільного фону. Автор створив власну версію українського лицаря, усі найкращі якості якого увібрав у себе головний герой роману — молодий красень і справжній силач Павло. Хлопець рятує кохану, перемагає у двобоях на межі життя і смерті, знаходить славу в морських походах і стає частиною великої історії.
Для збагачення розповіді белетрист зумів зробити пригоди, інтриги пружиною сюжетної дії, художніми конструктами роману. Вони не здаються надуманими чи надмірними завдяки тому, що автор гармонійно поєднав виразну умовність жанру і особливості предмета оповіді - пригоди головного героя із справжніми морськими походами українського козацтва під проводом П.Сагайдачного і переможним боєм на річці Молочній.
Образ гетьмана Сагайдачного намагалися змалювати багато письменників. Кожен бачив свого героя по-своєму, а у Черкасенка в "Пригодах молодого лицаря" майже однозначно й повно вималювався геніальний полководець і організатор, мужній лицар і внутрішньо багата людина.
Отже, С.Черкасенко, поставивши перед собою завдання багатогранно відтворити український характер, козацтво часів Сагайдачного, дух українського народу як самобутньої гілки всього людства та його побут, написав твір, у якому поєдналися епос і лірика, історизм і казка, патетика й гумор, вигадка й документальність, сюжетна динаміка й розлога інформативність.
Головні персонажі
Письменник зумів майстерно створити образи багатьох персонажів, багатогранно подав кожного з головних героїв, тобто підійшов до створення історичного роману творчо, зі своїм баченням світу, історичного минулого.
Автор увів у твір як вигаданих персонажів: Павло Похиленко — головний герой роману; канівський хлопець, надзвичайної сили і щирої вдачі; Василиха — матір Павла; Василь Похил (Сокира) — батько Павла, який пробув 15 років у турецькій неволі; Орися — кохана дівчина головного героя; Обеременчиха — матір Орисі; Крига — запорожець, закоханий у Орисю, та ін., так і справжні історичні постаті: П. Сагайдачний — гетьман, мудрий і вправний полководець, внутрішньо багата людина; Зінько Хмель — у романі ще молодий писар, побратим Павла, а у майбутньому гетьман Зиновій-Богдан Хмельницький; Максим Кривоніс — молодий братчик та ін.
В образах гетьмана Сагайдачного, Павла Похиленка, його батька та інших автор відобразив узагальнений і проникливий погляд на душу народу, що виявляється в національному характері. Романіст змалював образи українських лицарів, окреслив їхній внутрішній світ, наголосив на зумовленій культурно-історичними факторами мінливості вдачі українців, передав риси національного характеру.
Цитати з твору
"Досі, дівчино люба, був лише рожевий, прекрасний, як усмішка дитини, сон, а справжнє життя — ось воно, за цим порогом, що ти переступила".
"...Боже милосердний!, скільки цікавого на світі!.. Сидів би в місті вік, то не побачив би, не зазнав, не зажив такого..."
"Не дитина, а лицар, та ще й неабиякий, та ще й курінний: сам собі раду дасть".
"Не бійся, моя голубко, — не таку науку пройшов я за ці місяці, щоб хтось мені страшний був".
"Було і страшно й весело, й люди аж за боки хапалися."
"Низовець підвів до коня дівчину й підсадив; Павло підхопив її під руки, підняв, мов пір'їнку, й посадив перед себе: в одній руці тримав поводдя, другою пригорнув до себе визволену дорогу бранку."
"А він, оцей молодик, принагідно давнув самого польного вчора вночі так, що той ледве прочуняв сьогодні вранці, — звісно, мусів парубок тікати, щоб на палі не посидіти, хе-хе-хе..."
"Козаки, затаївши духа, напружено стежили за надлюдськими зусиллями свого молодого братчика, й тільки вряди-годи хто-небудь звертався до сусіда з тихою увагою, а не діставши відповіді, замовкав і дивився далі."
"Жбурляєш, казав, не тільки звичайними собі людьми, а й такими, як отой ногайський велет, що зборов його. — Жбурляєш ними, як снопами вівсяними. Тож будеш ти в нас не Похиленко, а Жбурляй."
"Так із канівського гультяя Похиленка Павла зробився братчик січовий Павло Жбурляй. Потрапив до славетного запорозького гнізда лицарського саме в найгарячіший час. З наказу королівського Січ готувалася до війни з турками..."
Література
- Черкасенко С. Твори: У 2 т. — К. : Дніпро, 1991. — Т.1. — 891 с.; Т.2. — 671 с.
- Дяченко С.І. Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.І. Дяченко ; Нац. пед ун-т ім. М.П. Драгоманова. — 20 с. — укр.
- Ржепецький Л.А. Спиридон Черкасенко: Постать у вирі історії / Ржепецький Л.А. – Миколаїв : МФ НаУКМА, 2000. – 59 с
- Історія української літератури. Кінець XIX — початок XX ст.: У 2 кн. : Підручник / За ред. проф. О.Д. Гнідан. — К. : Либідь, 2006. — Кн. 2. — 496 с.
Видання
- Черкасенко С. Пригоди молодого лицаря. роман з козацьких часів: У 2 т. / С. Черкасенко — Львів : Батьківщина, 1937. — Т. 1. — 176 с.; Т. 2. — 182 с.
- Черкасенко С. Твори: У 2 т. / С. Черкасенко — К. : Дніпро, 1991. — Т.1. — 891 с.; Т.2. — 671 с.
- Черкасенко С.Ф. Пригоди молодого лицаря. Роман з козацьких часів / Спиридон Черкасенко. — К. : Знання, 2015. — 364 с. — (Скарби: молодіжна серія)
Екранізація
За мотивами роману український кінорежисер Сергій Омельчук зняв художній фільм під назвою «Дорога на Січ» (1994).
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 2 липня 2012.
- Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / С.І. Дяченко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2001. — 20 с. — укр.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prigodi molodogo licarya Roman z kozackih chasiv istoriko prigodnickij roman dlya molodi ukrayinskogo pismennika Spiridona Cherkasenka vpershe vidanij 1937 roku Prigodi molodogo licarya Roman z kozackih chasiv AvtorSpiridon CherkasenkoKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaZhanrRomanVidavnictvo Batkivshina Vidano1937Istoriya stvorennyaPislya trivaloyi pauzi yaku vzyav Cherkasenko v napryami prozi vin uzhe v emigraciyi napisav Prigodi molodogo licarya Roman z kozackih chasiv Napisannya romanu zaversheno u 1934 roci v Gornih Chernoshicah bilya Pragi a pershe jogo vidannya bulo 1937 u Lvovi Kniga stala togochasnim bestselerom zdobuvshi shiroku populyarnist na Zahidnij Ukrayini na Centralnij i Shidnij jogo prosto ne drukuvali Drugim vidannyam roman vijshov u Kanadi Vinnipeg v biblioteci 1952 S Cherkasenko postavivshi pered soboyu zavdannya bagatogranno vidtvoriti ukrayinskij harakter kozactvo chasiv Sagajdachnogo napisav tvir u yakomu poyednalisya epos i lirika vigadka j dokumentalnist Ochevidno avtor buv obiznanij z Istoriej o kazakah zaporozhskih 1852 knyazya Miteckogo z naukovimi istoriko narodoznavchimi monografiyami pro Zaporozhzhya D Yavornickogo Opisom Ukrayini G Boplana tosho sho stalo pidosnovoyu stvorennya vlasnogo invarvantu istorichnogo romanu istoriko prigodnickij z elementami psihologizmu Roman maye prisvyatu rodini ukrayinskogo literaturoznavcya Leonida Timofijovicha Bileckogo 1882 1955 sho u 20 30 h rokah buv profesorom prazkih ukrayinskih vuziv U listuvanniz L Bileckim u dovoli specifichnij ironichno zhartivlivij maneri S Cherkasenko vdayetsya do teoretichnoyi harakteristiki etapiv napisannya svogo romanu Prigodi molodogo licarya Hiba sho bude chitatisya shos azh zanadto cikave spitayu v Bor Vol A to krashe siditimu j seredu nad svoyeyu robotoyu Iz zadovolennyam konstatuyu sho vona povolenki ale pevno nablizhayetsya do bazhanogo kincya Kafu vzhe vzyav pristupom lishilosya ishe tilki pomogti vostorzhestvovat dobru nad zlom yak u vsih pristojnih romanah ta pozheniti geroya z geroyineyu a ce vzhe legshe yak tatar voyuvati A krim cogo dozvolte povidomiti vas sho nareshti blagopoluchno dotyag do krayu svij roman navit pozheniv oboh geroyiv Teper perechituyu j sam sobi divuyusya sho vistachilo terpcyu dotrimati do krayu Ne malu rol vidigralo v comu ti vidpochinki dushevni yaki znahodiv u vashij milij rodini S Cherkasenko hotiv dovesti svoyu rozpovid do podij vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rokiv Pavlo Pohilenko mav stati aktivnim uchasnikom ciyeyi vijni U zhurnali Ridna mova 1938 nadrukovano rozdil Iz novogo istorichnogo romanu S Cherkasenka Blisnem shablyami yak sonce v hmari roman cej prodovzhennya romanu Prigodi molodogo licarya pid nazvoyu Licar na spochinku Pro tretij novij she ne drukovanij istorichnij roman S Cherkasenka Na poli Kiliyimskim zhurnal povidomlyav u 1939 roci ale chi buv vin prodovzhennyam Prigod molodogo licarya i Blisnem shablyami yak sonce v hmari na pidstavi opublikovanogo urivku pripuskati vazhko Cej tvir daye povnu vidpovid na te kim buv Spiridon Cherkasenko yaki cinnosti zhittyevi pravila vin obstoyuvav do samogo kincya svogo zhittya Znachennya v ukrayinskij literaturiYaksho v ukrayinskij klasichnij literaturi roman P Kulisha Chorna rada stav pershim istorichnim romanom a roman trilogiya Bogdan Hmelnickij M Starickogo viriznyayetsya masshtabnistyu zobrazhennya istorichnih podij i glibinoyu yihnogo osmislennya hudozhnim rivnem zmalyuvannya batalnih scen inshimi svoyeridnimi osoblivostyami istorichnogo tvoru to roman S Cherkasenka Prigodi molodogo licarya zapochatkuvav novij riznovid istorichnogo romanu istoriko prigodnickij roman Yak pismennik istorichnoyi temi zaznachaye O Mishanich S Cherkasenko vkladav u istorichni syuzheti suchasni ideyi vidnovlyuvav istorichnu pam yat narodu populyarizuvav najbilsh vidomi istorichni postati vin dotrimuvavsya istorichnoyi dostovirnosti rekvizitu vodnochas dbav pro dinamizm scenichnu legkist dostupnist ideyi milozvuchnist i chistotu movi S Cherkasenko dav yakisno nove poyednannya avantyurno kazkovih motiviv i zbagachenogo geroyichnim zmistom obrazu kanivskogo mishuha z istorichnimi podiyami XVII stolittya Takij sintez v romani nabuvaye serjoznih zbagachenih ris i spriyaye vidtvorennyu skladnogo obrazu geroya yakij vihodit za suto epichni ramki z nayavnimi u mifologiyi dramatizmom gumorom lirichnimi motivami Vpershe ukrayinskij roman poznachenij zobrazhennyam povnoti zhittya lyudini yaka demonstruye ne tilki licarsku vidvagu kmitlivist a j rozum zdatnist osmisliti svij chas i sebe v nomu S Cherkasenko viyaviv sebe originalnim mitcem u vidtvorenni procesiv mislennya i perezhivan svoyih geroyiv Roman spovnenij bagatma formami virazhennya dumki v nomu chitach natrapit na hudozhno movnu krasu monologiv rozdumiv monologiv spogadiv monologiv vizij ta na inshi zhanrovi formi zrazkovogo hudozhno literaturnogo tvoru Osoblivistyu romannoyi strukturi Prigod molodogo licarya ye yiyi vidkritist Pismennik vikoristav originalnu syuzhetno kompozicijnu model podorozhi V jogo romannij matrici prostezhuyutsya j tipologichno povtoryuvani invariantni zhanrovi prikmeti i nepovtorni novaciyi Romanom z kozackih chasiv u yakomu vdalo poyednalisya istorichna pravda i hudozhnij vimisel pismennik onoviv i zbagativ tradicijnu romannu strukturu Pid jogo perom roman stav universalnoyu formoyu yaka vidobrazhaye podvigi vidvazhnogo kozackogo licarstva u vsij jogo glibini i bagatogrannosti SyuzhetRoman S Cherkasenka ce yakisno nove poyednannya avantyurno kazkovih motiviv i zbagachenogo geroyichnim zmistom obrazu kanivskogo mishuha z istorichnimi podiyami XVII stolittya Spirayuchis na tradiciyi zahidnoyevropejskogo i ukrayinskogo istorichnogo romaniv S Cherkasenko napovniv svij tvir osoblivimi syuzhetnimi risami zbagativ jogo strukturu novimi yakostyami Cherkasenkiv roman poyednav u sobi pravdivi istorichni podiyi ta kazkovo fantastichni prigodi golovnogo geroya chitkij detalizovanij opis pobutu kanivskih mishan i vijskovoyi vipravi sichovih bratchikiv pogliblenij analiz lyudskoyi dushi ta vrazhayuchi svoyeyu riznobarvnistyu i bagatogolossyam kartini prirodi z hudozhnistyu nezaperechnoyi individualnoyi yakosti Pismennik vikoristav originalnu syuzhetno kompozicijnu model podorozhi rizni hudozhni konstrukciyi Vazhliva i suttyeva u romani funkciya chasu S Cherkasenko koncentruye zhittya geroyiv u nevelikomu promizhku chasu menshe roku napovnenomu dramatichnimi podiyami Cim roman vidriznyayetsya vid analogichnih epichnih poloten Golovnij interes romanu spryamovanij na dolyu golovnogo geroya viprobuvannya i prigodi na zobrazhennya jogo vnutrishnih perezhivan jogo privatnogo zhittya yake pevnim chinom vidokremlyuyetsya vid epichnogo suspilnogo fonu Avtor stvoriv vlasnu versiyu ukrayinskogo licarya usi najkrashi yakosti yakogo uvibrav u sebe golovnij geroj romanu molodij krasen i spravzhnij silach Pavlo Hlopec ryatuye kohanu peremagaye u dvoboyah na mezhi zhittya i smerti znahodit slavu v morskih pohodah i staye chastinoyu velikoyi istoriyi Dlya zbagachennya rozpovidi beletrist zumiv zrobiti prigodi intrigi pruzhinoyu syuzhetnoyi diyi hudozhnimi konstruktami romanu Voni ne zdayutsya nadumanimi chi nadmirnimi zavdyaki tomu sho avtor garmonijno poyednav viraznu umovnist zhanru i osoblivosti predmeta opovidi prigodi golovnogo geroya iz spravzhnimi morskimi pohodami ukrayinskogo kozactva pid provodom P Sagajdachnogo i peremozhnim boyem na richci Molochnij Obraz getmana Sagajdachnogo namagalisya zmalyuvati bagato pismennikiv Kozhen bachiv svogo geroya po svoyemu a u Cherkasenka v Prigodah molodogo licarya majzhe odnoznachno j povno vimalyuvavsya genialnij polkovodec i organizator muzhnij licar i vnutrishno bagata lyudina Otzhe S Cherkasenko postavivshi pered soboyu zavdannya bagatogranno vidtvoriti ukrayinskij harakter kozactvo chasiv Sagajdachnogo duh ukrayinskogo narodu yak samobutnoyi gilki vsogo lyudstva ta jogo pobut napisav tvir u yakomu poyednalisya epos i lirika istorizm i kazka patetika j gumor vigadka j dokumentalnist syuzhetna dinamika j rozloga informativnist Golovni personazhiPismennik zumiv majsterno stvoriti obrazi bagatoh personazhiv bagatogranno podav kozhnogo z golovnih geroyiv tobto pidijshov do stvorennya istorichnogo romanu tvorcho zi svoyim bachennyam svitu istorichnogo minulogo Avtor uviv u tvir yak vigadanih personazhiv Pavlo Pohilenko golovnij geroj romanu kanivskij hlopec nadzvichajnoyi sili i shiroyi vdachi Vasiliha matir Pavla Vasil Pohil Sokira batko Pavla yakij probuv 15 rokiv u tureckij nevoli Orisya kohana divchina golovnogo geroya Oberemenchiha matir Orisi Kriga zaporozhec zakohanij u Orisyu ta in tak i spravzhni istorichni postati P Sagajdachnij getman mudrij i vpravnij polkovodec vnutrishno bagata lyudina ZinkoHmel u romani she molodij pisar pobratim Pavla a u majbutnomu getmanZinovij Bogdan Hmelnickij Maksim Krivonis molodij bratchik ta in V obrazah getmana Sagajdachnogo Pavla Pohilenka jogo batka ta inshih avtor vidobraziv uzagalnenij i proniklivij poglyad na dushu narodu sho viyavlyayetsya v nacionalnomu harakteri Romanist zmalyuvav obrazi ukrayinskih licariv okresliv yihnij vnutrishnij svit nagolosiv na zumovlenij kulturno istorichnimi faktorami minlivosti vdachi ukrayinciv peredav risi nacionalnogo harakteru Citati z tvoru Dosi divchino lyuba buv lishe rozhevij prekrasnij yak usmishka ditini son a spravzhnye zhittya os vono za cim porogom sho ti perestupila Bozhe miloserdnij skilki cikavogo na sviti Sidiv bi v misti vik to ne pobachiv bi ne zaznav ne zazhiv takogo Ne ditina a licar ta she j neabiyakij ta she j kurinnij sam sobi radu dast Ne bijsya moya golubko ne taku nauku projshov ya za ci misyaci shob htos meni strashnij buv Bulo i strashno j veselo j lyudi azh za boki hapalisya Nizovec pidviv do konya divchinu j pidsadiv Pavlo pidhopiv yiyi pid ruki pidnyav mov pir yinku j posadiv pered sebe v odnij ruci trimav povoddya drugoyu prigornuv do sebe vizvolenu dorogu branku A vin ocej molodik prinagidno davnuv samogo polnogo vchora vnochi tak sho toj ledve prochunyav sogodni vranci zvisno musiv parubok tikati shob na pali ne posiditi he he he Kozaki zatayivshi duha napruzheno stezhili za nadlyudskimi zusillyami svogo molodogo bratchika j tilki vryadi godi hto nebud zvertavsya do susida z tihoyu uvagoyu a ne distavshi vidpovidi zamovkav i divivsya dali Zhburlyayesh kazav ne tilki zvichajnimi sobi lyudmi a j takimi yak otoj nogajskij velet sho zborov jogo Zhburlyayesh nimi yak snopami vivsyanimi Tozh budesh ti v nas ne Pohilenko a Zhburlyaj Tak iz kanivskogo gultyaya Pohilenka Pavla zrobivsya bratchik sichovij Pavlo Zhburlyaj Potrapiv do slavetnogo zaporozkogo gnizda licarskogo same v najgaryachishij chas Z nakazu korolivskogo Sich gotuvalasya do vijni z turkami LiteraturaCherkasenko S Tvori U 2 t K Dnipro 1991 T 1 891 s T 2 671 s Dyachenko S I Avtoref dis kand filol nauk 10 01 01 S I Dyachenko Nac ped un t im M P Dragomanova 20 s ukr Rzhepeckij L A Spiridon Cherkasenko Postat u viri istoriyi Rzhepeckij L A Mikolayiv MF NaUKMA 2000 59 s Istoriya ukrayinskoyi literaturi Kinec XIX pochatok XX st U 2 kn Pidruchnik Za red prof O D Gnidan K Libid 2006 Kn 2 496 s VidannyaCherkasenko S Prigodi molodogo licarya roman z kozackih chasiv U 2 t S Cherkasenko Lviv Batkivshina 1937 T 1 176 s T 2 182 s Cherkasenko S Tvori U 2 t S Cherkasenko K Dnipro 1991 T 1 891 s T 2 671 s Cherkasenko S F Prigodi molodogo licarya Roman z kozackih chasiv Spiridon Cherkasenko K Znannya 2015 364 s Skarbi molodizhna seriya EkranizaciyaZa motivami romanu ukrayinskij kinorezhiser Sergij Omelchuk znyav hudozhnij film pid nazvoyu Doroga na Sich 1994 Primitki Arhiv originalu za 20 serpnya 2013 Procitovano 2 lipnya 2012 Avtoref dis kand filol nauk 10 01 01 S I Dyachenko Nac ped un t im M P Dragomanova K 2001 20 s ukr Posilannya