Приві́тне — село в Україні, у Млинівській селищній громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 409 осіб. В різних джерелах можемо бачити наступні назви села: Корити, Корита, Корито.
село Привітне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Дубенський район |
Тер. громада | Млинівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA56040190320088847 |
Основні дані | |
Засноване | 1629 |
Населення | 409 |
Площа | 15,47 км² |
Густота населення | 26,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35123 |
Телефонний код | +380 3659 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°36′32″ пн. ш. 25°37′49″ сх. д. / 50.60889° пн. ш. 25.63028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 234 м |
Водойми | річка Путилівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35100, Рівненська обл., Дубенський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, буд. 1 |
Карта | |
Привітне | |
Привітне | |
Мапа | |
Географія
На північно-західній околиці села бере початок річка Путилівка.
Флора і фауна
Село Приві́тне, як і більшість сіл Західної України, має багату і різноманітну флору і фауну, завдяки м'якому клімату та близькості до природних ландшафтів.
Флора:
Район навколо Привітного характеризується типовою для Полісся та Західної України рослинністю. Основні види рослин включають:
- Ліси: У навколишніх лісах переважають дуб, сосна, береза, граб і вільха. Влітку та восени тут можна знайти багато грибів та ягід.
- Луки та поля: Сільські території оточені квітучими луками та полями, де росте конюшина, ромашка, кульбаба, мати-й-мачуха, злакові культури.
- Прибережні рослини: Якщо поруч є водойми або річки, то можна зустріти очерет, вербу, рогіз та інші вологолюбні рослини.
Фауна:
Тваринний світ також є досить багатим:
- Ссавці: У лісах навколо села можна зустріти зайців, лисиць, козуль, кабанів, їжаків, білок.
- Птахи: На луках і полях мешкають шпаки, жайворонки, сороки, ворони. Вздовж водойм можна побачити лелек, чапель та качок.
- Рептилії і земноводні: Тут трапляються жаби, вужі, ящірки, а також саламандри.
- Комахи: Ліси і луки багаті на метеликів, бджіл, джмелів, жуків та мурах, особливо в літній період.
Флора і фауна Привітного відображають природне багатство Полісся та Західної України, зберігаючи екосистеми, які є важливими для збереження біорізноманіття регіону.
Історія села
Одну із згадок про село знаходимо в двотомному енциклопедичному довіднику Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся». "Корити, село, Дубенський повіт, Малинська волость, 28 км від Дубна. В кінці 19 ст. було там 40 домів, 333 жителів. В 1583 р. село К. було власністю Якова Мошенськогго, який платив від 10 димів і 5 город(1). В книзі Теодоровича М. І. "Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев, 1888—1903, " (том 2) знаходимо наступний запис «с. Кориты, волости Малинской, Церковь во имя великом. Параскевы. Построена в 1869 году на средства прихожан. Деревянная, на каменном фундаменте, совмещена с такою же колокольнею. Утварью достаточна. Копии метрических книг хранятся с 1779г., а испов. ведом. с 1828г…. Для псаломщ. есть дом построенный прихожанами. Дворов 26 прихожан 203д.об.п. Церковь эта приписана к предшествующему самостоятельному приходу с. Малин 6 вер.»
Землі, які належали церкві і на які був даний дозвіл з 1753 р. поміщика Михайла Палужського, мали такіт розміри: забудови з городами-1дес.614 саж, орної-10 дес., під лісом-6 дес, 1596 саж. Викорччувано лісу на 4 дес.. На 1889 рік було 26 дворів, парафіян-203 чоловіка.
Для порівняння: у документі за 1697 рік зафіксовано у Коритах 20 ґрунтів по 17 десятин у кожному. На кожному ґрунті в середньому по 2 двори, а населення становило 306 осіб (142 чоловіки, 164 жінки). Ці дані підтверджувалися і на чавунній дошці, яка стоялана території теперішньої садиби сім'ї Печончиків.
У 1906 році село Корита Малинської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 6. Дворів 50, мешканців 326.
По даних перепису за 1921 р.в статистичному довіднику «Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom IX — Województwo Wołyńskie» знаходимо по с. Корита(без врахування колоній Красільно, Фальковщина та Волковня) наступні дані: будинків-65, інших -1,
всього жителів 335, з яких чоловіків 175 та жінок 160.
Релігійного визнання: римо-католицького-11, православного 324.
Національна приналежність: українців-322,поляків-12, інших-1
По колонії Волковня:
будинків-24,
всього жителів 152, з яких чоловіків 77 та жінок 75.
Релігійного визнання: римо-католицького-0, православного 152, євангелістського-0.
Національна приналежність: українців-141, поляків-4, інших-7.
По колоніях: Красільно /Фальковщина: будинків-28/15,
всього жителів 187/102, з яких чоловіків 95/50 та жінок 92/52.
Релігійного визнання: римо-католицького-124/69, православного 51/33, євангелістського-12/0.
Національна приналежність: українців-33/13,поляків-41/31, німецької 12/0, інших-101/58.
У 1913 році на один ґрунт уже припадало по4-5 дворів з чисельністю населення на один двір 6-7 чоловік. Тобто приблизно по 30 чоловік на один ґрунт, що в середньому становило до 6 сотень чоловік. Ще більше зросла кількість поселенців Корит у 1939 році-964 чоловіка.
На 1 січня 1963 року в селі було 359 дворів, де мешкали 627 чоловіків та 721 жінка.
Активно почала заселятися тутешня місцина наприкінці XVIII ст.-на початку XIX ст.
Жителі селилися в основному на берегах Путилівки, яка бере початок із джерел на території села. Тоді волинь після поділу Польщі (1793—1795 рр.) приєдналася до Росії. Це приєднання супроводжувалось розвитком торгівлі. Головними товарами для Волинян стали хліб та ліс. Викорчовуючи, розчищаючи лісові масиви, селяни збільшували посівні площі. Будували тут свої оселі. Так і розширилося Корито, назва якого походить від того, що поселення розташувалося у видолинку, по обидва боки якого тягнулися пасма горбів, вкритих лісами. Дивлячись зверху, місцевість цілком нагадувала корито.
Є й інші, крім рельєфної, версії походження назви села. Одна з них така-на тутешній території проживав пан Коритко, від імені якого утворилася власна назва.
Інша версія стверджує, що через село проходив шлях і пообіч нього стояло велике корито, з якого напували коней.
На прилеглих до Корита землях виросли хутори Красильно, Фальківщина, Вовківня. Усі ці землі у XIX столітті належали поміщикам Яворівському, Струбчевському, Фальківському.
Наприкінці XIX ст. частину панської території закупили сім'ї чехів. Вони запроваджували більш прогресивні методи обробітку ґрунту і збирали більш високі врожаї. У 1947 р. чехи масово виїхали із населеного пункту у Чехословаччину.
За часів Польщі у селі найзаможнішими селянами вважалися Андріюки, Лебеді, Максимюки. В їхніх руках була зосереджена більшість придатної для обробітку землі. Діти згаданих жителів навчалися у гімназії та Варшавському університеті. А всього у селі 7 дітей мали семирічну освіту, 20 початкову.
Відповідно, багатші селяни жили у добротніших оселях. Таких будівель було 8. Поміщики в селі не жили. А найхарактернішим житлом у Коритах була біла хата-мазанка із солом'яною покрівлею.
Українською мовою навчання в школі почало проводитися у 1939 році. У цьому ж році встановлено в селі радянську владу. Першим сільським головою став Карпо Мельничук. На націоналізованій землі почався процес створення колгоспів, найбільшими прихильниками яких були Сидір Ткач та Олександр Шеремета. Сільгоспартілі одержали назви імені Чапаєва та імені Щорса.
У хаті селянина Наума Осипчука відкрили початкову школу. У червні 1941 року Корито окупували нацистські загарбники, встановлено німецький режим. У його владну структуру ввели Тихона Вітчука, який надалі захистив багато односельців від смерті. У 1942 році нацисти тричі відправляли українських громадян на роботи до Німеччини. За час війни вивезено 33 чоловіка. Із Фальковщини до Німеччини потрапило 10 осіб, із Терешова-27 чоловік, із Красільного — 10 юнаків та дівчат. Чимало односельців не повернулося додому з війни. На честь односельців, які навік відійшли у вічність, встановлено пам'ятник. У роки Другої світової війни понад 40 жителів села зі зброєю в руках захищали рідну землю від ворога. 25 з них нагороджені орденами та медалями. Особливий героїзм проявив Роман Гриценюк, на грудях якого з'явилися два бойові ордени Червоного прапора та Червоної зірки.
Першим післявоєнним головою сільради став Костянтин Гордіюк. Уже в 1944 році в селі відкрито 2 пункти по заготівлі продуктів тваринництва, розгорнуто широку кампанію по займу, відкрито початкову школу. До речі, школа діяла в хаті священника. Вчителювала тоді Тетяна Мороз. У 1947 році відкрито семирічну школу.
Згідно з адміністративно-територіальним поділом село в часи Російської Імперії відносилось до Малинської волості, Дубнівського повіту Волинської губернії, а в часи панської Польщі до гміни Малин, Дубнівського повіту Волинського воєводства. З приходом Радянської влади Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 1 січня 1940 року утворено Острожецький район з центром в с Острожець в складі Рівненської області, до якого увійшло с. К.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 21 січня 1959 року «Про ліквідацію деяких районів Рівненської області» було ліквідовано Острожецький район і створено Млинівський район. Відповідно с. К. увійшло до новоствореного р-ну. Село Корито Млинівського району Ровенської області перейменовано на село Привітне Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 31 грудня 1980 року N 1403-X.
Березень 1950 року. Організовується місцевий колгосп імені Щорса. Головою обрано Івана Мельничука. У Красільному в той час організовується сільгоспартіль «Сталінський шлях». Пізніше ці господарства, а також колгосп імені Куйбишева із Терешова об'єдналися. Головою об'єднаного колгоспу став Василь Федчук. На початку 50-х років у володінні колгоспу ім. Щорса 1400 га орної землі. Землю обробляли кіньми та вручну. У 1952 році Малинська МТС виділила на Корита два трактори на сезон. Хліб молотили паровою молотаркою. У 1953 р. зорганізовано місцеву тракторну бригаду, у якій на перших початках налічувалося 3 трактори. У 1958 р. в колгоспі вже було 16 тракторів, 4 зернокомбайни, 2 кукурудзяних комбайни, 5 бурякових комбайнів, 13 автомобілів. На тракторній бригаді працювало 84 механізатори.
Зростало і поголів'я утримуваної в колгоспі худоби. У 1951 році — у господарстві налічувалося 30 корів,49 свиней. 1967 р.-740 свиней, 800 голів ВРХ, 500 овець.
На кінець 50- років в особистому користуванні жителів Корит було 4 телевізори та 11 мотоциклів. Першим придбав мотоцикл Антон Мацегон.
Згідно «Історі] міст і сіл Української РСР. Ровенська область» в радянські часи в селі була розміщена садиба колгоспу ім. Щорса. За господарством було закріплено 1975 га землі, у тому числі 1515 га орної. Спеціалізувався колгосп на зерно-буряковому рільництві та м'ясо-молочному тваринництві. В селі працювала восьмирічна школа (понад 200 учнів, 12 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
Зараз колгоспна земля розпайована. В основному селяни віддали свої паї в оренду фермерам сільськогосподарським підприємствам.
В 1954 році виникла партійна організація, у якій на обліку налічувалось 22 представники, а в 1948 році виникла комсомольська організація, яка налічувала 48 чоловік.
В 1968 році в селі відкрито Пам'ятний знак землякам, які загинули у ВВВ в 1941—1945 роках.
На сьогоднішній час в селі працює Привітненська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Млинівської районної ради Рівненської області, у якій навчається 60 учнів та працює 15 викладачів та 7 чоловік технічного персоналу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Млинівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району.
Органи влади
До 2016 - адміністративний центр Привітненської сільської ради. У її підпорядкуванні знаходились села Привітне і Терешів.
Сільський голова Німець Валентина Миколаївна (2015 рік).
Від 2016 у складі Млинівської селищної громади
Освіта
Привітненська гімназія
Культура
Релігія
Церква Різдва Пресвятої Богородиці Української Православної Церкви Київського патріархату
Медицина
Фельдшерсько-акушерський пункт села Привітне
Відомі люди
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- УПЦ-КП С.ПРИВІТНЕ Україна, 35123, Рівненська обл., Млинівський р-н, село Привітне Пелих Віктор Володимирович. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 19 вересня 2021.
Посилання
- Погода в селі Привітне
- «Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область». Київ, 1973
- Цинкаловський О. М. «Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року» (1984, 1986)
- Список населенных мест Волынской губернии. Издание
Волынского губернського статистического комитета, Житомир, Волынская губернская типография , 1906 //с.66, 57
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom IX — Województwo Wołyńskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa1924
- http://www.rv.gov.ua/sitenew/mlynivsk/ua/5618.htm Історико-культурна спадщина Млинівського району
- http://www.rv.gov.ua/sitenew/mlynivsk/ua/5599.htm МЛИНІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІ ШКОЛИ
- Облікова карта військового поховання № 1560
Література
- Каталог метричних книг Державного архіву Волинської області, Луцьк, 2009 // С. 407, 410.
- Антонович В. Б. «Археологічна карта Волинської губернії» 1902
- Архив юго-Западной России. "Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791гг. Част 5,
- Євген Цимбалюк. «Млинівщина на межі тисячоліть». Волинська обласна друкарня. Луцьк. 2001 Статистические сведения о приходах Волынской епархии. Часть II. 1892
- Дрогобицький краєзнавчий збірник. Дрогобич. Коло.2003рік//с.267
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Privi tne selo v Ukrayini u Mlinivskij selishnij gromadi Dubenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 409 osib V riznih dzherelah mozhemo bachiti nastupni nazvi sela Koriti Korita Korito selo Privitne Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Dubenskij rajon Ter gromada Mlinivska selishna gromada Kod KATOTTG UA56040190320088847 Osnovni dani Zasnovane 1629 Naselennya 409 Plosha 15 47 km Gustota naselennya 26 44 osib km Poshtovij indeks 35123 Telefonnij kod 380 3659 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 36 32 pn sh 25 37 49 sh d 50 60889 pn sh 25 63028 sh d 50 60889 25 63028 Serednya visota nad rivnem morya 234 m Vodojmi richka Putilivka Misceva vlada Adresa radi 35100 Rivnenska obl Dubenskij r n smt Mliniv vul Narodna bud 1 Karta Privitne Privitne Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Privitne Zmist 1 Geografiya 2 Flora i fauna 2 1 Flora 2 2 Fauna 3 Istoriya sela 4 Organi vladi 5 Osvita 6 Kultura 7 Religiya 8 Medicina 9 Vidomi lyudi 10 Primitki 11 Posilannya 12 LiteraturaGeografiyared Na pivnichno zahidnij okolici sela bere pochatok richka Putilivka Flora i faunared Selo Privi tne yak i bilshist sil Zahidnoyi Ukrayini maye bagatu i riznomanitnu floru i faunu zavdyaki m yakomu klimatu ta blizkosti do prirodnih landshaftiv Flora red Rajon navkolo Privitnogo harakterizuyetsya tipovoyu dlya Polissya ta Zahidnoyi Ukrayini roslinnistyu Osnovni vidi roslin vklyuchayut Lisi U navkolishnih lisah perevazhayut dub sosna bereza grab i vilha Vlitku ta voseni tut mozhna znajti bagato gribiv ta yagid Luki ta polya Silski teritoriyi otocheni kvituchimi lukami ta polyami de roste konyushina romashka kulbaba mati j machuha zlakovi kulturi Priberezhni roslini Yaksho poruch ye vodojmi abo richki to mozhna zustriti ocheret verbu rogiz ta inshi vologolyubni roslini Fauna red Tvarinnij svit takozh ye dosit bagatim Ssavci U lisah navkolo sela mozhna zustriti zajciv lisic kozul kabaniv yizhakiv bilok Ptahi Na lukah i polyah meshkayut shpaki zhajvoronki soroki voroni Vzdovzh vodojm mozhna pobachiti lelek chapel ta kachok Reptiliyi i zemnovodni Tut traplyayutsya zhabi vuzhi yashirki a takozh salamandri Komahi Lisi i luki bagati na metelikiv bdzhil dzhmeliv zhukiv ta murah osoblivo v litnij period Flora i fauna Privitnogo vidobrazhayut prirodne bagatstvo Polissya ta Zahidnoyi Ukrayini zberigayuchi ekosistemi yaki ye vazhlivimi dlya zberezhennya bioriznomanittya regionu Istoriya selared Odnu iz zgadok pro selo znahodimo v dvotomnomu enciklopedichnomu dovidniku Oleksandra Cinkalovskogo Stara Volin i Volinske Polissya Koriti selo Dubenskij povit Malinska volost 28 km vid Dubna V kinci 19 st bulo tam 40 domiv 333 zhiteliv V 1583 r selo K bulo vlasnistyu Yakova Moshenskoggo yakij plativ vid 10 dimiv i 5 gorod 1 V knizi Teodorovicha M I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev 1888 1903 tom 2 znahodimo nastupnij zapis s Kority volosti Malinskoj Cerkov vo imya velikom Paraskevy Postroena v 1869 godu na sredstva prihozhan Derevyannaya na kamennom fundamente sovmeshena s takoyu zhe kolokolneyu Utvaryu dostatochna Kopii metricheskih knig hranyatsya s 1779g a ispov vedom s 1828g Dlya psalomsh est dom postroennyj prihozhanami Dvorov 26 prihozhan 203d ob p Cerkov eta pripisana k predshestvuyushemu samostoyatelnomu prihodu s Malin 6 ver Zemli yaki nalezhali cerkvi i na yaki buv danij dozvil z 1753 r pomishika Mihajla Paluzhskogo mali takit rozmiri zabudovi z gorodami 1des 614 sazh ornoyi 10 des pid lisom 6 des 1596 sazh Vikorchchuvano lisu na 4 des Na 1889 rik bulo 26 dvoriv parafiyan 203 cholovika Dlya porivnyannya u dokumenti za 1697 rik zafiksovano u Koritah 20 gruntiv po 17 desyatin u kozhnomu Na kozhnomu grunti v serednomu po 2 dvori a naselennya stanovilo 306 osib 142 choloviki 164 zhinki Ci dani pidtverdzhuvalisya i na chavunnij doshci yaka stoyalana teritoriyi teperishnoyi sadibi sim yi Pechonchikiv U 1906 roci selo Korita Malinskoyi volosti Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 26 verst vid volosti 6 Dvoriv 50 meshkanciv 326 1 Po danih perepisu za 1921 r v statistichnomu dovidniku Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom IX Wojewodztwo Wolynskie znahodimo po s Korita bez vrahuvannya kolonij Krasilno Falkovshina ta Volkovnya nastupni dani budinkiv 65 inshih 1 vsogo zhiteliv 335 z yakih cholovikiv 175 ta zhinok 160 Religijnogo viznannya rimo katolickogo 11 pravoslavnogo 324 Nacionalna prinalezhnist ukrayinciv 322 polyakiv 12 inshih 1 Po koloniyi Volkovnya budinkiv 24 vsogo zhiteliv 152 z yakih cholovikiv 77 ta zhinok 75 Religijnogo viznannya rimo katolickogo 0 pravoslavnogo 152 yevangelistskogo 0 Nacionalna prinalezhnist ukrayinciv 141 polyakiv 4 inshih 7 Po koloniyah Krasilno Falkovshina budinkiv 28 15 vsogo zhiteliv 187 102 z yakih cholovikiv 95 50 ta zhinok 92 52 Religijnogo viznannya rimo katolickogo 124 69 pravoslavnogo 51 33 yevangelistskogo 12 0 Nacionalna prinalezhnist ukrayinciv 33 13 polyakiv 41 31 nimeckoyi 12 0 inshih 101 58 U 1913 roci na odin grunt uzhe pripadalo po4 5 dvoriv z chiselnistyu naselennya na odin dvir 6 7 cholovik Tobto priblizno po 30 cholovik na odin grunt sho v serednomu stanovilo do 6 soten cholovik She bilshe zrosla kilkist poselenciv Korit u 1939 roci 964 cholovika Na 1 sichnya 1963 roku v seli bulo 359 dvoriv de meshkali 627 cholovikiv ta 721 zhinka Aktivno pochala zaselyatisya tuteshnya miscina naprikinci XVIII st na pochatku XIX st Zhiteli selilisya v osnovnomu na beregah Putilivki yaka bere pochatok iz dzherel na teritoriyi sela Todi volin pislya podilu Polshi 1793 1795 rr priyednalasya do Rosiyi Ce priyednannya suprovodzhuvalos rozvitkom torgivli Golovnimi tovarami dlya Volinyan stali hlib ta lis Vikorchovuyuchi rozchishayuchi lisovi masivi selyani zbilshuvali posivni ploshi Buduvali tut svoyi oseli Tak i rozshirilosya Korito nazva yakogo pohodit vid togo sho poselennya roztashuvalosya u vidolinku po obidva boki yakogo tyagnulisya pasma gorbiv vkritih lisami Divlyachis zverhu miscevist cilkom nagaduvala korito Ye j inshi krim relyefnoyi versiyi pohodzhennya nazvi sela Odna z nih taka na tuteshnij teritoriyi prozhivav pan Koritko vid imeni yakogo utvorilasya vlasna nazva Insha versiya stverdzhuye sho cherez selo prohodiv shlyah i poobich nogo stoyalo velike korito z yakogo napuvali konej Na prileglih do Korita zemlyah virosli hutori Krasilno Falkivshina Vovkivnya Usi ci zemli u XIX stolitti nalezhali pomishikam Yavorivskomu Strubchevskomu Falkivskomu Naprikinci XIX st chastinu panskoyi teritoriyi zakupili sim yi chehiv Voni zaprovadzhuvali bilsh progresivni metodi obrobitku gruntu i zbirali bilsh visoki vrozhayi U 1947 r chehi masovo viyihali iz naselenogo punktu u Chehoslovachchinu Za chasiv Polshi u seli najzamozhnishimi selyanami vvazhalisya Andriyuki Lebedi Maksimyuki V yihnih rukah bula zoseredzhena bilshist pridatnoyi dlya obrobitku zemli Diti zgadanih zhiteliv navchalisya u gimnaziyi ta Varshavskomu universiteti A vsogo u seli 7 ditej mali semirichnu osvitu 20 pochatkovu Vidpovidno bagatshi selyani zhili u dobrotnishih oselyah Takih budivel bulo 8 Pomishiki v seli ne zhili A najharakternishim zhitlom u Koritah bula bila hata mazanka iz solom yanoyu pokrivleyu Ukrayinskoyu movoyu navchannya v shkoli pochalo provoditisya u 1939 roci U comu zh roci vstanovleno v seli radyansku vladu Pershim silskim golovoyu stav Karpo Melnichuk Na nacionalizovanij zemli pochavsya proces stvorennya kolgospiv najbilshimi prihilnikami yakih buli Sidir Tkach ta Oleksandr Sheremeta Silgospartili oderzhali nazvi imeni Chapayeva ta imeni Shorsa U hati selyanina Nauma Osipchuka vidkrili pochatkovu shkolu U chervni 1941 roku Korito okupuvali nacistski zagarbniki vstanovleno nimeckij rezhim U jogo vladnu strukturu vveli Tihona Vitchuka yakij nadali zahistiv bagato odnoselciv vid smerti U 1942 roci nacisti trichi vidpravlyali ukrayinskih gromadyan na roboti do Nimechchini Za chas vijni vivezeno 33 cholovika Iz Falkovshini do Nimechchini potrapilo 10 osib iz Tereshova 27 cholovik iz Krasilnogo 10 yunakiv ta divchat Chimalo odnoselciv ne povernulosya dodomu z vijni Na chest odnoselciv yaki navik vidijshli u vichnist vstanovleno pam yatnik U roki Drugoyi svitovoyi vijni ponad 40 zhiteliv sela zi zbroyeyu v rukah zahishali ridnu zemlyu vid voroga 25 z nih nagorodzheni ordenami ta medalyami Osoblivij geroyizm proyaviv Roman Gricenyuk na grudyah yakogo z yavilisya dva bojovi ordeni Chervonogo prapora ta Chervonoyi zirki Pershim pislyavoyennim golovoyu silradi stav Kostyantin Gordiyuk Uzhe v 1944 roci v seli vidkrito 2 punkti po zagotivli produktiv tvarinnictva rozgornuto shiroku kampaniyu po zajmu vidkrito pochatkovu shkolu Do rechi shkola diyala v hati svyashennika Vchitelyuvala todi Tetyana Moroz U 1947 roci vidkrito semirichnu shkolu Zgidno z administrativno teritorialnim podilom selo v chasi Rosijskoyi Imperiyi vidnosilos do Malinskoyi volosti Dubnivskogo povitu Volinskoyi guberniyi a v chasi panskoyi Polshi do gmini Malin Dubnivskogo povitu Volinskogo voyevodstva Z prihodom Radyanskoyi vladi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 1 sichnya 1940 roku utvoreno Ostrozheckij rajon z centrom v s Ostrozhec v skladi Rivnenskoyi oblasti do yakogo uvijshlo s K Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 21 sichnya 1959 roku Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Rivnenskoyi oblasti bulo likvidovano Ostrozheckij rajon i stvoreno Mlinivskij rajon Vidpovidno s K uvijshlo do novostvorenogo r nu Selo Korito Mlinivskogo rajonu Rovenskoyi oblasti perejmenovano na selo Privitne Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 31 grudnya 1980 roku N 1403 X Berezen 1950 roku Organizovuyetsya miscevij kolgosp imeni Shorsa Golovoyu obrano Ivana Melnichuka U Krasilnomu v toj chas organizovuyetsya silgospartil Stalinskij shlyah Piznishe ci gospodarstva a takozh kolgosp imeni Kujbisheva iz Tereshova ob yednalisya Golovoyu ob yednanogo kolgospu stav Vasil Fedchuk Na pochatku 50 h rokiv u volodinni kolgospu im Shorsa 1400 ga ornoyi zemli Zemlyu obroblyali kinmi ta vruchnu U 1952 roci Malinska MTS vidilila na Korita dva traktori na sezon Hlib molotili parovoyu molotarkoyu U 1953 r zorganizovano miscevu traktornu brigadu u yakij na pershih pochatkah nalichuvalosya 3 traktori U 1958 r v kolgospi vzhe bulo 16 traktoriv 4 zernokombajni 2 kukurudzyanih kombajni 5 buryakovih kombajniv 13 avtomobiliv Na traktornij brigadi pracyuvalo 84 mehanizatori Zrostalo i pogoliv ya utrimuvanoyi v kolgospi hudobi U 1951 roci u gospodarstvi nalichuvalosya 30 koriv 49 svinej 1967 r 740 svinej 800 goliv VRH 500 ovec Na kinec 50 rokiv v osobistomu koristuvanni zhiteliv Korit bulo 4 televizori ta 11 motocikliv Pershim pridbav motocikl Anton Macegon Zgidno Istori mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast v radyanski chasi v seli bula rozmishena sadiba kolgospu im Shorsa Za gospodarstvom bulo zakripleno 1975 ga zemli u tomu chisli 1515 ga ornoyi Specializuvavsya kolgosp na zerno buryakovomu rilnictvi ta m yaso molochnomu tvarinnictvi V seli pracyuvala vosmirichna shkola ponad 200 uchniv 12 uchiteliv klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt Zaraz kolgospna zemlya rozpajovana V osnovnomu selyani viddali svoyi payi v orendu fermeram silskogospodarskim pidpriyemstvam V 1954 roci vinikla partijna organizaciya u yakij na obliku nalichuvalos 22 predstavniki a v 1948 roci vinikla komsomolska organizaciya yaka nalichuvala 48 cholovik V 1968 roci v seli vidkrito Pam yatnij znak zemlyakam yaki zaginuli u VVV v 1941 1945 rokah Na sogodnishnij chas v seli pracyuye Privitnenska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv Mlinivskoyi rajonnoyi radi Rivnenskoyi oblasti u yakij navchayetsya 60 uchniv ta pracyuye 15 vikladachiv ta 7 cholovik tehnichnogo personalu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 722 r vid Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Mlinivskoyi selishnoyi gromadi 2 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Mlinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Dubenskogo rajonu 3 Organi vladired Do 2016 administrativnij centr Privitnenskoyi silskoyi radi U yiyi pidporyadkuvanni znahodilis sela Privitne i Tereshiv Silskij golova Nimec Valentina Mikolayivna 2015 rik Vid 2016 u skladi Mlinivskoyi selishnoyi gromadiOsvitared Privitnenska gimnaziyaKulturared Religiyared Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo patriarhatu 4 Medicinared Feldshersko akusherskij punkt sela PrivitneVidomi lyudired Cinkalovskij Oleksandr Mikolajovich Teodorovich Mikola IvanovichPrimitkired Spisok naselenih misc Volinskoyi guberniyi Zhitomir Volinska gubernska tipografiya 1906 219 s Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti https www kmu gov ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 grudnya 2020 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv UPC KP S PRIVITNE Ukrayina 35123 Rivnenska obl Mlinivskij r n selo Privitne Pelih Viktor Volodimirovich opendatabot ua ukr Procitovano 19 veresnya 2021 Posilannyared Pogoda v seli Privitne Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast Kiyiv 1973 Cinkalovskij O M Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku 1984 1986 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 s 66 57 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej Tom IX Wojewodztwo Wolynskie Glowny Urzad Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa1924 http www rv gov ua sitenew mlynivsk ua 5618 htm Istoriko kulturna spadshina Mlinivskogo rajonu http www rv gov ua sitenew mlynivsk ua 5599 htm MLINIVSKA RAJONNA DERZhAVNA ADMINISTRACIYa ZAGALNOOSVITNI ShKOLI https web archive org web 20141024140523 http graves code ua card ccc180000001560 Oblikova karta vijskovogo pohovannya 1560Literaturared Katalog metrichnih knig Derzhavnogo arhivu Volinskoyi oblasti Luck 2009 S 407 410 Antonovich V B Arheologichna karta Volinskoyi guberniyi 1902 Arhiv yugo Zapadnoj Rossii Perepisi evrejskogo naseleniya v yugo zapadnom krae v 1765 1791gg Chast 5 Yevgen Cimbalyuk Mlinivshina na mezhi tisyacholit Volinska oblasna drukarnya Luck 2001 Statisticheskie svedeniya o prihodah Volynskoj eparhii Chast II 1892 Drogobickij krayeznavchij zbirnik Drogobich Kolo 2003rik s 267 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Privitne Dubenskij rajon