Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

На площі Приазовського регіону Українського щита розвідані понад 10 залізорудних родовищ що утворюють головним чином 3 в

Приазовський залізорудний район

Приазовський залізорудний район

На площі Приазовського регіону Українського щита розвідані понад 10 залізорудних родовищ, що утворюють головним чином, 3 великих відокремлених групи: Маріупольську, Куксунгурському і . Запаси руди цього району оцінюються в 3 млрд тонн, з яких 0,9 млрд — легкозбагачувані магнетитові кварцити. З приазовських руд можна отримувати залізорудні концентрати з вмістом заліза 69—72 %.

Приазовський залізорудний район

Загальний опис

Родовища розташовані в промислово розвинених Запорізькій і Донецькій областях і віддалені один від одного на 25—140 км. Залізничні під'їзні шляхи проходять на відстані 5—20 км (Оріхово-Гуляйпілька і Маріупольська групи) до 35—50 км (Куксунгурська група родовищ).

  • Маріупольська група родовищ розташована на території Мангушського району Донецької області, в 20—30 км на захід від м. Маріуполя. До її складу входять 6 ділянок: Дем'янівська, Першотравнева, Північна, Дзержинська, Ялтинська і Юр'ївська. Запаси залізних руд Дем'яновського і північно-східній частині Первомайської ділянки по промислових категоріях В і С1 були прийняті на баланс ДКЗ СРСР. Корисною компонентою цих родовищ групи є переважно піроксен-магнетитові кварцити, що містять від 20,91 до 22,34 % магнетитового заліза. Руди легкозбагачувані, сучасні технології дають можливості отримати з них якісні високосортні концентрати.
  • Куксунгурську групу утворюють: Куксунгурському, Сергіївське, Корсакское, Новоукраїнське і Павлівське родовища залізистих кварцитів, розташовані в межах Приморського і Приазовського районів Запорізької області, за 120 км на південний схід від м. Запоріжжя. Один від одного родовища віддалені на відстань 2—12 км. Запаси залізних руд Куксунгурського родовища по промисловим категоріям В і С1.
  • Основними залізорудними родовищами є Гуляйпільське, Васинівське і Северотерсянське. Найбільше з них — Гуляйпільське родовище залізистих кварцитів, розташоване за 4 км на північний захід від м. Гуляйполе Запорізької області. Северотерсянське і Васинівське родовища віддалені від Гуляйпільського на 45 км на північ і 30 км на захід відповідно.

Геологічна будова всіх родовищ досить одноманітна: рудні поклади витягнуті у вигляді лінійних смуг різної (переважно 40—80 м) потужності і мають круте падіння. Залягають вони серед гнейсово-мігматитової товщі верхньоархейської доби, що перекривається осадовими утвореннями. Видобуток корисних копалин на родовищах передбачається як відкритим, так і підземним способами.

Руди родовищ легко збагачуються. Технологічні схеми збагачення руд включають суху магнітну сепарацію і надалі — мокру магнітну сепарацію в крупності 1,0—0,074 мм. Кількість стадій сепарації залежить від вимог до концентрату. При одностадійному збагаченні виходять концентрати з вмістом заліза 66—68 % при виході 80—85 %. При збільшенні стадій збагачення якість концентрату і вихід його збільшується аж до отримання з вмістом домішок не більше 0,3 %. Суперконцентрати з такою якістю використовуються для виробництва металізованих котунів і, як кінцевий продукт, литих блюмів, отриманих в електросталеплавильному переділі з безперервним литтям сталі. Інститутом «Гіпромет» в умовах Оскольського електрометалургійного комбінату доведена можливість використання марганцевих окотишів у безкоксовій металургії.

Освоєння

Інститутом «Кривбаспроект» складено комплексне ТЕО освоєння родовищ залізних руд Приазов'я. Основним завданням, що вирішується в ході виконання роботи, було установлення доцільності освоєння залізорудних родовищ Приазов'я, терміни і черговість їх освоєння з урахуванням виду товарної продукції та місця розташування комплексів з переробки сировини. У комплексному ТЕО розглянуті 4 варіанти освоєння на основі Куксунгурського, Маріупольського, Гуляйпільського (Гуляйпільське, Северотерсянське і Васинівське) родовищ і їх спільного відпрацювання.

Див. також

    Література

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Na ploshi Priazovskogo regionu Ukrayinskogo shita rozvidani ponad 10 zalizorudnih rodovish sho utvoryuyut golovnim chinom 3 velikih vidokremlenih grupi Mariupolsku Kuksungurskomu i Zapasi rudi cogo rajonu ocinyuyutsya v 3 mlrd tonn z yakih 0 9 mlrd legkozbagachuvani magnetitovi kvarciti Z priazovskih rud mozhna otrimuvati zalizorudni koncentrati z vmistom zaliza 69 72 Priazovskij zalizorudnij rajonZagalnij opisRodovisha roztashovani v promislovo rozvinenih Zaporizkij i Doneckij oblastyah i viddaleni odin vid odnogo na 25 140 km Zaliznichni pid yizni shlyahi prohodyat na vidstani 5 20 km Orihovo Gulyajpilka i Mariupolska grupi do 35 50 km Kuksungurska grupa rodovish Mariupolska grupa rodovish roztashovana na teritoriyi Mangushskogo rajonu Doneckoyi oblasti v 20 30 km na zahid vid m Mariupolya Do yiyi skladu vhodyat 6 dilyanok Dem yanivska Pershotravneva Pivnichna Dzerzhinska Yaltinska i Yur yivska Zapasi zaliznih rud Dem yanovskogo i pivnichno shidnij chastini Pervomajskoyi dilyanki po promislovih kategoriyah V i S1 buli prijnyati na balans DKZ SRSR Korisnoyu komponentoyu cih rodovish grupi ye perevazhno piroksen magnetitovi kvarciti sho mistyat vid 20 91 do 22 34 magnetitovogo zaliza Rudi legkozbagachuvani suchasni tehnologiyi dayut mozhlivosti otrimati z nih yakisni visokosortni koncentrati Kuksungursku grupu utvoryuyut Kuksungurskomu Sergiyivske Korsakskoe Novoukrayinske i Pavlivske rodovisha zalizistih kvarcitiv roztashovani v mezhah Primorskogo i Priazovskogo rajoniv Zaporizkoyi oblasti za 120 km na pivdennij shid vid m Zaporizhzhya Odin vid odnogo rodovisha viddaleni na vidstan 2 12 km Zapasi zaliznih rud Kuksungurskogo rodovisha po promislovim kategoriyam V i S1 Osnovnimi zalizorudnimi rodovishami ye Gulyajpilske Vasinivske i Severotersyanske Najbilshe z nih Gulyajpilske rodovishe zalizistih kvarcitiv roztashovane za 4 km na pivnichnij zahid vid m Gulyajpole Zaporizkoyi oblasti Severotersyanske i Vasinivske rodovisha viddaleni vid Gulyajpilskogo na 45 km na pivnich i 30 km na zahid vidpovidno Geologichna budova vsih rodovish dosit odnomanitna rudni pokladi vityagnuti u viglyadi linijnih smug riznoyi perevazhno 40 80 m potuzhnosti i mayut krute padinnya Zalyagayut voni sered gnejsovo migmatitovoyi tovshi verhnoarhejskoyi dobi sho perekrivayetsya osadovimi utvorennyami Vidobutok korisnih kopalin na rodovishah peredbachayetsya yak vidkritim tak i pidzemnim sposobami Rudi rodovish legko zbagachuyutsya Tehnologichni shemi zbagachennya rud vklyuchayut suhu magnitnu separaciyu i nadali mokru magnitnu separaciyu v krupnosti 1 0 0 074 mm Kilkist stadij separaciyi zalezhit vid vimog do koncentratu Pri odnostadijnomu zbagachenni vihodyat koncentrati z vmistom zaliza 66 68 pri vihodi 80 85 Pri zbilshenni stadij zbagachennya yakist koncentratu i vihid jogo zbilshuyetsya azh do otrimannya z vmistom domishok ne bilshe 0 3 Superkoncentrati z takoyu yakistyu vikoristovuyutsya dlya virobnictva metalizovanih kotuniv i yak kincevij produkt litih blyumiv otrimanih v elektrostaleplavilnomu peredili z bezperervnim littyam stali Institutom Gipromet v umovah Oskolskogo elektrometalurgijnogo kombinatu dovedena mozhlivist vikoristannya margancevih okotishiv u bezkoksovij metalurgiyi OsvoyennyaInstitutom Krivbasproekt skladeno kompleksne TEO osvoyennya rodovish zaliznih rud Priazov ya Osnovnim zavdannyam sho virishuyetsya v hodi vikonannya roboti bulo ustanovlennya docilnosti osvoyennya zalizorudnih rodovish Priazov ya termini i chergovist yih osvoyennya z urahuvannyam vidu tovarnoyi produkciyi ta miscya roztashuvannya kompleksiv z pererobki sirovini U kompleksnomu TEO rozglyanuti 4 varianti osvoyennya na osnovi Kuksungurskogo Mariupolskogo Gulyajpilskogo Gulyajpilske Severotersyanske i Vasinivske rodovish i yih spilnogo vidpracyuvannya Div takozhLiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PRIAZOVSKIJ ZhELEZORUDNYJ RAJON

    Дата публікації:
    Топ