Префікси одиниць вимірювання — префікси, призначені для формування та скороченого написання кратних та частинних одиниць вимірювання Міжнародної системи одиниць (SI). Всі затверджені префікси позначають тільки степені десяти і не повинні використовуватись для позначення степенів інших чисел.
Як невіддільна частина SI, ці префікси офіційно затверджуються Міжнародним бюро з мір та ваг.
Префікси кратних одиниць
Кратні одиниці — одиниці, які в цілий степінь числа 10 перевищують основну одиницю вимірювання деякої фізичної величини. Міжнародна система одиниць SI рекомендує такі префікси для позначень кратних одиниць:
Кратність | Префікс | Позначення | Приклад | ||
---|---|---|---|---|---|
українське | міжнародне | українське | міжнародне | ||
101 | дека | deca | да | da | дал — декалітр |
102 | гекто | hecto | г | h | га — гектар |
103 | кіло | kilo | к | k | кг — кілограм |
106 | мега | mega | М | M | МДж — мегаджоуль |
109 | гіга | giga | Г | G | ГГц — гігагерц |
1012 | тера | tera | Т | T | ТВ — теравольт |
1015 | пета | peta | П | P | Пфлоп — петафлоп |
1018 | екса | exa | Е | E | ЕеВ – ексаелектронвольт |
1021 | зета | zetta | З | Z | Збайт, ЗБ – зетабайт |
1024 | йота | yotta | Й | Y | ЙВт – йотават |
1027 | рона | ronna | Р | R | РК – ронакельвін |
1030 | квета | quetta | Кв | Q | КвК – кветакельвін |
Префікси частинних одиниць
Частинні одиниці в цілий степінь числа 10 менші за встановлену одиницю вимірювання деякої величини. Міжнародна система одиниць (SI) рекомендує такі приставки для позначень частинних одиниць:
Частка | Префікс | Позначення | Приклад | ||
---|---|---|---|---|---|
українське | міжнародне | українське | міжнародне | ||
10−1 | деци | deci | д | d | дм — дециметр |
10−2 | санти | centi | с | c | см — сантиметр |
10−3 | мілі | milli | м | m | мм — міліметр |
10−6 | мікро | micro | мк | µ | мкм — мікрометр |
10−9 | нано | nano | н | n | нм — нанометр |
10−12 | піко | pico | п | p | пФ — пікофарад |
10−15 | фемто | femto | ф | f | фс — фемтосекунда |
10−18 | ато | atto | а | a | ам – атометр |
10−21 | зепто | zepto | з | z | зКл – зептокулон |
10−24 | йокто | yocto | й | y | йс – йоктосекунда |
10-27 | ронто | ronto | р | r | рм – ронтометр |
10-30 | квекто | quecto | кв | q | квН – квектоньютон |
Правила використання
- Назви всіх префіксів, якщо вони не починають речення, завжди пишуться з малої букви. Позначення кратних префіксів, крім кіло, гекто, дека, пишуться з великої букви, позначення всіх часткових префіксів завжди пишуться з малої букви.
- Префікс пишеться разом із назвою базової одиниці та утворює з нею одне слово. Так, наприклад, міліметр, мегават, мікрофарад — це завжди одне слово.
- Використання двох або більше префіксів підряд не дозволяється. Наприклад, величину 10−9 фарад необхідно позначати нанофарад, а не, наприклад, мікроміліфарад.
- Приєднанням префіксу до одиниці утворюється нова нерозривна одиниця. Ця нова одиниця може бути піднесена до додатного або від'ємного степеня та/або об'єднана з іншими одиницями для утворення складених одиниць.
Приклад: 2,54 см³ = 2,54 (см)3 = 2,54 (10-2 м)3 = 2,54·10−6 м³ 1 см−1 = 1 (см)−1 = 1 (10−2 м)−1 = 102 м−1 = 100 м−1 1 В/см = (1 В)/(10−2 м) = 102 В/м = 100 В/м
- Якщо одиниця є добутком або відношенням одиниць, префікс або його позначення приєднують, як правило, до найменування або позначення першої одиниці: кПа·с/м (кілопаскаль-секунда на метр). Приєднувати префікс до другого множника добутку або до знаменника допускається лише в обґрунтованих випадках.
Особливості застосування
Префікси обмежено використовуються з одиницями часу: кратні префікси взагалі не поєднуються з ними (ніхто не використовує «кілосекунду», хоча це формально і не заборонено), а частинні префікси приєднуються тільки до секунди (мілісекунда, мікросекунда і т. д.). Не допускається застосовувати з префіксами найменування і позначення таких одиниць SI: хвилина, година, доба (одиниці часу), градус, мінута, секунда (одиниці плоского кута), астрономічна одиниця, діоптрія і атомна одиниця маси.
Префікси, відповідні показникам степеня, що не діляться на 3 (гекто, дека, деци, санти), використовувати не рекомендується. Широко використовуються тільки сантиметр (що є основною одиницею в системі СГС) і децибел, меншою мірою — дециметр, а також гектар. У деяких країнах вино міряють декалітрами.
Телекомунікації
- Основна стаття: Двійкові префікси
У телекомунікаційній галузі, програмуванні та комп'ютерній індустрії широко використовуються кратні префікси кіло, мега, гіга, тера та інші для формування обсягів інформації кратних одиницям біт та байт. Ці одиниці інформації не є частиною системи SI.
На початку розвитку інформаційних технологій, у зв'язку з тим, що 210 = 1024 приблизно дорівнює 103 = 1000, префікси SI використовувались для позначення степенів двійки. Згодом, з широким поширенням комп'ютерів, ця розбіжність все частіше приводила до непорозумінь. Тому в 1999 році Міжнародна електротехнічна комісія ввела новий стандарт іменування префіксів, що позначають степінь двійки, та залишила за префіксами SI значення степенів числа 10.
Так, тепер 1 кілобайт дорівнює 1000 байтів, а величина 1024 байт позначається — 1 кібібайт. Префікси SI, в істинному значені — степені числа 10, як правило, широко використовуються для позначення швидкості передачі інформації: 10 Мбіт/с Ethernet позначають швидкість 10 000 000 біт/с, а не 10 485 760 біт/с.
Похибки, до яких може призвести помилкове тлумачення префіксів, наведені в таблиці:
Префікс | Десяткове значення | Двійкове значення | Похибка | |
---|---|---|---|---|
k | кіло | 103 = 1000 | 210 = 1024 | 2,40 % |
M | мега | 106 = 10002 | 220 = 10242 | 4,86 % |
Г | гіга | 109 = 10003 | 230 = 10243 | 7,37 % |
T | тера | 1012 = 10004 | 240 = 10244 | 9,95 % |
Див. також
Джерела
- Наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 25.08.2015 № 914. Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин.
- 9-та редакція брошури SI Міжнародного бюро з мір та ваг (англ.)
- ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prefiksi odinic vimiryuvannya prefiksi priznacheni dlya formuvannya ta skorochenogo napisannya kratnih ta chastinnih odinic vimiryuvannya Mizhnarodnoyi sistemi odinic SI Vsi zatverdzheni prefiksi poznachayut tilki stepeni desyati i ne povinni vikoristovuvatis dlya poznachennya stepeniv inshih chisel Yak neviddilna chastina SI ci prefiksi oficijno zatverdzhuyutsya Mizhnarodnim byuro z mir ta vag Prefiksi kratnih odinicKratni odinici odinici yaki v cilij stepin chisla 10 perevishuyut osnovnu odinicyu vimiryuvannya deyakoyi fizichnoyi velichini Mizhnarodna sistema odinic SI rekomenduye taki prefiksi dlya poznachen kratnih odinic Kratnist Prefiks Poznachennya Priklad ukrayinske mizhnarodne ukrayinske mizhnarodne 101 deka deca da da dal dekalitr 102 gekto hecto g h ga gektar 103 kilo kilo k k kg kilogram 106 mega mega M M MDzh megadzhoul 109 giga giga G G GGc gigagerc 1012 tera tera T T TV teravolt 1015 peta peta P P Pflop petaflop 1018 eksa exa E E EeV eksaelektronvolt 1021 zeta zetta Z Z Zbajt ZB zetabajt 1024 jota yotta J Y JVt jotavat 1027 rona ronna R R RK ronakelvin 1030 kveta quetta Kv Q KvK kvetakelvinPrefiksi chastinnih odinicChastinni odinici v cilij stepin chisla 10 menshi za vstanovlenu odinicyu vimiryuvannya deyakoyi velichini Mizhnarodna sistema odinic SI rekomenduye taki pristavki dlya poznachen chastinnih odinic Chastka Prefiks Poznachennya Priklad ukrayinske mizhnarodne ukrayinske mizhnarodne 10 1 deci deci d d dm decimetr 10 2 santi centi s c sm santimetr 10 3 mili milli m m mm milimetr 10 6 mikro micro mk µ mkm mikrometr 10 9 nano nano n n nm nanometr 10 12 piko pico p p pF pikofarad 10 15 femto femto f f fs femtosekunda 10 18 ato atto a a am atometr 10 21 zepto zepto z z zKl zeptokulon 10 24 jokto yocto j y js joktosekunda 10 27 ronto ronto r r rm rontometr 10 30 kvekto quecto kv q kvN kvektonyutonPravila vikoristannyaNazvi vsih prefiksiv yaksho voni ne pochinayut rechennya zavzhdi pishutsya z maloyi bukvi Poznachennya kratnih prefiksiv krim kilo gekto deka pishutsya z velikoyi bukvi poznachennya vsih chastkovih prefiksiv zavzhdi pishutsya z maloyi bukvi Prefiks pishetsya razom iz nazvoyu bazovoyi odinici ta utvoryuye z neyu odne slovo Tak napriklad milimetr megavat mikrofarad ce zavzhdi odne slovo Vikoristannya dvoh abo bilshe prefiksiv pidryad ne dozvolyayetsya Napriklad velichinu 10 9 farad neobhidno poznachati nanofarad a ne napriklad mikromilifarad Priyednannyam prefiksu do odinici utvoryuyetsya nova nerozrivna odinicya Cya nova odinicya mozhe buti pidnesena do dodatnogo abo vid yemnogo stepenya ta abo ob yednana z inshimi odinicyami dlya utvorennya skladenih odinic Priklad 2 54 sm 2 54 sm 3 2 54 10 2 m 3 2 54 10 6 m 1 sm 1 1 sm 1 1 10 2 m 1 102 m 1 100 m 1 1 V sm 1 V 10 2 m 102 V m 100 V m Yaksho odinicya ye dobutkom abo vidnoshennyam odinic prefiks abo jogo poznachennya priyednuyut yak pravilo do najmenuvannya abo poznachennya pershoyi odinici kPa s m kilopaskal sekunda na metr Priyednuvati prefiks do drugogo mnozhnika dobutku abo do znamennika dopuskayetsya lishe v obgruntovanih vipadkah Osoblivosti zastosuvannyaPrefiksi obmezheno vikoristovuyutsya z odinicyami chasu kratni prefiksi vzagali ne poyednuyutsya z nimi nihto ne vikoristovuye kilosekundu hocha ce formalno i ne zaboroneno a chastinni prefiksi priyednuyutsya tilki do sekundi milisekunda mikrosekunda i t d Ne dopuskayetsya zastosovuvati z prefiksami najmenuvannya i poznachennya takih odinic SI hvilina godina doba odinici chasu gradus minuta sekunda odinici ploskogo kuta astronomichna odinicya dioptriya i atomna odinicya masi Prefiksi vidpovidni pokaznikam stepenya sho ne dilyatsya na 3 gekto deka deci santi vikoristovuvati ne rekomenduyetsya Shiroko vikoristovuyutsya tilki santimetr sho ye osnovnoyu odiniceyu v sistemi SGS i decibel menshoyu miroyu decimetr a takozh gektar U deyakih krayinah vino miryayut dekalitrami Telekomunikaciyi Osnovna stattya Dvijkovi prefiksi U telekomunikacijnij galuzi programuvanni ta komp yuternij industriyi shiroko vikoristovuyutsya kratni prefiksi kilo mega giga tera ta inshi dlya formuvannya obsyagiv informaciyi kratnih odinicyam bit ta bajt Ci odinici informaciyi ne ye chastinoyu sistemi SI Na pochatku rozvitku informacijnih tehnologij u zv yazku z tim sho 210 1024 priblizno dorivnyuye 103 1000 prefiksi SI vikoristovuvalis dlya poznachennya stepeniv dvijki Zgodom z shirokim poshirennyam komp yuteriv cya rozbizhnist vse chastishe privodila do neporozumin Tomu v 1999 roci Mizhnarodna elektrotehnichna komisiya vvela novij standart imenuvannya prefiksiv sho poznachayut stepin dvijki ta zalishila za prefiksami SI znachennya stepeniv chisla 10 Tak teper 1 kilobajt dorivnyuye 1000 bajtiv a velichina 1024 bajt poznachayetsya 1 kibibajt Prefiksi SI v istinnomu znacheni stepeni chisla 10 yak pravilo shiroko vikoristovuyutsya dlya poznachennya shvidkosti peredachi informaciyi 10 Mbit s Ethernet poznachayut shvidkist 10 000 000 bit s a ne 10 485 760 bit s Pohibki do yakih mozhe prizvesti pomilkove tlumachennya prefiksiv navedeni v tablici Prefiks Desyatkove znachennya Dvijkove znachennya Pohibka k kilo 103 1000 210 1024 2 40 M mega 106 10002 220 10242 4 86 G giga 109 10003 230 10243 7 37 T tera 1012 10004 240 10244 9 95 Div takozhSistema SI Inzhenernij zapis Dvijkovi prefiksiDzherelaNakaz Ministerstva ekonomichnogo rozvitku ta torgivli Ukrayini vid 25 08 2015 914 Pro zatverdzhennya viznachen osnovnih odinic SI nazv ta viznachen pohidnih odinic SI desyatkovih kratnih i chastinnih vid odinic SI dozvolenih pozasistemnih odinic a takozh yih poznachen ta Pravil zastosuvannya odinic vimiryuvannya i napisannya nazv ta poznachen odinic vimiryuvannya i simvoliv velichin 9 ta redakciya broshuri SI Mizhnarodnogo byuro z mir ta vag angl DSTU ISO 80000 1 2016 Velichini ta odinici Chastina 1 Zagalni polozhennya ISO 80000 1 2009 ISO 80000 1 2009 Cor 1 2011 IDT