Премія Льобнера

Премія Льобнера — це щорічне змагання зі штучного інтелекту, яке присуджує призи комп'ютерним програмам, які судді вважають найбільш подібними до людини. Формат змагань — це стандартний тест Тьюрінга. У кожному раунді суддя одночасно проводить текстові розмови з комп'ютерною програмою та людиною через комп'ютер. На основі відповідей суддя повинен вирішити, хто з них хто.

Премія Льобнера
Дата створення / заснування	1991
Названо на честь	^d
Країна	США
Офіційний сайт

Конкурс був започаткований в 1990 році Х'ю Льобнером спільно з Кембриджським центром поведінкових досліджень, штат Массачусетс, США. З 2014 року його організовує AISB у парку Блетчлі. Він також був пов'язаний з Університетом Фліндерса, Дартмутським коледжем, Науковим музеєм у Лондоні, Університетом Редінга та Університетом Ольстера.

У 2019 році формат змагань змінився. Колегії суддів більше не буде. Натомість чат-ботів буде оцінювати громадськість.

Премія

Перша премія складала 2 тисячі доларів, її було присуджено за найбільш людську програму на конкурсі. Приз становив 3000 доларів у 2005 році.

Крім того, є дві одноразові премії, які ніколи не присуджувались. 25 000 доларів пропонується за першу програму, яку судді не можуть відрізнити від справжньої людини і яка може переконати суддів, що людина — це комп'ютерна програма. 100 000 доларів — винагорода за першу програму, яку судді не можуть відрізнити від справжньої людини в тесті Тьюрінга, який включає розшифровку та розуміння тексту, візуального та слухового введення. Як тільки це буде досягнуто, щорічний конкурс закінчиться.

Правила та обмеження конкуренції

Правила змінювались протягом багатьох років, і на ранніх змаганнях проводились обмежені розмови в тесті Тьюрінга, але з 1995 року дискусія була необмеженою. Щодо трьох записів у 2007 році Роберта Медекша, Ноя Дункана та Ролло Карпентера, було використано кілька основних «скринінгових питань» для оцінки стану технології. Сюди входили прості запитання про час, який раунд змагання тощо; також запитання, що демонструють пам'ять для попередніх частин тієї ж розмови. Усі іменники, прикметники та дієслова походять зі словника, придатного для дітей або підлітків віком до 12 років.

Критика

Експерти в цій галузі часто зневажають премію з різних причин. Багато хто розглядає її як рекламний трюк. Взаємодія між суддями та учасниками змагань спочатку була дуже короткою, наприклад, фактично 2,5 хвилини опитування, що дозволяло лише кілька запитань.

Повідомлення про щорічні змагання часто плутають тест на імітацію з інтелектом.

У звітах про щорічні змагання часто плутають імітаційний тест з інтелектом, типовим прикладом чого є вступ до статті Брайана Крістіана "Розум проти машини" в The Atlantic, березень 2011 року, в якому йдеться про те, що "в гонці за створення комп'ютерів, які можуть мислити, як люди, полігоном для випробувань є тест Тюрінга".

Примітки

1. . web.archive.org. 20 липня 2012. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 29 березня 2023.
2. The hobbyists competing to make AI human. BBC News (брит.). 13 вересня 2019. Процитовано 5 грудня 2020.
3. . web.archive.org. 14 вересня 2017. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 5 грудня 2020.
4. Powers, David M. W. (1998). The Total Turing Test and the Loebner Prize. New Methods in Language Processing and Computational Natural Language Learning. Процитовано 5 грудня 2020.
5. . web.archive.org. 20 липня 2012. Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 5 грудня 2020.
6. Humans have nothing to fear from intelligent machines. www.ft.com (брит.). 25 січня 2016. Процитовано 5 грудня 2020.
7. Can Digital Computers Think?. The Turing Test. The MIT Press. 2004.
8. Christian, Brian (9 лютого 2011). Mind vs. Machine. The Atlantic (англ.). Процитовано 29 березня 2023.