Прекарій (від лат. Preces — прохання) — умовне земельне володіння в епоху раннього Середньовіччя, яке великий земельний власник передавав у користування (на кілька років або довічно) безземельній або малоземельній людині на його письмове прохання, за що одержувач землі (прекарист) повинен був платити оброк, в деяких випадках - виконувати панщину на користь власника. Механізм виникнення кріпосного права в Європі.
Існувало кілька видів прекарія:
- Даний, при якому власник землі надавав прохачеві свою землю;
- Наданий, при якому дрібний власник землі під тиском обставин (потреба, застосування сили з боку великого власника землі) передавав право власності на свою землю (тобто дарував свою землю) великому земельному власнику (частіше церкві), а потім отримував цю ж землю назад, але вже як прекарій (довічно або спадково на одне-два покоління);
- З винагородою, коли великий земельний власник додавав до наданого прекарія додаткову ділянку землі (частіше з необроблених земель), тобто прекарист отримував у користування не тільки свою колишню землю, а й додаткову ділянку від верховного власника. Цей тип прекарія був поширений на землях церкви.
Прекарій був найпоширенішим способом втягування вільних селян в феодальну залежність. , відмовившись від права власності на землю, перетворювався в утримувача, потрапляючи таким чином в земельну залежність. Прекарій отримав особливо широке поширення у VIII—-IX століттях. Оскільки він являв собою двосторонню угоду, то збережені грамоти, що оформляли прекарні відносини, називалися або прекарні(якщо вони були складені від імені особи, який просить надати йому прекарій), або престарними(якщо складалися від імені земельного власника, що передає прекарій).
У VIII—IX століттях поряд з селянами як прекаристи часто виступали дрібні вотчинники. У такому випадку прекарій служив для оформлення земельних відносин всередині класу феодалів.
Література
- Прекарій // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Прекарій // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Див. також
- Бенефіцій
- Військовий лен (земельне володіння)
- Феод
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prekarij vid lat Preces prohannya umovne zemelne volodinnya v epohu rannogo Serednovichchya yake velikij zemelnij vlasnik peredavav u koristuvannya na kilka rokiv abo dovichno bezzemelnij abo malozemelnij lyudini na jogo pismove prohannya za sho oderzhuvach zemli prekarist povinen buv platiti obrok v deyakih vipadkah vikonuvati panshinu na korist vlasnika Mehanizm viniknennya kriposnogo prava v Yevropi Isnuvalo kilka vidiv prekariya Danij pri yakomu vlasnik zemli nadavav prohachevi svoyu zemlyu Nadanij pri yakomu dribnij vlasnik zemli pid tiskom obstavin potreba zastosuvannya sili z boku velikogo vlasnika zemli peredavav pravo vlasnosti na svoyu zemlyu tobto daruvav svoyu zemlyu velikomu zemelnomu vlasniku chastishe cerkvi a potim otrimuvav cyu zh zemlyu nazad ale vzhe yak prekarij dovichno abo spadkovo na odne dva pokolinnya Z vinagorodoyu koli velikij zemelnij vlasnik dodavav do nadanogo prekariya dodatkovu dilyanku zemli chastishe z neobroblenih zemel tobto prekarist otrimuvav u koristuvannya ne tilki svoyu kolishnyu zemlyu a j dodatkovu dilyanku vid verhovnogo vlasnika Cej tip prekariya buv poshirenij na zemlyah cerkvi Prekarij buv najposhirenishim sposobom vtyaguvannya vilnih selyan v feodalnu zalezhnist vidmovivshis vid prava vlasnosti na zemlyu peretvoryuvavsya v utrimuvacha potraplyayuchi takim chinom v zemelnu zalezhnist Prekarij otrimav osoblivo shiroke poshirennya u VIII IX stolittyah Oskilki vin yavlyav soboyu dvostoronnyu ugodu to zberezheni gramoti sho oformlyali prekarni vidnosini nazivalisya abo prekarni yaksho voni buli skladeni vid imeni osobi yakij prosit nadati jomu prekarij abo prestarnimi yaksho skladalisya vid imeni zemelnogo vlasnika sho peredaye prekarij U VIII IX stolittyah poryad z selyanami yak prekaristi chasto vistupali dribni votchinniki U takomu vipadku prekarij sluzhiv dlya oformlennya zemelnih vidnosin vseredini klasu feodaliv LiteraturaPrekarij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaPrekarij Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Div takozhBeneficij Vijskovij len zemelne volodinnya Feod