Прапор Арагону, також відомий як саньєра, є прапором автономної спільноти Арагон, згідно з відповідними положеннями Статуту автономії:
Пропорції | d |
---|---|
Затверджений | 28 червня 1984 |
Кольори | |
Приналежність | Арагон |
Прапор Арагону у Вікісховищі |
Стаття 3.— Символіка та статус столиці.Прапор Арагону є традиційним із чотирма горизонтальними червоними смугами на жовтому тлі.
Герб Арагону є традиційним щитом із чотирьох чвертей, увінчаних відповідною короною, яка з’явиться в центрі прапора.
Закон 2/1984 від 16 квітня автономного співтовариства Арагону регулює використання прапора та герба громади, встановлюючи в статті 5, що «Герб Арагону завжди буде присутній в центрі прапора». Це традиційний прапор, хоча з включенням регіонального герба, щоб відрізнити його від прапора Каталонії, оскільки, коли було затверджено Статут автономії Арагону від 10 серпня 1982 року (LO 8/1982), він уже був затверджений у Статуті автономії Каталонії від 18 грудня 1979 року (LO 4/1979), який прийняв саньєру як офіційний прапор.
Доавтономні прапори
Доавтономне утворення до створення уряду Арагону, спочатку сформоване представниками трьох провінційних рад, використовувало різні символи. Спочатку, в 1977 році, під час перших засідань, на флагштоку майорів прапор із червоних смуг на жовтому та полі з хрестом Святого Георгія, який був затверджений 28 травня 1977 року на пленарному засіданні Ради провінції Сарагоси. 12 квітня 1978 року і до 1984 року (рік затвердження Статуту автономії) було запроваджено та використовувалось «утворене чотирма червоними смугами», в яке можна було включити щит, який був «утворений чотирма своїми традиційними символами: дуб Собрарбе, хрест Іньїго Арісти, хрест Святого Георгія, оточений чотирма головами мавра та червоними палицями. Цей прапор було прийнято на першому засіданні новоствореної Генеральної ради Арагону. Указ 48/1984, який регулює офіційну модель прапора та герба, формалізує варіант цього прапора, пересуваючи герб у напрямку до флагштоку та вказуючи певний дизайн герба.
- З 1977 по 1978рр
- З 1978 по 1984 рр
Див. також
Примітки
- Ley 2/1984, de 16 de abril, sobre uso de la bandera y el escudo de Aragón. BOE. 11 de mayo de 1984.
- Hemeroteca de La Vanguardia, 13 de abril de 1978
- . BOA. 14 de julio de 1984. Архів оригіналу за 24 de octubre de 2021. Процитовано 23 de abril de 2010.
Джерела
- Редакційна група CAI 100 (режисери: Гільєрмо Фатас і Мануель Сільва; редактори: Альваро Капальво, Мª Санчо Менхон і Рікардо Сентеллас; текст: Анхель Капальво і Гільєрмо Фатас, у співпраці з Альберто Монтанером Фрутосом і Гільєрмо Редондо Вейнтемілласом), Щит Арагона, Сарагоса, CAI, 1999.
- ФАТАС КАБЕСА, Гільєрмо, «Щит Арагону», в Арагон, королівство та корона, [Сарагоса], Уряд Арагону, Мадридська міська рада та Державний секретар з питань культури, [2000], стор. 167-174. Каталог виставки, що проходила в Культурному центрі Вілья-де-Мадрид з 4 квітня по 21 травня 2000 року. Пор. особливо епіграф «Las Barras de Aragón», стор. 170-172.
- — «Palos de Aragón» Archivado , Велика Арагонська енциклопедія, том. IX, Сарагоса, 1981.
- FATÁS, Guillermo, and REDONDO, Guillermo, The flag of Aragón, Saragoza, Guara, (Aragonesa Basic Collection, 3), 1978.
- — Герб Арагону : щит і прапор, Сарагоса, Diputación General de Aragón, 1995.
- FLUVIÀ I ESCORSA, Armand de, Els quatre pals: l'escut dels comtes de Barcelona, Барселона, Rafael Dalmau (Episodis de la Història, 300), 1994.
- MENÉNDEZ PIDAL DE NAVASCUÉS, Фаустіно, «Palos de oro y gules», 1991, у Studia in Honorem Проф. М. де Рікер, Барселона, Жауме Валькорба (Квадернс Крема), том. IV стор. 669-704
- — Символи Іспанії, Мадрид, Центр політичних і конституційних досліджень, 2000, розділ «Королі Арагону», стор. 95-138.
- — «Королі Арагону», Щит Іспанії, Мадрид, Королівська академія геральдики та генеалогії Matritense; Hidalguía, 2004, стор. 99-160.
- MONTANER FRUTOS, Альберто, Знак короля Арагону: історія та значення, Сарагоса, Інститут «Fernando el Católico»-C. SIC, 1995. Виправлене електронне перевидання (2013).
- REDONDO VEINTEMILLAS, Guillermo, Alberto Montaner Frutos and María Cruz García López, Aragon in its shields and prapors, Сарагоса, CAI, 2007 (Колекція Маріано де Пано і Руата, 26).
- ТОРРЕС-СОЛАНО ТА ГАРСІЯ ДЕ БУСТЕЛО, Ігнасіо де, Баррас де Арагон, Сарагоса, Торрес-Солано, 2002.
Зовнішні посилання
- Голос «Прапор Арагону» у GEA (Велика арагонська енциклопедія) Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Palos de Aragón (GEA) Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Прапор Арагону (Сторінка Кортесів Арагону)
- Сторінка 21, текст шлюбу між його дочкою Петронілою та Рамоном Беренгером IV; в Оскар Переа Родрігес, Гуманістична історіографія на зорі 16-го століття: «Crónica d'Aragón» Лусіо Марінео Сікуло, перекладена іспанською мовою бакалавром Хуаном де Моліною, Валенсія, Жоан Хофре, 1524 ) eHumanista, Монографії з гуманітарних наук, № 1. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prapor Aragonu takozh vidomij yak sanyera ye praporom avtonomnoyi spilnoti Aragon zgidno z vidpovidnimi polozhennyami Statutu avtonomiyi Prapor AragonuProporciyidZatverdzhenij28 chervnya 1984KoloriPrinalezhnistAragon Prapor Aragonu u VikishovishiStattya 3 Simvolika ta status stolici Prapor Aragonu ye tradicijnim iz chotirma gorizontalnimi chervonimi smugami na zhovtomu tli Gerb Aragonu ye tradicijnim shitom iz chotiroh chvertej uvinchanih vidpovidnoyu koronoyu yaka z yavitsya v centri prapora Zakon 2 1984 vid 16 kvitnya avtonomnogo spivtovaristva Aragonu regulyuye vikoristannya prapora ta gerba gromadi vstanovlyuyuchi v statti 5 sho Gerb Aragonu zavzhdi bude prisutnij v centri prapora Ce tradicijnij prapor hocha z vklyuchennyam regionalnogo gerba shob vidrizniti jogo vid prapora Kataloniyi oskilki koli bulo zatverdzheno Statut avtonomiyi Aragonu vid 10 serpnya 1982 roku LO 8 1982 vin uzhe buv zatverdzhenij u Statuti avtonomiyi Kataloniyi vid 18 grudnya 1979 roku LO 4 1979 yakij prijnyav sanyeru yak oficijnij prapor Doavtonomni praporiDoavtonomne utvorennya do stvorennya uryadu Aragonu spochatku sformovane predstavnikami troh provincijnih rad vikoristovuvalo rizni simvoli Spochatku v 1977 roci pid chas pershih zasidan na flagshtoku majoriv prapor iz chervonih smug na zhovtomu ta poli z hrestom Svyatogo Georgiya yakij buv zatverdzhenij 28 travnya 1977 roku na plenarnomu zasidanni Radi provinciyi Saragosi 12 kvitnya 1978 roku i do 1984 roku rik zatverdzhennya Statutu avtonomiyi bulo zaprovadzheno ta vikoristovuvalos utvorene chotirma chervonimi smugami v yake mozhna bulo vklyuchiti shit yakij buv utvorenij chotirma svoyimi tradicijnimi simvolami dub Sobrarbe hrest Inyigo Aristi hrest Svyatogo Georgiya otochenij chotirma golovami mavra ta chervonimi palicyami Cej prapor bulo prijnyato na pershomu zasidanni novostvorenoyi Generalnoyi radi Aragonu Ukaz 48 1984 yakij regulyuye oficijnu model prapora ta gerba formalizuye variant cogo prapora peresuvayuchi gerb u napryamku do flagshtoku ta vkazuyuchi pevnij dizajn gerba Z 1977 po 1978rr Z 1978 po 1984 rrDiv takozhGerb Aragonu Prapori ta gerbi avtonomnih spilnot IspaniyiPrimitkiLey 2 1984 de 16 de abril sobre uso de la bandera y el escudo de Aragon BOE 11 de mayo de 1984 Hemeroteca de La Vanguardia 13 de abril de 1978 BOA 14 de julio de 1984 Arhiv originalu za 24 de octubre de 2021 Procitovano 23 de abril de 2010 DzherelaRedakcijna grupa CAI 100 rezhiseri Gilyermo Fatas i Manuel Silva redaktori Alvaro Kapalvo Mª Sancho Menhon i Rikardo Sentellas tekst Anhel Kapalvo i Gilyermo Fatas u spivpraci z Alberto Montanerom Frutosom i Gilyermo Redondo Vejntemillasom Shit Aragona Saragosa CAI 1999 ISBN 84 88305 85 0 FATAS KABESA Gilyermo Shit Aragonu v Aragon korolivstvo ta korona Saragosa Uryad Aragonu Madridska miska rada ta Derzhavnij sekretar z pitan kulturi 2000 stor 167 174 Katalog vistavki sho prohodila v Kulturnomu centri Vilya de Madrid z 4 kvitnya po 21 travnya 2000 roku Por osoblivo epigraf Las Barras de Aragon stor 170 172 ISBN 978 84 8324 084 7 Palos de Aragon Archivado Velika Aragonska enciklopediya tom IX Saragosa 1981 FATAS Guillermo and REDONDO Guillermo The flag of Aragon Saragoza Guara Aragonesa Basic Collection 3 1978 Gerb Aragonu shit i prapor Saragosa Diputacion General de Aragon 1995 FLUVIA I ESCORSA Armand de Els quatre pals l escut dels comtes de Barcelona Barselona Rafael Dalmau Episodis de la Historia 300 1994 MENENDEZ PIDAL DE NAVASCUES Faustino Palos de oro y gules 1991 u Studia in Honorem Prof M de Riker Barselona Zhaume Valkorba Kvaderns Krema tom IV stor 669 704 Simvoli Ispaniyi Madrid Centr politichnih i konstitucijnih doslidzhen 2000 rozdil Koroli Aragonu stor 95 138 ISBN 978 84 259 1110 1 Koroli Aragonu Shit Ispaniyi Madrid Korolivska akademiya geraldiki ta genealogiyi Matritense Hidalguia 2004 stor 99 160 ISBN 978 84 88833 02 0 MONTANER FRUTOS Alberto Znak korolya Aragonu istoriya ta znachennya Saragosa Institut Fernando el Catolico C SIC 1995 Vipravlene elektronne perevidannya 2013 REDONDO VEINTEMILLAS Guillermo Alberto Montaner Frutos and Maria Cruz Garcia Lopez Aragon in its shields and prapors Saragosa CAI 2007 Kolekciya Mariano de Pano i Ruata 26 ISBN 978 84 96869 06 6 TORRES SOLANO TA GARSIYa DE BUSTELO Ignasio de Barras de Aragon Saragosa Torres Solano 2002 ISBN 84 607 4148 6Zovnishni posilannyaGolos Prapor Aragonu u GEA Velika aragonska enciklopediya Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Palos de Aragon GEA Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Prapor Aragonu Storinka Kortesiv Aragonu Storinka 21 tekst shlyubu mizh jogo dochkoyu Petroniloyu ta Ramonom Berengerom IV v Oskar Perea Rodriges Gumanistichna istoriografiya na zori 16 go stolittya Cronica d Aragon Lusio Marineo Sikulo perekladena ispanskoyu movoyu bakalavrom Huanom de Molinoyu Valensiya Zhoan Hofre 1524 eHumanista Monografiyi z gumanitarnih nauk 1 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine