Правоустановлюючий документ

Правовстан́овлювальний докум́ент — документ, який посвідчує правовий зв'язок конкретного майна з особою його власника та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Види правовстановлювальних документів за законодавством України

Право власності посвідчується, зокрема, такими видами правовстановлювальних документів:

• нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу,
• нотаріально посвідченим договором пожертви,
• нотаріально посвідченим договором довічного утримання (догляду),
• нотаріально посвідченим договором ренти,
• нотаріально посвідченим договором дарування,
• нотаріально посвідченим договором міни,
• спадковим договором;
• свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів);
• свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах);
• свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна;
• свідоцтвом про право на спадщину;
• свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя;
• договором про поділ спадкового майна;
• договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно;
• договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно;
• договором про виділення частки в натурі (поділ);
• іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки;
• (рішенням суду);
• договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства тощо.

Право власності на земельну ділянку раніше посвідчувалося державним актом, а з 2013 року — даними державного земельного кадастру.

Посилання

1. п. 1.2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
2. . Архів оригіналу за 18.05.2018. Процитовано 17.05.2018.