Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Правова система Фінляндії — це система правових явищ, що функціонує в межах суспільства Фінляндської Республіки.
Становлення правової системи Фінляндії
Фінляндія входить до так званої північної правової сім'ї. Розвиток фінського права зумовлений тісним зв'язком з його історією. З XII ст. Фінляндія перебувала у складі Королівства Швеція, тобто, відповідно, діяло шведське законодавство та деякі фінські звичаї. Ключове значення в історії Фінляндії займає Звід законів Шведської держави 1734 р. Він складався з 9 розділів та регулював велику кількість галузь. В загальному плані цей звід підсумовував всі діючі на той момент закони та звичаї. Він є діючим й дотеперішнього часу, але з суттєвими змінами та доповненнями. Також галузі права доповнювалися окремими нормативно-правовими актами.
Після приєднання до Російської імперії залишали діяти шведські закони. Був період 1863—1890 рр., коли активну законодавчу діяльність проводив Сейм. В цей період був прийнятий КК та багато інших нормативно-правових актів. Потім російська влада обмежила автономію Фінляндії, і добитися знову якоїсь законодавчої влади Фінляндія домоглася після революції 1905 р.
Після поразки робітничої революції та проголошення буржуазної Фінляндії було проведено декілька реформ, але вони не призвели до кодифікації фінського права. Важливу роль відіграє Конституційний закон 1919 р., який діє й зараз. Парламент має право видавати закони, Президент спільно з Державною радою — декрети. В свою чергу Державна рада та міністри в межах своєї компетенції має право видавати підзаконні нормативно-правові акти — розпорядження. Всі нормативно-правові акти повинні бути опубліковані на фінській та шведській мовах.
Велика увага приділяється й судовим прецедентам, це зумовлено відсутністю кодифікації законодавства. Вони не є обов'язковими до виконання, але на практиці мають досить велику силу.
Фінляндія, сумісно з іншими скандинавськими країнами веде політику зближення законодавства цих країн. Вона приєдналася до них у 1919 р., та розробляє разом з іншими скандинавськими країнами проєкти законів. Однак фінська практика приймає не всі проєкти, видані цим об'єднанням, наприклад, закон купівлі-продажу.
11 червня 1999 р. був прийнятий Основний закон Фінляндії — Конституція, якої до цього не існувало. 4 органічних закони складали основу правової системи до входження Конституції в силу 1 березня 2000 р.: «Форма правління Фінляндії» 1919 р., «Акт про Едускунту» 1928 р., «Акт про право парламенту контролювати законність діяльності Державної ради та Канцлера юстиції» 1922 р., «Акт про державний суд» 1922 р.
Галузі права
Цивільне та суміжні з ним галузі права
Цивільне та суміжні з ним галузі права: Діюча редакція Закону 1734 р. та окремі нормативно правові акти слугують основним джерелом для окремих галузей права. Наприклад в цивільному та торговельному праві основні правила заключення та визнання угод недійсними викладені у Законі про договори 1929 р. Окремі договори регулюються відповідними нормативно-правовими актами, але основні (наприклад купівлі-продажу), визначаються все ще нормами Закону 1734 р.
Один з розділів Закону 1734 р. регулює загальними нормами питання зобов'язального права. Окрім цього нормативно-правового акту зобов'язальне право також регулюється й окремими законами, наприклад: Закон про займи 1947 р., Про гроші 1967 р., Про спричинення збитку 1974 р. та інші.
Сімейне право не стало виключенням, і також не було кодифіковано. Його регулюють окремі нормативно-правові акти, наприклад: Закон про шлюб 1929 р. (з доповненнями 1948 р.), Закон про батьківство 1975 р., Про усиновлення 1979 р., Про забезпечення утримування дитини 1975 та 1977 р., Закон про опіку та піклування 1987 р. Усі норми сімейного права відповідають сучасним демократичним традиціям, і загалом, збігаються з типовим європейським сімейним правом.
Закон про колективні договори 1946 р., Про договори трудового найму 1970 р. та інші регулюють умови праці та заробітну платню. Соціальні виплати, пенсії, допомога інвалідам тощо, регулюються нормативно-правовими актами, які були видані в період з 1960—1980 рр. Тобто у Фінляндії діє розгалужена система соціального забезпечення.
Законодавство, яке регулює захист оточуючого середовища також не кодифіковано, а уявляє собою комплекс законів. Серед багатьох, виділяють: Закон про воду 1961 р., Про ліси 1967 р., Про охорону тварин 1971 р. та багато інших. Фінський уряд приділяє велику увагу цьому питанню.
Кримінальне право та процес
Кримінальне право до 1779 р. було дуже жорстким, що виявлялося в призначенні смертної кари за 68 видів злочинів. Але, під впливом реформаторів, як і в Швеції, смертна кара була замінена позбавленням волі.
У період володарювання на території Російської імперії вводився в дію відповідний Кримінальний кодекс у 1889 р. Але це супроводжувалось перешкодами у вигляді перекладу, і в дію цей кодекс вступив лише 1894 р. Цей Кодекс відрізнявся простотою викладення і був прикладом класичної школи кримінального права. Був великий перелік покарань, які обиралися на розсуд судді. Смертна кара застосовувалася лише в часи війни та під час революції, за загальнокримінальні справи останній час вона застосовувалася 1826 р., а остаточно відмінена у 1972 р. Особлива частина КК починається злочинами проти релігії.
КК доповнювався та змінювався. У 1974 р. буда замінені каторжні роботи позбавленням волі. Штрафи застосовуються «денні ставки», які враховують заробіток правопорушника. В 1950—1975 р. застосовувалася кастрація за статеві злочини.
Окрім КК в Фінляндії кримінальне законодавство регулюють й окремі закони, серед яких: Закон про небезпечних рецидивістів 1932 р., Закон про неповнолітніх правопорушників 1940 р., Про алкоголь 1968 р., Про наркотики 1972 р.
Фінський закон про виконання покарань був прийнятий 1889 р. Він доповнював КК, та обмежував застосування обмеження волі. Він діє й дотепер.
На теперішній час йде підготовка до реформування системи кримінального законодавства.
Процес регулюється все тим же Законом 1734 р. хоча з суттєвими змінами та доповненнями. Також цю сферу регулює Закон про Верховний та Закон про Верховний адміністративний суди 1918 р. Також діє Конституційний закон 1919 р. Не є виключенням й правила, які видаються Верховним судом.
Судова система та органи контролю Фінляндії
Очолює систему судової системи Фінляндії заснований у 1918 р. Верховний суд, у складі з 21 судді та президента цього суду. Колегії з 5-ти суддів розглядають скарги на рішення апеляційних судів по кримінальним та цивільним справам. Також можуть скликатися пленарні засідання, на яких розглядаються найбільш важливі питання. Оскаржити судове рішення у Верховному суді допускається лише тоді, коли мала місце бути серйозна суддівська помилка, або, з дозволу колегії з 3-х суддів Верховного суду тільки тоді, коли цього потребує єдність судової практики. До повноважень Верховного суду належить також видавати заключення по законопроєктам.
Як остання інстанція, в більшості випадків виступають Апеляційні суди. Їх всього 6 по всій країні, які розташовані в великих містах. Найстаріший суд був заснований 1623 р. в м. Турку. Суд складається з постійних та тимчасових членів суду та його президента. Головною його функцією є розгляд скарг по цивільним та кримінальним рішенням нижчих судів. Зазвичай, розгляд ведеться колегією з 3 суддів, але за вказівкою президента найбільш важливі справи розглядаються на пленарних засіданнях. Справи про державну зраду або ж про злочини вищих державних посадовців розглядаються як перша інстанція. Всі справи розглядаються в писемному порядку, без присутності представників сторін, підсудних або ж самих сторін шляхом аналізу представлених документів, та подальшим інформуванням останнім рішення суду. Винятки становлять справи, які розглядаються як перша інстанція.
Найнижчу ланку судової системи становлять окружні та міські суди. До їх компетенції входить розгляд справ як першої інстанції по більшості кримінальних спав, а також по всім цивільним справам. Окружні суди функціонують в сільській місцевості а також у містах, чий статус було визнано пізніше 1959 р, таких судів близько 100. Міських судів у Фінляндії 10 і вони функціонують у «старих» містах. До функцій цих судів також входить встановлення опіки, реєструвати нерухомість та встановлювати інші угоди. До складу окружного суду входить 1 суддя-професіонал та 5-7 асесорів (суддів-непрофесіоналів). Якщо думки всіх асесорів збігаються, то виноситься вердикт згідно з їх рішенням, але коли хоча б один асесор не згоден з колегами, то вагомішим є рішення судді-професіонала. До складу міських судів входить 3 судді-професіонала, з головуючим суддею. Усі справи розглядаються в колегії з 3-х суддів, навіть коли в суді суддів більше.
За виключенням морських та деяких інших цивільних справ, не проводиться попередній розгляд цивільних справ, не проводиться письмовий обмін між сторонами тощо. Також особливістю є те, що існує заборона оскарження по малозначущим справам.
Також в Фінляндській Республіці діють й спеціальні суди. Спори, які виникають з невиконанням колективних договорів розглядаються Судом по трудовим справам у складі 3 суддів-професіоналів та по 3 представника від сторін. Якщо спір виникає між окремими робітниками та роботодавцями, то це компетенція міських та окружних судів. Рішення цього суду не підлягає оскарженню. Спори про видачу дозволу на використання водних шляхів а також деякі цивільні та кримінальні справи належать до компетенції 3-х Судів по морським справам. Вони складаються з Голови суду та 2-х інженерів водного транспорту. На відміну від попереднього, рішення цього суду може бути оскаржено у Апеляційному суді з водних справ, а потім — у деяких випадках у Верховний адміністративний суд, але в більшості випадків до Верховного суду. Існують й багато інших спеціалізованих судів, серед яких: 4 суди по земельним спорам; призначений захищати права споживачів та розглядати справи порушення правил торгівлі Суд по маркетингу; призначений розглядати скарги про розмір пенсій Суд по страхуванню, рішення якого не оскаржуються та багато інших. Якщо виникає спір з торгового питання, то можлива процедура звернення в Гельсінкі до арбітражної комісії Центральної торгової комісії для примусового арбітражного розслідування.
Також функціонує розгалужена система адміністративної юстиції, яка очолюється Адміністративним судом. Він складається з президента суду та 21-го судді. До компетенції цього суду входить розгляд скарг на рішення нижчих адміністративних судів (судів губерній), на рішення Державної ради, розпорядження міністерств та інших державних органів. Справи розглядаються колегією з 5 суддів. Може збиратися пленарне засідання суду. Нижчі суди, суди губерній (їх 12), розглядають справи в колегії з 3 суддів. Більшість справ, які розглядаються даними судами належить до сфери оподаткування. Особливістю Фінляндії є те, що жоден суд не може розглядати конституційність актів, які приймаються парламентом.
Розгляд обвинувачення членів Державної ради, канцлера юстиції, юридичного уповноваженого Едускунти, членів Верховного суду, Верховного адміністративного суду яке пов'язано з порушенням принципу законності, яке мало місце бути при виконанні професійного обов'язку розглядає Державний суд, який наділений Конституцією особливими повноваженнями. Цей суд складається з 5 членів, які обираються Едускунтою строком на 4 роки, 3 старіших за посадою президента надвірних судів, президент Верховного суду та очолюється він президентом Верховного суду.
Стежить за виконанням закону владою (до якої входить і Президент, Державна рада та міністри також), в деяких випадках виконує кримінальне переслідування та виступає юридичним радником для уряду та Президента Канцлер юстиції. Призначається Президентом на довічний термін.
Президентів Верховного та Верховного адміністративного судів призначаються Президентом. Інші судді не є виключенням, однак вони призначаються за рекомендацією президентів відповідного суду. Верховний суд також призначає суддів до міських та окружних судів, асесори — муніципальною радою строком на 4 роки. Судді до судів губерній призначаються Президентом або ж Державною радою. Посада судді є довічною, однак у 70-річному віці вони повинні вийти на пенсію. Або ж суддя може бути зміщений зі своєї посади за судовим вироком.
Злочини розслідуються поліцією. Кримінальне переслідування в першій інстанції виконується міським прокурором, в сільській місцевості ці функції покладені на начальника окружної поліції або ж на його заступника. В апеляційних судах ці функції виконує прокурор при відповідному суді, також можуть бути призначені державні представники. Суд, поліція та прокурори можуть припинити справу якщо злочинець згоден сплатити штраф при незначній справі, також вони мають й інші широкі повноваження. Нагляд за всіма органами обвинувачення здійснює Канцлер юстиції.
Прокуратура Фінляндії до 1997 р. належала до виконавчої влади, коли всі прокурори належали до Міністерства юстиції. Згодом вона відійшла до судової влади. Президент країни за рекомендацією Державної ради призначає Генерального прокурора та його заступника, державні прокурори призначаються також Президентом, але вже тепер за рекомендацією Генерального прокурора. Генеральний прокурор призначає всіх інших прокурорів самостійно.
Відповідач має право на адвоката, або ж власноруч чи через представника захищати свої інтереси в суді. При незначних справах навіть без власної присутності. Посаду адвоката можуть зайняти особи, які закінчили один з юридичних факультетів одного з фінських університетів, має членство в Фінському союзі адвокатів та мають 3 роки юридичної практики. Існує система безоплатної юридичної допомоги, яка, окрім адвокатів, може ще надаватися уповноваженими муніципальними радниками. Нагляд за всією цією систему виконує Канцлер юстиції.
Парламентом обирається на 4 роки особа на посаду парламентського Омбудсмена, до функцій якого, окрім класичного нагляду за дотриманням прав та свобод людини, також здійснює нагляд за законністю в діяльності посадовців в судовій та виконавчій владі, а також місцевого самоврядування. Він може розпочинати розслідування справ, бути присутнім на засіданнях державних органів та вимагати в них необхідні документи. Ця посада відома в фінській практиці з 1920 р.
Окрім парламентського, є ще й посада Омбудсмена споживачів, яка закріплена Законом про права споживачів 1978 р. Головною його метою є захист прав споживачів та наглядати за виконанням правил торгівлі.
Едускунта зі свого середовища обирає державних ревізорів за для нагляду за державними фінансами та виконанням державного бюджету. Окрім цього, існує пов'язане з Едускунтою відповідне Державне ревізійне управління, яке виконує ці функції, та є незалежним по відношенню до Едускунти. Вони мають право вимагати необхідні документи від державних установ для виконання покладених на неї функцій.
Джерела
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2003. — 944 с.
Посилання
- База даних фінського законодавства
- Сайт уряду Фінляндії
Примітки
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2003. — 944 с. — ст.821-822.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2003. — 944 с. — ст.822-823.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2003. — 944 с. — ст.823-824.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Норма, 2003. — 944 с. — ст.824-826.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Finlyandiyi ce sistema pravovih yavish sho funkcionuye v mezhah suspilstva Finlyandskoyi Respubliki Stanovlennya pravovoyi sistemi FinlyandiyiFinlyandiya vhodit do tak zvanoyi pivnichnoyi pravovoyi sim yi Rozvitok finskogo prava zumovlenij tisnim zv yazkom z jogo istoriyeyu Z XII st Finlyandiya perebuvala u skladi Korolivstva Shveciya tobto vidpovidno diyalo shvedske zakonodavstvo ta deyaki finski zvichayi Klyuchove znachennya v istoriyi Finlyandiyi zajmaye Zvid zakoniv Shvedskoyi derzhavi 1734 r Vin skladavsya z 9 rozdiliv ta regulyuvav veliku kilkist galuz V zagalnomu plani cej zvid pidsumovuvav vsi diyuchi na toj moment zakoni ta zvichayi Vin ye diyuchim j doteperishnogo chasu ale z suttyevimi zminami ta dopovnennyami Takozh galuzi prava dopovnyuvalisya okremimi normativno pravovimi aktami Pislya priyednannya do Rosijskoyi imperiyi zalishali diyati shvedski zakoni Buv period 1863 1890 rr koli aktivnu zakonodavchu diyalnist provodiv Sejm V cej period buv prijnyatij KK ta bagato inshih normativno pravovih aktiv Potim rosijska vlada obmezhila avtonomiyu Finlyandiyi i dobitisya znovu yakoyis zakonodavchoyi vladi Finlyandiya domoglasya pislya revolyuciyi 1905 r Pislya porazki robitnichoyi revolyuciyi ta progoloshennya burzhuaznoyi Finlyandiyi bulo provedeno dekilka reform ale voni ne prizveli do kodifikaciyi finskogo prava Vazhlivu rol vidigraye Konstitucijnij zakon 1919 r yakij diye j zaraz Parlament maye pravo vidavati zakoni Prezident spilno z Derzhavnoyu radoyu dekreti V svoyu chergu Derzhavna rada ta ministri v mezhah svoyeyi kompetenciyi maye pravo vidavati pidzakonni normativno pravovi akti rozporyadzhennya Vsi normativno pravovi akti povinni buti opublikovani na finskij ta shvedskij movah Velika uvaga pridilyayetsya j sudovim precedentam ce zumovleno vidsutnistyu kodifikaciyi zakonodavstva Voni ne ye obov yazkovimi do vikonannya ale na praktici mayut dosit veliku silu Finlyandiya sumisno z inshimi skandinavskimi krayinami vede politiku zblizhennya zakonodavstva cih krayin Vona priyednalasya do nih u 1919 r ta rozroblyaye razom z inshimi skandinavskimi krayinami proyekti zakoniv Odnak finska praktika prijmaye ne vsi proyekti vidani cim ob yednannyam napriklad zakon kupivli prodazhu 11 chervnya 1999 r buv prijnyatij Osnovnij zakon Finlyandiyi Konstituciya yakoyi do cogo ne isnuvalo 4 organichnih zakoni skladali osnovu pravovoyi sistemi do vhodzhennya Konstituciyi v silu 1 bereznya 2000 r Forma pravlinnya Finlyandiyi 1919 r Akt pro Eduskuntu 1928 r Akt pro pravo parlamentu kontrolyuvati zakonnist diyalnosti Derzhavnoyi radi ta Kanclera yusticiyi 1922 r Akt pro derzhavnij sud 1922 r Galuzi pravaCivilne ta sumizhni z nim galuzi prava Civilne ta sumizhni z nim galuzi prava Diyucha redakciya Zakonu 1734 r ta okremi normativno pravovi akti sluguyut osnovnim dzherelom dlya okremih galuzej prava Napriklad v civilnomu ta torgovelnomu pravi osnovni pravila zaklyuchennya ta viznannya ugod nedijsnimi vikladeni u Zakoni pro dogovori 1929 r Okremi dogovori regulyuyutsya vidpovidnimi normativno pravovimi aktami ale osnovni napriklad kupivli prodazhu viznachayutsya vse she normami Zakonu 1734 r Odin z rozdiliv Zakonu 1734 r regulyuye zagalnimi normami pitannya zobov yazalnogo prava Okrim cogo normativno pravovogo aktu zobov yazalne pravo takozh regulyuyetsya j okremimi zakonami napriklad Zakon pro zajmi 1947 r Pro groshi 1967 r Pro sprichinennya zbitku 1974 r ta inshi Simejne pravo ne stalo viklyuchennyam i takozh ne bulo kodifikovano Jogo regulyuyut okremi normativno pravovi akti napriklad Zakon pro shlyub 1929 r z dopovnennyami 1948 r Zakon pro batkivstvo 1975 r Pro usinovlennya 1979 r Pro zabezpechennya utrimuvannya ditini 1975 ta 1977 r Zakon pro opiku ta pikluvannya 1987 r Usi normi simejnogo prava vidpovidayut suchasnim demokratichnim tradiciyam i zagalom zbigayutsya z tipovim yevropejskim simejnim pravom Zakon pro kolektivni dogovori 1946 r Pro dogovori trudovogo najmu 1970 r ta inshi regulyuyut umovi praci ta zarobitnu platnyu Socialni viplati pensiyi dopomoga invalidam tosho regulyuyutsya normativno pravovimi aktami yaki buli vidani v period z 1960 1980 rr Tobto u Finlyandiyi diye rozgaluzhena sistema socialnogo zabezpechennya Zakonodavstvo yake regulyuye zahist otochuyuchogo seredovisha takozh ne kodifikovano a uyavlyaye soboyu kompleks zakoniv Sered bagatoh vidilyayut Zakon pro vodu 1961 r Pro lisi 1967 r Pro ohoronu tvarin 1971 r ta bagato inshih Finskij uryad pridilyaye veliku uvagu comu pitannyu Kriminalne pravo ta proces Kriminalne pravo do 1779 r bulo duzhe zhorstkim sho viyavlyalosya v priznachenni smertnoyi kari za 68 vidiv zlochiniv Ale pid vplivom reformatoriv yak i v Shveciyi smertna kara bula zaminena pozbavlennyam voli U period volodaryuvannya na teritoriyi Rosijskoyi imperiyi vvodivsya v diyu vidpovidnij Kriminalnij kodeks u 1889 r Ale ce suprovodzhuvalos pereshkodami u viglyadi perekladu i v diyu cej kodeks vstupiv lishe 1894 r Cej Kodeks vidriznyavsya prostotoyu vikladennya i buv prikladom klasichnoyi shkoli kriminalnogo prava Buv velikij perelik pokaran yaki obiralisya na rozsud suddi Smertna kara zastosovuvalasya lishe v chasi vijni ta pid chas revolyuciyi za zagalnokriminalni spravi ostannij chas vona zastosovuvalasya 1826 r a ostatochno vidminena u 1972 r Osobliva chastina KK pochinayetsya zlochinami proti religiyi KK dopovnyuvavsya ta zminyuvavsya U 1974 r buda zamineni katorzhni roboti pozbavlennyam voli Shtrafi zastosovuyutsya denni stavki yaki vrahovuyut zarobitok pravoporushnika V 1950 1975 r zastosovuvalasya kastraciya za statevi zlochini Okrim KK v Finlyandiyi kriminalne zakonodavstvo regulyuyut j okremi zakoni sered yakih Zakon pro nebezpechnih recidivistiv 1932 r Zakon pro nepovnolitnih pravoporushnikiv 1940 r Pro alkogol 1968 r Pro narkotiki 1972 r Finskij zakon pro vikonannya pokaran buv prijnyatij 1889 r Vin dopovnyuvav KK ta obmezhuvav zastosuvannya obmezhennya voli Vin diye j doteper Na teperishnij chas jde pidgotovka do reformuvannya sistemi kriminalnogo zakonodavstva Proces regulyuyetsya vse tim zhe Zakonom 1734 r hocha z suttyevimi zminami ta dopovnennyami Takozh cyu sferu regulyuye Zakon pro Verhovnij ta Zakon pro Verhovnij administrativnij sudi 1918 r Takozh diye Konstitucijnij zakon 1919 r Ne ye viklyuchennyam j pravila yaki vidayutsya Verhovnim sudom Sudova sistema ta organi kontrolyu FinlyandiyiOcholyuye sistemu sudovoyi sistemi Finlyandiyi zasnovanij u 1918 r Verhovnij sud u skladi z 21 suddi ta prezidenta cogo sudu Kolegiyi z 5 ti suddiv rozglyadayut skargi na rishennya apelyacijnih sudiv po kriminalnim ta civilnim spravam Takozh mozhut sklikatisya plenarni zasidannya na yakih rozglyadayutsya najbilsh vazhlivi pitannya Oskarzhiti sudove rishennya u Verhovnomu sudi dopuskayetsya lishe todi koli mala misce buti serjozna suddivska pomilka abo z dozvolu kolegiyi z 3 h suddiv Verhovnogo sudu tilki todi koli cogo potrebuye yednist sudovoyi praktiki Do povnovazhen Verhovnogo sudu nalezhit takozh vidavati zaklyuchennya po zakonoproyektam Yak ostannya instanciya v bilshosti vipadkiv vistupayut Apelyacijni sudi Yih vsogo 6 po vsij krayini yaki roztashovani v velikih mistah Najstarishij sud buv zasnovanij 1623 r v m Turku Sud skladayetsya z postijnih ta timchasovih chleniv sudu ta jogo prezidenta Golovnoyu jogo funkciyeyu ye rozglyad skarg po civilnim ta kriminalnim rishennyam nizhchih sudiv Zazvichaj rozglyad vedetsya kolegiyeyu z 3 suddiv ale za vkazivkoyu prezidenta najbilsh vazhlivi spravi rozglyadayutsya na plenarnih zasidannyah Spravi pro derzhavnu zradu abo zh pro zlochini vishih derzhavnih posadovciv rozglyadayutsya yak persha instanciya Vsi spravi rozglyadayutsya v pisemnomu poryadku bez prisutnosti predstavnikiv storin pidsudnih abo zh samih storin shlyahom analizu predstavlenih dokumentiv ta podalshim informuvannyam ostannim rishennya sudu Vinyatki stanovlyat spravi yaki rozglyadayutsya yak persha instanciya Najnizhchu lanku sudovoyi sistemi stanovlyat okruzhni ta miski sudi Do yih kompetenciyi vhodit rozglyad sprav yak pershoyi instanciyi po bilshosti kriminalnih spav a takozh po vsim civilnim spravam Okruzhni sudi funkcionuyut v silskij miscevosti a takozh u mistah chij status bulo viznano piznishe 1959 r takih sudiv blizko 100 Miskih sudiv u Finlyandiyi 10 i voni funkcionuyut u starih mistah Do funkcij cih sudiv takozh vhodit vstanovlennya opiki reyestruvati neruhomist ta vstanovlyuvati inshi ugodi Do skladu okruzhnogo sudu vhodit 1 suddya profesional ta 5 7 asesoriv suddiv neprofesionaliv Yaksho dumki vsih asesoriv zbigayutsya to vinositsya verdikt zgidno z yih rishennyam ale koli hocha b odin asesor ne zgoden z kolegami to vagomishim ye rishennya suddi profesionala Do skladu miskih sudiv vhodit 3 suddi profesionala z golovuyuchim suddeyu Usi spravi rozglyadayutsya v kolegiyi z 3 h suddiv navit koli v sudi suddiv bilshe Za viklyuchennyam morskih ta deyakih inshih civilnih sprav ne provoditsya poperednij rozglyad civilnih sprav ne provoditsya pismovij obmin mizh storonami tosho Takozh osoblivistyu ye te sho isnuye zaborona oskarzhennya po maloznachushim spravam Takozh v Finlyandskij Respublici diyut j specialni sudi Spori yaki vinikayut z nevikonannyam kolektivnih dogovoriv rozglyadayutsya Sudom po trudovim spravam u skladi 3 suddiv profesionaliv ta po 3 predstavnika vid storin Yaksho spir vinikaye mizh okremimi robitnikami ta robotodavcyami to ce kompetenciya miskih ta okruzhnih sudiv Rishennya cogo sudu ne pidlyagaye oskarzhennyu Spori pro vidachu dozvolu na vikoristannya vodnih shlyahiv a takozh deyaki civilni ta kriminalni spravi nalezhat do kompetenciyi 3 h Sudiv po morskim spravam Voni skladayutsya z Golovi sudu ta 2 h inzheneriv vodnogo transportu Na vidminu vid poperednogo rishennya cogo sudu mozhe buti oskarzheno u Apelyacijnomu sudi z vodnih sprav a potim u deyakih vipadkah u Verhovnij administrativnij sud ale v bilshosti vipadkiv do Verhovnogo sudu Isnuyut j bagato inshih specializovanih sudiv sered yakih 4 sudi po zemelnim sporam priznachenij zahishati prava spozhivachiv ta rozglyadati spravi porushennya pravil torgivli Sud po marketingu priznachenij rozglyadati skargi pro rozmir pensij Sud po strahuvannyu rishennya yakogo ne oskarzhuyutsya ta bagato inshih Yaksho vinikaye spir z torgovogo pitannya to mozhliva procedura zvernennya v Gelsinki do arbitrazhnoyi komisiyi Centralnoyi torgovoyi komisiyi dlya primusovogo arbitrazhnogo rozsliduvannya Takozh funkcionuye rozgaluzhena sistema administrativnoyi yusticiyi yaka ocholyuyetsya Administrativnim sudom Vin skladayetsya z prezidenta sudu ta 21 go suddi Do kompetenciyi cogo sudu vhodit rozglyad skarg na rishennya nizhchih administrativnih sudiv sudiv gubernij na rishennya Derzhavnoyi radi rozporyadzhennya ministerstv ta inshih derzhavnih organiv Spravi rozglyadayutsya kolegiyeyu z 5 suddiv Mozhe zbiratisya plenarne zasidannya sudu Nizhchi sudi sudi gubernij yih 12 rozglyadayut spravi v kolegiyi z 3 suddiv Bilshist sprav yaki rozglyadayutsya danimi sudami nalezhit do sferi opodatkuvannya Osoblivistyu Finlyandiyi ye te sho zhoden sud ne mozhe rozglyadati konstitucijnist aktiv yaki prijmayutsya parlamentom Rozglyad obvinuvachennya chleniv Derzhavnoyi radi kanclera yusticiyi yuridichnogo upovnovazhenogo Eduskunti chleniv Verhovnogo sudu Verhovnogo administrativnogo sudu yake pov yazano z porushennyam principu zakonnosti yake malo misce buti pri vikonanni profesijnogo obov yazku rozglyadaye Derzhavnij sud yakij nadilenij Konstituciyeyu osoblivimi povnovazhennyami Cej sud skladayetsya z 5 chleniv yaki obirayutsya Eduskuntoyu strokom na 4 roki 3 starishih za posadoyu prezidenta nadvirnih sudiv prezident Verhovnogo sudu ta ocholyuyetsya vin prezidentom Verhovnogo sudu Stezhit za vikonannyam zakonu vladoyu do yakoyi vhodit i Prezident Derzhavna rada ta ministri takozh v deyakih vipadkah vikonuye kriminalne peresliduvannya ta vistupaye yuridichnim radnikom dlya uryadu ta Prezidenta Kancler yusticiyi Priznachayetsya Prezidentom na dovichnij termin Prezidentiv Verhovnogo ta Verhovnogo administrativnogo sudiv priznachayutsya Prezidentom Inshi suddi ne ye viklyuchennyam odnak voni priznachayutsya za rekomendaciyeyu prezidentiv vidpovidnogo sudu Verhovnij sud takozh priznachaye suddiv do miskih ta okruzhnih sudiv asesori municipalnoyu radoyu strokom na 4 roki Suddi do sudiv gubernij priznachayutsya Prezidentom abo zh Derzhavnoyu radoyu Posada suddi ye dovichnoyu odnak u 70 richnomu vici voni povinni vijti na pensiyu Abo zh suddya mozhe buti zmishenij zi svoyeyi posadi za sudovim virokom Zlochini rozsliduyutsya policiyeyu Kriminalne peresliduvannya v pershij instanciyi vikonuyetsya miskim prokurorom v silskij miscevosti ci funkciyi pokladeni na nachalnika okruzhnoyi policiyi abo zh na jogo zastupnika V apelyacijnih sudah ci funkciyi vikonuye prokuror pri vidpovidnomu sudi takozh mozhut buti priznacheni derzhavni predstavniki Sud policiya ta prokurori mozhut pripiniti spravu yaksho zlochinec zgoden splatiti shtraf pri neznachnij spravi takozh voni mayut j inshi shiroki povnovazhennya Naglyad za vsima organami obvinuvachennya zdijsnyuye Kancler yusticiyi Prokuratura Finlyandiyi do 1997 r nalezhala do vikonavchoyi vladi koli vsi prokurori nalezhali do Ministerstva yusticiyi Zgodom vona vidijshla do sudovoyi vladi Prezident krayini za rekomendaciyeyu Derzhavnoyi radi priznachaye Generalnogo prokurora ta jogo zastupnika derzhavni prokurori priznachayutsya takozh Prezidentom ale vzhe teper za rekomendaciyeyu Generalnogo prokurora Generalnij prokuror priznachaye vsih inshih prokuroriv samostijno Vidpovidach maye pravo na advokata abo zh vlasnoruch chi cherez predstavnika zahishati svoyi interesi v sudi Pri neznachnih spravah navit bez vlasnoyi prisutnosti Posadu advokata mozhut zajnyati osobi yaki zakinchili odin z yuridichnih fakultetiv odnogo z finskih universitetiv maye chlenstvo v Finskomu soyuzi advokativ ta mayut 3 roki yuridichnoyi praktiki Isnuye sistema bezoplatnoyi yuridichnoyi dopomogi yaka okrim advokativ mozhe she nadavatisya upovnovazhenimi municipalnimi radnikami Naglyad za vsiyeyu ciyeyu sistemu vikonuye Kancler yusticiyi Parlamentom obirayetsya na 4 roki osoba na posadu parlamentskogo Ombudsmena do funkcij yakogo okrim klasichnogo naglyadu za dotrimannyam prav ta svobod lyudini takozh zdijsnyuye naglyad za zakonnistyu v diyalnosti posadovciv v sudovij ta vikonavchij vladi a takozh miscevogo samovryaduvannya Vin mozhe rozpochinati rozsliduvannya sprav buti prisutnim na zasidannyah derzhavnih organiv ta vimagati v nih neobhidni dokumenti Cya posada vidoma v finskij praktici z 1920 r Okrim parlamentskogo ye she j posada Ombudsmena spozhivachiv yaka zakriplena Zakonom pro prava spozhivachiv 1978 r Golovnoyu jogo metoyu ye zahist prav spozhivachiv ta naglyadati za vikonannyam pravil torgivli Eduskunta zi svogo seredovisha obiraye derzhavnih revizoriv za dlya naglyadu za derzhavnimi finansami ta vikonannyam derzhavnogo byudzhetu Okrim cogo isnuye pov yazane z Eduskuntoyu vidpovidne Derzhavne revizijne upravlinnya yake vikonuye ci funkciyi ta ye nezalezhnim po vidnoshennyu do Eduskunti Voni mayut pravo vimagati neobhidni dokumenti vid derzhavnih ustanov dlya vikonannya pokladenih na neyi funkcij DzherelaPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s PosilannyaBaza danih finskogo zakonodavstva Sajt uryadu FinlyandiyiPrimitkiPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 821 822 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 822 823 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 823 824 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 824 826