Правова система Люксембургу — це система правових явищ, що функціонує в межах суспільства Великого Герцогства Люксембург.
Становлення правової системи Люксембургу
Правову систему Люксембургу відносять до романо-германської сім'ї. Основні риси сучасної системи виникли після отриманням Люксембургом незалежності у 1815 р. Вони зумовлені, зокрема, такими історичними подіями, як: окупація Францією 1794-1814 рр., коли на територію Герцогства поширювалося французьке законодавство; різноманітні митні союзи з Бельгією або ж германськими державами; унія 1815-1890 рр. з Нідерландами; на даний момент, разом з Бельгією та Нідерландами знаходиться в економічному союзі Бенілюкс, який ці країни утворили у 1948 р. Після французької окупації та отриманням незалежності в Люксембурзі продовжував діяти тривалий час Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. та деякі інші нормативно-правові акти. Поступово, вони замінювалися новими законодавчими актами, але й вони були в більшості випадків орієнтовані на французьке законодавство. Правові відносини регулюються законодавчими актами, які видає парламент, а також в порядку делегованого законодавства Великим герцогом у формі декретів.
Галузі права Королівства Норвегія
Цивільне та суміжні з ним галузі права
В Люксембурзі продовжує діяти Цивільний кодекс Наполеона зі змінами, які є меншими ніж в самій Франції. Такі положення як про шлюб, сім’ю, спадщину та інш. Залишилися майже без змін. Однак регуляція питань кредиту, рухомого майна та інш. Була змінена стосовно першої редакції. Також в Люксембурзі діє й Торговельний кодекс 1807 р. На відміну від Цивільного кодексу Торговельний був значно змінений. Починаючи з 1915 р. під бельгійським впливом видавалися закони, що регулюють діяльність акціонерних товариств. У 1900, 1915, 1945 рр. були видані закони, які регулюють сільськогосподарські кооперативи. Їх визнають «чисто» люксембурзькими і навіть зазначають про їх вплив на право сусідніх держав. Була розпочата у 1973 р. реформа по упорядкуванню законодавства про компанії. У XX почалась розробка й провадження соціального законодавства. Було введено страхування від хвороб, від нещасних випадків на виробництві тощо. Трудові відносини, в основному, регулюються особливим законом 1919 р., окрім нього видані й інші нормативно-правові акти, які регулюють цю сферу, наприклад: Закон про колективні трудові договори 1965 р., Закон про індивідуальні трудові договори 1980 р., Закон про колективні звільнення 1982 р. та інші.
Велику увагу з другої половини XX ст. стали приділяти в Люксембурзі охороні оточуючого середовища. Було видано декілька актів: Закон про ліквідацію відходів 1980 р., Закон про захист природи й природних ресурсів та декілька інших.
Кримінальне право та процес
Протягом досить тривалого часу в Люксембурзі діяв Французький кримінальний кодекс 1810 р., однак в силу схожості правових систем Бельгії та Люксембургу, французький був замінений бельгійським з деякими змінами. Кримінальне право також доповнюється Законом про кримінальне засудження 1994 р.
Процес регулює КПК Франції 1808 р., з суттєвими змінами. Також ця галузь доповнюється Законом про попереднє затримання 1877 р. та Закон про організацію судів 1885 р.
Останній раз смертна кара застосовувалася у 1949 р., а остаточно відмінена була у 1979 р.
Судова система та органи контролю Люксембургу
Верховний суд правосуддя очолює всю систему судів в Люксембурзі. Він може виступати як апеляційна, так і касаційна інстанція. У складі з 5 суддів розглядає скарги на рішення окружних судів, які були винесені як перша інстанція по кримінальних, цивільних та торговельних справах у ролі апеляційної інстанції. Як касаційна інстанція він розглядає скарги з питань права на вердикти і рішення всіх судів у складі колегії з 7-и суддів. Інколи може скликатися суд асизів для розгляду найбільш важливих кримінальних справ. Він складається з 6 членів: 2-3 суддів з Верховного суду та 3-4 суддів з окружних судів. Він скликається головою Верховного суду. Для винесення рішення потрібно 4 з 6 голосів, тобто більшість.
В м. Люксембург та м. Дикірх діють окружні суди. Вони розглядають кримінальні справи середньої тяжкості та всі цивільні та торговельні справи за виключенням незначних. Вони іменуються «виправними трибуналами» при розгляді кримінальних справ. Також до компетенції окружних судів належить розгляд в апеляційному порядку скарг на рішення мирових судів. У період 1848-1868 рр. діяв інститут суду присяжних, який розглядав кримінальні справи про політичні злочини а також про порушення законів про друк.
Справи про незначні правопорушення, які караються строком арешту менш ніж на 7 днів, цивільні та торговельні позови з маленькою сумою відшкодування а також деякі інші функції виконують мирові суди. Вони також називаються «поліцейськими трибуналами».
В Люксембурзі створено після Другої світової війни 3 комісії, які вирішують конфлікти між працівниками та роботодавцем. Вони складаються з мирового судді та 2-х представників сторін конфлікту. Окрім цієї комісії діють й інші трибунали, наприклад ті, які розглядають питання соціального страхування, або ж розглядають адміністративні справи тощо.
В Герцогстві діє також Юридичний комітет Державної ради. Він є вищим органом адміністративної юстиції, прерогативою комітету є розгляд в апеляційному порядку скарг на рішення нижчих судів а також на рішення самих адміністративних органів. Складається він з 7 членів Державної ради, які мають ступінь доктора права. Розгляд питання про конституційність законів у судах було майже виключеним практикою.
Великий герцог призначає на посаду всіх суддів, вони призначаються на пожиттєвий строк та можуть бути звільнені лише за рішенням суду. Питання про відповідність законів до Конституції розглядає Конституційний суд, який був створений 1 жовтня 1997 р. Будь-який суд може звернутися до Конституційного суду з питання конституційності того чи іншого закону, окрім ратифікації міжнародних договорів.
Справи розслідують або ж слідчі судді, або працівники поліції за наглядом генерального прокурора. Підтримує обвинувачення комісар поліції, бургомістр або його заступник при поліцейському трибуналі. Державний прокурор чи його заступник при виправному трибуналі та генеральний прокурор або один з його заступників, який має звання генерального адвоката. Захищають інтереси сторін адвокати-повірені. Вони повинні скласти відповідний іспит, пройти 3-х літню юридичну практику та мати вищу юридичну освіту. Можлива безоплатна юридична допомога.
Джерела
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.
Посилання
- Сайт уряду Люксембургу
Примітки
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – ст.458-459.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – ст.459.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – ст.459-460.
- Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с. – ст.460-461.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravova sistema Lyuksemburgu ce sistema pravovih yavish sho funkcionuye v mezhah suspilstva Velikogo Gercogstva Lyuksemburg Stanovlennya pravovoyi sistemi LyuksemburguPravovu sistemu Lyuksemburgu vidnosyat do romano germanskoyi sim yi Osnovni risi suchasnoyi sistemi vinikli pislya otrimannyam Lyuksemburgom nezalezhnosti u 1815 r Voni zumovleni zokrema takimi istorichnimi podiyami yak okupaciya Franciyeyu 1794 1814 rr koli na teritoriyu Gercogstva poshiryuvalosya francuzke zakonodavstvo riznomanitni mitni soyuzi z Belgiyeyu abo zh germanskimi derzhavami uniya 1815 1890 rr z Niderlandami na danij moment razom z Belgiyeyu ta Niderlandami znahoditsya v ekonomichnomu soyuzi Benilyuks yakij ci krayini utvorili u 1948 r Pislya francuzkoyi okupaciyi ta otrimannyam nezalezhnosti v Lyuksemburzi prodovzhuvav diyati trivalij chas Civilnij kodeks Napoleona 1804 r ta deyaki inshi normativno pravovi akti Postupovo voni zaminyuvalisya novimi zakonodavchimi aktami ale j voni buli v bilshosti vipadkiv oriyentovani na francuzke zakonodavstvo Pravovi vidnosini regulyuyutsya zakonodavchimi aktami yaki vidaye parlament a takozh v poryadku delegovanogo zakonodavstva Velikim gercogom u formi dekretiv Galuzi prava Korolivstva NorvegiyaCivilne ta sumizhni z nim galuzi prava V Lyuksemburzi prodovzhuye diyati Civilnij kodeks Napoleona zi zminami yaki ye menshimi nizh v samij Franciyi Taki polozhennya yak pro shlyub sim yu spadshinu ta insh Zalishilisya majzhe bez zmin Odnak regulyaciya pitan kreditu ruhomogo majna ta insh Bula zminena stosovno pershoyi redakciyi Takozh v Lyuksemburzi diye j Torgovelnij kodeks 1807 r Na vidminu vid Civilnogo kodeksu Torgovelnij buv znachno zminenij Pochinayuchi z 1915 r pid belgijskim vplivom vidavalisya zakoni sho regulyuyut diyalnist akcionernih tovaristv U 1900 1915 1945 rr buli vidani zakoni yaki regulyuyut silskogospodarski kooperativi Yih viznayut chisto lyuksemburzkimi i navit zaznachayut pro yih vpliv na pravo susidnih derzhav Bula rozpochata u 1973 r reforma po uporyadkuvannyu zakonodavstva pro kompaniyi U XX pochalas rozrobka j provadzhennya socialnogo zakonodavstva Bulo vvedeno strahuvannya vid hvorob vid neshasnih vipadkiv na virobnictvi tosho Trudovi vidnosini v osnovnomu regulyuyutsya osoblivim zakonom 1919 r okrim nogo vidani j inshi normativno pravovi akti yaki regulyuyut cyu sferu napriklad Zakon pro kolektivni trudovi dogovori 1965 r Zakon pro individualni trudovi dogovori 1980 r Zakon pro kolektivni zvilnennya 1982 r ta inshi Veliku uvagu z drugoyi polovini XX st stali pridilyati v Lyuksemburzi ohoroni otochuyuchogo seredovisha Bulo vidano dekilka aktiv Zakon pro likvidaciyu vidhodiv 1980 r Zakon pro zahist prirodi j prirodnih resursiv ta dekilka inshih Kriminalne pravo ta proces Protyagom dosit trivalogo chasu v Lyuksemburzi diyav Francuzkij kriminalnij kodeks 1810 r odnak v silu shozhosti pravovih sistem Belgiyi ta Lyuksemburgu francuzkij buv zaminenij belgijskim z deyakimi zminami Kriminalne pravo takozh dopovnyuyetsya Zakonom pro kriminalne zasudzhennya 1994 r Proces regulyuye KPK Franciyi 1808 r z suttyevimi zminami Takozh cya galuz dopovnyuyetsya Zakonom pro poperednye zatrimannya 1877 r ta Zakon pro organizaciyu sudiv 1885 r Ostannij raz smertna kara zastosovuvalasya u 1949 r a ostatochno vidminena bula u 1979 r Sudova sistema ta organi kontrolyu LyuksemburguVerhovnij sud pravosuddya ocholyuye vsyu sistemu sudiv v Lyuksemburzi Vin mozhe vistupati yak apelyacijna tak i kasacijna instanciya U skladi z 5 suddiv rozglyadaye skargi na rishennya okruzhnih sudiv yaki buli vineseni yak persha instanciya po kriminalnih civilnih ta torgovelnih spravah u roli apelyacijnoyi instanciyi Yak kasacijna instanciya vin rozglyadaye skargi z pitan prava na verdikti i rishennya vsih sudiv u skladi kolegiyi z 7 i suddiv Inkoli mozhe sklikatisya sud asiziv dlya rozglyadu najbilsh vazhlivih kriminalnih sprav Vin skladayetsya z 6 chleniv 2 3 suddiv z Verhovnogo sudu ta 3 4 suddiv z okruzhnih sudiv Vin sklikayetsya golovoyu Verhovnogo sudu Dlya vinesennya rishennya potribno 4 z 6 golosiv tobto bilshist V m Lyuksemburg ta m Dikirh diyut okruzhni sudi Voni rozglyadayut kriminalni spravi serednoyi tyazhkosti ta vsi civilni ta torgovelni spravi za viklyuchennyam neznachnih Voni imenuyutsya vipravnimi tribunalami pri rozglyadi kriminalnih sprav Takozh do kompetenciyi okruzhnih sudiv nalezhit rozglyad v apelyacijnomu poryadku skarg na rishennya mirovih sudiv U period 1848 1868 rr diyav institut sudu prisyazhnih yakij rozglyadav kriminalni spravi pro politichni zlochini a takozh pro porushennya zakoniv pro druk Spravi pro neznachni pravoporushennya yaki karayutsya strokom areshtu mensh nizh na 7 dniv civilni ta torgovelni pozovi z malenkoyu sumoyu vidshkoduvannya a takozh deyaki inshi funkciyi vikonuyut mirovi sudi Voni takozh nazivayutsya policejskimi tribunalami V Lyuksemburzi stvoreno pislya Drugoyi svitovoyi vijni 3 komisiyi yaki virishuyut konflikti mizh pracivnikami ta robotodavcem Voni skladayutsya z mirovogo suddi ta 2 h predstavnikiv storin konfliktu Okrim ciyeyi komisiyi diyut j inshi tribunali napriklad ti yaki rozglyadayut pitannya socialnogo strahuvannya abo zh rozglyadayut administrativni spravi tosho V Gercogstvi diye takozh Yuridichnij komitet Derzhavnoyi radi Vin ye vishim organom administrativnoyi yusticiyi prerogativoyu komitetu ye rozglyad v apelyacijnomu poryadku skarg na rishennya nizhchih sudiv a takozh na rishennya samih administrativnih organiv Skladayetsya vin z 7 chleniv Derzhavnoyi radi yaki mayut stupin doktora prava Rozglyad pitannya pro konstitucijnist zakoniv u sudah bulo majzhe viklyuchenim praktikoyu Velikij gercog priznachaye na posadu vsih suddiv voni priznachayutsya na pozhittyevij strok ta mozhut buti zvilneni lishe za rishennyam sudu Pitannya pro vidpovidnist zakoniv do Konstituciyi rozglyadaye Konstitucijnij sud yakij buv stvorenij 1 zhovtnya 1997 r Bud yakij sud mozhe zvernutisya do Konstitucijnogo sudu z pitannya konstitucijnosti togo chi inshogo zakonu okrim ratifikaciyi mizhnarodnih dogovoriv Spravi rozsliduyut abo zh slidchi suddi abo pracivniki policiyi za naglyadom generalnogo prokurora Pidtrimuye obvinuvachennya komisar policiyi burgomistr abo jogo zastupnik pri policejskomu tribunali Derzhavnij prokuror chi jogo zastupnik pri vipravnomu tribunali ta generalnij prokuror abo odin z jogo zastupnikiv yakij maye zvannya generalnogo advokata Zahishayut interesi storin advokati povireni Voni povinni sklasti vidpovidnij ispit projti 3 h litnyu yuridichnu praktiku ta mati vishu yuridichnu osvitu Mozhliva bezoplatna yuridichna dopomoga DzherelaPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s PosilannyaSajt uryadu LyuksemburguPrimitkiPravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 458 459 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 459 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 459 460 Pravovye sistemy stran mira Enciklopedicheskij spravochnik Pod red Suhareva A Ya 3 e izd pererab i dop M Norma 2003 944 s st 460 461