Правило міри перетворення природних систем — у ході експлуатації природних систем не можна переходити деякі межі, що дозволять цим системам зберігати властивість самопідтримки (самоорганізації і саморегуляції). Надсистема високого рівня ієрархії може підтримувати деякі підсистеми зруйнованої системи нижчого рівня, але не відновлювати їх. Наприклад, чорноземи, що виникли в результаті зонального біогеоценотичного процесу в лугостепу і лісостепах з їх розорюванням, зонально підтримуються, але поступово деградують, зберігаючи при цьому тенденцію до відновлення лише при створенні природних умов їх утворення.
З цього правила випливає ряд висновків:
- Одиниця поновлюваного природного ресурсу може бути отримана лише у відрізок часу, визначений швидкістю функціонування системи.
- Переступити через фазу послідовного розвитку природної системи (ПС) неможливо.
- Проведення господарських заходів раціонально лише в рамках певних розмірів, вихід за які в меншу і більшу сторону знижує їх господарську ефективність.
- Перетворювальна діяльність не повинна виводити ПС зі стану рівноваги шляхом надлишку якогось із середовищеутворюючих компонентів, або, якщо це необхідно, потрібна достатня компенсація у вигляді відносно не перетворених ПС (оптимальна територіальна структура — оптимальна лісистість).
- Перетворення природи (якщо воно невідновлювальне) дає локальний чи регіональний виграш за рахунок погіршення якихось показників в суміжних ландшафтах або в біосфері у цілому.
- Господарський вплив зачіпає не тільки ту систему, на яку він спрямований, але і її підсистеми, які прагнуть нівелювати зазнані зміни. У зв'язку з цим витрати на перетворення природи ніколи не обмежуються лише вкладеннями на об'єкти, що піддаються безпосередньо планованим впливам.
- Природні ланцюгові реакції ніколи не обмежуються зміною речовини і енергії, але зачіпають і динамічні властивості ПС.
- Вторинна екологічна рівновага, що склалася, стійкіше, ніж первинна, але потенційний запас перетворення при цьому скорочується.
- Невідповідність цілей природно-системної регуляції і цілей господарства може призводити до деструкції ПС.
- Технічні системи впливу в кінцевому підсумку завжди менш господарсько ефективні.
- Технічні впливи мають тенденцію перетворюватися в перманентні (перехідні від однієї ланки до іншого) і все більше посилюються аж до повної заміни саморегуляції ПС техногенним регулюванням, що в кінцевому підсумку економічно руйнівно.
Література
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь / Предисл. В. Д. Федорова. — Кишинев: Гл. ред. Молд. сов. энцикл., 1990. — 406 с.
- Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
- Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
- Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001. — 500 с: іл.
- Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.
Примітки
- [abc.vvsu.ru / books / nakhodka / prirodopolzovanie.doc]
Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravilo miri peretvorennya prirodnih sistem u hodi ekspluataciyi prirodnih sistem ne mozhna perehoditi deyaki mezhi sho dozvolyat cim sistemam zberigati vlastivist samopidtrimki samoorganizaciyi i samoregulyaciyi Nadsistema visokogo rivnya iyerarhiyi mozhe pidtrimuvati deyaki pidsistemi zrujnovanoyi sistemi nizhchogo rivnya ale ne vidnovlyuvati yih Napriklad chornozemi sho vinikli v rezultati zonalnogo biogeocenotichnogo procesu v lugostepu i lisostepah z yih rozoryuvannyam zonalno pidtrimuyutsya ale postupovo degraduyut zberigayuchi pri comu tendenciyu do vidnovlennya lishe pri stvorenni prirodnih umov yih utvorennya Z cogo pravila viplivaye ryad visnovkiv Odinicya ponovlyuvanogo prirodnogo resursu mozhe buti otrimana lishe u vidrizok chasu viznachenij shvidkistyu funkcionuvannya sistemi Perestupiti cherez fazu poslidovnogo rozvitku prirodnoyi sistemi PS nemozhlivo Provedennya gospodarskih zahodiv racionalno lishe v ramkah pevnih rozmiriv vihid za yaki v menshu i bilshu storonu znizhuye yih gospodarsku efektivnist Peretvoryuvalna diyalnist ne povinna vivoditi PS zi stanu rivnovagi shlyahom nadlishku yakogos iz seredovisheutvoryuyuchih komponentiv abo yaksho ce neobhidno potribna dostatnya kompensaciya u viglyadi vidnosno ne peretvorenih PS optimalna teritorialna struktura optimalna lisistist Peretvorennya prirodi yaksho vono nevidnovlyuvalne daye lokalnij chi regionalnij vigrash za rahunok pogirshennya yakihos pokaznikiv v sumizhnih landshaftah abo v biosferi u cilomu Gospodarskij vpliv zachipaye ne tilki tu sistemu na yaku vin spryamovanij ale i yiyi pidsistemi yaki pragnut nivelyuvati zaznani zmini U zv yazku z cim vitrati na peretvorennya prirodi nikoli ne obmezhuyutsya lishe vkladennyami na ob yekti sho piddayutsya bezposeredno planovanim vplivam Prirodni lancyugovi reakciyi nikoli ne obmezhuyutsya zminoyu rechovini i energiyi ale zachipayut i dinamichni vlastivosti PS Vtorinna ekologichna rivnovaga sho sklalasya stijkishe nizh pervinna ale potencijnij zapas peretvorennya pri comu skorochuyetsya Nevidpovidnist cilej prirodno sistemnoyi regulyaciyi i cilej gospodarstva mozhe prizvoditi do destrukciyi PS Tehnichni sistemi vplivu v kincevomu pidsumku zavzhdi mensh gospodarsko efektivni Tehnichni vplivi mayut tendenciyu peretvoryuvatisya v permanentni perehidni vid odniyeyi lanki do inshogo i vse bilshe posilyuyutsya azh do povnoyi zamini samoregulyaciyi PS tehnogennim regulyuvannyam sho v kincevomu pidsumku ekonomichno rujnivno LiteraturaDedyu I I Ekologicheskij enciklopedicheskij slovar Predisl V D Fedorova Kishinev Gl red Mold sov encikl 1990 406 s Odum E Ekologiya M Mir 1975 708 s Korsak K V Plahotnik O V Osnovi suchasnoyi ekologiyi Navch posib 4 te vid pererob i dopov K MAUP 2004 340 s il Kucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il Musiyenko M M Serebryakov V V Brajon O V Ekologiya Tlumachnij slovnik K Libid 2004 376 s Primitki abc vvsu ru books nakhodka prirodopolzovanie doc Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih