Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Чи́слення секве́нцій — система формального виведення формул логіки першого порядку (і як часткового випадку логіки висловлень) запропонована німецьким логіком Ґергардом Ґенценом. Після праці Ґенцена розроблено кілька варіантів числення секвенцій, що є еквівалентними між собою і альтернативою аксіоматичному підходу.
Термінологія
Числення секвенцій є альтернативною системою формального виводу до аксіоматичних систем описаних у статтях Числення висловлень і Логіка першого порядку. Формули логіки першого порядку для поданої нижче формальної системи мають лише дві логічні зв'яязки і квантор існування. Інші символи логічних зв'язок можна визначити формулами:
- Подібно визначається і квантор загальності:
Загалом при визначенні правил використовуються такі позначення:
- ... (скінченні множини формул)
- ... (формули логіки першого порядку)
- ... (Символ, що показує, що з формул з лівої сторони (антецеденту) виводяться формули з правої сторони (консеквент))
- ... (символ логічного заперечення)
- ... (символ диз'юнкції)
- ... (квантор існування)
Правила виводу
Правило антецедента
якщо: .
Правило припущення
якщо:
Перебір варіантів
Доведення від супротивного
Диз'юнкція а антецеденті
Диз'юнкція в консеквенті
Введення квантора істинності в консеквенті
Введення квантора істинності в антецеденті
, де y не зустрічається у вільному вигляді у формулі .
Рефлексивність рівності
Правило заміни в рівності
Приклади виведення
Приклад 1
Покажемо, що
Маємо:
Приклад 2
Як і в першому прикладі:
Коректність і повнота
Числення секвенцій є коректним і повним. Тобто всі формули, що можна вивести за його допомогою є логічно значимі і всі логічно значимі формули можна вивести за допомогою числення секвенцій. Це еквівалентно твердженню, що тоді і тільки тоді коли для довільних множини формул і формули .
Див. також
Джерела
- Правила виводу // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 507. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Ebbinghaus H.-D., Flum J., Thomas W.: Mathematical logic. New York: Springer-Verlag, 1984.
- Richter, M. M.: Logikkalküle. Stuttgart: Teubner Verlag, 1978.
Weblinks
- Sequent Calculus by Alex Sakharov MathWorld
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Chi slennya sekve ncij sistema formalnogo vivedennya formul logiki pershogo poryadku i yak chastkovogo vipadku logiki vislovlen zaproponovana nimeckim logikom Gergardom Gencenom Pislya praci Gencena rozrobleno kilka variantiv chislennya sekvencij sho ye ekvivalentnimi mizh soboyu i alternativoyu aksiomatichnomu pidhodu TerminologiyaChislennya sekvencij ye alternativnoyu sistemoyu formalnogo vivodu do aksiomatichnih sistem opisanih u stattyah Chislennya vislovlen i Logika pershogo poryadku Formuli logiki pershogo poryadku dlya podanoyi nizhche formalnoyi sistemi mayut lishe dvi logichni zv yayazki displaystyle neg vee i kvantor isnuvannya Inshi simvoli logichnih zv yazok mozhna viznachiti formulami f ps f ps displaystyle varphi wedge psi Leftrightarrow neg neg varphi vee neg psi f ps f ps displaystyle varphi rightarrow psi Leftrightarrow neg varphi vee psi f ps f ps ps f displaystyle varphi leftrightarrow psi Leftrightarrow neg neg neg varphi vee psi vee neg neg psi vee varphi Podibno viznachayetsya i kvantor zagalnosti xf x f displaystyle forall x varphi Leftrightarrow neg exists x neg varphi Zagalom pri viznachenni pravil vikoristovuyutsya taki poznachennya G F displaystyle Gamma Phi skinchenni mnozhini formul f ps r displaystyle varphi psi rho formuli logiki pershogo poryadku displaystyle vdash Simvol sho pokazuye sho z formul z livoyi storoni antecedentu vivodyatsya formuli z pravoyi storoni konsekvent displaystyle neg simvol logichnogo zaperechennya displaystyle vee simvol diz yunkciyi displaystyle exists kvantor isnuvannya Pravila vivoduPravilo antecedenta Ant G fG f displaystyle quad left Ant right qquad frac Gamma vdash varphi Gamma vdash varphi yaksho G G displaystyle Gamma subseteq Gamma Pravilo pripushennya Ann G f displaystyle quad left Ann right qquad frac Gamma vdash varphi yaksho f G displaystyle varphi in Gamma Perebir variantiv FU Gps fG ps fG f displaystyle quad left FU right qquad frac begin aligned Gamma psi vdash varphi Gamma neg psi vdash varphi end aligned Gamma vdash varphi Dovedennya vid suprotivnogo KD G ps rG ps rG ps displaystyle quad left KD right qquad frac begin aligned Gamma neg psi vdash rho Gamma neg psi vdash neg rho end aligned Gamma vdash psi Diz yunkciya a antecedenti Ant Gf rGps rG f ps r displaystyle quad left vee Ant right qquad frac begin aligned Gamma varphi vdash rho Gamma psi vdash rho end aligned Gamma varphi vee psi vdash rho Diz yunkciya v konsekventi Kon1 G fG f ps displaystyle quad left vee Kon1 right qquad frac begin aligned Gamma vdash varphi end aligned Gamma vdash varphi vee psi Kon2 G psG f ps displaystyle quad left vee Kon2 right qquad frac begin aligned Gamma vdash psi end aligned Gamma vdash varphi vee psi Vvedennya kvantora istinnosti v konsekventi Kon G ftxG xf displaystyle quad left exists Kon right qquad frac Gamma vdash varphi frac t x Gamma vdash exists x varphi Vvedennya kvantora istinnosti v antecedenti Ant Gfyx psG xf ps displaystyle quad left exists Ant right qquad frac Gamma varphi frac y x vdash psi Gamma exists x varphi vdash psi de y ne zustrichayetsya u vilnomu viglyadi u formuli xfps displaystyle exists x varphi psi Refleksivnist rivnosti Ref t t displaystyle quad left Ref right qquad frac vdash t equiv t Pravilo zamini v rivnosti Sub G ftxGt t ft x displaystyle quad left exists Sub right qquad frac Gamma vdash varphi frac t x Gamma t equiv t vdash varphi frac t x Prikladi vivedennyaPriklad 1 Pokazhemo sho AD f f displaystyle quad left AD right qquad frac varphi vee neg varphi Mayemo 1 f f Ann 2 f f f Kon1 1 3 f f Ann 4 f f f Kon2 3 5 f f FU 2 4 displaystyle begin alignedat 3 1 quad amp varphi vdash varphi amp quad amp Ann 2 quad amp varphi vdash varphi vee neg varphi amp quad amp vee Kon1 1 3 quad amp neg varphi vdash neg varphi amp quad amp Ann 4 quad amp neg varphi vdash varphi vee neg varphi amp quad amp vee Kon2 3 5 quad amp vdash varphi vee neg varphi amp quad amp FU 2 4 end alignedat Priklad 2 Triv GfG fGps displaystyle quad left Triv right qquad frac begin aligned Gamma varphi Gamma neg varphi end aligned Gamma psi Yak i v pershomu prikladi 1 Gf Pra misse 2 G f Pra misse 3 G psf Ant 1 4 G ps f Ant 2 5 Gps KD 3 4 displaystyle begin alignedat 3 1 quad amp Gamma varphi amp quad amp Pr ddot a misse 2 quad amp Gamma neg varphi amp quad amp Pr ddot a misse 3 quad amp Gamma neg psi varphi amp quad amp Ant 1 4 quad amp Gamma neg psi neg varphi amp quad amp Ant 2 5 quad amp Gamma psi amp quad amp KD 3 4 end alignedat Korektnist i povnotaChislennya sekvencij ye korektnim i povnim Tobto vsi formuli sho mozhna vivesti za jogo dopomogoyu ye logichno znachimi i vsi logichno znachimi formuli mozhna vivesti za dopomogoyu chislennya sekvencij Ce ekvivalentno tverdzhennyu sho F f displaystyle Phi vDash varphi todi i tilki todi koli F f displaystyle Phi vdash varphi dlya dovilnih mnozhini formul F displaystyle Phi i formuli f displaystyle varphi Div takozhChislennya konstrukcijDzherelaPravila vivodu Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 507 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Ebbinghaus H D Flum J Thomas W Mathematical logic New York Springer Verlag 1984 Richter M M Logikkalkule Stuttgart Teubner Verlag 1978 WeblinksSequent Calculus by Alex Sakharov MathWorld