У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Потік По тік село в Україні у Козівській селищній громаді Т

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Потік.

По́тік — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Потіцької сільради, якій було підпорядковане Сеньків.

село Потік
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Козівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA61040230310099305
Облікова картка	Потік
Основні дані
Населення	582
Територія	0.375 км²
Густота населення	1552 осіб/км²
Поштовий індекс	47684
Телефонний код	+380 3547
Географічні дані
Географічні координати	49°30′42″ пн. ш. 25°02′04″ сх. д. / 49.51167° пн. ш. 25.03444° сх. д. / 49.51167; 25.03444Координати: 49°30′42″ пн. ш. 25°02′04″ сх. д. / 49.51167° пн. ш. 25.03444° сх. д. / 49.51167; 25.03444
Водойми	Ценівка
Відстань до районного центру	14 км
Найближча залізнична станція
Відстань до залізничної станції	10 км


Місцева влада
Адреса ради	47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38
Карта
Потік
Потік
Мапа

Потік у Вікісховищі

Населення — 493 особи (2007).

Історія

Село згадується 29 січня 1449 р.

Перша писемна згадка — 1626. Тоді ж внаслідок нападу татар село було повністю зруйноване.

У міжвоєнний період діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг» та інші. На 01.01.1939 в селі проживало 1210 мешканців, з них 1050 українців-грекокатоликів, 145 українців-латинників, 5 поляків, 10 євреїв. Село належало до ґміни Конюхи Бережанського повіту Тернопільського воєводства Польської республіки.

Перша назва села була Сеньків: перші жителі жили біля річки Потічка. Згодом поселення розширювалось: людей, які жили біля криниці, назвали надкирничними. Опісля населення села зросло до 250 чоловік; в селі почали відкриватися колгоспи, дробілка, виготовляли вапно, був відкритий побут. Зараз у селі залишилось мало пам'яток, проте в центрі села находиться клуб, у якому часто відбуваються різні вистави.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число осіб	Відсоток
українська		99,83
російська		0,17

Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.

Народились

(1919 — 1.10.1947, Гриньків) «Булевар» — окружний провідник Закарпатського округу ОУН («Срібна»).
Михайло Віятик (нар. 1968) — заслужений діяч мистецтв України.

Пам'ятки

Є церкви Священномученика Йосафата (1938, УГКЦ) та Святої Тройці (1998, ПЦУ), обидві — кам'яні).

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992), встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення Незалежності України (1992).

У селі також є криниця, яка напуває жителів водою; на території села працює млин, а також існував колгоспний сад, який після розпаду колгоспу став надбанням жителів села.

Соціальна сфера

Працюють дитячий садок,, ФАП мазазин на верхні переї.

Примітки

Грамота воєводи Подільської землі Бадейовича Грицька, призначеного комісаром у справі майнової суперечки шляхтичів Мужила Михайла та Скарбка, про закріплення права власності на володіння с. Потік за Мужилом Михайлом
Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 4.
. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
Сергій АДАМОВИЧ. Останній бій окружного проводу ОУН Закарпаття біля Осмолоди. «Галичина, 05 жовтня 2017 року.»
Встановлення хреста на місці загибелі «Булевара» на Мшані

Джерела

Дідух І., Свергун А. Потік / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 123—124. — .

Посилання

Potok (13) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 870. (пол.). — S. 870. (пол.)

[1] Грамота воєводи Подільської землі Бадейовича Грицька, призначеного комісаром у справі майнової суперечки шляхтичів Мужила Михайла та Скарбка, про закріплення права власності на володіння с. Потік за Мужилом Михайлом

[2] Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183

[3] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 4.

[4] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[6] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.

[7] Сергій АДАМОВИЧ. Останній бій окружного проводу ОУН Закарпаття біля Осмолоди. «Галичина, 05 жовтня 2017 року.»

[8] Встановлення хреста на місці загибелі «Булевара» на Мшані