Потьомкінські села рос Потёмкинские деревни камуфляжні села які були вибудувані за вказівкою графа Потьомкіна вздовж мар

Потьомкінські села (рос. Потёмкинские деревни) — камуфляжні села, які були вибудувані за вказівкою графа Потьомкіна вздовж маршруту Катерини II під час її поїздки в 1787 році в Україну — Причорномор'я і Тавриду, які були відвойовані в Османської Імперії, хоча скоріш за все села були просто дуже прикрашені за реальний стан бідної імперії. У нещодавно глухій місцевості імператриця побачила безліч будівель, війська, процвітаюче населення. Постав її погляду і Чорноморський флот у Севастополі. Ці досягнення здивували не тільки імператрицю, але й представників іноземних дворів, які подорожували разом з нею, а також австрійського імператора Йосипа II, що приєднався до них інкогніто. Дехто із цих представників залишив спогади про поїздку, також оповідями очевидців скористалися інші зарубіжні автори.

**Салют на честь Катерини ІІ у 1787 році**. *Худ. Плерш Я. Б., 1787 р. Львівська картинна галерея.*

Очевидець поїздки французький посол при дворі Катерини II граф Се-Гюр писав:

Міста, села, садиби, а іноді і прості хатини були так оздоблені і замасковані тріумфальними арками, гірляндами квітів і ошатними архітектурними декораціями, що вид їх обманював, перетворюючи їх у нас на очах у чудові міста, раптово споруджені палаци, в сади, розкішно створені.

Варто зауважити, що граф Се-Гюр писав про міста, села та садиби, які реально існували, але були надмірно прикрашені, але згодом зусиллями рядом авторів затвердилась думка, що були лише майстерно розписані декорації, а самих сіл не існувало.

Авторство поширення оповідей про те, що на місці потьомкінських сіл не існувало ніяких поселень, приписують саксонському дипломату Гельбігу. Вперше легенда була опублікована анонімно, згодом — у книзі-памфлеті Йоганна Альбрехта «Пансалвін, князь темряви». В 1809 ця книга була видана російською мовою, викликавши обурення ще живих співробітників Потьомкіна.

Незважаючи на певну міфологічність, вислів «потьомкінські села» міцно увійшов у вжиток у значенні «показухи», окозамилювання.

Див. також

Пансалвін, князь темряви

Література

А. Панченко. «Потемкинские деревни» как культурный миф // Панченко А. М. Русская история и культура: Работы разных лет. СПб.: Юна, 1999, с. 462—475
Елисеева О. И. Григорий Потёмкин (ЖЗЛ). М., 2006.

Примітки

Сопгрте cle Seger. Memoirs ou souvenirs et anecdotes. Paris, 1827
Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. — М.: «Локид-Пресс». Вадим Серов. 2003.
Життя генерал-фельдмаршала князя Г. А. Потьомкіна-Таврійського. СПб., 1811

[1] Сопгрте cle Seger. Memoirs ou souvenirs et anecdotes. Paris, 1827

[2] Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. — М.: «Локид-Пресс». Вадим Серов. 2003.

[3] Життя генерал-фельдмаршала князя Г. А. Потьомкіна-Таврійського. СПб., 1811