Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Потужний Микола Никомодович (1919, Горобіївка — 25 вересня 1943, Овчинець) — Герой Радянського Союзу. Випускник Московського піхотного училища, член КПРС, командир мінометної роти 1150-го стрілкового полку 121-ї гвардійської стрілецької дивізії. Двічі поранений. Відзначився при форсуванні річки Іпуть та звільнення села Овчинець.
Потужний Микола Никомодович | |
---|---|
Народження | 15 березня 1919 року Горобіївка |
Смерть | 30 вересня 1943 року (24 роки) |
Національність | Українець |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська Армія |
Партія | КПРС |
Звання | Командир |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна |
Нагороди | ||| |
Біографія
Микола Никомодович народився в 1919 році в селі Горобіївка, що на Канівщині, в українській сім'ї. Закінчив семилітню школу. Призваний до армії в серпні 1941 року. У цьому році закінчив Московське піхотне училище та був посланий на фронт.
У серпні 1942 році, разом із ротою, був учасником бойових дій у районі села Кумове Калузької області, від якої він пішов переможцем, спаливши протитанковою зброєю головний танк німців. Далі Микола бився за село Кукуївка, що в Орловській області.
25 вересня 1943 року його дивізія підійшла до річки Іпуть, щоб завоювати село Овчинець. У цій битві Потужний був смертельно поранений скалками гранати, і, не дійшовши до медлікарні, все ж загинув.
Наказом Президії Верховної Ради СРСР від 15 січня 1944 року командиру мінометної роти 1150-го стрілкового полку 121-ї гвардійської стрілкової дивізії капітану Потужному Миколаю Никомодимовичу посмертно присвоїли звання Герою Радянського Союзу.
Пам'ять
На честь нього названа одна з вулиць Канева
Нагороди
- Орден Леніна (15.01.1944, посмертно);
- Герой Радянського Союзу (15.01.1944, посмертно)
- Орден Червоного Прапора (05.11.1942);
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (15.03.1943).
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 15 января 1944 года [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 23 января (№ 4 (264)). — С. 1.
Джерела
- «Они отстояли мир». — Днепропетровск: Промінь, 1985. (Переклад українською: Шмиг Т. В.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Potuzhnij Mikola Nikomodovich 1919 Gorobiyivka 25 veresnya 1943 Ovchinec Geroj Radyanskogo Soyuzu Vipusknik Moskovskogo pihotnogo uchilisha chlen KPRS komandir minometnoyi roti 1150 go strilkovogo polku 121 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Dvichi poranenij Vidznachivsya pri forsuvanni richki Iput ta zvilnennya sela Ovchinec Potuzhnij Mikola NikomodovichNarodzhennya15 bereznya 1919 roku GorobiyivkaSmert30 veresnya 1943 roku 24 roki NacionalnistUkrayinecKrayina SRSRPrinalezhnistRadyanska ArmiyaPartiyaKPRSZvannyaKomandirVijni bitviRadyansko nimecka vijnaNagorodi BiografiyaMikola Nikomodovich narodivsya v 1919 roci v seli Gorobiyivka sho na Kanivshini v ukrayinskij sim yi Zakinchiv semilitnyu shkolu Prizvanij do armiyi v serpni 1941 roku U comu roci zakinchiv Moskovske pihotne uchilishe ta buv poslanij na front U serpni 1942 roci razom iz rotoyu buv uchasnikom bojovih dij u rajoni sela Kumove Kaluzkoyi oblasti vid yakoyi vin pishov peremozhcem spalivshi protitankovoyu zbroyeyu golovnij tank nimciv Dali Mikola bivsya za selo Kukuyivka sho v Orlovskij oblasti 25 veresnya 1943 roku jogo diviziya pidijshla do richki Iput shob zavoyuvati selo Ovchinec U cij bitvi Potuzhnij buv smertelno poranenij skalkami granati i ne dijshovshi do medlikarni vse zh zaginuv Nakazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 15 sichnya 1944 roku komandiru minometnoyi roti 1150 go strilkovogo polku 121 yi gvardijskoyi strilkovoyi diviziyi kapitanu Potuzhnomu Mikolayu Nikomodimovichu posmertno prisvoyili zvannya Geroyu Radyanskogo Soyuzu Pam yatNa chest nogo nazvana odna z vulic KanevaNagorodiOrden Lenina 15 01 1944 posmertno Geroj Radyanskogo Soyuzu 15 01 1944 posmertno Orden Chervonogo Prapora 05 11 1942 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 15 03 1943 PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 15 yanvarya 1944 goda 24 veresnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 23 yanvarya 4 264 S 1 Dzherela Oni otstoyali mir Dnepropetrovsk Promin 1985 Pereklad ukrayinskoyu Shmig T V