Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Потрост золотогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець золотогорлого потроста (Ямайка)  Самиця золотогорлого потроста (Ямайка) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tiaris olivaceus (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Emberiza olivacea Linnaeus, 1766 Euetheia olivacea (Linnaeus, 1766) Tiaris olivacea (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Потро́ст золотогорлий (Tiaris olivaceus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Мексиці, Центральній і Південній Америці та на Великих Антильських островах на Карибах. Це єдиний представник монотипового роду Потрост (Tiaris).
Опис
Довжина птаха становить 10-10,7 см, вага 8-10 г, в залежності від підвиду. У самців спина оливково-зелена, груди і обличчя чорні, над очима жовтувато-оранжеві "брови", горло яскраво-жовте. Решта нижньої частини тіла сірувато-оливкова. Очі темно-карі, дзьоб конічної форми. чорний, лапи сірі.
Самиці є дещо меншими, ніж самці, забарвлення у них менш яскраве. Верхня частина тіла у них переважно тьмяно-оливково-зелена, нижня частина тіла блідо-сіра, груди поцятковані темними плямами. Жовті смуги на обличчі набагато менш виражені. Нижня частина дзьоба темно-рогова або світло-сіра. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак тьмяніше і більш сіре, а жовті "брови" і пляма на горлі у них ще менш виражені. Молоді самці набувають дорослого забарвлення у віці 1 року.
Голос — мінлива серія з короткий, високих, тонких трелей. Вона досить мелодійна, однак приглушена. Її можна почути на відкосно короткій відстані.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис золтогорлого потроста до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з Сан-Домінго (Гаїті). Він використав французьку назву Le bruant de S. Domingue та латинську назву Emberiza dominicensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був золотогорлий потрост, для якого Лінней придумав біномінальну назву Emberiza olivacea. Пізніше вид був переведений до роду Потрост (Tiaris), введеного англійським натуралістом Вільямом Джоном Свенсоном у 1827 році. Раніше до цього роду відносили також низку інших видів, однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2014 року вони були переведені до родів Asemospiza, Melanospiza і Phonipara.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:.
- T. o. pusillus Swainson, 1827 — від східної Мексики до східної Панами, Анди у Венесуелі, Колумбії і Еквадорі;
- T. o. intermedius (Ridgway, 1885) — острови Косумель і [en] (на схід від Юкатану);
- T. o. ravidus Wetmore, 1957 — острів Коїба (на південь від Панами);
- T. o. olivaceus (Linnaeus, 1766) — Куба, Ісла-де-ла-Хувентуд, Ямайка і Гаїті, Кайманові Острови;
- T. o. bryanti (Ridgway, 1898) — Пуерто-Рико і сусідні острови.
Поширення і екологія
Золотогорлі потрости мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці, Панамі, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Кубі, Гаїті, Домініканській Республіці, на Ямайці, Пуерто-Рико і Кайманових Островах. Крім того, вони були інтродуковані на острові Оаху (Гаваї). Бродячі птахи спостерігалися на півдні США, в Техасі і Флориді. Золотогорлі потрости живуть у напіввідкритих природних середовищах, зокрема в саванах, чагарникових заростях і на порослих чагарниками луках. Вони уникають сухих, трав'янистих луків та інших надто відкритих середовищ, однак часто трапляються в садах. іноді навіть поблизу людських поселень. Зустрічаються парами або невеликими розрідженими зграйками, на висоті до 2300 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Золотогорлі потрости живляться переважно насінням трав, а також дрібними плодами, іноді також комахами. Вони гніздяться майже протягом всього року. за винятком періоду з лютого по квітень, переважно влітку. Самці тріпотять крилами і співають свою приглушену пісню, сидячи дуже близько до самиці, на відстані 2,5-5 см. Іноді птахи формують невеликі гніздові колонії. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться самицею зі стебел, корінців, інших рослинних волокон і шерсті, розміщується серед трави, на висоті до 30 см над землею, рідше в чагарниках. В кладці від 2 до 3, іноді до 4 білих, поцяткованих бурими плямками яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують лише самиці.
Примітки
- BirdLife International (2016). Tiaris olivaceus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 01 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. Supplement. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 300—302, Plate 13 fig 5.
- Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Процитовано 25 грудня 2021.
- Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 309.
- Swainson, William John (1827). A synopsis of the birds discovered in Mexico by W. Bullock F.L.S. and H.S., and William Bullock, jun. Philosophical Magazine. 2nd Series. 1: 433–442 [438]. doi:10.1080/14786442708674357.
- Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006.
- Burns, K.J.; Unitt, P.; Mason, N.A. (2016). A genus-level classification of the family Thraupidae (Class Aves: Order Passeriformes). Zootaxa. 4088 (3): 329—354. doi:10.11646/zootaxa.4088.3.2.
- J.V.Remsen. Revise generic limits in the Thraupidae. Merge Tiaris bicolor into currently monotypic Melanospiza and recognize newly named Asemospiza Burns, Unitt, & Mason 2016 for Tiaris obscurus and Tiaris fuliginosus.; Propuesta (730.04) // South American Classification Committee. — 2016.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2022.
- Olson, Storrs L.; James, Helen F.; Meister, Charles A. (1981). (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 101 (3): 339—346. Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2012. Процитовано 1 грудня 2022.
- Salaman, Paul G.W.; Stiles, F. Gary; Bohórquez, Clara Isabel; Álvarez-R., Mauricio; Umaña, Ana María; Donegan, Thomas M.; Cuervo, Andrés M. (2002). . Caldasia. Instituto de Ciencias Naturales, Universidad Nacional de Colombia, Bogotá. 24 (1): 157—189. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 1 грудня 2022.
Джерела
Посилання
- Skutch, Alexander F. (1954). Yellow-faced grassquit (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 38—49.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potrost zolotogorlij Samec zolotogorlogo potrosta Yamajka Samicya zolotogorlogo potrosta Yamajka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sayakovi Thraupidae Rid Potrost Tiaris Swainson 1827 Vid Potrost zolotogorlij Binomialna nazva Tiaris olivaceus Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Emberiza olivacea Linnaeus 1766 Euetheia olivacea Linnaeus 1766 Tiaris olivacea Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Tiaris olivaceus Vikividi Tiaris olivaceus EOL 45510488 ITIS 726207 MSOP 22723603 NCBI 592668 Potro st zolotogorlij Tiaris olivaceus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini sayakovih Thraupidae Meshkaye v Meksici Centralnij i Pivdennij Americi ta na Velikih Antilskih ostrovah na Karibah Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Potrost Tiaris OpisZolotogorlij potrost Zolotogorlij potrost Kosta Rika Molodij samec zolotogorlogo potrosta Panama Dovzhina ptaha stanovit 10 10 7 sm vaga 8 10 g v zalezhnosti vid pidvidu U samciv spina olivkovo zelena grudi i oblichchya chorni nad ochima zhovtuvato oranzhevi brovi gorlo yaskravo zhovte Reshta nizhnoyi chastini tila siruvato olivkova Ochi temno kari dzob konichnoyi formi chornij lapi siri Samici ye desho menshimi nizh samci zabarvlennya u nih mensh yaskrave Verhnya chastina tila u nih perevazhno tmyano olivkovo zelena nizhnya chastina tila blido sira grudi pocyatkovani temnimi plyamami Zhovti smugi na oblichchi nabagato mensh virazheni Nizhnya chastina dzoba temno rogova abo svitlo sira Zabarvlennya molodih ptahiv ye podibne do zabarvlennya samic odnak tmyanishe i bilsh sire a zhovti brovi i plyama na gorli u nih she mensh virazheni Molodi samci nabuvayut doroslogo zabarvlennya u vici 1 roku Golos minliva seriya z korotkij visokih tonkih trelej Vona dosit melodijna odnak priglushena Yiyi mozhna pochuti na vidkosno korotkij vidstani TaksonomiyaV 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis zoltogorlogo potrosta do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z San Domingo Gayiti Vin vikoristav francuzku nazvu Le bruant de S Domingue ta latinsku nazvu Emberiza dominicensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv zolotogorlij potrost dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Emberiza olivacea Piznishe vid buv perevedenij do rodu Potrost Tiaris vvedenogo anglijskim naturalistom Vilyamom Dzhonom Svensonom u 1827 roci Ranishe do cogo rodu vidnosili takozh nizku inshih vidiv odnak za rezultatami molekulyarno filogenetichnogo doslidzhennya 2014 roku voni buli perevedeni do rodiv Asemospiza Melanospiza i Phonipara Pidvidi Vidilyayut p yat pidvidiv T o pusillus Swainson 1827 vid shidnoyi Meksiki do shidnoyi Panami Andi u Venesueli Kolumbiyi i Ekvadori T o intermedius Ridgway 1885 ostrovi Kosumel i en na shid vid Yukatanu T o ravidus Wetmore 1957 ostriv Koyiba na pivden vid Panami T o olivaceus Linnaeus 1766 Kuba Isla de la Huventud Yamajka i Gayiti Kajmanovi Ostrovi T o bryanti Ridgway 1898 Puerto Riko i susidni ostrovi Poshirennya i ekologiyaZolotogorli potrosti meshkayut v Meksici Gvatemali Belizi Salvadori Gondurasi Nikaragua Kosta Rici Panami Venesueli Kolumbiyi Ekvadori Kubi Gayiti Dominikanskij Respublici na Yamajci Puerto Riko i Kajmanovih Ostrovah Krim togo voni buli introdukovani na ostrovi Oahu Gavayi Brodyachi ptahi sposterigalisya na pivdni SShA v Tehasi i Floridi Zolotogorli potrosti zhivut u napivvidkritih prirodnih seredovishah zokrema v savanah chagarnikovih zarostyah i na poroslih chagarnikami lukah Voni unikayut suhih trav yanistih lukiv ta inshih nadto vidkritih seredovish odnak chasto traplyayutsya v sadah inodi navit poblizu lyudskih poselen Zustrichayutsya parami abo nevelikimi rozridzhenimi zgrajkami na visoti do 2300 m nad rivnem morya Chasto priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv Zolotogorli potrosti zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav a takozh dribnimi plodami inodi takozh komahami Voni gnizdyatsya majzhe protyagom vsogo roku za vinyatkom periodu z lyutogo po kviten perevazhno vlitku Samci tripotyat krilami i spivayut svoyu priglushenu pisnyu sidyachi duzhe blizko do samici na vidstani 2 5 5 sm Inodi ptahi formuyut neveliki gnizdovi koloniyi Gnizdo kulepodibne z bichnim vhodom robitsya samiceyu zi stebel korinciv inshih roslinnih volokon i shersti rozmishuyetsya sered travi na visoti do 30 sm nad zemleyu ridshe v chagarnikah V kladci vid 2 do 3 inodi do 4 bilih pocyatkovanih burimi plyamkami yayec Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuyut lishe samici PrimitkiBirdLife International 2016 Tiaris olivaceus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 01 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes fr lat T Supplement Paris Jean Baptiste Bauche s 300 302 Plate 13 fig 5 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Procitovano 25 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 309 Swainson William John 1827 A synopsis of the birds discovered in Mexico by W Bullock F L S and H S and William Bullock jun Philosophical Magazine 2nd Series 1 433 442 438 doi 10 1080 14786442708674357 Burns K J Shultz A J Title P O Mason N A Barker F K Klicka J Lanyon S M Lovette I J 2014 Phylogenetics and diversification of tanagers Passeriformes Thraupidae the largest radiation of Neotropical songbirds Molecular Phylogenetics and Evolution 75 41 77 doi 10 1016 j ympev 2014 02 006 Burns K J Unitt P Mason N A 2016 A genus level classification of the family Thraupidae Class Aves Order Passeriformes Zootaxa 4088 3 329 354 doi 10 11646 zootaxa 4088 3 2 J V Remsen Revise generic limits in the Thraupidae Merge Tiaris bicolor into currently monotypic Melanospiza and recognize newly named Asemospiza Burns Unitt amp Mason 2016 for Tiaris obscurus and Tiaris fuliginosus Propuesta 730 04 South American Classification Committee 2016 Gill Frank Donsker David red 2022 Tanagers and allies World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 01 grudnya 2022 Olson Storrs L James Helen F Meister Charles A 1981 PDF Bulletin of the British Ornithologists Club 101 3 339 346 Arhiv originalu PDF za 27 lyutogo 2012 Procitovano 1 grudnya 2022 Salaman Paul G W Stiles F Gary Bohorquez Clara Isabel Alvarez R Mauricio Umana Ana Maria Donegan Thomas M Cuervo Andres M 2002 Caldasia Instituto de Ciencias Naturales Universidad Nacional de Colombia Bogota 24 1 157 189 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 1 grudnya 2022 DzherelaHilty Steven L 2003 Birds of Venezuela London Christopher Helm ISBN 0 7136 6418 5 Stiles F Gary Skutch Alexander F 1989 A Guide to the Birds of Costa Rica Comstock Publishing Associates ISBN 0 8014 9600 4 PosilannyaSkutch Alexander F 1954 Yellow faced grassquit PDF Life Histories of Central American Birds Pacific Coast Avifauna Number 31 Berkeley California Cooper Ornithological Society s 38 49 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi