Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Потоки Ця стаття має кілька недоліків Будь ласка допоможіть удоскон

Потоки (Жмеринський район)

Потоки (Жмеринський район)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Потоки.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2011)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (квітень 2011)
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2011)

По́токи — село в Україні, у Гніванській міській громаді Вінницького району Вінницької області.

село Потоки
image
Країна image Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Гніванська міська громада
Код КАТОТТГ UA05020070080021384
Основні дані
Населення 707
Площа 2,56 км²
Густота населення 276,17 осіб/км²
Поштовий індекс 23142
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 49°02′00″ пн. ш. 28°14′36″ сх. д. / 49.03333° пн. ш. 28.24333° сх. д. / 49.03333; 28.24333Координати: 49°02′00″ пн. ш. 28°14′36″ сх. д. / 49.03333° пн. ш. 28.24333° сх. д. / 49.03333; 28.24333
Середня висота
над рівнем моря 		245 м
Місцева влада
Адреса ради 23310, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Гнівань, вул. Соборна, буд. 64
Карта
image
image
Потоки
image
image
Потоки
Мапа

image Потоки у Вікісховищі

Походження назви

В книзі «Історія села Потоки» краєзнавець Олександр Овксентійович Іванишин зазначає, що назву свою село отримало через наявність тут сильних джерел — підземних потоків, хоча існує й інша версія: ця несприятлива земля була місцем заслання непокірних кріпаків з маєтку графа Потоцького. Поточани вважають першу версію більш життєвою, адже первинна назва села не Потоки, а Потік. В розповідях старожилів можна почути вислови «У нас на Потоці», або ж «У нас в Потоці». Корінний поточанин ніколи не запитає іншого: «Ви — Потоцький?», а тільки так: «Ви — Потіцький?».

Назви урочищ — Судаків Яр, Безодня, свідчить про те, що в незапам'ятні часи тут протікала велика й повноводна річка, від якої нині залишився «невеличкий рівчак» — вузенька річечка, що має дві назви — Батіжок або Жовтяк. Про походження села розповідає книга «Приходы и церкви Подольской Епархии» під редакцією Юхима Сецінського, що вийшла в 1901 році.

Первісне населення

В середині XV століття, коли Поділля опинилось під владою литовських князів Коріатовичів, великих змін в цьому поселенні хутірного типу не сталося, зате в часи Речі Посполитої крім корінного населення поселилися ще й поляки: Жураковський, Отвіновські, Зюбровські, Замєховські. Пережило село і турецьку експансію. В часи миру між Польщею і Туреччиною, коли землі Поділля опинились під владою останньої, виникло нове поселення — хутір Канцерівка.

Історія

Першим виникло село Потік, а згодом, на другому березі річки з'явилася Слобода Потіцька (Потоцька).

На початку XX століття Старо-Потік і Слободо-Потік об'єднано в одне село Потоки.

Більшість поточан була особистою власністю пані Бальтазари Тржецецької, про що свідчать документи.

«Потоки — сліз патьоки» — так увіковічили в приказці селяни своє буття в часи кріпацтва. Тільки в 1862 році становище селян змінила реформа — з кріпаків вони перетворилися на «тимчасово зобов'язаних», але вільних людей. Всі найродючищі земельні площі в Потоках належали поміщикам Шимановському, Крижанівському, Ополонському, Пограбі, Василевському, Трембулицькому.

Будинок Потоцької школи

Будинок Потоцької загальноосвітньої школи — колишній маєток пана Америпка (чи то Маринка), що згодом став власністю сутиського поміщика — графа Гейдена. Останній планував використати будинок під залізничний вокзал (саме будували залізничне сполучення Вінниця — Балта), але інший землевласник не дозволив використати свої землі, тому залізниця зробила петлю і «пройшла» через Жмеринку. Будинок, де знаходиться школа розташовано в найвищій точці села. Мальовнича двоповерхова споруда серед високих тополь вабила очі всіх, хто приїздив до села. Тут було розміщено вчительську семінарію, яка проіснувала лише один рік, але поточани пишаються тим, що ця семінарія була одним з витоків нинішнього Вінницької державного педагогічного університету.

Будинок цей використовувався по-різному: була тут і двокласова школа й госпіталь, й сільськогосподарсько училище, і нарешті, середня школа, перший випуск якої було здійснено в 1939 році.

Пирогов

Потоки зберігають пам'ять про «Мирового суддю» Миколу Івановича Пирогова — відомого лікаря, якому було доручено уладнати «земельну тяжбу» між селянами та поміщиком. Мова велася про пасовища, які після приїзду Пирогова залишилися за селянами. До поміщика Сеульського часто приїздив М. Коцюбинський, тут також проживала відома на Поділля актриса XIX століття Є. Боярська — Богемська. Після революційних подій, що потрясли Російську імперію в 1905 році, у селі діяла група марксистів очолювана Г. С. Семенишиним.

ХХ століття

В період колективізації тут нараховувалось пять колгоспів, у тому числі один жидівський із назвою «Деройтер вег», що в перекладі означає «Червоний шлях».

Незабаром на полях колгоспу «Першотравень» з'явився перший трактор — американський «Фордзон», який поточани отримали в дарунок до свята 1-го Травня. Водночас руйнувались церкви, кінофікувався сільський клуб.

Опір більшовицькій сваволі

Боліло серце селянське за тією обіцяною волею, за омріяною землею, за всім надбаним, що доводилося віддавати в колгосп. І селяни протестували. «Бабськими бунтами» називали радянські історики такі протести, адже першими не витримували жінки — йшли до колгоспного двору й забирали свою худобу, не маючи чим прогодувати родину. На такі протести уряд відповідав безжалісно: в селі було конфісковано майно 41-го «куркульського» господарства, а непокірних позбавлено житла й вислано до Сибіру та в степи Дніпропетровщини, де їх, висланих, оголосили ворогами народу й змусили працювати в колгоспах.

Сава Могир, не містила в собі ніяких відомостей про умови перебування в'язня. Найосвіченіша людина в Потоках він не знав чому і хто назвав його ворогом народу. А найбільше було таких, хто й читати не вмів, а був звинувачений у шпигунстві, диверсіях та саботажі. Історія цих часів — біла пляма в історії село, адже тією самою залізною рукою на цю тему було поставлено «табу». Слідопити школи збирають все по крупиці і нині імена репресованих і убитих голодом — в музеї на стенді поряд з портретом Сава Могира, що став символом закатованих поточан. Поряд — плакат, на якому зображено жінку, розп'яту на хресті: «Ось вона, Мати — Україна, на велетенськім хресті розіп'ята…» Коли бачиш це, у свідомості лунають слова Катерини Мотрич з «Молитви за убієнних голодом»: «…І чується сивий голос сивої від горя землі. Марії, Уляни, Тарасихи, Івани, Васильчихи, куди ж ви? Як же я без вас?»

Румунська присутність

У липні 1941 року в село на мотоциклах в'їхали німці, а згодом село окупували румуни, оскільки на території Жмеринщини проходила лінія розмежування сфер впливу Німеччини й Румунії. Майже три роки в селі не було комуністів і колгоспів. Відкрили церкву, похрестили дітей, наїлися хліба. Проте 17 березня 1944 року в село вступили частини сталінської армії. Але цьому передував жорстокий бій, після цього виросли на обох сільських цвинтарі дві братські могили. Згодом останки воїнів перепоховали у Жмеринці, а в селі залишилась одинока могила медсестри Марії Заєць, що померла від ран у школі, яка тоді була госпіталем.

Післявоєнний стан

У Потоках на честь загиблих відкрито пам'ятник, до якого приїздять (все рідше) товариші загиблих — колишні бійці 237 Пирятинської дивізії, та 151 Жмеринсько — Будапештської дивізії. Музей зберігає листування з ветеранами, листи, фото, вирізки з газет, особисті речі воїнів, зразки зброї.

Пишається школа своїми випускниками, серед яких генерал Мельник В. К., науковці та державні діячі — брати Саблуки Петро та Василь, депутат Кірімов Іван (житель Рижавки, відоміший як Все це було зібрано колишнім директором школи (нині покійним) О. О. Іванишиним, та вчителем географії Ф. І. Дорошкевичем. Музей функцінує з 1953 року, але 15 років тому його було реконструйовано згідно з сучасними вимогами, систематизовано й впорядковано директором школи О. Г. Дворчин. Пишається школа своїми випускниками, серед яких генерал Мельник В. К., науковці та державні діячі — брати Саблуки Петро та Василь, депутат Кірімов Іван (житель Рижавки, відоміший як поет), та й інші — лікарі, вчені, правозахисники. А поряд з ними — фото скромних трудівників — незнаних у світі, проте найвідоміших тут, у селі, бо саме вони творили в творчть історію Села Потоки — маленької часточки України

Пам'ятки

  • image
    Джерело «Потоки»
  • image
    Лебединий загальнозоологічний заказник

Відомі люди

Література

  • Пото́ки // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.238
image Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Potoki Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2011 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2011 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2011 Po toki selo v Ukrayini u Gnivanskij miskij gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti selo PotokiKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Vinnickij rajonGromada Gnivanska miska gromadaKod KATOTTG UA05020070080021384Osnovni daniNaselennya 707Plosha 2 56 km Gustota naselennya 276 17 osib km Poshtovij indeks 23142Telefonnij kod 380 4332Geografichni daniGeografichni koordinati 49 02 00 pn sh 28 14 36 sh d 49 03333 pn sh 28 24333 sh d 49 03333 28 24333 Koordinati 49 02 00 pn sh 28 14 36 sh d 49 03333 pn sh 28 24333 sh d 49 03333 28 24333Serednya visota nad rivnem morya 245 mMisceva vladaAdresa radi 23310 Vinnicka obl Vinnickij r n m Gnivan vul Soborna bud 64KartaPotokiPotokiMapa Potoki u VikishovishiPohodzhennya nazviV knizi Istoriya sela Potoki krayeznavec Oleksandr Ovksentijovich Ivanishin zaznachaye sho nazvu svoyu selo otrimalo cherez nayavnist tut silnih dzherel pidzemnih potokiv hocha isnuye j insha versiya cya nespriyatliva zemlya bula miscem zaslannya nepokirnih kripakiv z mayetku grafa Potockogo Potochani vvazhayut pershu versiyu bilsh zhittyevoyu adzhe pervinna nazva sela ne Potoki a Potik V rozpovidyah starozhiliv mozhna pochuti vislovi U nas na Potoci abo zh U nas v Potoci Korinnij potochanin nikoli ne zapitaye inshogo Vi Potockij a tilki tak Vi Potickij Nazvi urochish Sudakiv Yar Bezodnya svidchit pro te sho v nezapam yatni chasi tut protikala velika j povnovodna richka vid yakoyi nini zalishivsya nevelichkij rivchak vuzenka richechka sho maye dvi nazvi Batizhok abo Zhovtyak Pro pohodzhennya sela rozpovidaye kniga Prihody i cerkvi Podolskoj Eparhii pid redakciyeyu Yuhima Secinskogo sho vijshla v 1901 roci Pervisne naselennyaV seredini XV stolittya koli Podillya opinilos pid vladoyu litovskih knyaziv Koriatovichiv velikih zmin v comu poselenni hutirnogo tipu ne stalosya zate v chasi Rechi Pospolitoyi krim korinnogo naselennya poselilisya she j polyaki Zhurakovskij Otvinovski Zyubrovski Zamyehovski Perezhilo selo i turecku ekspansiyu V chasi miru mizh Polsheyu i Turechchinoyu koli zemli Podillya opinilis pid vladoyu ostannoyi viniklo nove poselennya hutir Kancerivka IstoriyaPershim viniklo selo Potik a zgodom na drugomu berezi richki z yavilasya Sloboda Poticka Potocka Na pochatku XX stolittya Staro Potik i Slobodo Potik ob yednano v odne selo Potoki Bilshist potochan bula osobistoyu vlasnistyu pani Baltazari Trzhececkoyi pro sho svidchat dokumenti Potoki sliz patoki tak uvikovichili v prikazci selyani svoye buttya v chasi kripactva Tilki v 1862 roci stanovishe selyan zminila reforma z kripakiv voni peretvorilisya na timchasovo zobov yazanih ale vilnih lyudej Vsi najrodyuchishi zemelni ploshi v Potokah nalezhali pomishikam Shimanovskomu Krizhanivskomu Opolonskomu Pograbi Vasilevskomu Trembulickomu Budinok Potockoyi shkoli Budinok Potockoyi zagalnoosvitnoyi shkoli kolishnij mayetok pana Ameripka chi to Marinka sho zgodom stav vlasnistyu sutiskogo pomishika grafa Gejdena Ostannij planuvav vikoristati budinok pid zaliznichnij vokzal same buduvali zaliznichne spoluchennya Vinnicya Balta ale inshij zemlevlasnik ne dozvoliv vikoristati svoyi zemli tomu zaliznicya zrobila petlyu i projshla cherez Zhmerinku Budinok de znahoditsya shkola roztashovano v najvishij tochci sela Malovnicha dvopoverhova sporuda sered visokih topol vabila ochi vsih hto priyizdiv do sela Tut bulo rozmisheno vchitelsku seminariyu yaka proisnuvala lishe odin rik ale potochani pishayutsya tim sho cya seminariya bula odnim z vitokiv ninishnogo Vinnickoyi derzhavnogo pedagogichnogo universitetu Budinok cej vikoristovuvavsya po riznomu bula tut i dvoklasova shkola j gospital j silskogospodarsko uchilishe i nareshti serednya shkola pershij vipusk yakoyi bulo zdijsneno v 1939 roci Pirogov Potoki zberigayut pam yat pro Mirovogo suddyu Mikolu Ivanovicha Pirogova vidomogo likarya yakomu bulo dorucheno uladnati zemelnu tyazhbu mizh selyanami ta pomishikom Mova velasya pro pasovisha yaki pislya priyizdu Pirogova zalishilisya za selyanami Do pomishika Seulskogo chasto priyizdiv M Kocyubinskij tut takozh prozhivala vidoma na Podillya aktrisa XIX stolittya Ye Boyarska Bogemska Pislya revolyucijnih podij sho potryasli Rosijsku imperiyu v 1905 roci u seli diyala grupa marksistiv ocholyuvana G S Semenishinim HH stolittya V period kolektivizaciyi tut narahovuvalos pyat kolgospiv u tomu chisli odin zhidivskij iz nazvoyu Derojter veg sho v perekladi oznachaye Chervonij shlyah Nezabarom na polyah kolgospu Pershotraven z yavivsya pershij traktor amerikanskij Fordzon yakij potochani otrimali v darunok do svyata 1 go Travnya Vodnochas rujnuvalis cerkvi kinofikuvavsya silskij klub Opir bilshovickij svavoli Bolilo serce selyanske za tiyeyu obicyanoyu voleyu za omriyanoyu zemleyu za vsim nadbanim sho dovodilosya viddavati v kolgosp I selyani protestuvali Babskimi buntami nazivali radyanski istoriki taki protesti adzhe pershimi ne vitrimuvali zhinki jshli do kolgospnogo dvoru j zabirali svoyu hudobu ne mayuchi chim progoduvati rodinu Na taki protesti uryad vidpovidav bezzhalisno v seli bulo konfiskovano majno 41 go kurkulskogo gospodarstva a nepokirnih pozbavleno zhitla j vislano do Sibiru ta v stepi Dnipropetrovshini de yih vislanih ogolosili vorogami narodu j zmusili pracyuvati v kolgospah Sava Mogir ne mistila v sobi niyakih vidomostej pro umovi perebuvannya v yaznya Najosvichenisha lyudina v Potokah vin ne znav chomu i hto nazvav jogo vorogom narodu A najbilshe bulo takih hto j chitati ne vmiv a buv zvinuvachenij u shpigunstvi diversiyah ta sabotazhi Istoriya cih chasiv bila plyama v istoriyi selo adzhe tiyeyu samoyu zaliznoyu rukoyu na cyu temu bulo postavleno tabu Slidopiti shkoli zbirayut vse po krupici i nini imena represovanih i ubitih golodom v muzeyi na stendi poryad z portretom Sava Mogira sho stav simvolom zakatovanih potochan Poryad plakat na yakomu zobrazheno zhinku rozp yatu na hresti Os vona Mati Ukrayina na veletenskim hresti rozip yata Koli bachish ce u svidomosti lunayut slova Katerini Motrich z Molitvi za ubiyennih golodom I chuyetsya sivij golos sivoyi vid gorya zemli Mariyi Ulyani Tarasihi Ivani Vasilchihi kudi zh vi Yak zhe ya bez vas Rumunska prisutnist U lipni 1941 roku v selo na motociklah v yihali nimci a zgodom selo okupuvali rumuni oskilki na teritoriyi Zhmerinshini prohodila liniya rozmezhuvannya sfer vplivu Nimechchini j Rumuniyi Majzhe tri roki v seli ne bulo komunistiv i kolgospiv Vidkrili cerkvu pohrestili ditej nayilisya hliba Prote 17 bereznya 1944 roku v selo vstupili chastini stalinskoyi armiyi Ale comu pereduvav zhorstokij bij pislya cogo virosli na oboh silskih cvintari dvi bratski mogili Zgodom ostanki voyiniv perepohovali u Zhmerinci a v seli zalishilas odinoka mogila medsestri Mariyi Zayec sho pomerla vid ran u shkoli yaka todi bula gospitalem Pislyavoyennij stan U Potokah na chest zagiblih vidkrito pam yatnik do yakogo priyizdyat vse ridshe tovarishi zagiblih kolishni bijci 237 Piryatinskoyi diviziyi ta 151 Zhmerinsko Budapeshtskoyi diviziyi Muzej zberigaye listuvannya z veteranami listi foto virizki z gazet osobisti rechi voyiniv zrazki zbroyi Pishayetsya shkola svoyimi vipusknikami sered yakih general Melnik V K naukovci ta derzhavni diyachi brati Sabluki Petro ta Vasil deputat Kirimov Ivan zhitel Rizhavki vidomishij yak Vse ce bulo zibrano kolishnim direktorom shkoli nini pokijnim O O Ivanishinim ta vchitelem geografiyi F I Doroshkevichem Muzej funkcinuye z 1953 roku ale 15 rokiv tomu jogo bulo rekonstrujovano zgidno z suchasnimi vimogami sistematizovano j vporyadkovano direktorom shkoli O G Dvorchin Pishayetsya shkola svoyimi vipusknikami sered yakih general Melnik V K naukovci ta derzhavni diyachi brati Sabluki Petro ta Vasil deputat Kirimov Ivan zhitel Rizhavki vidomishij yak poet ta j inshi likari vcheni pravozahisniki A poryad z nimi foto skromnih trudivnikiv neznanih u sviti prote najvidomishih tut u seli bo same voni tvorili v tvorcht istoriyu Sela Potoki malenkoyi chastochki UkrayiniPam yatkiDzherelo Potoki gidrologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Lebedinij zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Dzherelo Potoki Lebedinij zagalnozoologichnij zakaznikVidomi lyudiSabluk Petro Trohimovich doktor ekonomichnih nauk profesor akademik UAAN Salikovskij Oleksandr Homich derzhavnij diyach UNR ministr vnutrishnih sprav LiteraturaPoto ki Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 238Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ