Потенційний ключ

Потенційний ключ для K для відношення R — це підмножина множини атрибутів R, що характеризується такими двома властивостями:

1. Властивість унікальності.

   Немає двох різних кортежів в R з однаковим значенням K.

2. Властивість мінімальності (ненадмірності).

   Ніяка з підмножин K не має унікальності.

Будь-яке відношення має, щонайменше, один потенційний ключ через те, що не містить двох однакових кортежів; тобто, комбінація всіх атрибутів має властивість унікальності. Тому можливі два варіанти:

• або ця комбінація водночас має властивість мінімальності, тобто і є потенційним ключем (єдиним).
• або існує щонайменше одна підмножина цієї комбінації, що теж має властивість унікальності, а також мінімальності.

У відношенні може бути декілька потенційних ключів. Один з них може бути вибраний як первинний ключ відношення, тоді інші називають альтернативними ключами.

Зазвичай на практиці первинний ключ обирають виходячи з міркувань ефективності.

Потенційні ключі забезпечують основний механізм адресації на рівні кортежів. Тобто, єдиний гарантований спосіб точно вказати який-небудь кортеж — це вказати значення якогось потенційного ключа. В інструкції SQL це, зазвичай, робиться в частині WHERE.

Таким чином потенційні ключі мають таке саме фундаментальне значення для успішної роботи реляційної системи, як адресація основної пам'яті для успішної роботи машини, на якій ця система встановлена.

Посилання

• RDBMS — Database Design → Terms Of Reference → Keys [ 28 вересня 2018 у Wayback Machine.] (англ.) — огляд різних типів РСКБД.

Див. також

• Первинний ключ
• Зовнішній ключ