Потенціа́ли Ліена́ра — Ві́херта — вирази для потенціалів електромагнітного поля заряду, що рухається відомою траєкторією. Названі на честь Альфред-Марі Ліенара та Еміля Віхерта.
При зміні положення заряду збурення електромагтіних полів згідно з принципом причинності досягає точки спостереження тільки через певний відрізок часу. В момент часу t спостерігач відчуватиме положення заряду в момент часу . — це проміжок часу, необхідний для того, щоб електромагнітне поле подолало віддаль між зарядами.
- ,
де — віддаль між спостерігачем і зарядом у момент часу , c — швидкість світла в порожнечі.
Якби заряд не рухався, то навколо нього створювалося б лише електричне поле згідно із законом Кулона. Навколо рухомого заряду створюється електричне й магнітне поле. Потенціали цих полів визначаються формулами
де — потенціал електичного поля, — векторний потенціал, — швидкість зарядженої частинки, q — її заряд. Усі вирази в правих частинах повинні братися в момен часу .
Ці вирази для потенціалів називаються потенціалами Ліенара-Віхерта. У випадку нерухомого заряду електричний потенціал збігається з кулонівським, магнітний — дорівнює нулю.
Отримання виразів для потенціалів
Рівняння Максвелла, в силу відповідного постулату, не залежать від прискорення заряда. Окрім цього, вирази для векторного і скалярного потенціалів, отримані у минулому розділі, також від прискорення не залежать. Проте вирази для векторів-характеристик поля від прискорення залежать. Інтегральні вирази для потенціалів (розв'язки рівняння д'Аламбера) враховують прискорення заряда через "запізнення" розповсюдження взаємодії. Дійсно, із загальних інтегралів для потенціалів можна отримати:
,
де .
Нехай, наприклад, розглядається інтеграл для :
.
Використовуючи властивість дельта-функції від складного аргументу (доведення диф. у розділі "Додаткові матеріали"),
,
де - розв'язок рівняння , можна, користуючись
,
отримати:
.
Отже, сам інтеграл набуде вигляду
.
Зовсім аналогічно - і в випадку з виразом для векторного потенціалу:
.
Отримані вирази для потенціалів можуть бути використані для отримання виразу для напруженості електричного поля та індукції магнітного поля у випадку заряду, що довільно рухається.
Напруженості полів
Для напруженості електричного поля й вектора магнітної індукції потенціали Ліенара-Віхерта дають
Особливістю виразів для полів є те, що вони залежать не лише від швидкості частинки, а й від її прискорення. Та частина, що залежить від прискорення відповідає за випромінювання електромагнітних хвиль. Іншою особливістю є те, що електричне й магнітне поле завжди перпендикулярні одне до іншого.
Отримання виразів для полів
Для подальших викладок знадобиться вираз
.
.
Вираз для напруженості поля можна отримати безпосередньо за допомогою явних виразів для потенціалів Лієнара-Віхерта. Як відомо, вираз для напруженості електричного поля через компоненти 4-потенціалу рівний
.
Проте перед тим, як безпосередньо визначити вираз для напруженості поля, потрібно перейти від змінних до змінної , оскільки самі потенціали (а точніше - ) залежать від :
.
.
Далі - треба здійснити перехід від змінної до двох змінних . Враховуючи, що
,
можна записати:
.
Звідси очевидно, що
.
Тоді для напруженості поля можна отримати
,
або, з урахуванням виразу і введеного вектора ,
.
Користуючись , можна записати:
.
Аналогічно, для можна отримати, що
.
Тоді рівна
.
Вираз для індукції поля можна отримати безпосередньо з інтегральних виразів для запізнювальних потенціалів, що, можливо (!), значно спростить викладки.
При введенні фіктивного інтегрування по змінній (див. попередній підрозділ) векторний потенціал має вигляд
.
Тоді для можна отримати
,
або, з урахуванням виразу ,
.
.
Виходячи з виразу для інтегралу від виразу з дельта-функцією від складного аргументу,
,
інтеграл від першого доданку рівний, при введенні вектора ,
(надалі перехід від залежності від до інтегрування до залежності від після інтегрування буде вважатися очевидним).
Для визначення виразу для другого доданку треба переписати градієнт від дельта-функції: для
він рівен
.
Тому інтеграл від другого доданку за допомогою інтегрування по частинам можна записати як
.
Для початку, можна звести всі підінтегральні доданки, у яких фігурує прискорення :
.
Можна показати, що чисельник цього виразу, з мінусом, відповідає векторному добутку .
Дійсно,
.
Інтеграл від цього виразу (із використанням властивості інтегралу від дельта-функції складного аргументу та врахуванням знаку мінус перед інтегралом) буде рівен
.
Інтеграл від тих доданків, що залишилися, рівен
Згрупувавши цей вираз із найпершим доданком, можна отримати
.
Остаточно, індукція поля рівна
.
Джерела
- Ландау Л.Д., Лифшиц Е.М. (1974). Теоретическая физика. т. ІІ. Теория поля. Москва: Наука. (рос.)
Примітки
- Формули на цій сторінці записані в системі СГС (СГСГ). Для перетворення в Міжнародну систему величин (ISQ) дивись Правила переводу формул із системи СГС в систему ISQ.
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potencia li Liena ra Vi herta virazi dlya potencialiv elektromagnitnogo polya zaryadu sho ruhayetsya vidomoyu trayektoriyeyu Nazvani na chest Alfred Mari Lienara ta Emilya Viherta Pri zmini polozhennya zaryadu zburennya elektromagtinih poliv zgidno z principom prichinnosti dosyagaye tochki sposterezhennya tilki cherez pevnij vidrizok chasu V moment chasu t sposterigach vidchuvatime polozhennya zaryadu v moment chasu t displaystyle t prime t t displaystyle t t prime ce promizhok chasu neobhidnij dlya togo shob elektromagnitne pole podolalo viddal mizh zaryadami t t R t c displaystyle t t prime frac R t prime c de R t displaystyle R t prime viddal mizh sposterigachem i zaryadom u moment chasu t displaystyle t prime c shvidkist svitla v porozhnechi Yakbi zaryad ne ruhavsya to navkolo nogo stvoryuvalosya b lishe elektrichne pole zgidno iz zakonom Kulona Navkolo ruhomogo zaryadu stvoryuyetsya elektrichne j magnitne pole Potenciali cih poliv viznachayutsya formulami f q R v R c A q v c R v R c displaystyle varphi frac q R frac mathbf v cdot mathbf R c qquad mathbf A frac q mathbf v c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right de f displaystyle varphi potencial elektichnogo polya A displaystyle mathbf A vektornij potencial v displaystyle mathbf v shvidkist zaryadzhenoyi chastinki q yiyi zaryad Usi virazi v pravih chastinah povinni bratisya v momen chasu t displaystyle t prime Ci virazi dlya potencialiv nazivayutsya potencialami Lienara Viherta U vipadku neruhomogo zaryadu elektrichnij potencial zbigayetsya z kulonivskim magnitnij dorivnyuye nulyu Otrimannya viraziv dlya potencialivRivnyannya Maksvella v silu vidpovidnogo postulatu ne zalezhat vid priskorennya zaryada Okrim cogo virazi dlya vektornogo i skalyarnogo potencialiv otrimani u minulomu rozdili takozh vid priskorennya ne zalezhat Prote virazi dlya vektoriv harakteristik polya vid priskorennya zalezhat Integralni virazi dlya potencialiv rozv yazki rivnyannya d Alambera vrahovuyut priskorennya zaryada cherez zapiznennya rozpovsyudzhennya vzayemodiyi Dijsno iz zagalnih integraliv dlya potencialiv mozhna otrimati f Q R v R c A Q v c R v R c 1 displaystyle varphi frac Q R frac mathbf v cdot mathbf R c quad mathbf A frac Q mathbf v c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right qquad 1 de R R T x x 0 T T t t R t c 0 displaystyle mathbf R mathbf R T mathbf x mathbf x 0 T quad T t tau frac mathbf R tau c 0 Dovedennya Nehaj napriklad rozglyadayetsya integral dlya f displaystyle varphi f x T r r t x r c d 3 r x r r r t d 3 r x r d t t x r c d t Q d r x 0 t d 3 r x r d t t x x 0 t c d t displaystyle varphi mathbf x T int frac rho mathbf r t frac mathbf x mathbf r c d 3 mathbf r mathbf x mathbf r int int frac rho mathbf r t d 3 mathbf r mathbf x mathbf r delta left t tau frac mathbf x mathbf r c right d tau int int frac Q delta mathbf r mathbf x 0 tau d 3 mathbf r mathbf x mathbf r delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right d tau Q d t t x x 0 t c d t x x 0 t Q d t t R t c d t R t displaystyle int frac Q delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right d tau mathbf x mathbf x 0 tau int frac Q delta left t tau frac mathbf R tau c right d tau mathbf R tau Vikoristovuyuchi vlastivist delta funkciyi vid skladnogo argumentu dovedennya dif u rozdili Dodatkovi materiali d f t d t T f t t t T displaystyle delta f tau frac delta tau T left frac partial f tau partial tau right tau T de T displaystyle T rozv yazok rivnyannya f t 0 displaystyle f tau 0 mozhna koristuyuchis d R t d t d R R d t 1 2 R 2 d R d t R v t R t R t displaystyle frac d R tau d tau frac d sqrt mathbf R cdot mathbf R d tau frac 1 2 mathbf R 2 left frac d mathbf R d tau cdot mathbf R right frac mathbf v tau cdot mathbf R tau R tau otrimati f t t t R t c d f t d t d d t t t R t c R t v t R t c R t displaystyle f tau tau t frac mathbf R tau c quad frac df tau d tau frac d d tau left tau t frac mathbf R tau c right frac R tau frac mathbf v tau cdot mathbf R tau c R tau Otzhe sam integral nabude viglyadu f Q d t T R d t R R v R c Q R v R c displaystyle varphi int frac Q delta tau T Rd tau R left R frac mathbf v cdot mathbf R c right frac Q R frac mathbf v cdot mathbf R c Zovsim analogichno i v vipadku z virazom dlya vektornogo potencialu A Q v c R v R c displaystyle mathbf A frac Q mathbf v c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle Otrimani virazi dlya potencialiv mozhut buti vikoristani dlya otrimannya virazu dlya napruzhenosti elektrichnogo polya ta indukciyi magnitnogo polya u vipadku zaryadu sho dovilno ruhayetsya Napruzhenosti polivDlya napruzhenosti elektrichnogo polya E displaystyle mathbf E j vektora magnitnoyi indukciyi B displaystyle mathbf B potenciali Lienara Viherta dayut E q 1 v 2 c 2 R v R c 3 R v c R q c 2 R v R c 3 R R v c R v displaystyle E q frac 1 v 2 c 2 left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 left mathbf R frac mathbf v c R right frac q c 2 left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 left mathbf R left mathbf R frac mathbf v c R dot mathbf v right right B 1 R R E displaystyle mathbf B frac 1 R mathbf R mathbf E Osoblivistyu viraziv dlya poliv ye te sho voni zalezhat ne lishe vid shvidkosti chastinki a j vid yiyi priskorennya Ta chastina sho zalezhit vid priskorennya vidpovidaye za viprominyuvannya elektromagnitnih hvil Inshoyu osoblivistyu ye te sho elektrichne j magnitne pole zavzhdi perpendikulyarni odne do inshogo Otrimannya viraziv dlya poliv Dlya podalshih vikladok znadobitsya viraz g R v R c X 2 g 2 c 2 X v 2 2 displaystyle gamma left R frac mathbf v cdot mathbf R c right sqrt X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf X cdot mathbf v 2 qquad 2 Dovedennya g 2 R v R c 2 g 2 R 2 2 g 2 v R c R g 2 v R 2 c 2 r i g h t X 2 g 2 c 2 v X 2 X R v R c displaystyle gamma 2 left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 gamma 2 R 2 2 gamma 2 frac mathbf v cdot mathbf R c R gamma 2 frac mathbf v cdot mathbf R 2 c 2 right X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 left mathbf X mathbf R frac mathbf v R c right R 2 2 R v c R v 2 R 2 c 2 g 2 c 2 v R v 2 R c 2 displaystyle R 2 2 frac mathbf R cdot mathbf v c R frac v 2 R 2 c 2 frac gamma 2 c 2 left mathbf v cdot mathbf R frac v 2 R c right 2 R 2 2 R v c R v 2 R 2 c 2 g 2 c 2 v R 2 2 g 2 c 3 v R v 2 R g 2 c 4 v 4 R 2 displaystyle R 2 2 frac mathbf R cdot mathbf v c R frac v 2 R 2 c 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf R 2 2 frac gamma 2 c 3 mathbf v cdot mathbf R v 2 R frac gamma 2 c 4 v 4 R 2 Rightarrow R 2 R 2 v 2 c 2 g 2 v 4 R 2 c 4 R 2 1 v 2 c 2 1 v 2 c 2 g 2 R 2 1 g 2 v 2 c 2 R 2 g 2 displaystyle Rightarrow left R 2 frac R 2 v 2 c 2 gamma 2 frac v 4 R 2 c 4 R 2 left 1 frac v 2 c 2 left 1 frac v 2 c 2 gamma 2 right right R 2 left 1 gamma 2 frac v 2 c 2 right R 2 gamma 2 right Rightarrow 2 g 2 c v R R 2 R v c R 2 g 2 c 3 v R v 2 R 2 v R c R 1 g 2 v 2 c 2 2 g 2 v R c R 0 0 displaystyle Rightarrow 2 frac gamma 2 c mathbf v cdot mathbf R R 2 frac mathbf R cdot mathbf v c R 2 frac gamma 2 c 3 mathbf v cdot mathbf R v 2 R Rightarrow 2 frac mathbf v cdot mathbf R c R left 1 gamma 2 frac v 2 c 2 right 2 gamma 2 frac mathbf v cdot mathbf R c R Rightarrow 0 0 Viraz dlya napruzhenosti polya mozhna otrimati bezposeredno za dopomogoyu yavnih viraziv dlya potencialiv Liyenara Viherta Yak vidomo viraz dlya napruzhenosti elektrichnogo polya cherez komponenti 4 potencialu rivnij E f 1 c A t 3 displaystyle mathbf E nabla varphi frac 1 c frac partial mathbf A partial t qquad 3 Prote pered tim yak bezposeredno viznachiti viraz dlya napruzhenosti polya potribno perejti vid zminnih t x displaystyle t mathbf x do zminnoyi T displaystyle T oskilki sami potenciali a tochnishe v R displaystyle mathbf v mathbf R zalezhat vid T displaystyle T t T R R v R c T x R c R v R c 4 displaystyle frac partial t partial T frac R R frac mathbf v cdot mathbf R c quad frac partial T partial mathbf x frac mathbf R c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right qquad 4 Dovedennya t T x x 0 T 2 c d T d t d x x 0 T 2 c displaystyle t T frac sqrt mathbf x mathbf x 0 T 2 c Rightarrow dT dt d frac sqrt mathbf x mathbf x 0 T 2 c Dali treba zdijsniti perehid vid zminnoyi t displaystyle t do dvoh zminnih T x displaystyle T mathbf x Vrahovuyuchi sho x x x 0 T 2 2 R R R 2 R T x x 0 T 2 2 v R displaystyle frac partial partial mathbf x mathbf x mathbf x 0 T 2 2R frac mathbf R R 2 mathbf R quad frac partial partial T mathbf x mathbf x 0 T 2 2 mathbf v cdot mathbf R mozhna zapisati d t d T 1 c x x x 0 T 2 d x T x x 0 T 2 d T d T 1 c R d x v R d T R d T R d t R d x c R v R c displaystyle dt dT frac 1 c left frac partial partial mathbf x sqrt mathbf x mathbf x 0 T 2 d mathbf x frac partial partial T sqrt mathbf x mathbf x 0 T 2 dT right dT frac 1 c left frac mathbf R cdot d mathbf x mathbf v cdot mathbf R dT R right Rightarrow dT frac Rdt frac mathbf R cdot d mathbf x c R frac mathbf v cdot mathbf R c Zvidsi ochevidno sho T t R R v R c T x R c R v R c displaystyle frac partial T partial t frac R R frac mathbf v cdot mathbf R c quad frac partial T partial mathbf x frac mathbf R c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right Todi dlya napruzhenosti polya E displaystyle mathbf E mozhna otrimati E Q R v c R 1 v 2 c 2 R R v c 3 Q c 2 R R v c R a R R v c 3 displaystyle mathbf E frac Q left mathbf R frac mathbf v c R right left 1 frac v 2 c 2 right left R frac mathbf R cdot mathbf v c right 3 frac Q c 2 frac left mathbf R times left left mathbf R frac mathbf v c R right times mathbf a right right left R frac mathbf R cdot mathbf v c right 3 abo z urahuvannyam virazu 2 displaystyle 2 i vvedenogo vektora X R v c R displaystyle mathbf X mathbf R frac mathbf v c R E Q g X X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 Q c 2 g 3 R X a X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 displaystyle mathbf E frac Q gamma mathbf X left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 frac Q c 2 frac gamma 3 mathbf R times mathbf X times mathbf a left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 Dovedennya Koristuyuchis 1 4 displaystyle 1 4 mozhna zapisati f f x f T T x Q x 1 x x 0 T 2 v c x x 0 T R c R v R c R v R a R c v 2 c R v R c 2 displaystyle nabla varphi left frac partial varphi partial mathbf x frac partial varphi partial T frac partial T partial mathbf x right Q left frac partial partial mathbf x left frac 1 sqrt mathbf x mathbf x 0 T 2 frac mathbf v c mathbf x mathbf x 0 T right left frac mathbf R c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right left frac frac mathbf R cdot mathbf v R frac mathbf a cdot mathbf R c frac mathbf v 2 c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 right right right Q R R v c R v R c 2 R R v R a R c v 2 c c R v R c 3 displaystyle Q left frac frac mathbf R R frac mathbf v c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 frac mathbf R left frac mathbf R cdot mathbf v R frac mathbf a cdot mathbf R c frac mathbf v 2 c right c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 right Q R v R c 3 R R v R c R v c R v c 2 v R R c v R R R v 2 c 2 R c 2 a R 2 displaystyle frac Q left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 left mathbf R frac mathbf R mathbf v cdot mathbf R cR frac mathbf v c R frac mathbf v c 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R c frac mathbf v cdot mathbf R R frac mathbf R v 2 c 2 frac mathbf R c 2 mathbf a cdot mathbf R right 2 Q g 3 X 2 g 2 c 2 X v 2 3 2 R v c R v c 2 v R R v 2 c 2 R c 2 a R displaystyle frac Q gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf X cdot mathbf v 2 right frac 3 2 left mathbf R frac mathbf v c R frac mathbf v c 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R mathbf v 2 c 2 frac mathbf R c 2 mathbf a cdot mathbf R right Analogichno dlya 1 c A t displaystyle frac 1 c frac partial mathbf A partial t mozhna otrimati sho 1 c A t 1 c A T t T 1 c Q R R R v c d d T v c R R v c displaystyle frac 1 c frac partial mathbf A partial t frac 1 c frac partial mathbf A partial T frac partial t partial T frac 1 c frac QR R frac mathbf R cdot mathbf v c frac d dT left frac mathbf v c left R frac mathbf R cdot mathbf v c right right Q R c R v R c a c R v R c v v R R a R c v 2 c 2 R R v c 2 displaystyle frac QR c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right left frac mathbf a c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right left mathbf v frac frac mathbf v cdot mathbf R R frac mathbf a cdot mathbf R c frac mathbf v 2 c 2 left R frac mathbf R cdot mathbf v c right 2 right right R Q c R v R c 3 a R a v R c v R v c R v c 2 a R v v 2 c 2 2 displaystyle frac RQ c left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 left mathbf a R mathbf a frac mathbf v cdot mathbf R c mathbf v frac mathbf R cdot mathbf v cR frac mathbf v c 2 mathbf a cdot mathbf R mathbf v frac v 2 c 2 right 2 Q g 3 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 a R 2 c a R v R c 2 v R v c 2 v R a R c 2 v R v 2 c 3 displaystyle frac Q gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 left mathbf a frac R 2 c mathbf a R frac mathbf v cdot mathbf R c 2 mathbf v frac mathbf R cdot mathbf v c 2 mathbf v frac R mathbf a cdot mathbf R c 2 mathbf v frac R mathbf v 2 c 3 right Todi E f 1 c A t displaystyle mathbf E nabla varphi frac 1 c frac partial mathbf A partial t rivna E Q g 3 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 R v c R v c 2 v R R v 2 c 2 R c 2 a R displaystyle mathbf E frac Q gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 left mathbf R frac mathbf v c R frac mathbf v c 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R mathbf v 2 c 2 frac mathbf R c 2 mathbf a cdot mathbf R right Q g 3 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 a R 2 c a R v R c 2 v R v c 2 v R a R c 2 v R v 2 c 3 displaystyle frac Q gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 left mathbf a frac R 2 c mathbf a R frac mathbf v cdot mathbf R c 2 mathbf v frac mathbf R cdot mathbf v c 2 mathbf v frac R mathbf a cdot mathbf R c 2 mathbf v frac R mathbf v 2 c 3 right Q g 3 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 a c R R v R R c R a c R v R c R 1 v 2 c 2 v R c v 2 c 2 1 displaystyle frac Q gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 left frac mathbf a c left mathbf R cdot mathbf R frac mathbf v cdot mathbf R R c right frac mathbf R cdot mathbf a c left mathbf R frac mathbf v R c right mathbf R left 1 frac mathbf v 2 c 2 right frac mathbf v R c left frac mathbf v 2 c 2 1 right right Q R v R c g 3 g 2 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 Q R R v R c a c g 3 X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 X R v R c Q g X X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 1 c Q g 3 R X a X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 displaystyle frac Q left mathbf R frac mathbf v R c right gamma 3 gamma 2 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 frac Q left mathbf R times left left mathbf R frac mathbf v R c right times frac mathbf a c right right gamma 3 left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 left mathbf X mathbf R frac mathbf v R c right frac Q gamma mathbf X left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 frac 1 c frac Q gamma 3 mathbf R times mathbf X times mathbf a left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle Viraz dlya indukciyi polya mozhna otrimati bezposeredno z integralnih viraziv dlya zapiznyuvalnih potencialiv sho mozhlivo znachno sprostit vikladki Pri vvedenni fiktivnogo integruvannya po zminnij t displaystyle tau div poperednij pidrozdil vektornij potencial maye viglyad A R T 1 c Q v t d t t x x 0 t c d t z x 0 t displaystyle mathbf A mathbf R T frac 1 c int frac Q mathbf v tau delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right d tau mathbf z mathbf x 0 tau Todi dlya B A displaystyle mathbf B nabla times mathbf A mozhna otrimati B Q R R R v c 1 v 2 c 2 R v R c 3 Q c 2 R R R R v c a R v R c 3 R R E displaystyle mathbf B Q frac left mathbf R times left frac mathbf R R frac mathbf v c right right left 1 frac v 2 c 2 right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 frac Q c 2 frac left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 left frac mathbf R R times mathbf E right abo z urahuvannyam virazu 2 displaystyle 2 B Q g R R X X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 Q g 3 c 2 R R R X a X 2 g 2 c 2 v X 2 3 2 displaystyle mathbf B Q gamma frac left frac mathbf R R times mathbf X right left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 frac Q gamma 3 c 2 frac left frac mathbf R R times left mathbf R times left mathbf X times mathbf a right right right left X 2 frac gamma 2 c 2 mathbf v cdot mathbf X 2 right frac 3 2 Dovedennya B A Q c v t d t t x x 0 t c d t x x 0 t displaystyle mathbf B nabla times mathbf A frac Q c left nabla times int frac mathbf v tau delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right d tau mathbf x mathbf x 0 tau right Q c x x 0 t x x 0 t 3 d t t x x 0 t c d t t x x 0 t c x x 0 t v t d t displaystyle frac Q c int left left frac mathbf x mathbf x 0 tau mathbf x mathbf x 0 tau 3 delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right frac nabla left delta left t tau frac mathbf x mathbf x 0 tau c right right mathbf x mathbf x 0 tau right times mathbf v tau right d tau Vihodyachi z virazu dlya integralu vid virazu z delta funkciyeyu vid skladnogo argumentu d f t d t T f t t t T displaystyle delta f tau frac delta tau T left frac partial f tau partial tau right tau T integral vid pershogo dodanku rivnij pri vvedenni vektora R t x x 0 t displaystyle mathbf R tau mathbf x mathbf x 0 tau Q c v t R t R 3 t d t t R t c d t Q c v t R t R 3 t d t T 1 v t R t c R t d t Q c R T v T R 2 t R T v T R T c displaystyle frac Q c int frac mathbf v tau times mathbf R tau R 3 tau delta left t tau frac R tau c right d tau frac Q c int frac mathbf v tau times mathbf R tau R 3 tau frac delta tau T 1 frac mathbf v tau cdot mathbf R tau cR tau d tau frac Q c frac mathbf R T times mathbf v T R 2 tau left R T frac mathbf v T cdot mathbf R T c right nadali perehid vid zalezhnosti vid t displaystyle tau do integruvannya do zalezhnosti vid T displaystyle T pislya integruvannya bude vvazhatisya ochevidnim Dlya viznachennya virazu dlya drugogo dodanku treba perepisati gradiyent vid delta funkciyi dlya f t t t R t c displaystyle f tau t tau frac R tau c vin riven d f t x d f t f t x t f t d f t t 1 c R R 1 1 v R c R t d f t 1 c R R v R c t d f t displaystyle nabla delta f tau frac partial partial mathbf x delta f tau frac partial f tau partial mathbf x frac partial tau partial f tau frac partial delta f tau partial tau frac 1 c frac mathbf R mathbf R frac 1 1 frac mathbf v cdot mathbf R cR partial tau delta f tau frac 1 c frac mathbf R R frac mathbf v cdot mathbf R c partial tau delta f tau Tomu integral vid drugogo dodanku za dopomogoyu integruvannya po chastinam mozhna zapisati yak Q c 2 R v R 2 R v R c t d f t d t Q c 2 R v R v R c 2 d f t displaystyle frac Q c 2 int frac mathbf R times mathbf v R 2 R frac mathbf v cdot mathbf R c partial tau delta f tau d tau frac Q c 2 frac mathbf R times mathbf v left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 delta f tau bigg infty infty Q c 2 t R v R 2 R v R c d f t d t d f t 0 displaystyle frac Q c 2 int partial t left frac mathbf R times mathbf v R 2 R frac mathbf v cdot mathbf R c right delta f tau d tau left delta f tau bigg infty infty 0 right Q c 2 R a R 2 R v R c R v 2 v R R v 2 c R v 2 c R R a c R 2 R v R c 2 d f t d t displaystyle frac Q c 2 int left frac mathbf R times mathbf a R 2 R frac mathbf v cdot mathbf R c frac mathbf R times mathbf v left 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R cdot mathbf v 2 c frac R mathbf v 2 c frac R mathbf R cdot mathbf a c right left R 2 R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 right delta f tau d tau Dlya pochatku mozhna zvesti vsi pidintegralni dodanki u yakih figuruye priskorennya a v displaystyle mathbf a dot mathbf v R a R R v c R v R a c R R v R c 2 displaystyle frac mathbf R times mathbf a left mathbf R frac mathbf R cdot mathbf v c right mathbf R times mathbf v frac mathbf R cdot mathbf a c R left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 Mozhna pokazati sho chiselnik cogo virazu z minusom vidpovidaye vektornomu dobutku R R R R v c a displaystyle left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right Dijsno R R R R v c a R R R v c a R a R R v c R a R R v c R v R a c displaystyle left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right mathbf a cdot mathbf R mathbf a left R frac mathbf R cdot mathbf v c right right right mathbf R times mathbf a left R frac mathbf R cdot mathbf v c right mathbf R times mathbf v frac mathbf R cdot mathbf a c Integral vid cogo virazu iz vikoristannyam vlastivosti integralu vid delta funkciyi skladnogo argumentu ta vrahuvannyam znaku minus pered integralom bude riven Q c 2 R R R R v c a R R v R c 2 d f t d t Q c 2 R R R R v c a R v R c 3 displaystyle frac Q c 2 int frac left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right R left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 delta f tau d tau frac Q c 2 frac left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 Integral vid tih dodankiv sho zalishilisya riven Q c 2 R v 2 v R R v 2 c R v 2 c R 2 R v R c 2 d f t d t Q c 2 R v 2 v R R v 2 c R v 2 c R R v R c 3 displaystyle frac Q c 2 int left frac mathbf R times mathbf v left 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R cdot mathbf v 2 c frac Rv 2 c right left R 2 R frac mathbf v cdot mathbf R c right 2 right delta f tau d tau frac Q c 2 frac mathbf R times mathbf v left 2 mathbf v cdot mathbf R frac mathbf R cdot mathbf v 2 c frac Rv 2 c right R left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 Zgrupuvavshi cej viraz iz najpershim dodankom mozhna otrimati Q c R v R 2 2 R v R c v R 2 c 2 2 v R R c R 2 v 2 c 2 v R 2 c 2 R 2 R v R c 3 Q R v c 1 v 2 c 2 R v R c 3 Q R R R v c 1 v 2 c 2 R v R c 3 displaystyle frac Q c frac mathbf R times mathbf v left mathbf R 2 2 frac R mathbf v cdot mathbf R c frac mathbf v cdot mathbf R 2 c 2 2 frac mathbf v cdot mathbf R R c frac R 2 v 2 c 2 frac mathbf v cdot mathbf R 2 c 2 right R 2 left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 Q frac left mathbf R times frac mathbf v c right left 1 frac v 2 c 2 right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 Q frac left mathbf R times left frac mathbf R R frac mathbf v c right right left 1 frac v 2 c 2 right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 Ostatochno indukciya polya rivna B Q R R R v c 1 v 2 c 2 R v R c 3 Q c 2 R R R R v c a R v R c 3 displaystyle mathbf B Q frac left mathbf R times left frac mathbf R R frac mathbf v c right right left 1 frac v 2 c 2 right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 frac Q c 2 frac left mathbf R times left mathbf R times left left frac mathbf R R frac mathbf v c right times mathbf a right right right left R frac mathbf v cdot mathbf R c right 3 displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle displaystyle DzherelaLandau L D Lifshic E M 1974 Teoreticheskaya fizika t II Teoriya polya Moskva Nauka ros PrimitkiFormuli na cij storinci zapisani v sistemi SGS SGSG Dlya peretvorennya v Mizhnarodnu sistemu velichin ISQ divis Pravila perevodu formul iz sistemi SGS v sistemu ISQ Ce nezavershena stattya z fiziki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi