Порівняльне дослідження — це дослідницька методологія в соціальних науках, прикладом якої є крос-культурні або порівняльні дослідження, метою яких є порівняння між різними країнами або культурами. Головна перешкода в проведенні порівняльних досліджень полягає в тому, що масиви даних у різних країнах можуть по-різному характеризувати категорії (наприклад, використовуючи різні визначення бідності) або не використовувати однакові категорії.
Визначення
Простіше кажучи, порівняльне дослідження — це акт порівняння двох або більше об'єктів з метою дізнатись щось про один або всі об'єкти, що порівнюються.. Цей метод часто використовує декілька дисциплін в одному дослідженні. Коли йдеться про метод, більшість погоджується з тим, що не існує методології, притаманної лише порівняльним дослідженням. Міждисциплінарний підхід хороший завдяки гнучкості, яку він пропонує, але порівняльні програми справді мають аргументи, щоб відповісти на те, що їхнім дослідженням бракує «цілісного цілого».
Однак існують методи, які є набагато більш поширеними в порівняльних дослідженнях, ніж інші. Кількісний аналіз застосовують набагато частіше, ніж якісний, і це видно з більшості порівняльних досліджень, які використовують кількісні дані. Загальний метод порівняння об'єктів для порівняльного дослідження такий самий, як і той, що ми використовуємо нашій буденній практиці порівняння. Подібні випадки розглядаються однаково, а різні випадки розглядаються по-різному; ступінь відмінності визначає, наскільки по-різному необхідно розглядати випадки. Якщо людина здатна достатньою мірою розрізнити два підходи, то висновки дослідження не будуть дуже корисними.
Вторинний аналіз кількісних даних є відносно поширеним у порівняльних дослідженнях, що, безсумнівно, частково пов'язано з вартістю отримання первинних даних для таких великих об'єктів, як політичне середовище країни. Це дослідження, як правило, є аналізом агрегованих даних. Порівняння великої кількості даних (особливо державних джерел) переважає. Типовим методом порівняння держав загального добробуту є збалансування рівнів їхніх витрат на соціальний захист
Відповідно до того, як багато теоретизування відбулося в минулому столітті, порівняльні дослідження не прагнуть досліджувати «великі теорії», такі як марксизм . Натомість вони займаються теоріями середнього рівня, які не мають на меті описати нашу соціальну систему у всій її повноті, а лише частину. Наприклад, загальна дослідницька програма, що шукає відмінності між двома чи більше соціальними системами, а потім розглядає ці відмінності у зв'язку з деякими іншими змінними, що співіснують у цих суспільствах, щоб побачити, чи є вони пов'язаними між собою. Класичним зразком цього є дослідження Еспінга-Андерсена про системи соціального забезпечення. Він помітив різницю в типах систем соціального забезпечення і порівняв їх на основі рівня декоммодифікації соціальних благ. Він виявив, що може класифікувати держави загального добробуту на три типи, виходячи з рівня їхньої декомунізації. Далі він теоретично обґрунтував, що декоммодифікація ґрунтується на поєднанні класових коаліцій і мобілізації, а також на спадщині режиму. Тут Еспінг-Андерсен використовує порівняльні дослідження: він бере багато західних країн і порівнює їхній рівень декоммодифікації, а потім розвиває теорію розбіжності на основі своїх висновків.
Порівняльні дослідження можуть приймати різні форми. Два ключових фактори — простір і час. У просторовому плані міжнаціональні порівняння є, безумовно, найбільш поширеними, хоча порівняння всередині країн, що відрізняють різні території, культури чи уряди, також існують і є дуже конструктивними, особливо в такій країні, як Нова Зеландія, де політика часто змінюється залежно від того, до якої раси вона відноситься. Періодичні міжрегіональні дослідження включають порівняння схожих чи різних країн або груп країн, порівняння власної країни з іншими або з усім світом.
Історичне порівняльне дослідження передбачає порівняння різних часових періодів. Два основних варіантами в рамках цієї моделі — порівняння двох етапів у часі (або моментальних знімків, або часових рядів), або просто порівняння одного й того ж явища в часі, щоб побачити, чи відрізняються ефекти політики протягом певного проміжку часу.
Коли йдеться про тематику порівняльних досліджень, багато хто стверджує, що вона не є унікальною. Це дійсно може бути правдою, але короткий огляд порівняльних досліджень показує, що деякі теми повторюються частіше, ніж інші. Визначення того, які чинники — соціально-економічні чи політичні — є більш важливими для пояснення дій уряду, є знайомою темою. Загалом, єдине, що є безсумнівним у питаннях порівняльного дослідження — це існування відмінностей, які слід аналізувати.
Розвиток
Як стверджує Муціос, крос-культурні та порівняльні дослідження слід розглядати як частину наукового духу, що зародився в Греції в VI столітті, і загальної оцінки знань і навчання, яка була характерна для V століття. Іншими словами, це частина появи епістеми та філософії, як любові до знань, що не залежить від матеріальних благ. Епістема, як форма та діяльність у сфері логосу, знаменувала собою розрив когнітивної замкнутості і сприяла емпіричному дослідженню, логічній аргументації та пошуку істини. А висока повага до інтелектуальної діяльності породила непідробну цікавість до інших культур, яка згодом лягла в основу порівняльних досліджень.
Крім того, за грецьким порівняльним поглядом також стояли філософські та політичні запитання, які характеризували життя демократичного полісу. Філософські пошуки, від мілетійців до софістів, ставили під сумнів уявлення та пізнавальні традиції власного народу; дослідження традицій інших народів було, як демонструють "Історії " Геродота, діяльністю, пов'язаною з етосом філософської критики, що характеризував демократичне життя в Греції. Аналогічно, піддавання сумніву грецьких законів та інститутів, а також пов'язаних з ними цінностей і практик (наприклад, ісегорії та паррезії), як частини грецької політики, пов'язане з намаганням перших істориків осмислити власні інститути через дослідження інститутів інших народів.
За словами Карла Дойча, ми використовуємо цю форму дослідження вже понад 2000 років. Порівняння явищ чи об'єктів має важливе значення для фундаментальних наукових і філософських досліджень, які проводяться вже протягом тривалого часу. Переважна кількість авторів більш консервативні у своїх оцінках того, як довго ми проводимо порівняльні дослідження. Здебільшого, це марні дебати щодо визначення традиції з тими, хто ставить під сумнів, чи можна вважати порівняння речей порівняльним дослідженням.
Підручники з цієї форми дослідження почали з'являтися ще у 1880-х роках, але її шалена популярність почалася після Другої світової війни. Існує багато причин, чому порівняльні дослідження посіли почесне місце в інструментарії соціального науковця. Глобалізація стала головним фактором, що збільшив бажання і можливості для освітніх обмінів та інтелектуальної цікавості до інших культур. Інформаційні технології дозволили отримання більшої кількості кількісних даних для порівняння, а міжнародні комунікаційні технології сприяли легкому поширенню цієї інформації.
Див. також
- Аналіз
- Порівняльна культурологія
- Порівняльна історія
- Порівняльний метод
- Порівняльна міфологія
- Порівняльна соціологія
- Список порівняльних досліджень
- Соціальні дослідження
- Соціологічна уява
Примітки
- Heidenheimer, Heclo & Adams 1983: 505
- Jones 1985: 28
- Deacon 1983
- Deutsch 1987
- Esping-Andersen 1990
- Clasen 2004
- Taylor 1990: 14
- Przeworski & Teune 1970: 31
- Moutsios, S. (2018) Society and Education: An Outline of Comparison. London: Routledge.
- Moutsios, S. (2018) Ibid.
- Antal, Dierkes & Weiler 1987: 13
- Øyen 2004: 276
Список літератури
- Antal, A. B., Dierkes M. & Weiler H. N. (1987). Cross-national policy research: traditions, achievements and challenge. У Dierkes, M., Weiler, H., and Antal, A. (ред.). Comparative Policy Research: Learning from experience. Gower. ISBN .
- Clasen, Jochen (2004). Defining comparative social policy. A Handbook of Comparative Social Policy. Edward Elgar Publishing. ISBN .
- (1983). Social Policy and Socialism. Pluto Press. ISBN .
- Deutsch, Karl (1987). Prologue: Achievements and Challenges in 2000 Years of Comparative Research. У Dierkes, M., Weiler, H., and Antal, A. (ред.). Comparative Policy Research: Learning from experience. Gower. ISBN .
- Esping-Andersen, Gøsta (1990). The Three Worlds of Welfare Capitalism. Princeton University Press. ISBN .
- Heidenheimer, Arnold J.; Hugh Heclo; Carolyn Teich Adams (1983). Comparative Public Policy. St. Martin's Press. ISBN .
- Jones, Catherine (1985). Patterns of Social Policy. Taylor & Francis. ISBN .
- Øyen, E. (2004). Living with imperfect comparisons. У Kennett, P. (ред.). A Handbook of Comparative Social Policy. Edward Elgar. с. 275—291. ISBN .
- Przeworski, Adam; Henry Teune (1970). The Logic of Comparative Social Inquiry. Wiley-Interscience.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Porivnyalne doslidzhennya ce doslidnicka metodologiya v socialnih naukah prikladom yakoyi ye kros kulturni abo porivnyalni doslidzhennya metoyu yakih ye porivnyannya mizh riznimi krayinami abo kulturami Golovna pereshkoda v provedenni porivnyalnih doslidzhen polyagaye v tomu sho masivi danih u riznih krayinah mozhut po riznomu harakterizuvati kategoriyi napriklad vikoristovuyuchi rizni viznachennya bidnosti abo ne vikoristovuvati odnakovi kategoriyi Zmist 1 Viznachennya 2 Rozvitok 3 Div takozh 4 Primitki 5 Spisok literaturiViznachennyared Prostishe kazhuchi porivnyalne doslidzhennya ce akt porivnyannya dvoh abo bilshe ob yektiv z metoyu diznatis shos pro odin abo vsi ob yekti sho porivnyuyutsya Cej metod chasto vikoristovuye dekilka disciplin v odnomu doslidzhenni Koli jdetsya pro metod bilshist pogodzhuyetsya z tim sho ne isnuye metodologiyi pritamannoyi lishe porivnyalnim doslidzhennyam 1 Mizhdisciplinarnij pidhid horoshij zavdyaki gnuchkosti yaku vin proponuye ale porivnyalni programi spravdi mayut argumenti shob vidpovisti na te sho yihnim doslidzhennyam brakuye cilisnogo cilogo 2 Odnak isnuyut metodi yaki ye nabagato bilsh poshirenimi v porivnyalnih doslidzhennyah nizh inshi Kilkisnij analiz zastosovuyut nabagato chastishe nizh yakisnij i ce vidno z bilshosti porivnyalnih doslidzhen yaki vikoristovuyut kilkisni dani 3 4 5 6 Zagalnij metod porivnyannya ob yektiv dlya porivnyalnogo doslidzhennya takij samij yak i toj sho mi vikoristovuyemo nashij budennij praktici porivnyannya Podibni vipadki rozglyadayutsya odnakovo a rizni vipadki rozglyadayutsya po riznomu stupin vidminnosti viznachaye naskilki po riznomu neobhidno rozglyadati vipadki Yaksho lyudina zdatna dostatnoyu miroyu rozrizniti dva pidhodi to visnovki doslidzhennya ne budut duzhe korisnimi 7 Vtorinnij analiz kilkisnih danih ye vidnosno poshirenim u porivnyalnih doslidzhennyah sho bezsumnivno chastkovo pov yazano z vartistyu otrimannya pervinnih danih dlya takih velikih ob yektiv yak politichne seredovishe krayini Ce doslidzhennya yak pravilo ye analizom agregovanih danih Porivnyannya velikoyi kilkosti danih osoblivo derzhavnih dzherel perevazhaye 4 Tipovim metodom porivnyannya derzhav zagalnogo dobrobutu ye zbalansuvannya rivniv yihnih vitrat na socialnij zahist 3 Vidpovidno do togo yak bagato teoretizuvannya vidbulosya v minulomu stolitti porivnyalni doslidzhennya ne pragnut doslidzhuvati veliki teoriyi taki yak marksizm Natomist voni zajmayutsya teoriyami serednogo rivnya yaki ne mayut na meti opisati nashu socialnu sistemu u vsij yiyi povnoti a lishe chastinu 4 Napriklad zagalna doslidnicka programa sho shukaye vidminnosti mizh dvoma chi bilshe socialnimi sistemami a potim rozglyadaye ci vidminnosti u zv yazku z deyakimi inshimi zminnimi sho spivisnuyut u cih suspilstvah shob pobachiti chi ye voni pov yazanimi mizh soboyu 8 Klasichnim zrazkom cogo ye doslidzhennya Espinga Andersena pro sistemi socialnogo zabezpechennya Vin pomitiv riznicyu v tipah sistem socialnogo zabezpechennya i porivnyav yih na osnovi rivnya dekommodifikaciyi socialnih blag Vin viyaviv sho mozhe klasifikuvati derzhavi zagalnogo dobrobutu na tri tipi vihodyachi z rivnya yihnoyi dekomunizaciyi Dali vin teoretichno obgruntuvav sho dekommodifikaciya gruntuyetsya na poyednanni klasovih koalicij i mobilizaciyi a takozh na spadshini rezhimu 5 Tut Esping Andersen vikoristovuye porivnyalni doslidzhennya vin bere bagato zahidnih krayin i porivnyuye yihnij riven dekommodifikaciyi a potim rozvivaye teoriyu rozbizhnosti na osnovi svoyih visnovkiv Porivnyalni doslidzhennya mozhut prijmati rizni formi Dva klyuchovih faktori prostir i chas U prostorovomu plani mizhnacionalni porivnyannya ye bezumovno najbilsh poshirenimi hocha porivnyannya vseredini krayin sho vidriznyayut rizni teritoriyi kulturi chi uryadi takozh isnuyut i ye duzhe konstruktivnimi osoblivo v takij krayini yak Nova Zelandiya de politika chasto zminyuyetsya zalezhno vid togo do yakoyi rasi vona vidnositsya 1 Periodichni mizhregionalni doslidzhennya vklyuchayut porivnyannya shozhih chi riznih krayin abo grup krayin porivnyannya vlasnoyi krayini z inshimi abo z usim svitom Istorichne porivnyalne doslidzhennya peredbachaye porivnyannya riznih chasovih periodiv Dva osnovnih variantami v ramkah ciyeyi modeli porivnyannya dvoh etapiv u chasi abo momentalnih znimkiv abo chasovih ryadiv abo prosto porivnyannya odnogo j togo zh yavisha v chasi shob pobachiti chi vidriznyayutsya efekti politiki protyagom pevnogo promizhku chasu 3 Koli jdetsya pro tematiku porivnyalnih doslidzhen bagato hto stverdzhuye sho vona ne ye unikalnoyu Ce dijsno mozhe buti pravdoyu ale korotkij oglyad porivnyalnih doslidzhen pokazuye sho deyaki temi povtoryuyutsya chastishe nizh inshi Viznachennya togo yaki chinniki socialno ekonomichni chi politichni ye bilsh vazhlivimi dlya poyasnennya dij uryadu ye znajomoyu temoyu Zagalom yedine sho ye bezsumnivnim u pitannyah porivnyalnogo doslidzhennya ce isnuvannya vidminnostej yaki slid analizuvati Rozvitokred Yak stverdzhuye Mucios kros kulturni ta porivnyalni doslidzhennya slid rozglyadati yak chastinu naukovogo duhu sho zarodivsya v Greciyi v VI stolitti i zagalnoyi ocinki znan i navchannya yaka bula harakterna dlya V stolittya Inshimi slovami ce chastina poyavi epistemi ta filosofiyi yak lyubovi do znan sho ne zalezhit vid materialnih blag Epistema yak forma ta diyalnist u sferi logosu znamenuvala soboyu rozriv kognitivnoyi zamknutosti i spriyala empirichnomu doslidzhennyu logichnij argumentaciyi ta poshuku istini A visoka povaga do intelektualnoyi diyalnosti porodila nepidrobnu cikavist do inshih kultur yaka zgodom lyagla v osnovu porivnyalnih doslidzhen 9 Krim togo za greckim porivnyalnim poglyadom takozh stoyali filosofski ta politichni zapitannya yaki harakterizuvali zhittya demokratichnogo polisu Filosofski poshuki vid miletijciv do sofistiv stavili pid sumniv uyavlennya ta piznavalni tradiciyi vlasnogo narodu doslidzhennya tradicij inshih narodiv bulo yak demonstruyut Istoriyi Gerodota diyalnistyu pov yazanoyu z etosom filosofskoyi kritiki sho harakterizuvav demokratichne zhittya v Greciyi Analogichno piddavannya sumnivu greckih zakoniv ta institutiv a takozh pov yazanih z nimi cinnostej i praktik napriklad isegoriyi ta parreziyi yak chastini greckoyi politiki pov yazane z namagannyam pershih istorikiv osmisliti vlasni instituti cherez doslidzhennya institutiv inshih narodiv 10 Za slovami Karla Dojcha mi vikoristovuyemo cyu formu doslidzhennya vzhe ponad 2000 rokiv Porivnyannya yavish chi ob yektiv maye vazhlive znachennya dlya fundamentalnih naukovih i filosofskih doslidzhen yaki provodyatsya vzhe protyagom trivalogo chasu 4 Perevazhna kilkist avtoriv bilsh konservativni u svoyih ocinkah togo yak dovgo mi provodimo porivnyalni doslidzhennya Zdebilshogo ce marni debati shodo viznachennya tradiciyi z timi hto stavit pid sumniv chi mozhna vvazhati porivnyannya rechej porivnyalnim doslidzhennyam Pidruchniki z ciyeyi formi doslidzhennya pochali z yavlyatisya she u 1880 h rokah ale yiyi shalena populyarnist pochalasya pislya Drugoyi svitovoyi vijni 6 11 Isnuye bagato prichin chomu porivnyalni doslidzhennya posili pochesne misce v instrumentariyi socialnogo naukovcya Globalizaciya stala golovnim faktorom sho zbilshiv bazhannya i mozhlivosti dlya osvitnih obminiv ta intelektualnoyi cikavosti do inshih kultur Informacijni tehnologiyi dozvolili otrimannya bilshoyi kilkosti kilkisnih danih dlya porivnyannya a mizhnarodni komunikacijni tehnologiyi spriyali legkomu poshirennyu ciyeyi informaciyi 12 Div takozhred Analiz Porivnyalna kulturologiya Porivnyalna istoriya Porivnyalnij metod Porivnyalna mifologiya Porivnyalna sociologiya Spisok porivnyalnih doslidzhen Socialni doslidzhennya Sociologichna uyavaPrimitkired a b Heidenheimer Heclo amp Adams 1983 505 Jones 1985 28 a b v Deacon 1983 a b v g Deutsch 1987 a b Esping Andersen 1990 a b Clasen 2004 Taylor 1990 14 Przeworski amp Teune 1970 31 Moutsios S 2018 Society and Education An Outline of Comparison London Routledge Moutsios S 2018 Ibid Antal Dierkes amp Weiler 1987 13 Oyen 2004 276Spisok literaturired Antal A B Dierkes M amp Weiler H N 1987 Cross national policy research traditions achievements and challenge U Dierkes M Weiler H and Antal A red Comparative Policy Research Learning from experience Gower ISBN 978 0 566 05196 8 Clasen Jochen 2004 Defining comparative social policy A Handbook of Comparative Social Policy Edward Elgar Publishing ISBN 978 1 84064 886 7 Deacon Bob 1983 Social Policy and Socialism Pluto Press ISBN 978 0 86104 721 5 Deutsch Karl 1987 Prologue Achievements and Challenges in 2000 Years of Comparative Research U Dierkes M Weiler H and Antal A red Comparative Policy Research Learning from experience Gower ISBN 978 0 566 05196 8 Esping Andersen Gosta 1990 The Three Worlds of Welfare Capitalism Princeton University Press ISBN 978 0 691 02857 6 Heidenheimer Arnold J Hugh Heclo Carolyn Teich Adams 1983 Comparative Public Policy St Martin s Press ISBN 978 0 312 00493 4 Jones Catherine 1985 Patterns of Social Policy Taylor amp Francis ISBN 978 0 422 77260 0 Oyen E 2004 Living with imperfect comparisons U Kennett P red A Handbook of Comparative Social Policy Edward Elgar s 275 291 ISBN 978 1 84064 886 7 Przeworski Adam Henry Teune 1970 The Logic of Comparative Social Inquiry Wiley Interscience Otrimano z https uk wikipedia org wiki Porivnyalni doslidzhennya