Олекса́ндр Володи́мирович Порхун (21 січня 1987, Київ) — український політичний та громадський діяч, майор ЗСУ у відставці, учасник російсько-української війни, колишній командир 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади. Герой України (2015).
Олександр Володимирович Порхун | |
---|---|
Майор | |
в.о. Міністра у справах ветеранів | |
Загальна інформація | |
Народження | 21 січня 1987 (37 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
Alma Mater | Київський військовий ліцей імені Івана Богуна |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Десантні війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Порхун Олександр Володимирович у Вікісховищі |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Президент України П.Порошенко вручає О.Порхуну мініатюру ордена «Золота Зірка», 23.03.2015 |
Кандидат у народні депутати на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 217. З 9 лютого 2024 року — в.о. Міністра у справах ветеранів України.
Життєпис
Народився 21 січня 1987 року в Києві. Дитинство минуло у столичній Оболоні, де сім'я оселилася 1993 року. Батько Володимир Порхун (1948—2011) зварювальник, будував перші багатоповерхові будинки на Оболоні. Мати Валентина Порхун працювала вчителькою математики у спеціалізованій школі № 239 з поглибленим вивченням німецької мови в Оболонському районі Києва.
Після 9-го класу школи № 239 вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, який закінчив 2004-го. Того ж року вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, а 2006 року продовжив навчання у Львівському інституті Сухопутних військ ім. Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка». Здобув диплом спеціаліста з бойового застосування та управління діями аеромобільних підрозділів.
У серпні 2008 року розпочав військову службу у 13-му окремому аеромобільному батальйоні 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України. Пройшов шлях від командира аеромобільного взводу до командира батальйону.
З березня 2014 року — учасник військових операцій у південних та східних областях України.
З 23 квітня 2014 року по 6 січня 2016 року брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Командував підрозділом у бойових зіткненнях під час звільнення населених пунктів Степанівка, Красний Луч, Алчевськ, Сніжне, Чорнухіне, Тельманове, Старобешиве, Торез, Ясинувата, Єнакієве, Краматорськ, Красноармійськ, Шахтарськ, Слов'янськ, Ізварине, Лисичанськ, гори Карачун.
У перший бій підрозділ під командуванням Олександра Порхуна вступив 2 травня 2014 року на мосту під Слов'янськом. Місцеве населення заблокувало на дорозі рух колони військової техніки, а з гори Карачун, яка на той час була під контролем бойовиків, вів обстріл снайпер. Умілими діям організував оборону без втрат особового складу та військової техніки. Пізніше підрозділ Олександра Порхуна у складі батальйонно-тактичної групи захопив та утримував оперативно важливу висоту 167.6 (гора Карачун), контролюючи напрямки можливих наступальних дій проросійських бойовиків поблизу біля Слов'янська.
Із серпня 2014 року по червень 2017-го командував 13 оаемб 95 оаембр.
У червні 2017 році закінчив Національний університет оборони України ім. Черняховського, отримав диплом магістра за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями військових частин Сухопутних військ».
У грудні 2017 року звільнився з військової служби з правом носіння військової форми. Майор у відставці.
З 2018 року навчається в магістратурі Національного університету державної фіскальної служби України.
З 23 квітня 2020-го — перший заступник Міністра у справах ветеранів України Сергія Бессараба.
9 лютого 2024 року став тимчасовим міністром у справах ветеранів.
Військові операції
Бій 1 липня 2014 року біля села Дякове поблизу українсько-російського кордону. Впродовж запеклого чотиригодинного бою підрозділ Олександра Порхуна знищив колону із півтора десятка вантажівок.
27 липня 2014 року командував операцією з визволення населених пунктів Степанівка та Петрівське в Шахтарському районі Донецької області.
29 липня 2014 року штурмова група під керівництвом Олександра Порхуна взяла під контроль та утримувала Савур-могилу — стратегічно важливу точку створення «Маринівського коридору» для виходу основних сил з Ізвариного.
У липні — серпні 2014 року у складі 95-ї оаембр здійснив рейд завдовжки 470 км, з яких 170 км — тиловими районами ворога уздовж південних рубежів Донецької та Луганської областей.
У січні 2015 року батальйон під командуванням Порхуна брав участь у бойових операціях з деблокування підрозділів Збройних сил у Донецькому аеропорту. Під час оборони командного пункту на «Зеніті» разом із комбригом 95 оаембр Михайлом Забродським відбивав танкову атаку й зазнав контузії.
Громадська діяльність
У 2017 році разом з учасниками бойових дій заснував ГО «Спортивно-стрілецький клуб „Купол“» та громадську організацію «Асоціація ветеранів та учасників бойових дій „Купол“».
З лютого 2019 року — голова громадської організації «Спілка Героїв України», яку заснував разом із Героєм України Ігорем Герасименком у грудні 2018 року.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.
- Ім'я та прізвище Олександра Порхуна викарбуване на стелі Героїв України, встановленій на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
- Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя» (2015).
Сім'я
Дружина — Олександра Порхун (Хоменко).
Примітки
- Відомості про кандидата в народні депутати України — Порхун Олександр Володимирович
- Ірина Знась (9 лютого 2024). КАБМІН ВИЗНАЧИВ ТИМЧАСОВОГО КЕРІВНИКА МІНВЕТЕРАНІВ. Дзеркало тижня.
- По завершенні війни ми перепишемо військові підручники — комбат 95-ї бригади
- . НУОУ. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
- Про призначення Порхуна О. В. першим заступником Міністра у справах ветеранів України. Кабінет Міністрів України. 22 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
- Кабмін призначив першого заступника міністра у справах ветеранів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 квітня 2020.
- Кабмін призначив в.о. міністра у справах ветеранів. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- Нова доба Карачун-гори і Савур-могили
- Інтерв'ю з Олександром Порхуном
- Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 165/2015 «Про присвоєння О.Порхуну звання Герой України»
- Герої України (Порхун Олександр Володимирович, 21.01.1987)
Джерела
- Десантники Герої України поділились бойовим досвідом з курсантами Військового інституту
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 150 23 березня 2015 | Наступник: |
Собко Сергій Станіславович | Гринюк Володимир Володимирович |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Volodi mirovich Porhun 21 sichnya 1987 Kiyiv ukrayinskij politichnij ta gromadskij diyach major ZSU u vidstavci uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni kolishnij komandir 13 go okremogo aeromobilnogo bataljonu 95 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi Geroj Ukrayini 2015 Oleksandr Volodimirovich Porhun Majorv o Ministra u spravah veteranivZagalna informaciyaNarodzhennya21 sichnya 1987 1987 01 21 37 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRAlma MaterKiyivskij vijskovij licej imeni Ivana BogunaVijskova sluzhbaPrinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Desantni vijskaFormuvannya 95 ODShBrVijni bitviVijna na shodi Ukrayini Boyi za Savur MogiluNagorodi ta vidznaki Porhun Oleksandr Volodimirovich u VikishovishiZovnishni zobrazhennyaPrezident Ukrayini P Poroshenko vruchaye O Porhunu miniatyuru ordena Zolota Zirka 23 03 2015U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Porhun Kandidat u narodni deputati na pozachergovih parlamentskih viborah 21 lipnya 2019 roku v odnomandatnomu viborchomu okruzi 217 Z 9 lyutogo 2024 roku v o Ministra u spravah veteraniv Ukrayini ZhittyepisNarodivsya 21 sichnya 1987 roku v Kiyevi Ditinstvo minulo u stolichnij Oboloni de sim ya oselilasya 1993 roku Batko Volodimir Porhun 1948 2011 zvaryuvalnik buduvav pershi bagatopoverhovi budinki na Oboloni Mati Valentina Porhun pracyuvala vchitelkoyu matematiki u specializovanij shkoli 239 z pogliblenim vivchennyam nimeckoyi movi v Obolonskomu rajoni Kiyeva Pislya 9 go klasu shkoli 239 vstupiv do Kiyivskogo vijskovogo liceyu imeni Ivana Boguna yakij zakinchiv 2004 go Togo zh roku vstupiv do Odeskogo institutu Suhoputnih vijsk a 2006 roku prodovzhiv navchannya u Lvivskomu instituti Suhoputnih vijsk im Petra Sagajdachnogo Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika Zdobuv diplom specialista z bojovogo zastosuvannya ta upravlinnya diyami aeromobilnih pidrozdiliv U serpni 2008 roku rozpochav vijskovu sluzhbu u 13 mu okremomu aeromobilnomu bataljoni 95 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi 8 go armijskogo korpusu Suhoputnih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Projshov shlyah vid komandira aeromobilnogo vzvodu do komandira bataljonu Z bereznya 2014 roku uchasnik vijskovih operacij u pivdennih ta shidnih oblastyah Ukrayini Z 23 kvitnya 2014 roku po 6 sichnya 2016 roku brav uchast v Antiteroristichnij operaciyi na teritoriyi Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Komanduvav pidrozdilom u bojovih zitknennyah pid chas zvilnennya naselenih punktiv Stepanivka Krasnij Luch Alchevsk Snizhne Chornuhine Telmanove Starobeshive Torez Yasinuvata Yenakiyeve Kramatorsk Krasnoarmijsk Shahtarsk Slov yansk Izvarine Lisichansk gori Karachun U pershij bij pidrozdil pid komanduvannyam Oleksandra Porhuna vstupiv 2 travnya 2014 roku na mostu pid Slov yanskom Misceve naselennya zablokuvalo na dorozi ruh koloni vijskovoyi tehniki a z gori Karachun yaka na toj chas bula pid kontrolem bojovikiv viv obstril snajper Umilimi diyam organizuvav oboronu bez vtrat osobovogo skladu ta vijskovoyi tehniki Piznishe pidrozdil Oleksandra Porhuna u skladi bataljonno taktichnoyi grupi zahopiv ta utrimuvav operativno vazhlivu visotu 167 6 gora Karachun kontrolyuyuchi napryamki mozhlivih nastupalnih dij prorosijskih bojovikiv poblizu bilya Slov yanska Iz serpnya 2014 roku po cherven 2017 go komanduvav 13 oaemb 95 oaembr U chervni 2017 roci zakinchiv Nacionalnij universitet oboroni Ukrayini im Chernyahovskogo otrimav diplom magistra za specialnistyu Bojove zastosuvannya ta upravlinnya diyami vijskovih chastin Suhoputnih vijsk U grudni 2017 roku zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi z pravom nosinnya vijskovoyi formi Major u vidstavci Z 2018 roku navchayetsya v magistraturi Nacionalnogo universitetu derzhavnoyi fiskalnoyi sluzhbi Ukrayini Z 23 kvitnya 2020 go pershij zastupnik Ministra u spravah veteraniv Ukrayini Sergiya Bessaraba 9 lyutogo 2024 roku stav timchasovim ministrom u spravah veteraniv Vijskovi operaciyiBij 1 lipnya 2014 roku bilya sela Dyakove poblizu ukrayinsko rosijskogo kordonu Vprodovzh zapeklogo chotirigodinnogo boyu pidrozdil Oleksandra Porhuna znishiv kolonu iz pivtora desyatka vantazhivok 27 lipnya 2014 roku komanduvav operaciyeyu z vizvolennya naselenih punktiv Stepanivka ta Petrivske v Shahtarskomu rajoni Doneckoyi oblasti 29 lipnya 2014 roku shturmova grupa pid kerivnictvom Oleksandra Porhuna vzyala pid kontrol ta utrimuvala Savur mogilu strategichno vazhlivu tochku stvorennya Marinivskogo koridoru dlya vihodu osnovnih sil z Izvarinogo U lipni serpni 2014 roku u skladi 95 yi oaembr zdijsniv rejd zavdovzhki 470 km z yakih 170 km tilovimi rajonami voroga uzdovzh pivdennih rubezhiv Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej U sichni 2015 roku bataljon pid komanduvannyam Porhuna brav uchast u bojovih operaciyah z deblokuvannya pidrozdiliv Zbrojnih sil u Doneckomu aeroportu Pid chas oboroni komandnogo punktu na Zeniti razom iz kombrigom 95 oaembr Mihajlom Zabrodskim vidbivav tankovu ataku j zaznav kontuziyi Gromadska diyalnistU 2017 roci razom z uchasnikami bojovih dij zasnuvav GO Sportivno strileckij klub Kupol ta gromadsku organizaciyu Asociaciya veteraniv ta uchasnikiv bojovih dij Kupol Z lyutogo 2019 roku golova gromadskoyi organizaciyi Spilka Geroyiv Ukrayini yaku zasnuvav razom iz Geroyem Ukrayini Igorem Gerasimenkom u grudni 2018 roku NagorodiZvannya Geroj Ukrayini z vruchennyam ordena Zolota Zirka 23 bereznya 2015 za vinyatkovu osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodovi Im ya ta prizvishe Oleksandra Porhuna vikarbuvane na steli Geroyiv Ukrayini vstanovlenij na teritoriyi Nacionalnogo universitetu oboroni Ukrayini imeni Ivana Chernyahovskogo Nagorodzhenij vidznakoyu Ministerstva oboroni Ukrayini Vognepalna zbroya 2015 Sim yaDruzhina Oleksandra Porhun Homenko PrimitkiVidomosti pro kandidata v narodni deputati Ukrayini Porhun Oleksandr Volodimirovich Irina Znas 9 lyutogo 2024 KABMIN VIZNAChIV TIMChASOVOGO KERIVNIKA MINVETERANIV Dzerkalo tizhnya Po zavershenni vijni mi perepishemo vijskovi pidruchniki kombat 95 yi brigadi NUOU 16 chervnya 2017 Arhiv originalu za 19 chervnya 2017 Procitovano 17 chervnya 2017 Pro priznachennya Porhuna O V pershim zastupnikom Ministra u spravah veteraniv Ukrayini Kabinet Ministriv Ukrayini 22 kvitnya 2020 Procitovano 23 kvitnya 2020 Kabmin priznachiv pershogo zastupnika ministra u spravah veteraniv RBK Ukraina ros Procitovano 23 kvitnya 2020 Kabmin priznachiv v o ministra u spravah veteraniv RBK Ukraina ukr Procitovano 18 lyutogo 2024 Nova doba Karachun gori i Savur mogili Interv yu z Oleksandrom Porhunom Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 23 bereznya 2015 roku 165 2015 Pro prisvoyennya O Porhunu zvannya Geroj Ukrayini Geroyi Ukrayini Porhun Oleksandr Volodimirovich 21 01 1987 DzherelaDesantniki Geroyi Ukrayini podililis bojovim dosvidom z kursantami Vijskovogo institutuPoperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 150 23 bereznya 2015 Nastupnik Sobko Sergij Stanislavovich Grinyuk Volodimir Volodimirovich