Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Португа́льські корте́си (порт. Cortes, МФА: [ˈkoɾ.tɨʃ]) — у XII—XVII століттях офіційні державні збори (кортеси) Португальського королівства. Складалися з представників трьох станів: шляхти, духовенства і міщан. Прообраз португальського парламенту. Традиційна форма станово-представницького органу для усіх королівств Піренейського півострова часів середньовіччя і раннього модерну. Скликалися і розпускався за рішенням короля. Час і місце проведення визначалися королівським указом. Зазвичай, проходили за участі представників одного або двох станів, для обговорення питань важливих для їхньої верстви. У надзвичайних випадках скликалися великі збори представників усіх трьох станів, які називалися Генеральними кортесами (порт. Cortes-Gerais, «загальними зборами»). Інституційно походять від готського звичаю VI ст. за яким королі періодично проводили збори (лат. Curia Regis) з числа світських і духовних землевласників.
Історія
Перші відомі португальські кортеси — Ламегуські 1143 року. У XIII ст., в зв'язку із розвитком міст, до кортесів стали залучати міщан (буржуазію) — представників міського магістрату та цехів. Вперше вони брали участь у Лейрійських кортесах 1254 року.
На кортесах утверджували ухвалювали і змінювали базові закони, ратифікували міжнародні угоди, вирішували династичні питання тощо. Найчастіше португальські кортеси скликалися для податкових змін, зокрема для впровадження військових зборів або призначення фінансування для військових походів. Оскільки шляхта і духовенство мали податкові пільги, основні переговори щодо нових податків велися між королем та міщанами.
Депутати (порт. procuradores) не лише розглядали пропозиції королівської ради, а також використовували кортеси для подання урядові власних петицій (скарг (порт. aggravamentos), статей (порт. artigos), або хартій (порт. capitulos)) щодо розширення прав, фінансової і тарифної політики, кадрових і релігійних питань тощо. Відповіді на петиції проголошувалися у королівських указах і статутах, завдяки чому кортеси впливали на законодавчу владу.
Рішення кортесів приймалися після обговорення, шляхом голосування (окремо для кожного стану), за згоди двох або трьох станів. Постанови кортесів передавалися на розгляд Королівської ради як законопроєкти. Постанова ухвалена монархом ставала законом. Король домінував над кортесами: він мав право ветувати їхні постанови, а також змінювати вже ухвалені закони, на основі постанов кортесів, своїми указами.
Найбільший політичний вплив кортеси мали у часи криз: Португальського міжкоролів'я 1383—1385 і Реставраційної війни (1640). У добу абсолютизму їхнє значення занепало. Останні кортеси відбулися у 1697—1698 роках в Лісабоні. Після революції 1820 року було створено Португальський парламент, що отримав назву .
Примітки
- Coelho da Rocha 1851:102-103
- O'Callaghan, J.F. 2003
Джерела
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947. p. 184-185.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- O'Callaghan, J.F. Cortes, Leon, Castile and Portugal // Medieval Iberia: an encyclopedia. ed. by E.M. Gerli. London: Routledge, 2003.
- Coelho da Rocha, M.A. Ensaio sobre a historia do governo e da legislação de Portugal/ Coimbra: Imprensa da Universidade, 1851. p.102-103.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Португальські кортеси
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portuga lski korte si port Cortes MFA ˈkoɾ tɨʃ u XII XVII stolittyah oficijni derzhavni zbori kortesi Portugalskogo korolivstva Skladalisya z predstavnikiv troh staniv shlyahti duhovenstva i mishan Proobraz portugalskogo parlamentu Tradicijna forma stanovo predstavnickogo organu dlya usih korolivstv Pirenejskogo pivostrova chasiv serednovichchya i rannogo modernu Sklikalisya i rozpuskavsya za rishennyam korolya Chas i misce provedennya viznachalisya korolivskim ukazom Zazvichaj prohodili za uchasti predstavnikiv odnogo abo dvoh staniv dlya obgovorennya pitan vazhlivih dlya yihnoyi verstvi U nadzvichajnih vipadkah sklikalisya veliki zbori predstavnikiv usih troh staniv yaki nazivalisya Generalnimi kortesami port Cortes Gerais zagalnimi zborami Institucijno pohodyat vid gotskogo zvichayu VI st za yakim koroli periodichno provodili zbori lat Curia Regis z chisla svitskih i duhovnih zemlevlasnikiv Tomarski kortesi 1581 roku Viznannya kastilskogo korolya Filippa II korolem Portugaliyi IstoriyaPershi vidomi portugalski kortesi Lameguski 1143 roku U XIII st v zv yazku iz rozvitkom mist do kortesiv stali zaluchati mishan burzhuaziyu predstavnikiv miskogo magistratu ta cehiv Vpershe voni brali uchast u Lejrijskih kortesah 1254 roku Na kortesah utverdzhuvali uhvalyuvali i zminyuvali bazovi zakoni ratifikuvali mizhnarodni ugodi virishuvali dinastichni pitannya tosho Najchastishe portugalski kortesi sklikalisya dlya podatkovih zmin zokrema dlya vprovadzhennya vijskovih zboriv abo priznachennya finansuvannya dlya vijskovih pohodiv Oskilki shlyahta i duhovenstvo mali podatkovi pilgi osnovni peregovori shodo novih podatkiv velisya mizh korolem ta mishanami Deputati port procuradores ne lishe rozglyadali propoziciyi korolivskoyi radi a takozh vikoristovuvali kortesi dlya podannya uryadovi vlasnih peticij skarg port aggravamentos statej port artigos abo hartij port capitulos shodo rozshirennya prav finansovoyi i tarifnoyi politiki kadrovih i religijnih pitan tosho Vidpovidi na peticiyi progoloshuvalisya u korolivskih ukazah i statutah zavdyaki chomu kortesi vplivali na zakonodavchu vladu Rishennya kortesiv prijmalisya pislya obgovorennya shlyahom golosuvannya okremo dlya kozhnogo stanu za zgodi dvoh abo troh staniv Postanovi kortesiv peredavalisya na rozglyad Korolivskoyi radi yak zakonoproyekti Postanova uhvalena monarhom stavala zakonom Korol dominuvav nad kortesami vin mav pravo vetuvati yihni postanovi a takozh zminyuvati vzhe uhvaleni zakoni na osnovi postanov kortesiv svoyimi ukazami Najbilshij politichnij vpliv kortesi mali u chasi kriz Portugalskogo mizhkoroliv ya 1383 1385 i Restavracijnoyi vijni 1640 U dobu absolyutizmu yihnye znachennya zanepalo Ostanni kortesi vidbulisya u 1697 1698 rokah v Lisaboni Pislya revolyuciyi 1820 roku bulo stvoreno Portugalskij parlament sho otrimav nazvu PrimitkiCoelho da Rocha 1851 102 103 O Callaghan J F 2003DzherelaLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 p 184 185 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 O Callaghan J F Cortes Leon Castile and Portugal Medieval Iberia an encyclopedia ed by E M Gerli London Routledge 2003 Coelho da Rocha M A Ensaio sobre a historia do governo e da legislacao de Portugal Coimbra Imprensa da Universidade 1851 p 102 103 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portugalski kortesi