Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Портрет Софії Драгомирової» — портрет роботи російського художника Валентина Сєрова, написаний 1900 року під час перебування пані Софії в Петербурзі.
 | |
| Творець: | Сєров Валентин Олександрович |
|---|---|
| Час створення: | 1900 |
| Розміри: | 43 x 41 см |
| Матеріал: | чорна акварель, папір |
| Жанр: | портрет |
| Зберігається: | Москва |
| Музей: | Третьяковська галерея |
Опис твору
Сєров і Софа Драгомирова зустрілись вперше під час портретування останньої у Іллі Рєпіна. Генеральська донька в українському вбрані справила приємне враження на молодого художника і він просив дозволу малювати її теж. Молода панянка дивувала невимушеною поведінкою і печаткою прихованого смутку.
Вдруге вони зустрілись через десяток років у Петербузі, куди молода жінка прибула у гості до родини Рожнових. Голова родини, промисловець Олександр Миколайович і замовив художнику Сєрову портрет гості.
Замовні портрети доволі важке завдання художнику, якщо він не ставиться до моделі байдуже. Валентин Сєров ставився до створення портретів відповідально і просив декілька сеансів, аби вивчити модель і пристрасно розпізнати її характер. Не пощастило тим, хто з хамською манерою багатія не приховував власних недоліків. Сєров, уславлений портретист, не був схильний ідеалізувати моделі і не приховував недоліків у портретах власної роботи. З пані Софією все було інакше. Вона і раніше не була схильна до порожнього кокетування чи штучної пози. Поводилась стримано і щиро, необхідності позувати підкорилася. Розпочалися сеанси. Але виникла проблема. Сєров почав працювати у період відсутності натхнення. Збереглося свідоцтво, що він знищив зразок одного, майже готового портрета пані Софії. (За сеансами портретування спостерігали.)
Він побачив в жінці з модною зачіскою, що прибула з Києва, натуру цілісну і щиру, а на замальовках була або проста фіксація обличчя, або салонна і модна панянка, котрою Софія не була за сутністю.
Лише в черговій спробі він таки вловив і її прихований смуток (її брат покінчив життя самогубством), і її грацію, і щирість цілісної натури. Портрет був виконаний в чорній акварелі, що лише підкреслило щирість і привабливість пані і майстерність художника, тепер готового знову працювати у повну силу власного обдарування.
Про пані Софію Драгомирову-Лукомську
Вона стане дружиною офіцера Олександра Сергійовича Лукомського, котрий служив у штабі російських військ у Києві і був другом родини та батька Софії. В родині було двоє дітей, донька Софія та син Сергій.
Олександр Лукомський вислужив звання генерала, у 1917 році був серед тих, хто формував Тимчасовий уряд після зречення престолу імператора Миколи ІІ, воював під поводом Корнілова. Його арештували і запроторили у Бихівську тюрму. Отже, Софії спокійного життя не судилося через тривоги за чоловіка та малих ще тоді дітей. По звільненню з тюрми офіцер Олександр Лукомський став одним з організаторів Добровольчої армії, а більшовицький переворот у жовтні 1917-го не сприйняв і не підтримав. 1920 року він емігрував у Францію і згодом йому вдалося забрати, вивезти у Францію дружину з дітьми. Їм було трохи легше за інших через невеликі статки та знання декількох європейських мов. Аби якось пристосуватись до капіталістичних умов, Софія один період утримувала приватний пансіон, а потім відкрила невелике ательє в Парижі, же натовп завжди шаленів він модного одягу.
Колишній генерал Олександр Лукомський помер за кордоном 1939 року. Стару на той час Софію Драгомирову-Лукомську доглядала донька. Фашистську окупацію Франції дві жінки пережили в селі, а по закінченні 2-ї світової війни обидві емігрували у Сполучені Штати. Пані Драгомирова-Лукомська померла у віці 82 роки на Лонг-Айленді.
Софію Драгомирову-Лукомську портретували декілька вельми уславлених художників (іноді по декілька разів), серед них Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Серебрякова Зінаїда Євгенівна.
З родиною Серебрякових за кордоном склались доволі теплі стосунки. Вони листувались навіть тоді, коли Лукомські емігрували до Сполучених Штатів. Донька Драгомирової-Лукомської, теж Софія, в останні роки життя встигла передати до збірок Російського музею у Петербурзі чотири портрета роботи Зінаїди Серебрякової і один портрет «С.Р. Лукомського» пензля Володиира Боровиковського, бо не хотіла, щоби вони опинились в музеях за кордоном.
Див. також
Посилання
Джерела
- С. П. Яремич."Серов. Рисунки", Л, 1936
- Грабарь И. Э. "Валентин Александрович Серов. Жизнь и творчество.", М, 1965
- * Валентин Серов в переписке, в документах, интервью, Т 1, Л, «Художник РСФСР», 1985
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portret Sofiyi Dragomirovoyi portret roboti rosijskogo hudozhnika Valentina Syerova napisanij 1900 roku pid chas perebuvannya pani Sofiyi v Peterburzi Portret Sofiyi Dragomirovoyi Tvorec Syerov Valentin OleksandrovichChas stvorennya 1900Rozmiri 43 x 41 smMaterial chorna akvarel papirZhanr portretZberigayetsya MoskvaMuzej Tretyakovska galereyaOpis tvoruSyerov i Sofa Dragomirova zustrilis vpershe pid chas portretuvannya ostannoyi u Illi Ryepina Generalska donka v ukrayinskomu vbrani spravila priyemne vrazhennya na molodogo hudozhnika i vin prosiv dozvolu malyuvati yiyi tezh Moloda panyanka divuvala nevimushenoyu povedinkoyu i pechatkoyu prihovanogo smutku Vdruge voni zustrilis cherez desyatok rokiv u Peterbuzi kudi moloda zhinka pribula u gosti do rodini Rozhnovih Golova rodini promislovec Oleksandr Mikolajovich i zamoviv hudozhniku Syerovu portret gosti Zamovni portreti dovoli vazhke zavdannya hudozhniku yaksho vin ne stavitsya do modeli bajduzhe Valentin Syerov stavivsya do stvorennya portretiv vidpovidalno i prosiv dekilka seansiv abi vivchiti model i pristrasno rozpiznati yiyi harakter Ne poshastilo tim hto z hamskoyu maneroyu bagatiya ne prihovuvav vlasnih nedolikiv Syerov uslavlenij portretist ne buv shilnij idealizuvati modeli i ne prihovuvav nedolikiv u portretah vlasnoyi roboti Z pani Sofiyeyu vse bulo inakshe Vona i ranishe ne bula shilna do porozhnogo koketuvannya chi shtuchnoyi pozi Povodilas strimano i shiro neobhidnosti pozuvati pidkorilasya Rozpochalisya seansi Ale vinikla problema Syerov pochav pracyuvati u period vidsutnosti nathnennya Zbereglosya svidoctvo sho vin znishiv zrazok odnogo majzhe gotovogo portreta pani Sofiyi Za seansami portretuvannya sposterigali Vin pobachiv v zhinci z modnoyu zachiskoyu sho pribula z Kiyeva naturu cilisnu i shiru a na zamalovkah bula abo prosta fiksaciya oblichchya abo salonna i modna panyanka kotroyu Sofiya ne bula za sutnistyu Lishe v chergovij sprobi vin taki vloviv i yiyi prihovanij smutok yiyi brat pokinchiv zhittya samogubstvom i yiyi graciyu i shirist cilisnoyi naturi Portret buv vikonanij v chornij akvareli sho lishe pidkreslilo shirist i privablivist pani i majsternist hudozhnika teper gotovogo znovu pracyuvati u povnu silu vlasnogo obdaruvannya Pro pani Sofiyu Dragomirovu LukomskuVona stane druzhinoyu oficera Oleksandra Sergijovicha Lukomskogo kotrij sluzhiv u shtabi rosijskih vijsk u Kiyevi i buv drugom rodini ta batka Sofiyi V rodini bulo dvoye ditej donka Sofiya ta sin Sergij Oleksandr Lukomskij visluzhiv zvannya generala u 1917 roci buv sered tih hto formuvav Timchasovij uryad pislya zrechennya prestolu imperatora Mikoli II voyuvav pid povodom Kornilova Jogo areshtuvali i zaprotorili u Bihivsku tyurmu Otzhe Sofiyi spokijnogo zhittya ne sudilosya cherez trivogi za cholovika ta malih she todi ditej Po zvilnennyu z tyurmi oficer Oleksandr Lukomskij stav odnim z organizatoriv Dobrovolchoyi armiyi a bilshovickij perevorot u zhovtni 1917 go ne sprijnyav i ne pidtrimav 1920 roku vin emigruvav u Franciyu i zgodom jomu vdalosya zabrati vivezti u Franciyu druzhinu z ditmi Yim bulo trohi legshe za inshih cherez neveliki statki ta znannya dekilkoh yevropejskih mov Abi yakos pristosuvatis do kapitalistichnih umov Sofiya odin period utrimuvala privatnij pansion a potim vidkrila nevelike atelye v Parizhi zhe natovp zavzhdi shaleniv vin modnogo odyagu Kolishnij general Oleksandr Lukomskij pomer za kordonom 1939 roku Staru na toj chas Sofiyu Dragomirovu Lukomsku doglyadala donka Fashistsku okupaciyu Franciyi dvi zhinki perezhili v seli a po zakinchenni 2 yi svitovoyi vijni obidvi emigruvali u Spolucheni Shtati Pani Dragomirova Lukomska pomerla u vici 82 roki na Long Ajlendi Sofiyu Dragomirovu Lukomsku portretuvali dekilka velmi uslavlenih hudozhnikiv inodi po dekilka raziv sered nih Ryepin Illya Yuhimovich Syerov Valentin Oleksandrovich Serebryakova Zinayida Yevgenivna Z rodinoyu Serebryakovih za kordonom sklalis dovoli tepli stosunki Voni listuvalis navit todi koli Lukomski emigruvali do Spoluchenih Shtativ Donka Dragomirovoyi Lukomskoyi tezh Sofiya v ostanni roki zhittya vstigla peredati do zbirok Rosijskogo muzeyu u Peterburzi chotiri portreta roboti Zinayidi Serebryakovoyi i odin portret S R Lukomskogo penzlya Volodiira Borovikovskogo bo ne hotila shobi voni opinilis v muzeyah za kordonom Div takozhAkvarel Portret Malyunki Valentina Syerova Vikradennya Yevropi Syerov PosilannyaPortal Mistectvo Portal Zhivopis DzherelaS P Yaremich Serov Risunki L 1936 Grabar I E Valentin Aleksandrovich Serov Zhizn i tvorchestvo M 1965 Valentin Serov v perepiske v dokumentah intervyu T 1 L Hudozhnik RSFSR 1985