Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Портрет Антоні ван Левенгука» — портрет голландського науковця-аматора з міста Делфт, вінахідника мікроскопа.
| англ. Portrait of Anthonie van Leeuwenhoek | |
|---|---|
 | |
| Творець: | |
| Час створення: | 1680 |
| Розміри: | 56 × 47,5 см |
| Висота: | 56 см |
| Ширина: | 47,5 см |
| Матеріал: | олія на полотні |
| Жанр: | портрет[2] |
| Зберігається: | Делфт, Нідерланди |
| Музей: | Museum Boerhaave |
Історія
Сусіди добре знали один одного в тихому Делфті. Знав про купця Левенгука , що торгував сукнами, і сусід лікар, Реньо де Грааф, хоча не був тому рівнею за віком, а був молодшим. Шліфування скляних лінз, яким опікувався на дозвіллі Левенгук, сприяло розгляданню всього навкруги. З роками немолодий тоді Левенгук не покинув ні розглядати все навкруги, ні шліфувати лінзи, ні робити з них прилади, бо вони різнилися здатністю збільшувати дрібні речі. Про побачене з допомогою власних приладів він обережно розповів і сусіду лікарю. Тридцятирічний Реньо де Грааф, сам дослідник і анатом, здивований відкриттями Левенгука, відписав в Лондон листа, де вже запрацювало Королівське ( тобто державне ) товариство науковців-англійців досить широких поглядів, що не відвертались від винахідників з континента. В листі Реньо де Грааф запропонував науковцям розпитати Левенгука про відкриття та дати їх описи. Левенгук погодився, а листування розтяглось на роки. Листування не перервали ні передчасна смерть Реньо де Граафа, ні відсутність університетської освіти у Левенгука. Про його наукові здобутки свідчили його експерименти з приладами-збільшувачами і ретельні описи побаченого. Через сім років листування і перевірок описів голландця — англійці обрали неанглійця Левенгука членом Королівського ( тобто державного ) товариства науковців, відіслали в тихий Делфт відповідний диплом в срібній скринці,і нагадали, що новообраний за традицією має подарувати товариству науковців власний портрет...
Предумови портретуваня Левенгука
Нешляхетному Антоні — портрет був ні до чого. Він мав солідний бізнес і не портрет планував передати нащадкам. Хоча в Делфті роками працювали художники, а деякі навіть уславили місто, замовити портрет не було завданням важким.
Поважне ставлення до Антоні з роками змінило і його ставлення до самого себе. Він відчув себе причетним до кола нового товариства, де не продаж пива і не вдало обкручена фінансова операція головують в житті. В Європі набули міці нові процеси після того, як християнська спільнота в ній назавжди розкололась на католицизм і протестантизм. А європейські розумники відтоді почали ідентифікувати себе не стільки за причетністю до християнства як такого, а з колом причетності до загальноєвропейської культури. Виходець із монархічної Франції, що перебувала в лоні католицизму, П'єр Бейль (1647—1706) почав друкувати газету «Новини республіки літераторів»( Les Nouvelles de la République des Lettres ), розуміючи під літераторами і розумників, і науковців, і філософів), підкресливши назвою, що головуватимуть в новій європейській спільноті не король, а розумники. До кола цих розумників відтепер був причетним і Антоні ван Левенгук. Він записав —
Не кожний повірить, скільки часу я витратив на власні дослідження. Але я робив це з радістю, не беручі до уваги тих, котрі докоряли мені : навіщо ця виснажлива праця і яка в тому користь ?.. А я працював і описував не для профанів, а для розумників.
Портрет для Королівського товариства науковців
Портрет для Королівського товариства науковців вийшов непоганим. Левенгук сидів біля столу, на голові довга і модна перука. Йому виповнилось тоді сорок вісім, але він ще не виглядав утомленим. ( Доля подарує Левенгуку дев'яносто один рік життя. ) За ним - глобус, на столі зелена гілочка дуба, грифель та чистий аркуш паперу. В Делфті вже надрукували книгу Левенгука «Таємниці природи», котру хутко продавали в місті. А видавець Хендрік Кронефельд навіть погодився друкувати її наступні томи.
На ще одному портреті Левенгука, що залишиться в Делфті, та ж композиція. Левенгук сидіть біля столу в коштовному халаті, на голові довга і модна перука. За його плечіма глобус, на столі поряд книги, перо і чорнильниця. Поряд — коштовний диплом з Лондона з солідними печатками. На тлі, як у шляхетних і поважних осіб, — пейзаж, колона і важка парадна завіса...
Вшановуючи працю Антоні ван Левенгука, університет міста Левен у Фландрії викарбував на честь науковця-дослідника окрему медаль.
Джерела
- Борис Володин, «И тогда возникла мысль», М, «Знание», 1980
Примітки
- https://www.rijksmuseum.nl/nl/collectie/SK-A-957
- https://rkd.nl/explore/images/16081
- Борис Володин, «И тогда возникла мысль», М, «Знание», 1980, с.66
- Борис Володин, «И тогда возникла мысль», М, «Знание», 1980, с. 75
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет