Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Поліцька республіка (хорв. Poljicka Republika) — напівавтономні громади в Далмації, між Сплітом, Омішем і річки Цетина, яка існувала з кінця Середньовіччя до початку XIX століття. Невелика республіка на чолі з місцевою знаттю була спочатку під захистом угорських королів, а з середини XV століття — під суверенітетом Венеційської республіки.
| Поліцька республіка | |
| Герб | |
 | |
| Країна |  Хорватія |
|---|---|
Назва
Назва Poljica походить від слов'янського слова поле («поле», особливе значення також «карстова рівнина»). Ще одне пояснення вбачає походження назви не в слов'янській ідіомі, а в старому римському субстраті, який був ще широко поширений у Далмації до раннього сучасного періоду. Тоді Poljica походить від politia, латинської форми грецької πολιτεια і означає громаду. У 1774 році італійський учений Альберто Фортіс вперше назвав Поліцю біля Оміша «республікою». Власна назва — Poljička knežija, тобто Поліцьке князівство.
Територія
Регіон Поліця лежав у руслі річки Цетина недалеко до впадіння в Адріатичне море. На південному заході територія республіки досягла недалеко до Стобреча на Адріатичному морі. Поліця простяглася з північного заходу на південний схід близько 37 кілометрів і охоплювала близько 250 квадратних кілометрів. Гірський хребет Мосор піднімається в центрі ландшафту, а вершина Великого Кабала (1339 м) є найвищою висотою. У цій області, такі села: Жрновнік, Дон і Горне Сітно, Діброва (Полица), Tugare, Srinjine, Naklice, Cisla, Gata, Podgrađe, Доні Долац, Trnbusi, Млини, Seoca, Ostrvica і Kostanje. Вони були організовані у дванадцять політичних громад. Не було ні столиці, ні адміністративного міста.
Конституція
Поліця була аристократичним або громадянським суспільством. Політична влада значною мірою перебувала в руках дворянства, яке було надзвичайно численним (понад 10 відсотків населення) та розділене на два класи. Але вільні фермери також мали політичне слово.
Кожне село вели дворяни. Дванадцять сільських старост і три судді, обрані всіма вільними людьми, формували уряд республіки, на чолі якої стояв Великий Кнез 'князь', 'полковник судді'. Вищий клас дворянства складався з 20 родин, які традиційно походили від угорського дворянства. Князь походив із цієї «угорської» знаті. Інші дворяни, з іншого боку, вважали себе частиною аристократії старої Боснії. Походження легенд двох шляхетних класів пов’язане з насиченою середньовічною історією Полиці, коли суверенітет багато разів змінювався. Неможливо довести, чи були знатні родини насправді вихідцями з Угорщини чи Боснії.
Політична ситуація в країні була врегульована статутом, який вперше був записаний у 1440 році з нагоди венеційського поглинання, а в останньому вигляді з XVII століття містив 116 статей. Цей статут є однією з найстаріших письмових конституцій Європи. Вона включала загальне законодавство республіки та перерахування її відомств з їх обов'язками. Статути були переглянуті в 1485, 1515 та 1665 роках.
Історія
У Середньовіччі люди з Полиці мали добрі стосунки з містечком Оміш, жителі якого до XV століття були відомі як пірати. Корсари задовольняли потребу в продуктах харчування, торгуючи з фермерами у Полиці.
За часів венеційського правління Республіка вела постійні оборонні дії проти турків. Кордон з Османською імперією пролягав з XVI по XVIII століття безпосередньо на Четині. У 1530 та 1686 контингент Полиці разом з венеційськими військами перемагав турків у відкритому польовому бою та знову виганяв їх із країни.
Після падіння Венеційської Республіки в 1797 р. Незабаром настав кінець Республіки Поліця. Перше австрійське правління в Далмації (1797–1807) не внесло змін. У 1806 році в малій республіці проживало 6,566 жителів. Наступного року війська Наполеона спустошили Поліцю та інтегрували Республіку у новостворені Іллірійську провінцію.
Сьогодні
Республіка Поліця була відновлена як регіональне культурне об'єднання. Голова має традиційне звання Великий Кнез.
Джерела
- Едо Півчевич: Князівство Поліця. Від його середньовічного заснування до падіння 1807 року . В: Журнал хорватських студій . Том 28/29 ( almissa.com - 1987/1988).
- Борис Д. Греков: Стара Хорватська Республіка Поліця. Історикознавство d. соціальний Коефіцієнти d. Поліця з 15 по 17 століття Берлін 1961 року.
- Bože Mimica : Omiška krajina Poljica Makarsko primorje. Od antique do 1918 року . Вітаграф, Рієка 2003, .
- Альберто Фортіс: Віаджо в Далмації . Том 2 . Венеція 1774 р. (Перевидання Мюнхена 1974 р.).
- Альфонс Павич фон Пфауенталь: Внески в історію Поліці у Спалато . Відень 1907 р. (Окремий друк із «Наукових повідомлень з Боснії та Герцеговини»).
Посилання
- Bože Mimica: Povijest Poljičke Republike [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Policka respublika horv Poljicka Republika napivavtonomni gromadi v Dalmaciyi mizh Splitom Omishem i richki Cetina yaka isnuvala z kincya Serednovichchya do pochatku XIX stolittya Nevelika respublika na choli z miscevoyu znattyu bula spochatku pid zahistom ugorskih koroliv a z seredini XV stolittya pid suverenitetom Venecijskoyi respubliki Policka respublika Gerb Krayina HorvatiyaNazvaNazva Poljica pohodit vid slov yanskogo slova pole pole osoblive znachennya takozh karstova rivnina She odne poyasnennya vbachaye pohodzhennya nazvi ne v slov yanskij idiomi a v staromu rimskomu substrati yakij buv she shiroko poshirenij u Dalmaciyi do rannogo suchasnogo periodu Todi Poljica pohodit vid politia latinskoyi formi greckoyi politeia i oznachaye gromadu U 1774 roci italijskij uchenij Alberto Fortis vpershe nazvav Policyu bilya Omisha respublikoyu Vlasna nazva Poljicka knezija tobto Policke knyazivstvo TeritoriyaRegion Policya lezhav u rusli richki Cetina nedaleko do vpadinnya v Adriatichne more Na pivdennomu zahodi teritoriya respubliki dosyagla nedaleko do Stobrecha na Adriatichnomu mori Policya prostyaglasya z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid blizko 37 kilometriv i ohoplyuvala blizko 250 kvadratnih kilometriv Girskij hrebet Mosor pidnimayetsya v centri landshaftu a vershina Velikogo Kabala 1339 m ye najvishoyu visotoyu U cij oblasti taki sela Zhrnovnik Don i Gorne Sitno Dibrova Polica Tugare Srinjine Naklice Cisla Gata Podgrađe Doni Dolac Trnbusi Mlini Seoca Ostrvica i Kostanje Voni buli organizovani u dvanadcyat politichnih gromad Ne bulo ni stolici ni administrativnogo mista KonstituciyaPolicya bula aristokratichnim abo gromadyanskim suspilstvom Politichna vlada znachnoyu miroyu perebuvala v rukah dvoryanstva yake bulo nadzvichajno chislennim ponad 10 vidsotkiv naselennya ta rozdilene na dva klasi Ale vilni fermeri takozh mali politichne slovo Kozhne selo veli dvoryani Dvanadcyat silskih starost i tri suddi obrani vsima vilnimi lyudmi formuvali uryad respubliki na choli yakoyi stoyav Velikij Knez knyaz polkovnik suddi Vishij klas dvoryanstva skladavsya z 20 rodin yaki tradicijno pohodili vid ugorskogo dvoryanstva Knyaz pohodiv iz ciyeyi ugorskoyi znati Inshi dvoryani z inshogo boku vvazhali sebe chastinoyu aristokratiyi staroyi Bosniyi Pohodzhennya legend dvoh shlyahetnih klasiv pov yazane z nasichenoyu serednovichnoyu istoriyeyu Polici koli suverenitet bagato raziv zminyuvavsya Nemozhlivo dovesti chi buli znatni rodini naspravdi vihidcyami z Ugorshini chi Bosniyi Politichna situaciya v krayini bula vregulovana statutom yakij vpershe buv zapisanij u 1440 roci z nagodi venecijskogo poglinannya a v ostannomu viglyadi z XVII stolittya mistiv 116 statej Cej statut ye odniyeyu z najstarishih pismovih konstitucij Yevropi Vona vklyuchala zagalne zakonodavstvo respubliki ta pererahuvannya yiyi vidomstv z yih obov yazkami Statuti buli pereglyanuti v 1485 1515 ta 1665 rokah IstoriyaU Serednovichchi lyudi z Polici mali dobri stosunki z mistechkom Omish zhiteli yakogo do XV stolittya buli vidomi yak pirati Korsari zadovolnyali potrebu v produktah harchuvannya torguyuchi z fermerami u Polici Za chasiv venecijskogo pravlinnya Respublika vela postijni oboronni diyi proti turkiv Kordon z Osmanskoyu imperiyeyu prolyagav z XVI po XVIII stolittya bezposeredno na Chetini U 1530 ta 1686 kontingent Polici razom z venecijskimi vijskami peremagav turkiv u vidkritomu polovomu boyu ta znovu viganyav yih iz krayini Pislya padinnya Venecijskoyi Respubliki v 1797 r Nezabarom nastav kinec Respubliki Policya Pershe avstrijske pravlinnya v Dalmaciyi 1797 1807 ne vneslo zmin U 1806 roci v malij respublici prozhivalo 6 566 zhiteliv Nastupnogo roku vijska Napoleona spustoshili Policyu ta integruvali Respubliku u novostvoreni Illirijsku provinciyu SogodniRespublika Policya bula vidnovlena yak regionalne kulturne ob yednannya Golova maye tradicijne zvannya Velikij Knez DzherelaEdo Pivchevich Knyazivstvo Policya Vid jogo serednovichnogo zasnuvannya do padinnya 1807 roku V Zhurnal horvatskih studij Tom 28 29 almissa com 1987 1988 Boris D Grekov Stara Horvatska Respublika Policya Istorikoznavstvo d socialnij Koeficiyenti d Policya z 15 po 17 stolittya Berlin 1961 roku Boze Mimica Omiska krajina Poljica Makarsko primorje Od antique do 1918 roku Vitagraf Riyeka 2003 ISBN 953 6059 62 2 Alberto Fortis Viadzho v Dalmaciyi Tom 2 Veneciya 1774 r Perevidannya Myunhena 1974 r Alfons Pavich fon Pfauental Vneski v istoriyu Polici u Spalato Viden 1907 r Okremij druk iz Naukovih povidomlen z Bosniyi ta Gercegovini PosilannyaBoze Mimica Povijest Poljicke Republike 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine