Ця стаття не містить . (серпень 2017) |
Мексика, як і більшість інших країн Латинської Америки має президентську республіку. Форма мексиканського державного устрою після здобуття країною незалежності була багато в чому скопійована з Сполучених Штатів.
Виконавча влада
Виконавча влада здійснюється Президентом. Президент призначає і звільняє з посади державних секретарів. Всі постанови, рішення та накази Президента повинні бути скріплені підписом державного секретаря.
У штатах законодавча влада належить палатам представників, а виконавча - губернаторам ,які обираються на 6 років. Варто відзначити, що Конституція наділяє штати повноваженнями, якими не володіє центральна влада, хоча на практиці мексиканські штати мають обмежену владу.
Законодавча влада
Згідно з Конституцією, Конгрес складається з двох палат. Нижня палата, або Палата депутатів складається з 500 членів, що обираються на три роки. Верхня палата, або Сенат складається з 128 членів, що обираються на шестирічний термін.
Головна функція Конгресу полягає у прийнятті законів і декретів з питань, віднесених до компетенції Федерації. Право законодавчих ініціатив належать Президенту, депутатам і сенаторам, законодавчим органам штатів.
Конгрес також уповноважений приймати до складу Федерації нові штати, утворювати нові штати, встановлювати податки, визначати принципи, на основі яких виконавча влада може випускати позики, оголошувати війну, оголошувати амністію засудженим.
Палата представників має повноваження затверджувати федеральний бюджет, спостерігати за точним виконанням відомством контролера скарбниці своїх функцій, призначати керівників та інших службовців відомства контролера скарбниці, розглядати звинувачення, що пред'являються державним посадовим особам, схвалювати призначення членів Високого Суду Федерального округу, що надаються Президентом, або відмовляти в такому призначенні.
У виняткову компетенцію Сенату входять такі пункти, як аналіз зовнішньої політики, затвердження міжнародних договорів і дипломатичних угод, що укладаються федеральною виконавчою владою.
Обидві палати мають право створювати комісії для розслідування діяльності федеральних міністерств, адміністративних департаментів і підприємств з переважною державною участю.
Судова система
поділена на федеральні суди і суди штатів, які застосовують відповідно федеральне і місцеве законодавство.
На чолі федеральної судової системи верховний суд з 21 судді. Члени Верховного суду призначаються президентом на шестирічний термін, за згодою Сенату. Верховний суд має судову та адміністративну владу над нижчими судами.
Президент призначає також суддів 12 виїзних окружних судів, що складаються з трьох суддів, в 9 унітарних виїзних окружних судах і 68 окружних судах, що складаються з одного судді.
Поряд із судами загальної юрисдикції в Мексиці існує й інтенсивно розвивається система адміністративної юстиції. Були також створені суди спеціальної юрисдикції, такі як податковий суд і управління з арбітражу, яке відповідає за вирішення трудових конфліктів.
Конституційний лад
У Мексиці, за американським зразком, чітко розділені виконавча і законодавча влада. Вищим законодавчим органом є Конгрес Союзу. Він складається з двох палат: нижньої Палати депутатів (500 місць) і верхньої палати - Сенату (128 місць). Обидві палати обираються в ході прямих загальнодержавних виборів.
Виконавчу владу очолює президент. Він формує уряд. Відмінність Мексики від США і багатьох латиноамериканських країн в тому, що тут немає посади віце-президента.
Судову владу в Мексиці очолює Верховний суд, судді якого призначаються Сенатом за поданням президента. Як і в США, Верховний суд в Мексиці є одночасно конституційним судом.
Виборча система
Виборчий цикл в Мексиці повторюється кожні шість років, коли одночасно проходять вибори в обидві палати Конгресу і обирається президент. Крім того, в середині циклу проходять ще одні вибори в Палату депутатів (вона переобирається кожні три роки).
У 1991 році була реформована система виборів в Сенат. Якщо раніше він повністю обирався кожні шість років, то тепер Сенат став переобиратися по частинах. З 128 сенаторів в непарні роки переобиралися 32 (25%), а в парні - 96 осіб (75%). Однак у 2000 році мексиканський Сенат знову став переобиратися повністю раз в шість років.
З 1976 року на виборах в Палату депутатів діє змішана виборча система, при якій 300 з 500 депутатів (60%) обираються за мажоритарною системою в одномандатних округах, а 200 (40%) - на пропорційній основі. У 2000 році ця змішана система була введена і на виборах в Сенат. З 128 сенаторів 32 людини обираються за мажоритарною і 96 - за пропорційною системою.
Партії
Сьогодні в Мексиці існує трьохпартійна система. Головні партії країни: Інституційно -революційна партія , права Партія національної дії і ліва Партія демократичної революції.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2017 Meksika yak i bilshist inshih krayin Latinskoyi Ameriki maye prezidentsku respubliku Forma meksikanskogo derzhavnogo ustroyu pislya zdobuttya krayinoyu nezalezhnosti bula bagato v chomu skopijovana z Spoluchenih Shtativ Vikonavcha vladaVikonavcha vlada zdijsnyuyetsya Prezidentom Prezident priznachaye i zvilnyaye z posadi derzhavnih sekretariv Vsi postanovi rishennya ta nakazi Prezidenta povinni buti skripleni pidpisom derzhavnogo sekretarya U shtatah zakonodavcha vlada nalezhit palatam predstavnikiv a vikonavcha gubernatoram yaki obirayutsya na 6 rokiv Varto vidznachiti sho Konstituciya nadilyaye shtati povnovazhennyami yakimi ne volodiye centralna vlada hocha na praktici meksikanski shtati mayut obmezhenu vladu Zakonodavcha vladaZgidno z Konstituciyeyu Kongres skladayetsya z dvoh palat Nizhnya palata abo Palata deputativ skladayetsya z 500 chleniv sho obirayutsya na tri roki Verhnya palata abo Senat skladayetsya z 128 chleniv sho obirayutsya na shestirichnij termin Golovna funkciya Kongresu polyagaye u prijnyatti zakoniv i dekretiv z pitan vidnesenih do kompetenciyi Federaciyi Pravo zakonodavchih iniciativ nalezhat Prezidentu deputatam i senatoram zakonodavchim organam shtativ Kongres takozh upovnovazhenij prijmati do skladu Federaciyi novi shtati utvoryuvati novi shtati vstanovlyuvati podatki viznachati principi na osnovi yakih vikonavcha vlada mozhe vipuskati poziki ogoloshuvati vijnu ogoloshuvati amnistiyu zasudzhenim Palata predstavnikiv maye povnovazhennya zatverdzhuvati federalnij byudzhet sposterigati za tochnim vikonannyam vidomstvom kontrolera skarbnici svoyih funkcij priznachati kerivnikiv ta inshih sluzhbovciv vidomstva kontrolera skarbnici rozglyadati zvinuvachennya sho pred yavlyayutsya derzhavnim posadovim osobam shvalyuvati priznachennya chleniv Visokogo Sudu Federalnogo okrugu sho nadayutsya Prezidentom abo vidmovlyati v takomu priznachenni U vinyatkovu kompetenciyu Senatu vhodyat taki punkti yak analiz zovnishnoyi politiki zatverdzhennya mizhnarodnih dogovoriv i diplomatichnih ugod sho ukladayutsya federalnoyu vikonavchoyu vladoyu Obidvi palati mayut pravo stvoryuvati komisiyi dlya rozsliduvannya diyalnosti federalnih ministerstv administrativnih departamentiv i pidpriyemstv z perevazhnoyu derzhavnoyu uchastyu Sudova sistemapodilena na federalni sudi i sudi shtativ yaki zastosovuyut vidpovidno federalne i misceve zakonodavstvo Na choli federalnoyi sudovoyi sistemi verhovnij sud z 21 suddi Chleni Verhovnogo sudu priznachayutsya prezidentom na shestirichnij termin za zgodoyu Senatu Verhovnij sud maye sudovu ta administrativnu vladu nad nizhchimi sudami Prezident priznachaye takozh suddiv 12 viyiznih okruzhnih sudiv sho skladayutsya z troh suddiv v 9 unitarnih viyiznih okruzhnih sudah i 68 okruzhnih sudah sho skladayutsya z odnogo suddi Poryad iz sudami zagalnoyi yurisdikciyi v Meksici isnuye j intensivno rozvivayetsya sistema administrativnoyi yusticiyi Buli takozh stvoreni sudi specialnoyi yurisdikciyi taki yak podatkovij sud i upravlinnya z arbitrazhu yake vidpovidaye za virishennya trudovih konfliktiv Konstitucijnij ladU Meksici za amerikanskim zrazkom chitko rozdileni vikonavcha i zakonodavcha vlada Vishim zakonodavchim organom ye Kongres Soyuzu Vin skladayetsya z dvoh palat nizhnoyi Palati deputativ 500 misc i verhnoyi palati Senatu 128 misc Obidvi palati obirayutsya v hodi pryamih zagalnoderzhavnih viboriv Vikonavchu vladu ocholyuye prezident Vin formuye uryad Vidminnist Meksiki vid SShA i bagatoh latinoamerikanskih krayin v tomu sho tut nemaye posadi vice prezidenta Sudovu vladu v Meksici ocholyuye Verhovnij sud suddi yakogo priznachayutsya Senatom za podannyam prezidenta Yak i v SShA Verhovnij sud v Meksici ye odnochasno konstitucijnim sudom Viborcha sistemaViborchij cikl v Meksici povtoryuyetsya kozhni shist rokiv koli odnochasno prohodyat vibori v obidvi palati Kongresu i obirayetsya prezident Krim togo v seredini ciklu prohodyat she odni vibori v Palatu deputativ vona pereobirayetsya kozhni tri roki U 1991 roci bula reformovana sistema viboriv v Senat Yaksho ranishe vin povnistyu obiravsya kozhni shist rokiv to teper Senat stav pereobiratisya po chastinah Z 128 senatoriv v neparni roki pereobiralisya 32 25 a v parni 96 osib 75 Odnak u 2000 roci meksikanskij Senat znovu stav pereobiratisya povnistyu raz v shist rokiv Z 1976 roku na viborah v Palatu deputativ diye zmishana viborcha sistema pri yakij 300 z 500 deputativ 60 obirayutsya za mazhoritarnoyu sistemoyu v odnomandatnih okrugah a 200 40 na proporcijnij osnovi U 2000 roci cya zmishana sistema bula vvedena i na viborah v Senat Z 128 senatoriv 32 lyudini obirayutsya za mazhoritarnoyu i 96 za proporcijnoyu sistemoyu PartiyiSogodni v Meksici isnuye trohpartijna sistema Golovni partiyi krayini Institucijno revolyucijna partiya prava Partiya nacionalnoyi diyi i liva Partiya demokratichnoyi revolyuciyi