Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Збройні сили Польщі на Сході (пол. Polskie Siły Zbrojne na Wschodzie), або польська армія в СРСР, – формування польських військових сил, створених у Радянському Союзі під час Другої світової війни.
Дві армії формувалися окремо і в різний час. Армія Андерса, створена у другій половині 1941 року, була лояльною до польського уряду у вигнанні. Після операції "Барбаросса" та відповідно до польсько-радянської угоди Сікорського-Майського було оголошено амністію для громадян Польщі в Радянському Союзі, що дало можливість сформувати польські військові підрозділи. У 1942 р. Армія Андерса була евакуйована до Ірану та передана командуванню західних союзників. Ця армія стала відома як II польський корпус і продовжувала битися з німецько-фашистськими військами в Італійській кампанії, включаючи битву за Монте-Кассіно.
З поляків, які залишилися в Радянському Союзі, у травні 1943 р. була сформована 1-а польська піхотна дивізія ім.Тадеуша Костюшки. Вона була збільшена та реорганізована в польську першу армію (армія Берлінга) та польську другу армію. Разом вони складали польську народну армію (Ludowe Wojsko Polskie, LWP), яка воювала на Східному фронті під радянським командуванням аж до Берлінської битви. Як і інші комуністичні польські установи, Народна армія була в опозиції до польського уряду в еміграції.
Армія Андерса: 1941–1942
На початку вторгнення до Польщі (17 вересня 1939 р.) СРСР оголосив, що польська держава та уряд – внаслідок німецького нападу на Польщу, яке розпочалося 1 вересня 1939 р. – більше не існують, і проголосили будь-які договори чи дипломатичні відносини між Радянським Союзом та Польщею недійсними. Дипломатичні відносини були відновлені в 1941 році після вторгнення Німеччини до Радянського Союзу, коли британський уряд об'єднався з Радянським Союзом і тиснув на уряд Польщі діяти відповідно. Таким чином між польським урядом у вигнанні та радянським урядом були підписані: військова угода від 14 серпня та угода Сікорського-Майського від 17 серпня; Йосиф Сталін погодився скасувати пов'язані з Польщею аспекти пакту Молотова — Ріббентропа. По мірі переговорів про амністію громадян Польщі в Радянському Союзі було звільнено десятки тисяч польських військовополонених, які перебували у радянських таборах, а також сотні тисяч польських громадян, депортованих до СРСР.
Польський прем'єр-міністр, генерал Владислав Сікорський, висунув генерала Владислава Андерса – одного з польських офіцерів, утримуваних у полоні в Радянському Союзі – на посаду командира нової польської армії, яка негайно почала формуватися в СРСР з метою боротьби проти німців.
Нове формування стало відомим як Армія Андерса і почало організовуватися в районі Бузулук, вербуючи кадри з польських військовополонених. До кінця 1941 р. було набрано 25 000 солдат (у тому числі 1000 офіцерів), що формували три піхотні дивізії : 5-у, 6-у та 7-у. Навесні 1942 року сили перемістили в район Ташкента. 8-ма та 9-та дивізії були сформовані того ж року (дивізії від 5-ї до 9-ї існували як у складі Армії Андерса, так і Першої (1,2,3,4,6) та Другої армії (5,7,8,9,10) Берлінга.
У другій частині 1942 року, під час наступу Німеччини на Кавказ (найбільш помітною частиною якого була Сталінградська битва), Сталін погодився на переведення польських формувань на близькосхідний фронт. Армія Андерса пройшла через Перський коридор до Пахлаві, Іран. Близько 77 000 учасників бойових дій та 41 000 мирних жителів – громадян Польщі – покинули СРСР. Таким чином, армія Андерса перейшла від радянського і вступила до складу Збройних сил Польщі на Заході, утворюючи основну частину того, що стане Польським другим корпусом.
Армія Берлінга: 1943–1945
Після того, як армія Андерса залишила підконтрольну радянській владі територію радянсько-польські відносини погіршилися, СРСР вирішив взяти під контроль польський військовий потенціал що ще залишився на території союзу. Діяльність організацій та людей, відданих польському урядові у вигнанні, зокрема посольству Польщі в Москві, було припинено, а його активи конфісковано. Дипломатичні відносини між Радянським Союзом та польським урядом були призупинені радянською стороною, коли у 1943 році з'явилася звістка про катинську різанину. [] У червні 1943 року в Москві було засновано Союз польських патріотів (ЗПП). ЗПП була масовою організацією для польських громадян, яку очолювали комуністи. Вона проводила політичну діяльність та організовувала масштабні програми соціального забезпечення та допомоги польським громадам в Радянському Союзі. ЗПП очолювала прорадянська польська комуністка Ванда Василевська.
Одночасно завдяки зусиллям Василевської та Зигмунта Берлінга було створено нову армію – Польську народну армію (Ludowe Wojsko Polskie, LWP). Перший її підрозділ – польська 1-а піхотна дивізія ім.Тадеуша Костюшки (1 Dywizja Piechoty im. Tadeusza Kościuszki), був створений влітку 1943 року, досягнувши операційної готовності до червня-липня. У серпні дивізію було збільшено до корпусу (1-й польський корпус). Він був переданий під командування генерала Берлінга; іншими помітними воєначальниками були генерал Кароль Сверчевський та полковник Влодзімеж Сокорський. Дивізія з її допоміжними елементами була відправлена на Східний фронт у вересні 1943 року, і її першою великою операцією була битва під Леніно. До березня 1944 р. корпус зміцнювався за рахунок збільшення бронетанкової та механізованої техніки і налічував понад 30 000 солдат. У середині березня 1944 р. корпус був реорганізований у Першу польську армію.
Наступні підрозділи польської армії на Східному фронті включали Другу (1945) та Третю польські армії (остання була швидко об'єднана з Другою через проблеми з набором); до менших формувань входили 10 піхотних дивізій (чисельність від 1-ї до 10-ї) та 5 бронетанкових бригад. Плани створення польського фронту були відхилені і польська перша армія була інтегрована до 1-го Білоруського фронту.
Ці утворення очолювали радянські командири і воювали вони під радянським загальним командуванням (Другу армію, наприклад, очолював радянський і польський генерал Станіслав Поплавський). Не вистачало польських офіцерів (більшість були розстріляні в Катині або пішли з армією Андерса), тому в польській першій та другій армії приблизно 40% офіцерів та інженерів були радянськими. Радянські політруки проводили комуністичну пропаганду у підрозділах. Також була створена політична військова поліція, яка згодом стала Головним управлінням інформації польської армії (Główny Zarząd Informacji Wojska Polskiego).
Перша армія ввійшла до Польщі з радянської території влітку 1944 р. на правому крилі Львівсько-Сандомирського наступу, воюючи в боях під час радянської переправи через р. Віслу навколо Дембліна та Пулава. У вересні 1944 р. Підрозділи Першої армії брали участь у важких боях під час останніх етапів Варшавського повстання, перетнувши Віслу після захоплення Варшавського східного району Прага, де зазнала великих втрат.
Зрештою, взявши під контроль Варшаву в січні 1945 р., Перша армія взяла участь у наступі під час Вісло-Одерської операції. Згодом воювала у Померанії, прориваючи укріплену лінію Померанської стіни (Pommernstellung) та захопивши у березні фортецю Кольберг, сильно укріплене місто. У квітні-травні 1945 р. Перша армія брала участь у радянському вторгненні в Німеччину та остаточному захопленні Берліна.
Друга армія досягла оперативної готовності у січні 1945 року. Під час радянського наступу на Німеччину вона зазнала дуже великих втрат у битві під Баутценом. Пізніше брала участь у Празькому наступі, який був останньою великою радянською операцією Другої світової війни в Європі.
Перша польська армія (Армія Берлінга)
Друга польська армія
Станом на 1 травня 1945 року
- Штаб другої армії.
- 5-а піхотна дивізія (саксонська).
- 7-а піхотна дивізія – післявоєнна 2-а механізована дивізія.
- 8-ма піхотна дивізія {8-а Дрезденська піхотна дивізія / Войцех Бартош Ґловацький}.
- 9-а піхотна дивізія – післявоєнна 9-а механізована дивізія.
- 10-а піхотна дивізія – післявоєнна 10-та бронетанкова дивізія.
- 2-а артилерійська дивізія:
- 6-а легка артилерійська бригада.
- 7-а гаубична артилерійська бригада.
- 8-а важка артилерійська бригада.
- 3-я зенітна артилерійська дивізія.
- 9-а протитанкова бригада.
- 14-а протитанкова бригада.
- 3-й мінометний полк.
- 1-й танковий корпус (1-й Дрезденський бронетанковий корпус).
- 16-а танкова бригада.
- 5-й важкий танковий полк (ИС-2).
- 28-й бронетанковий артилерійський полк (самохідні гармати).
- 4-а саперна бригада.
Примітки
- René Lefeber, Malgosia Fitzmaurice, The Changing Political Structure of Europe: aspects of International law, Martinus Nijhoff Publishers, , Google Print, p.101
- . , from Internet Archive. Last accessed on 23 March 2006.
- Polish Army, 1939–1945 by Steven J Zaloga, p. 27
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbrojni sili Polshi na Shodi pol Polskie Sily Zbrojne na Wschodzie abo polska armiya v SRSR formuvannya polskih vijskovih sil stvorenih u Radyanskomu Soyuzi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Orel P yast simvol Polskoyi narodnoyi armiyi 1943 1945 Dvi armiyi formuvalisya okremo i v riznij chas Armiya Andersa stvorena u drugij polovini 1941 roku bula loyalnoyu do polskogo uryadu u vignanni Pislya operaciyi Barbarossa ta vidpovidno do polsko radyanskoyi ugodi Sikorskogo Majskogo bulo ogolosheno amnistiyu dlya gromadyan Polshi v Radyanskomu Soyuzi sho dalo mozhlivist sformuvati polski vijskovi pidrozdili U 1942 r Armiya Andersa bula evakujovana do Iranu ta peredana komanduvannyu zahidnih soyuznikiv Cya armiya stala vidoma yak II polskij korpus i prodovzhuvala bitisya z nimecko fashistskimi vijskami v Italijskij kampaniyi vklyuchayuchi bitvu za Monte Kassino Z polyakiv yaki zalishilisya v Radyanskomu Soyuzi u travni 1943 r bula sformovana 1 a polska pihotna diviziya im Tadeusha Kostyushki Vona bula zbilshena ta reorganizovana v polsku pershu armiyu armiya Berlinga ta polsku drugu armiyu Razom voni skladali polsku narodnu armiyu Ludowe Wojsko Polskie LWP yaka voyuvala na Shidnomu fronti pid radyanskim komanduvannyam azh do Berlinskoyi bitvi Yak i inshi komunistichni polski ustanovi Narodna armiya bula v opoziciyi do polskogo uryadu v emigraciyi Armiya Andersa 1941 1942Polski dobrovolci armiyi Vladislava Andersa zvilneni z radyanskogo taboru taboru dlya vijskovopolonenih Na pochatku vtorgnennya do Polshi 17 veresnya 1939 r SRSR ogolosiv sho polska derzhava ta uryad vnaslidok nimeckogo napadu na Polshu yake rozpochalosya 1 veresnya 1939 r bilshe ne isnuyut i progolosili bud yaki dogovori chi diplomatichni vidnosini mizh Radyanskim Soyuzom ta Polsheyu nedijsnimi Diplomatichni vidnosini buli vidnovleni v 1941 roci pislya vtorgnennya Nimechchini do Radyanskogo Soyuzu koli britanskij uryad ob yednavsya z Radyanskim Soyuzom i tisnuv na uryad Polshi diyati vidpovidno Takim chinom mizh polskim uryadom u vignanni ta radyanskim uryadom buli pidpisani vijskova ugoda vid 14 serpnya ta ugoda Sikorskogo Majskogo vid 17 serpnya Josif Stalin pogodivsya skasuvati pov yazani z Polsheyu aspekti paktu Molotova Ribbentropa Po miri peregovoriv pro amnistiyu gromadyan Polshi v Radyanskomu Soyuzi bulo zvilneno desyatki tisyach polskih vijskovopolonenih yaki perebuvali u radyanskih taborah a takozh sotni tisyach polskih gromadyan deportovanih do SRSR Polskij prem yer ministr general Vladislav Sikorskij visunuv generala Vladislava Andersa odnogo z polskih oficeriv utrimuvanih u poloni v Radyanskomu Soyuzi na posadu komandira novoyi polskoyi armiyi yaka negajno pochala formuvatisya v SRSR z metoyu borotbi proti nimciv Nove formuvannya stalo vidomim yak Armiya Andersa i pochalo organizovuvatisya v rajoni Buzuluk verbuyuchi kadri z polskih vijskovopolonenih Do kincya 1941 r bulo nabrano 25 000 soldat u tomu chisli 1000 oficeriv sho formuvali tri pihotni diviziyi 5 u 6 u ta 7 u Navesni 1942 roku sili peremistili v rajon Tashkenta 8 ma ta 9 ta diviziyi buli sformovani togo zh roku diviziyi vid 5 yi do 9 yi isnuvali yak u skladi Armiyi Andersa tak i Pershoyi 1 2 3 4 6 ta Drugoyi armiyi 5 7 8 9 10 Berlinga U drugij chastini 1942 roku pid chas nastupu Nimechchini na Kavkaz najbilsh pomitnoyu chastinoyu yakogo bula Stalingradska bitva Stalin pogodivsya na perevedennya polskih formuvan na blizkoshidnij front Armiya Andersa projshla cherez Perskij koridor do Pahlavi Iran Blizko 77 000 uchasnikiv bojovih dij ta 41 000 mirnih zhiteliv gromadyan Polshi pokinuli SRSR Takim chinom armiya Andersa perejshla vid radyanskogo i vstupila do skladu Zbrojnih sil Polshi na Zahodi utvoryuyuchi osnovnu chastinu togo sho stane Polskim drugim korpusom Armiya Berlinga 1943 1945Generali Karol Svyerchevskij front Marian Spichalskij ta Mihal Rola Zhim yerskijSoldati Drugoyi armiyi Polshi v rajoni richki Nisa Luzhicka pislya yiyi forsuvannya u kvitni 1945 rokuTanki polskoyi armiyi v napryamku do Berlina v 1945 roci Pislya togo yak armiya Andersa zalishila pidkontrolnu radyanskij vladi teritoriyu radyansko polski vidnosini pogirshilisya SRSR virishiv vzyati pid kontrol polskij vijskovij potencial sho she zalishivsya na teritoriyi soyuzu Diyalnist organizacij ta lyudej viddanih polskomu uryadovi u vignanni zokrema posolstvu Polshi v Moskvi bulo pripineno a jogo aktivi konfiskovano Diplomatichni vidnosini mizh Radyanskim Soyuzom ta polskim uryadom buli prizupineni radyanskoyu storonoyu koli u 1943 roci z yavilasya zvistka pro katinsku rizaninu dzherelo U chervni 1943 roku v Moskvi bulo zasnovano Soyuz polskih patriotiv ZPP ZPP bula masovoyu organizaciyeyu dlya polskih gromadyan yaku ocholyuvali komunisti Vona provodila politichnu diyalnist ta organizovuvala masshtabni programi socialnogo zabezpechennya ta dopomogi polskim gromadam v Radyanskomu Soyuzi ZPP ocholyuvala proradyanska polska komunistka Vanda Vasilevska Odnochasno zavdyaki zusillyam Vasilevskoyi ta Zigmunta Berlinga bulo stvoreno novu armiyu Polsku narodnu armiyu Ludowe Wojsko Polskie LWP Pershij yiyi pidrozdil polska 1 a pihotna diviziya im Tadeusha Kostyushki 1 Dywizja Piechoty im Tadeusza Kosciuszki buv stvorenij vlitku 1943 roku dosyagnuvshi operacijnoyi gotovnosti do chervnya lipnya U serpni diviziyu bulo zbilsheno do korpusu 1 j polskij korpus Vin buv peredanij pid komanduvannya generala Berlinga inshimi pomitnimi voyenachalnikami buli general Karol Sverchevskij ta polkovnik Vlodzimezh Sokorskij Diviziya z yiyi dopomizhnimi elementami bula vidpravlena na Shidnij front u veresni 1943 roku i yiyi pershoyu velikoyu operaciyeyu bula bitva pid Lenino Do bereznya 1944 r korpus zmicnyuvavsya za rahunok zbilshennya bronetankovoyi ta mehanizovanoyi tehniki i nalichuvav ponad 30 000 soldat U seredini bereznya 1944 r korpus buv reorganizovanij u Pershu polsku armiyu Nastupni pidrozdili polskoyi armiyi na Shidnomu fronti vklyuchali Drugu 1945 ta Tretyu polski armiyi ostannya bula shvidko ob yednana z Drugoyu cherez problemi z naborom do menshih formuvan vhodili 10 pihotnih divizij chiselnist vid 1 yi do 10 yi ta 5 bronetankovih brigad Plani stvorennya polskogo frontu buli vidhileni i polska persha armiya bula integrovana do 1 go Biloruskogo frontu Ci utvorennya ocholyuvali radyanski komandiri i voyuvali voni pid radyanskim zagalnim komanduvannyam Drugu armiyu napriklad ocholyuvav radyanskij i polskij general Stanislav Poplavskij Ne vistachalo polskih oficeriv bilshist buli rozstrilyani v Katini abo pishli z armiyeyu Andersa tomu v polskij pershij ta drugij armiyi priblizno 40 oficeriv ta inzheneriv buli radyanskimi Radyanski politruki provodili komunistichnu propagandu u pidrozdilah Takozh bula stvorena politichna vijskova policiya yaka zgodom stala Golovnim upravlinnyam informaciyi polskoyi armiyi Glowny Zarzad Informacji Wojska Polskiego Persha armiya vvijshla do Polshi z radyanskoyi teritoriyi vlitku 1944 r na pravomu krili Lvivsko Sandomirskogo nastupu voyuyuchi v boyah pid chas radyanskoyi perepravi cherez r Vislu navkolo Demblina ta Pulava U veresni 1944 r Pidrozdili Pershoyi armiyi brali uchast u vazhkih boyah pid chas ostannih etapiv Varshavskogo povstannya peretnuvshi Vislu pislya zahoplennya Varshavskogo shidnogo rajonu Praga de zaznala velikih vtrat Zreshtoyu vzyavshi pid kontrol Varshavu v sichni 1945 r Persha armiya vzyala uchast u nastupi pid chas Vislo Oderskoyi operaciyi Zgodom voyuvala u Pomeraniyi prorivayuchi ukriplenu liniyu Pomeranskoyi stini Pommernstellung ta zahopivshi u berezni fortecyu Kolberg silno ukriplene misto U kvitni travni 1945 r Persha armiya brala uchast u radyanskomu vtorgnenni v Nimechchinu ta ostatochnomu zahoplenni Berlina Druga armiya dosyagla operativnoyi gotovnosti u sichni 1945 roku Pid chas radyanskogo nastupu na Nimechchinu vona zaznala duzhe velikih vtrat u bitvi pid Bautcenom Piznishe brala uchast u Prazkomu nastupi yakij buv ostannoyu velikoyu radyanskoyu operaciyeyu Drugoyi svitovoyi vijni v Yevropi Persha polska armiya Armiya Berlinga Druga polska armiyaStanom na 1 travnya 1945 roku Shtab drugoyi armiyi 5 a pihotna diviziya saksonska 7 a pihotna diviziya pislyavoyenna 2 a mehanizovana diviziya 8 ma pihotna diviziya 8 a Drezdenska pihotna diviziya Vojceh Bartosh Glovackij 9 a pihotna diviziya pislyavoyenna 9 a mehanizovana diviziya 10 a pihotna diviziya pislyavoyenna 10 ta bronetankova diviziya 2 a artilerijska diviziya 6 a legka artilerijska brigada 7 a gaubichna artilerijska brigada 8 a vazhka artilerijska brigada 3 ya zenitna artilerijska diviziya 9 a protitankova brigada 14 a protitankova brigada 3 j minometnij polk 1 j tankovij korpus 1 j Drezdenskij bronetankovij korpus 16 a tankova brigada 5 j vazhkij tankovij polk IS 2 28 j bronetankovij artilerijskij polk samohidni garmati 4 a saperna brigada PrimitkiRene Lefeber Malgosia Fitzmaurice The Changing Political Structure of Europe aspects of International law Martinus Nijhoff Publishers ISBN 0 7923 1379 8 Google Print p 101 from Internet Archive Last accessed on 23 March 2006 Polish Army 1939 1945 by Steven J Zaloga p 27 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij