Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пóльський цви́нтар (пол. Cmentarz polski w Żytomierzu або пол. Cmentarz rzymskokatolicki w Żytomierzu) — історичне кладовище у м. Житомирі, пам'ятка історії, архітектури та монументального мистецтва місцевого значення.
| Польський цвинтар | |
|---|---|
 Центральний вхід на кладовище | |
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Житомир |
| Відкрито | |
| Закрито | 1976 |
| Площа | 9 гектар |
| Кількість поховань | 2222 (описаних) |
| Адреса: майдан Руднянський, 8, м. Житомир, 10003 | |
  Польський цвинтар Польський цвинтар (Україна) | |
 Польський цвинтар у Вікісховищі | |
Історія
Після Люблінської унії 1569 року місто увійшло до складу Речі Посполитої, а у 1775 році уряд Польщі визнав Житомир одним із столичних міст. З переходом Житомира до складу Російської держави у 1804 р. місто стало столицею Волинської губернії. Відповідно до політики царського уряду з початку XIX ст. край активно заселяється вихідцями з Польщі з метою поширення у Росії землеробства і промисловості. Проведений у 1884 р. перепис населення виявив, що в Житомирському повіті проживало тоді 39578 поляків, що становило 13,9 % усіх мешканців повіту та було найвищим показником у губернії.
Перший відомий некрополь житомирських християн, православних та католиків, знаходився на Охрімовій горі, на лівому березі річки Кам'янки. Дата заснування некрополя невідома, але ще у 1930-х рр. дослідниками було зафіксовано поодинокі кам'яні хрести з напівстертими написами 16-17 століть. У 1788 році на католицькому кладовищі побудували каплицю Святого Миколая з усипальницею.
Під впливом просвітницьких течій, з гігієнічних міркувань, по всій Європі ліквідовувалися міські кладовища, місця для поховань облаштовують за межами міст. Відтак, у 1799 році польська громада купила на території Нової Рудні (нині вулиця Короленка) ділянку, на якій у 1800 році було засноване нове католицьке кладовище. Багатьох померлих було ексгумовано та перенесено з Охрімової гори на нове місце. Найстаріше відоме поховання, що збереглося до нашого часу — фрагмент надгробку Юзефіни Скальцовської (1816 рік).
У 1840 році на кладовищі побудували каплицю Святого Станіслава. У тому ж році у нову каплицю перенесли останки з каплиці Святого Миколая. Каплиця Святого Станіслава була зруйнована під час Другої світової війни та відбудована вже на початку 2000-х.
Таблиця на вхідній брамі, що збереглася до нашого часу, засвідчує, що цвинтар поділявся на дев'ять ділянок, кожна з яких носила ім'я небесного покровителя, зокрема на ділянці Святої Софії хоронили духовенство, на безкоштовній ділянці Святого Вінцента — незаможних людей. З часом, у зв'язку із збільшенням поховань, виникла потреба у збільшенні площі кладовища, відтак у 1938 році управа кладовища звернулося до міської влади з відповідним проханням. Згоди на збільшення території цвинтара не була надана, як наслідок, почалася масова ліквідація старих могил, що тривало аж до його закриття у 1976 році.
Вважається, що образ цього кладовища надихнув письменника Володимира Короленка на написання творів «У поганому товаристві» («Діти підзмелля») (1885) та «Історія мого сучасника» (1910).
Опис
Кладовище має площу 9 га, розташоване на пагорбах над річкою Кам'янкою. Територія озеленена, є штучні насадження та залишки дубово-соснового лісу віком понад 200 років.
У 1994—1995 групою студентів Кафедри Архітектури і Охорони історичних будівель Свентокшицької політехніки у м. Кельце (Польща) на чолі з доктором Тадеушем Рудковським було здійснено інвентаризацію та опис 2222 пам'ятників. Під час дослідження було виявлено, що абсолютна більшість надгробків зроблена з каменю твердих порід — граніт, лабрадорит та габро. Більше половини надгробків представляють дві моделі — «хрест на пні дерева» та «хрест на скельках». У межах цвинтаря розташовані катакомби: більш нові (1907 рік) — за брамою, ліворуч, більш старі (80-ті роки 19 століття) — поблизу каплиці.
Серед фігурних скульптур зберігся надгробний мармуровий пам'ятник на могилі Станіслави Пашковської (1875—1903) у вигляді ангела, що стоїть навколішки біля хреста. Серед нечисленних металевих надгробків слід відмітити поховання Ельжбети Урбановської (1854 рік) у неоготичному стилі, що має вигляд вежі з ажурними елементами. Цікавою з точки зору форми є склеп-піраміда над похованням Юзефи Липської (1893), облицьованими сірими гранітними плитами. На деяких надгробках збереглися позначки місцевих майстрів, зокрема Генріха Олішкевича та Вацлава Длоугі.
За весь час існування кладовища значна увага його охороні не приділялася, багато поховань було пограбовано, зруйновано та знищено. Відновлене частково, потребує проведення ремонтно-реставраційних робіт, впорядкування та благоустрою.
-
![image]()
Склеп-піраміда -
![image]()
Поховання Ельжбети Урбановської -
![image]()
Надгробок на могилі Станіслави Пашковської -
![image]()
Родинне поховання Захорських -
![image]()
"Хрест на скельках" -
![image]()
Старі катакомби -
![image]()
Нові катакомби -
![image]()
Дорога до каплиці
Поховані
- Юліуш Зарембський (1854—1885) — видатний польський піаніст і композитор, учень Ференца Ліста.
- Леонард Страшинський (1828—1879) — художник, академік Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Працював у галузі літографії, писав портрети та жанрові твори.
- Єжи Олізар (1858—1913) — внук сенатора каштеляна Королівства Польського Нарциза Олізара.
- Едвард Галлі (1834—1898) — лікар, колекціонер.
- Марія Пустовойтова (1818—1888) — мати відомої діячки польського національно-визвольного руху Анни Пустовойтової.
- Павлина Грабовска (бл. 1817—1892) — дружина Міхала Грабовського, письменника та літературного критика.
- Броніслав і Станіслав Матиєвич-Мацеєвич (1882,1888—1911) — брати, одні з перших авіаторів у Російській імперії. Загинули під час показового польоту на аероплані.
- Кароль Антоній Недзялковський (1846—1911) — римо-католицький релігійний діяч, єпископ.
- Лонгін Жарновецький (1842—1915) — луцько-житомирський єпископ.
- Анджей Федукович (1875—1925) — священник, жертва сталінського терору.
-
![image]()
Поховання Юліуша Зарембського -
![image]()
Могила Анджея Федуковича -
![image]()
Поховання єпископа Недзялковського -
![image]()
Ділянка з похованнями родини Галлі -
![image]()
Могила Броніслава і Станіслава Матиєвич-Мацеєвич -
![image]()
Поховання Лонгіна Жарновецького -
![image]()
Фрагмент надгробка Павлини Грабовської
Примітки
- О. Пивоварський. Польський цвинтар у Житомирі
- Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира.
- Закинута та забута: каплиця святого Миколая в Житомирі
- Tadeusz Rudkowski, Cmentarz polski w Żytomierzu.
- Мокрицький Г. Польському кладовищу в Житомирі бути національним заповідником!
- Енциклопедія Житомира. Т.2. Кн.1
- Кузьмін О. С. Католицький некрополь Житомира
Джерела
- Tadeusz Rudkowski, Cmentarz polski w Żytomierzu. Warszawa, 1999.
- Енциклопедія Житомира. Т.2. Кн.1 / За ред. Г. П. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2008.
- Кондратюк Р. Некрополь старого Житомира. Біограф. довідник. — К., 1992.
- Кузьмін О. С. Католицький некрополь Житомира // Українська полоністика. — 2012. — Вип. 9. — С. 76-83.
- Мокрицький Г. Польському кладовищу в Житомирі бути національним заповідником! // Веселка Полісся. — 2015. — № 4 (19). — С. 11.
Посилання
- О. Пивоварський. Польський цвинтар у Житомирі
- Польські волонтери відновлюють старі могили на кладовищі у Житомирі
- Закинута та забута: каплиця святого Миколая в Житомирі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polskij cvi ntar pol Cmentarz polski w Zytomierzu abo pol Cmentarz rzymskokatolicki w Zytomierzu istorichne kladovishe u m Zhitomiri pam yatka istoriyi arhitekturi ta monumentalnogo mistectva miscevogo znachennya Polskij cvintarCentralnij vhid na kladovisheInformaciya pro cvintar50 16 07 pn sh 28 37 49 sh d H G OKrayina UkrayinaRoztashuvannya ZhitomirVidkrito 1762Zakrito 1976Plosha 9 gektarKilkist pohovan 2222 opisanih Adresa majdan Rudnyanskij 8 m Zhitomir 10003Polskij cvintarPolskij cvintar Ukrayina Polskij cvintar u VikishovishiDiv takozh Polskij cvintar Monte Kassino IstoriyaTablicya iz zaznachennyam dilyanokVid na Ohrimovu goru z zalishkami pohovan 1863 Pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku misto uvijshlo do skladu Rechi Pospolitoyi a u 1775 roci uryad Polshi viznav Zhitomir odnim iz stolichnih mist Z perehodom Zhitomira do skladu Rosijskoyi derzhavi u 1804 r misto stalo stoliceyu Volinskoyi guberniyi Vidpovidno do politiki carskogo uryadu z pochatku XIX st kraj aktivno zaselyayetsya vihidcyami z Polshi z metoyu poshirennya u Rosiyi zemlerobstva i promislovosti Provedenij u 1884 r perepis naselennya viyaviv sho v Zhitomirskomu poviti prozhivalo todi 39578 polyakiv sho stanovilo 13 9 usih meshkanciv povitu ta bulo najvishim pokaznikom u guberniyi Pershij vidomij nekropol zhitomirskih hristiyan pravoslavnih ta katolikiv znahodivsya na Ohrimovij gori na livomu berezi richki Kam yanki Data zasnuvannya nekropolya nevidoma ale she u 1930 h rr doslidnikami bulo zafiksovano poodinoki kam yani hresti z napivstertimi napisami 16 17 stolit U 1788 roci na katolickomu kladovishi pobuduvali kaplicyu Svyatogo Mikolaya z usipalniceyu Pid vplivom prosvitnickih techij z gigiyenichnih mirkuvan po vsij Yevropi likvidovuvalisya miski kladovisha miscya dlya pohovan oblashtovuyut za mezhami mist Vidtak u 1799 roci polska gromada kupila na teritoriyi Novoyi Rudni nini vulicya Korolenka dilyanku na yakij u 1800 roci bulo zasnovane nove katolicke kladovishe Bagatoh pomerlih bulo eksgumovano ta pereneseno z Ohrimovoyi gori na nove misce Najstarishe vidome pohovannya sho zbereglosya do nashogo chasu fragment nadgrobku Yuzefini Skalcovskoyi 1816 rik U 1840 roci na kladovishi pobuduvali kaplicyu Svyatogo Stanislava U tomu zh roci u novu kaplicyu perenesli ostanki z kaplici Svyatogo Mikolaya Kaplicya Svyatogo Stanislava bula zrujnovana pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ta vidbudovana vzhe na pochatku 2000 h Tablicya na vhidnij brami sho zbereglasya do nashogo chasu zasvidchuye sho cvintar podilyavsya na dev yat dilyanok kozhna z yakih nosila im ya nebesnogo pokrovitelya zokrema na dilyanci Svyatoyi Sofiyi horonili duhovenstvo na bezkoshtovnij dilyanci Svyatogo Vincenta nezamozhnih lyudej Z chasom u zv yazku iz zbilshennyam pohovan vinikla potreba u zbilshenni ploshi kladovisha vidtak u 1938 roci uprava kladovisha zvernulosya do miskoyi vladi z vidpovidnim prohannyam Zgodi na zbilshennya teritoriyi cvintara ne bula nadana yak naslidok pochalasya masova likvidaciya starih mogil sho trivalo azh do jogo zakrittya u 1976 roci Vvazhayetsya sho obraz cogo kladovisha nadihnuv pismennika Volodimira Korolenka na napisannya tvoriv U poganomu tovaristvi Diti pidzmellya 1885 ta Istoriya mogo suchasnika 1910 OpisKladovishe maye ploshu 9 ga roztashovane na pagorbah nad richkoyu Kam yankoyu Teritoriya ozelenena ye shtuchni nasadzhennya ta zalishki dubovo sosnovogo lisu vikom ponad 200 rokiv U 1994 1995 grupoyu studentiv Kafedri Arhitekturi i Ohoroni istorichnih budivel Sventokshickoyi politehniki u m Kelce Polsha na choli z doktorom Tadeushem Rudkovskim bulo zdijsneno inventarizaciyu ta opis 2222 pam yatnikiv Pid chas doslidzhennya bulo viyavleno sho absolyutna bilshist nadgrobkiv zroblena z kamenyu tverdih porid granit labradorit ta gabro Bilshe polovini nadgrobkiv predstavlyayut dvi modeli hrest na pni dereva ta hrest na skelkah U mezhah cvintarya roztashovani katakombi bilsh novi 1907 rik za bramoyu livoruch bilsh stari 80 ti roki 19 stolittya poblizu kaplici Sered figurnih skulptur zberigsya nadgrobnij marmurovij pam yatnik na mogili Stanislavi Pashkovskoyi 1875 1903 u viglyadi angela sho stoyit navkolishki bilya hresta Sered nechislennih metalevih nadgrobkiv slid vidmititi pohovannya Elzhbeti Urbanovskoyi 1854 rik u neogotichnomu stili sho maye viglyad vezhi z azhurnimi elementami Cikavoyu z tochki zoru formi ye sklep piramida nad pohovannyam Yuzefi Lipskoyi 1893 oblicovanimi sirimi granitnimi plitami Na deyakih nadgrobkah zbereglisya poznachki miscevih majstriv zokrema Genriha Olishkevicha ta Vaclava Dlougi Za ves chas isnuvannya kladovisha znachna uvaga jogo ohoroni ne pridilyalasya bagato pohovan bulo pograbovano zrujnovano ta znisheno Vidnovlene chastkovo potrebuye provedennya remontno restavracijnih robit vporyadkuvannya ta blagoustroyu Sklep piramida Pohovannya Elzhbeti Urbanovskoyi Nadgrobok na mogili Stanislavi Pashkovskoyi Rodinne pohovannya Zahorskih Hrest na skelkah Stari katakombi Novi katakombi Doroga do kapliciPohovaniYuliush Zarembskij 1854 1885 vidatnij polskij pianist i kompozitor uchen Ferenca Lista Leonard Strashinskij 1828 1879 hudozhnik akademik Imperatorskoyi akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi Pracyuvav u galuzi litografiyi pisav portreti ta zhanrovi tvori Yezhi Olizar 1858 1913 vnuk senatora kashtelyana Korolivstva Polskogo Narciza Olizara Edvard Galli 1834 1898 likar kolekcioner Mariya Pustovojtova 1818 1888 mati vidomoyi diyachki polskogo nacionalno vizvolnogo ruhu Anni Pustovojtovoyi Pavlina Grabovska bl 1817 1892 druzhina Mihala Grabovskogo pismennika ta literaturnogo kritika Bronislav i Stanislav Matiyevich Maceyevich 1882 1888 1911 brati odni z pershih aviatoriv u Rosijskij imperiyi Zaginuli pid chas pokazovogo polotu na aeroplani Karol Antonij Nedzyalkovskij 1846 1911 rimo katolickij religijnij diyach yepiskop Longin Zharnoveckij 1842 1915 lucko zhitomirskij yepiskop Andzhej Fedukovich 1875 1925 svyashennik zhertva stalinskogo teroru Pohovannya Yuliusha Zarembskogo Mogila Andzheya Fedukovicha Pohovannya yepiskopa Nedzyalkovskogo Dilyanka z pohovannyami rodini Galli Mogila Bronislava i Stanislava Matiyevich Maceyevich Pohovannya Longina Zharnoveckogo Fragment nadgrobka Pavlini GrabovskoyiPrimitkiO Pivovarskij Polskij cvintar u Zhitomiri Kondratyuk R Nekropol starogo Zhitomira Zakinuta ta zabuta kaplicya svyatogo Mikolaya v Zhitomiri Tadeusz Rudkowski Cmentarz polski w Zytomierzu Mokrickij G Polskomu kladovishu v Zhitomiri buti nacionalnim zapovidnikom Enciklopediya Zhitomira T 2 Kn 1 Kuzmin O S Katolickij nekropol ZhitomiraDzherelaTadeusz Rudkowski Cmentarz polski w Zytomierzu Warszawa 1999 Enciklopediya Zhitomira T 2 Kn 1 Za red G P Mokrickogo Zhitomir Volin 2008 Kondratyuk R Nekropol starogo Zhitomira Biograf dovidnik K 1992 Kuzmin O S Katolickij nekropol Zhitomira Ukrayinska polonistika 2012 Vip 9 S 76 83 Mokrickij G Polskomu kladovishu v Zhitomiri buti nacionalnim zapovidnikom Veselka Polissya 2015 4 19 S 11 PosilannyaO Pivovarskij Polskij cvintar u Zhitomiri Polski volonteri vidnovlyuyut stari mogili na kladovishi u Zhitomiri Zakinuta ta zabuta kaplicya svyatogo Mikolaya v Zhitomiri