Полоннарува (англ. Polonnaruwa) — середньовічна столиця Шрі-Ланки (1070–1293 рр.), один з найважливіших центрів культурної спадщини країни.
Місто Полоннарува Королівський палац в Полонаруві පොළොන්නරුව/பொலனாறு Координати H G O
Полоннарува у Вікісховищі |
Розташований за 214 км на північний схід від Коломбо.
Найбільший інтерес представляє Кам'яний Храм, найвідоміший храм на Шрі-Ланці. Чотири статуї Будди в різних позах висічені в гранітній скелі і датуються XII століттям. Незважаючи на колосальні розміри, скульптури дуже реалістичні. Великий інтерес представляє третя статуя, що зображає Будду в незвичайній позі зі схрещеними руками на грудях. Ця поза широко поширена в Індії. Вважають, що скульптор бажав применшити божественну натуру Будди і підкреслити його людяність.
Історія
Протягом багатьох років Полоннарува була резиденцією правителів Анурадхапури, де вони любили відпочивати, а так само ховатися за часів тамільських навал, одна з яких завершилася захопленням північної частині острова. За іронією долі, окупанти надали Полоннаруві статус столиці. У 1070 ланкійський король з успіхом звільнив Полоннаруву, вигнав загарбників з острову і відновив сингальський суверенітет. У 1073 р. він формально зайшов на престол в Анурадхапурі, але затвердив Полоннаруву адміністративною столицею острова. За правління короля Паракрамабаху Великого (1153–1186 рр..) Шрі Ланка стала відома як одна з найбагатших країн сходу. Його філософією було: жодна крапля, що впала з неба, не повинна потрапити в море, не принісши користі людині. Величезні сили та засоби король направив на будівництво складної іригаційної системи в посушливому районі Полоннаруви і місцевість стала сприятливою для життя людей. Досі збереглися штучне озеро, канали, басейни.
Археологічні розкопки, що ведуться з початку XX століття, допомогли побачити залишки стародавнього міста. Незабутнє враження справляють руїни будівель, палаців і монастирів. Але головною визначною пам'яткою Полоннаруви є кам'яний храм (англ. Gal Viharaya)- найвідоміший храм Шрі-Ланки. Чотири статуї Будди в різних позах висічені в гранітній скелі і датуються XII століттям. Незважаючи на колосальні розміри, скульптури дуже реалістичні. Великий інтерес представляє третя статуя, що зображає 7-ми метрового Будду в незвичайній позі зі схрещеними руками на грудях. Вважають, що метою скульптора було бажання підкреслити людяність Будди. В Археологічному музеї Полоннаруви зібрана колекція прикрас, предметів побуту, старовинних монет, культових статуй.
Джерела
- Полоннарува
Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №201201 (англ.) |
Див. також
- https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
- https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polonnaruva angl Polonnaruwa serednovichna stolicya Shri Lanki 1070 1293 rr odin z najvazhlivishih centriv kulturnoyi spadshini krayini Misto Polonnaruva ප ළ න නර ව ப லன ற Korolivskij palac v Polonaruvi Koordinati 7 56 pn sh 81 00 sh d H G O Krayina Shri LankaShri LankaProvinciya Pivnichno Centralna provinciya Shri Lanka Okrug PolonnaruvaPlosha 3293 km Naselennya 359 000 2001 Gustota naselennya 117 osib km Mista pobratimi Kunmin 27 lipnya 2011 1 2 Chasovij poyas UTC 5 30GeoNames 1229901OSM 4630836 R Pivnichno Centralna provinciya PolonnaruvaPolonnaruva Shri Lanka Polonnaruva u Vikishovishi Roztashovanij za 214 km na pivnichnij shid vid Kolombo Najbilshij interes predstavlyaye Kam yanij Hram najvidomishij hram na Shri Lanci Chotiri statuyi Buddi v riznih pozah visicheni v granitnij skeli i datuyutsya XII stolittyam Nezvazhayuchi na kolosalni rozmiri skulpturi duzhe realistichni Velikij interes predstavlyaye tretya statuya sho zobrazhaye Buddu v nezvichajnij pozi zi shreshenimi rukami na grudyah Cya poza shiroko poshirena v Indiyi Vvazhayut sho skulptor bazhav primenshiti bozhestvennu naturu Buddi i pidkresliti jogo lyudyanist IstoriyaProtyagom bagatoh rokiv Polonnaruva bula rezidenciyeyu praviteliv Anuradhapuri de voni lyubili vidpochivati a tak samo hovatisya za chasiv tamilskih naval odna z yakih zavershilasya zahoplennyam pivnichnoyi chastini ostrova Za ironiyeyu doli okupanti nadali Polonnaruvi status stolici U 1070 lankijskij korol z uspihom zvilniv Polonnaruvu vignav zagarbnikiv z ostrovu i vidnoviv singalskij suverenitet U 1073 r vin formalno zajshov na prestol v Anuradhapuri ale zatverdiv Polonnaruvu administrativnoyu stoliceyu ostrova Za pravlinnya korolya Parakramabahu Velikogo 1153 1186 rr Shri Lanka stala vidoma yak odna z najbagatshih krayin shodu Jogo filosofiyeyu bulo zhodna kraplya sho vpala z neba ne povinna potrapiti v more ne prinisshi koristi lyudini Velichezni sili ta zasobi korol napraviv na budivnictvo skladnoyi irigacijnoyi sistemi v posushlivomu rajoni Polonnaruvi i miscevist stala spriyatlivoyu dlya zhittya lyudej Dosi zbereglisya shtuchne ozero kanali basejni Arheologichni rozkopki sho vedutsya z pochatku XX stolittya dopomogli pobachiti zalishki starodavnogo mista Nezabutnye vrazhennya spravlyayut ruyini budivel palaciv i monastiriv Ale golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu Polonnaruvi ye kam yanij hram angl Gal Viharaya najvidomishij hram Shri Lanki Chotiri statuyi Buddi v riznih pozah visicheni v granitnij skeli i datuyutsya XII stolittyam Nezvazhayuchi na kolosalni rozmiri skulpturi duzhe realistichni Velikij interes predstavlyaye tretya statuya sho zobrazhaye 7 mi metrovogo Buddu v nezvichajnij pozi zi shreshenimi rukami na grudyah Vvazhayut sho metoyu skulptora bulo bazhannya pidkresliti lyudyanist Buddi V Arheologichnomu muzeyi Polonnaruvi zibrana kolekciya prikras predmetiv pobutu starovinnih monet kultovih statuj DzherelaPolonnaruva Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 201201 angl Div takozhKandi Sigiriya https wb km gov cn c 2008 02 21 3839238 shtml https wb km gov cn upload resources file 2022 05 11 3666839 pdf