Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пол Тейлор англ Taylor Paul відомий сучасний американський екофілософ професор філософії в Бруклінському коледжі Міськом

Пол Тейлор

Пол Тейлор

Пол Тейлор (англ. Taylor Paul) — відомий сучасний американський екофілософ, професор філософії в Бруклінському коледжі, Міському університеті в Нью-Йорку і автор кількох книг з екологічної етики, включаючи «Повага до природи» (англ. Respect for nature, 1986). Тейлор розвиває швейцерівську орієнтовану на життя систему етики навколишнього середовища.

Пол Тейлор
Народився19 листопада 1923(1923-11-19)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер14 жовтня 2015(2015-10-14)[1] (91 рік)
Країнаimage США
Діяльністьфілософ
ЗакладМіський університет Нью-Йорка
Magnum opusd
  • Природні екосистеми Землі як ціле - це складна мережа взаємопов'язаних елементів зі здоровим біологічним функціонуванням кожного.
  • Кожен індивідуальний організм - це теологічний центр життя, який здійснює своє благо своїм власним способом.
  • Безпідставне твердження про те, що люди за своєю природою перевищують інші істоти у світлі перерахованих вище (1), (2), (3) елементів має бути відкинуто як нераціональне твердження на нашу користь.
 image

Заперечуючи перевагу людей над тваринами, Тейлор наводить приклад, що швидкість гепарда — це свідчення переваги над людьми, якщо ми її будемо розглядати з точки зору блага його виду. Якби він бігав так повільно, як людина, то він не зміг би вижити. Те ж стосується всіх інших здібностей інших видів, які сприяють досягненню їх блага. У будь-якому з цих випадків, домагання людей на перевагу буде відхилятися з точки зору не-людей.

Аналогічно, в результаті багаторічних спостережень за тваринами, ученим довелося визнати унікальні здібності багатьох істот, усвідомити індивідуальність кожної істоти, а значить, визнати дану (кожну) істоту, «як телеологічний центр життя, як таку, що намагається зберегти себе і реалізувати власне благо своїм унікальним шляхом». Як людське, так і не-людське благо може бути здійснено тільки за наявності всіх біологічних потреб, необхідних для виживання і здоров'я. Цілісність всієї біосфери важлива для блага всього співтовариства життя. «Ми поділяємо з іншими видами спільне поводження відносно Землі. Виходячи з біоцентричного погляду, ми погоджуємося з тим, що основною рисою нашого існування є те, що ми є тваринним видом». У зв'язку з цією та багатьма іншими причинами між людьми і не-людьми виникають конфліктні (супротивні) домагання. Тейлор пропонує чотири правила для вирішення основних потреб людей і не-людей, називаючи їх «чотири правила обов'язків в галузі етики навколишнього середовища»:

image (а) Правило неспричинення шкоди. Це правило - не заподіювати шкоду будь-якому співтовариству в природному середовищі, яке має своє власне благо. Це включає обов'язок не вбивати організм і не руйнувати популяцію виду або біологічне співтовариства, утримуватися від будь-якої дії, яка була б серйозно руйнівною для блага організму, популяції виду або співтовариства життя.

(б) Правило невтручання. В обов'язки цього правила входить необхідність утримання від обмеження свободи індивідуальних організмів і визнання політики "руки геть" стосовно цілих екосистем і біологічних співтовариств, як і щодо індивідуальних організмів.
(в) Правило вірності. Це правило застосовується тільки щодо людської поведінки відносно індивідуальних тварин, які здатні бути обдуреними моральними агентами (людьми).
(г) Правило відновлення (відшкодування) справедливості. Це правило накладає обов'язок компенсації у вигляді якогось роду відшкодування або репарації в результаті порушення балансу справедливості.

image

Основні потреби людей і не-людей слід вирішувати неупереджено, але базовим потребам тварин слід віддавати перевагу перед небазовими потребами людей. Існують небазові людські інтереси, які є внутрішньо несумісні з повагою до природи, як, наприклад, вбивство слонів, носорогів в комерційних цілях, збір рідкісних диких квітів, ловля тропічних птахів тощо Тейлор пише, «важливо розуміти, що людські інтереси, які лежать в основі таких практик, є небазовими». П. Тейлор пропонує «п'ять принципів пріоритету для справедливого вирішення конфліктуючих вимог:

  • Принцип самооборони.
  • Принцип пропорційності.
  • Принцип мінімальної шкоди.
  • Принцип справедливості розподілу.
  • Принцип справедливості відшкодування».

Коротко пояснимо суть принципів, хоча вони, мабуть, досить зрозумілі. Принцип самооборони означає, що у разі потреби людина має право захистити себе від небезпеки.

Принцип пропорційності застосовується до ситуацій конфлікту між базовими інтересами диких тварин і рослин і тими небазовими людськими інтересами, які є внутрішньо несумісні з повагою до природи.

Принцип мінімальної шкоди, з іншого боку, застосовується до конфліктів «між базовими інтересами диких рослин і тварин і тими небазовими людськими інтересами, які так високо цінуються, що навіть людина, яка відчуває повагу до природи, не погодилася б утриматися від їх дотримання, знаючи, що дотримання таких інтересів призведе до наслідків, руйнівних для природного світу».

Принцип справедливості розподілу волає до взаємного незавдання шкоди, наприклад, коли не створюються умови для принципу самооборони, тобто дотримання інтересів, прав і обов'язків між людьми і тваринами. «Коли ми намагаємося втілити на практиці принцип справедливості розподілу, ми виявляємо, що навіть найсправедливіші методи розподілу не можуть гарантувати досконалої рівності ставлення для кожного індивідуального організму. Отже, у нас є моральна вимога доповнювати всі рішення додаткової обов'язком — принципом справедливості відшкодування». Як компенсацію П. Тейлор пропонує виділяти області середовища проживання диких спільнот і захищати стан їх навколишнього середовища так, щоб тварини і рослини могли реалізувати своє благо.

«У такому об'єктивному ракурсі, коли ми розглядаємо життя тварин і рослин з їх перспективи, а не з нашої, ми бачимо, що немає причини для низької оцінки достоїнства їх блага в порівнянні з гідністю нашого блага. Тоді стає можливим, що як повноправні члени земного співбуття життя, вони можуть мати властиву гідність, рівну достоїнству, яке ми приписуємо самі собі. Якби вони були істотами меншою цінності, тоді ми змогли б виправдати наше менш шанобливе ставлення до них, ніж до себе, як до особистостей, але якщо це не можна продемонструвати, тобто те, що вони мають не меншу цінність, тоді ми повинні ставитися до них так само, як до самих себе. Той факт, що більшість людей менш поважає звірів і рослини, ніж самих себе та інших людей, свідчить про те, що вони не змогли звільнитися від антропоцентриського погляду, що лежить в основі їх уявлень про природу. Це, по-моєму, свідчить про їх невміння робити об'єктивні судження. Тільки зміни в їх загальному світогляді і в погляді на роль людини в природній системі може привести до звільнення їх свідомості від такого антропоцентризму. Поки таке звільнення не відбудеться (з супроводжуючим моральним перетворенням), вони, без сумніву, будуть вважати себе вищими істотами на Землі».

Підсумовуючи вищесказане, можна заявити: по Тейлору повага до природи означає повагу до таких же її прав на саморегуляцію. Як на єдиний моральний вигляд в біосфері, на людину накладається етичне зобов'язання обмежити свій вплив на природу. Це означає вибір такого способу життя, який би мінімально впливав на навколишнє середовище, а особливо, якщо мова йде про рідкісних і зникаючих видах. Людина повинна «будувати свій дім, аеропорт, гавань тільки з самими благими намірами по відношенню до інших видів» (цит. за: Nash, 1988). Він повинен також «контролювати зростання населення і регулювати технологічний розвиток» (цит. за:.

Ідеалом для Тейлора є спільнота людей, де все взаємопов'язано і регулюються обмежувальної силою екологічної етики. У екофілософа немає ніяких ілюзій, що подібна перспектива легко здійсненна. Для того, щоб «казка стала бувальщиною», на думку автора необхідна «революція в нашому традиційному етичному світогляді» (цит. за:).

Див. також

Публікації

  • Taylor P. In defense of biocentrism // Environmental ethics. — 1983. — Vol. 5. — P. 237–243.
  • Taylor P. Are human superior to animals and plants? // Environmental ethics. — 1984. — P. 149–160.
  • Taylor P. The ethics of respect for nature // People, penguins and plastic trees / Ed. D. VanDeVeer, C. Pierra. — Belmont, California: Wodsworth Publ. Company, 1984. — P. 169–183.
  • Taylor P. Respect for nature // Environmental ethics: divergence and convergence / Ed. S. Camp. — Boston-London, 1993. — Р. 354–367.
  • Taylor P. Biocentric egalitarianism // Environmental ethics / Ed. L. Pojman. Boston-London: Jones and Bartlett Publishers, 1994. — Р. 71-84.

Про нього

  • Борейко В. Е. Прорыв в экологическую этику. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.

2. Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1988. — 290 p.

Примітки

  1. Forbes W. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Швейцер А. Благоговение перед жизнью как основа этического миро- и жизнеутверждения // Глобал. проблемы и общечеловеческие ценности. — М.: Прогресс, 1990. — С. 328–350.
  3. Taylor P. Biocentric egalitarianism // Environmental ethics / Ed. L. Pojman. Boston-London: Jones and Bartlett Publishers, 1994. — Р. 71-84.
  4. Taylor P. The ethics of respect for nature // People, penguins and plastic trees / Ed. D. VanDeVeer, C. Pierra. — Belmont, California: Wodsworth Publ. Company, 1984. — P. 169–183.
  5. Taylor P. Respect for nature // Environmental ethics: divergence and convergence / Ed. S. Camp. — Boston-London, 1993. — Р. 354–367.
  6. Nash R. The rights of nature. A history of environmental ethics. — Madison: Univ. Wisconsin Press, 1988. — 290 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pol Tejlor angl Taylor Paul vidomij suchasnij amerikanskij ekofilosof profesor filosofiyi v Bruklinskomu koledzhi Miskomu universiteti v Nyu Jorku i avtor kilkoh knig z ekologichnoyi etiki vklyuchayuchi Povaga do prirodi angl Respect for nature 1986 Tejlor rozvivaye shvejcerivsku oriyentovanu na zhittya sistemu etiki navkolishnogo seredovisha Pol TejlorNarodivsya19 listopada 1923 1923 11 19 Filadelfiya Pensilvaniya SShAPomer14 zhovtnya 2015 2015 10 14 1 91 rik Krayina SShADiyalnistfilosofZakladMiskij universitet Nyu JorkaMagnum opusdPrirodni ekosistemi Zemli yak cile ce skladna merezha vzayemopov yazanih elementiv zi zdorovim biologichnim funkcionuvannyam kozhnogo Kozhen individualnij organizm ce teologichnij centr zhittya yakij zdijsnyuye svoye blago svoyim vlasnim sposobom Bezpidstavne tverdzhennya pro te sho lyudi za svoyeyu prirodoyu perevishuyut inshi istoti u svitli pererahovanih vishe 1 2 3 elementiv maye buti vidkinuto yak neracionalne tverdzhennya na nashu korist ol td tr tbody Zaperechuyuchi perevagu lyudej nad tvarinami Tejlor navodit priklad sho shvidkist geparda ce svidchennya perevagi nad lyudmi yaksho mi yiyi budemo rozglyadati z tochki zoru blaga jogo vidu Yakbi vin bigav tak povilno yak lyudina to vin ne zmig bi vizhiti Te zh stosuyetsya vsih inshih zdibnostej inshih vidiv yaki spriyayut dosyagnennyu yih blaga U bud yakomu z cih vipadkiv domagannya lyudej na perevagu bude vidhilyatisya z tochki zoru ne lyudej Analogichno v rezultati bagatorichnih sposterezhen za tvarinami uchenim dovelosya viznati unikalni zdibnosti bagatoh istot usvidomiti individualnist kozhnoyi istoti a znachit viznati danu kozhnu istotu yak teleologichnij centr zhittya yak taku sho namagayetsya zberegti sebe i realizuvati vlasne blago svoyim unikalnim shlyahom Yak lyudske tak i ne lyudske blago mozhe buti zdijsneno tilki za nayavnosti vsih biologichnih potreb neobhidnih dlya vizhivannya i zdorov ya Cilisnist vsiyeyi biosferi vazhliva dlya blaga vsogo spivtovaristva zhittya Mi podilyayemo z inshimi vidami spilne povodzhennya vidnosno Zemli Vihodyachi z biocentrichnogo poglyadu mi pogodzhuyemosya z tim sho osnovnoyu risoyu nashogo isnuvannya ye te sho mi ye tvarinnim vidom U zv yazku z ciyeyu ta bagatma inshimi prichinami mizh lyudmi i ne lyudmi vinikayut konfliktni suprotivni domagannya Tejlor proponuye chotiri pravila dlya virishennya osnovnih potreb lyudej i ne lyudej nazivayuchi yih chotiri pravila obov yazkiv v galuzi etiki navkolishnogo seredovisha a Pravilo nesprichinennya shkodi Ce pravilo ne zapodiyuvati shkodu bud yakomu spivtovaristvu v prirodnomu seredovishi yake maye svoye vlasne blago Ce vklyuchaye obov yazok ne vbivati organizm i ne rujnuvati populyaciyu vidu abo biologichne spivtovaristva utrimuvatisya vid bud yakoyi diyi yaka bula b serjozno rujnivnoyu dlya blaga organizmu populyaciyi vidu abo spivtovaristva zhittya b Pravilo nevtruchannya V obov yazki cogo pravila vhodit neobhidnist utrimannya vid obmezhennya svobodi individualnih organizmiv i viznannya politiki ruki get stosovno cilih ekosistem i biologichnih spivtovaristv yak i shodo individualnih organizmiv v Pravilo virnosti Ce pravilo zastosovuyetsya tilki shodo lyudskoyi povedinki vidnosno individualnih tvarin yaki zdatni buti obdurenimi moralnimi agentami lyudmi g Pravilo vidnovlennya vidshkoduvannya spravedlivosti Ce pravilo nakladaye obov yazok kompensaciyi u viglyadi yakogos rodu vidshkoduvannya abo reparaciyi v rezultati porushennya balansu spravedlivosti Osnovni potrebi lyudej i ne lyudej slid virishuvati neuperedzheno ale bazovim potrebam tvarin slid viddavati perevagu pered nebazovimi potrebami lyudej Isnuyut nebazovi lyudski interesi yaki ye vnutrishno nesumisni z povagoyu do prirodi yak napriklad vbivstvo sloniv nosorogiv v komercijnih cilyah zbir ridkisnih dikih kvitiv lovlya tropichnih ptahiv tosho Tejlor pishe vazhlivo rozumiti sho lyudski interesi yaki lezhat v osnovi takih praktik ye nebazovimi P Tejlor proponuye p yat principiv prioritetu dlya spravedlivogo virishennya konfliktuyuchih vimog Princip samooboroni Princip proporcijnosti Princip minimalnoyi shkodi Princip spravedlivosti rozpodilu Princip spravedlivosti vidshkoduvannya Korotko poyasnimo sut principiv hocha voni mabut dosit zrozumili Princip samooboroni oznachaye sho u razi potrebi lyudina maye pravo zahistiti sebe vid nebezpeki Princip proporcijnosti zastosovuyetsya do situacij konfliktu mizh bazovimi interesami dikih tvarin i roslin i timi nebazovimi lyudskimi interesami yaki ye vnutrishno nesumisni z povagoyu do prirodi Princip minimalnoyi shkodi z inshogo boku zastosovuyetsya do konfliktiv mizh bazovimi interesami dikih roslin i tvarin i timi nebazovimi lyudskimi interesami yaki tak visoko cinuyutsya sho navit lyudina yaka vidchuvaye povagu do prirodi ne pogodilasya b utrimatisya vid yih dotrimannya znayuchi sho dotrimannya takih interesiv prizvede do naslidkiv rujnivnih dlya prirodnogo svitu Princip spravedlivosti rozpodilu volaye do vzayemnogo nezavdannya shkodi napriklad koli ne stvoryuyutsya umovi dlya principu samooboroni tobto dotrimannya interesiv prav i obov yazkiv mizh lyudmi i tvarinami Koli mi namagayemosya vtiliti na praktici princip spravedlivosti rozpodilu mi viyavlyayemo sho navit najspravedlivishi metodi rozpodilu ne mozhut garantuvati doskonaloyi rivnosti stavlennya dlya kozhnogo individualnogo organizmu Otzhe u nas ye moralna vimoga dopovnyuvati vsi rishennya dodatkovoyi obov yazkom principom spravedlivosti vidshkoduvannya Yak kompensaciyu P Tejlor proponuye vidilyati oblasti seredovisha prozhivannya dikih spilnot i zahishati stan yih navkolishnogo seredovisha tak shob tvarini i roslini mogli realizuvati svoye blago U takomu ob yektivnomu rakursi koli mi rozglyadayemo zhittya tvarin i roslin z yih perspektivi a ne z nashoyi mi bachimo sho nemaye prichini dlya nizkoyi ocinki dostoyinstva yih blaga v porivnyanni z gidnistyu nashogo blaga Todi staye mozhlivim sho yak povnopravni chleni zemnogo spivbuttya zhittya voni mozhut mati vlastivu gidnist rivnu dostoyinstvu yake mi pripisuyemo sami sobi Yakbi voni buli istotami menshoyu cinnosti todi mi zmogli b vipravdati nashe mensh shanoblive stavlennya do nih nizh do sebe yak do osobistostej ale yaksho ce ne mozhna prodemonstruvati tobto te sho voni mayut ne menshu cinnist todi mi povinni stavitisya do nih tak samo yak do samih sebe Toj fakt sho bilshist lyudej mensh povazhaye zviriv i roslini nizh samih sebe ta inshih lyudej svidchit pro te sho voni ne zmogli zvilnitisya vid antropocentriskogo poglyadu sho lezhit v osnovi yih uyavlen pro prirodu Ce po moyemu svidchit pro yih nevminnya robiti ob yektivni sudzhennya Tilki zmini v yih zagalnomu svitoglyadi i v poglyadi na rol lyudini v prirodnij sistemi mozhe privesti do zvilnennya yih svidomosti vid takogo antropocentrizmu Poki take zvilnennya ne vidbudetsya z suprovodzhuyuchim moralnim peretvorennyam voni bez sumnivu budut vvazhati sebe vishimi istotami na Zemli Pidsumovuyuchi visheskazane mozhna zayaviti po Tejloru povaga do prirodi oznachaye povagu do takih zhe yiyi prav na samoregulyaciyu Yak na yedinij moralnij viglyad v biosferi na lyudinu nakladayetsya etichne zobov yazannya obmezhiti svij vpliv na prirodu Ce oznachaye vibir takogo sposobu zhittya yakij bi minimalno vplivav na navkolishnye seredovishe a osoblivo yaksho mova jde pro ridkisnih i znikayuchih vidah Lyudina povinna buduvati svij dim aeroport gavan tilki z samimi blagimi namirami po vidnoshennyu do inshih vidiv cit za Nash 1988 Vin povinen takozh kontrolyuvati zrostannya naselennya i regulyuvati tehnologichnij rozvitok cit za Idealom dlya Tejlora ye spilnota lyudej de vse vzayemopov yazano i regulyuyutsya obmezhuvalnoyi siloyu ekologichnoyi etiki U ekofilosofa nemaye niyakih ilyuzij sho podibna perspektiva legko zdijsnenna Dlya togo shob kazka stala buvalshinoyu na dumku avtora neobhidna revolyuciya v nashomu tradicijnomu etichnomu svitoglyadi cit za Div takozhEkologichna etikaPublikaciyiTaylor P In defense of biocentrism Environmental ethics 1983 Vol 5 P 237 243 Taylor P Are human superior to animals and plants Environmental ethics 1984 P 149 160 Taylor P The ethics of respect for nature People penguins and plastic trees Ed D VanDeVeer C Pierra Belmont California Wodsworth Publ Company 1984 P 169 183 Taylor P Respect for nature Environmental ethics divergence and convergence Ed S Camp Boston London 1993 R 354 367 Taylor P Biocentric egalitarianism Environmental ethics Ed L Pojman Boston London Jones and Bartlett Publishers 1994 R 71 84 Pro nogoBorejko V E Proryv v ekologicheskuyu etiku K Kiev ekologo kulturnyj centr 1999 128 s 2 Nash R The rights of nature A history of environmental ethics Madison Univ Wisconsin Press 1988 290 p PrimitkiForbes W Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Shvejcer A Blagogovenie pered zhiznyu kak osnova eticheskogo miro i zhizneutverzhdeniya Global problemy i obshechelovecheskie cennosti M Progress 1990 S 328 350 Taylor P Biocentric egalitarianism Environmental ethics Ed L Pojman Boston London Jones and Bartlett Publishers 1994 R 71 84 Taylor P The ethics of respect for nature People penguins and plastic trees Ed D VanDeVeer C Pierra Belmont California Wodsworth Publ Company 1984 P 169 183 Taylor P Respect for nature Environmental ethics divergence and convergence Ed S Camp Boston London 1993 R 354 367 Nash R The rights of nature A history of environmental ethics Madison Univ Wisconsin Press 1988 290 p

Дата публікації:
Топ