Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пол Баттерфілд англ Paul Vaughn Butterfield 17 грудня 1942 4 травня 1987 американський блюзмен виконавець на губній гарм

Пол Баттерфілд

Пол Баттерфілд

Пол Баттерфілд (англ. Paul Vaughn Butterfield, 17 грудня 1942 — 4 травня 1987) — американський блюзмен, виконавець на губній гармоніці та співак. Після навчання класичній флейті Пол зацікавився блюзовою гармонікою. В рідному Чикаго Баттерфілд познайомився з Мадді Вотерсом та іншими видатними блюзовими виконавцями, що заохочували його і давали можливість приєднатися до джем-сесії. Невдовзі він почав виступати самостійно, разом з такими ж ентузіастами блюзу Ніком Гравенітесом і Елвіном Бішопом.

Пол Баттерфілд
Paul Vaughn Butterfield
image
Зображення
Основна інформація
Дата народження17 грудня 1942(1942-12-17)
Місце народженняЧикаго, Іллінойс, США
Дата смерті4 травня 1987(1987-05-04) (44 роки)
Місце смертіПівнічний Голлівуд, Каліфорнія, США
Причина смертіінфаркт міокарда
Роки активності1963–1987
Громадянствоimage США
Професіямузикант
Освітаd і d
Інструменти
Жанри
Лейбл
image Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баттерфілд.

1963 року він створив гурт Paul Butterfield Blues Band, що записав декілька успішних альбомів і отримав концертну та фестивальну популярність наприкінці 1960-х своїми виступами на Fillmore West у Сан-Франциско, Fillmore East у Нью-Йорку, фестивалях Monterey Pop Festival та Вудсток. Гурт був відомий поєднанням року з електричним чиказьким блюзом, своїми новаторськими джаз-ф'южн-концертами та записами. Після розпаду групи 1971 року, Баттерфілд гастролював і записувався з гуртом Paul Butterfield's Better Days, зі своїм вчителем Мадді Вотерсом та з виконавцями рок-гурту The Band. Помер у 44 роки від наркотичного передозування.

Баттерфілд визнаний музичними критиками одним з найвидатніших виконавців на блюзовій гармоніці. 2006 року його було обрано до Зали слави блюзу, а 2015 року разом з учасниками Paul Butterfield Blues Band — до Зали слави рок-н-ролу. Він та його гурт Paul Butterfield Blues Band стали піонерами «білого» блюзу та використання в блюзі електричних інструментів.

Музична кар'єра

Ранні роки

Баттерфілд народився 17 грудня 1942 в Чикаго і виріс в південно-чиказькому районі Гайд-Парк. Син адвоката і художниці, він відвідував приватну школу при Чиказькому університеті та брав уроки класичної флейти з Валфрідом Куялою, провідним флейтистом Чиказького симфонічного оркестру. Наприкінці 1950-х років він зацікавився блюзом і зі своїм другом по коледжу Ніком Гравенітесом, майбутнім відомим автором пісень, співаком і гітаристом, почав грати на гармоніці та гітарі. Разом вони відвідували чиказькі блюз-клуби, де відомі виконавці Мадді Вотерс, Хаулін Вульф, Літтл Волтер і Отіс Раш заохочували їх, а іноді навіть дозволяли брати участь у джем-сейшн. Невдовзі Нік і Пол почали самостійно виступати в клубах місцевих коледжів. Баттерфілд мав значні спортивні успіхи і Браунський університет запропонував йому стипендію для навчання, але через травму коліна Пол був змушений відмовитися від пропозиції й вступити до Чиказького університету.

На початку 1960-х Баттерфілд познайомився з блюзовим гітаристом . За словами Бішопа, в той час Баттерфілд приділяв більше уваги гітарі, але вже за півроку добре володів гармонікою. Баттерфілду і Бішопу запропонували регулярні виступи у фолк-клубі Big John's у районі Старого міста в північній частині Чикаго. Пол мав співати та грати на гармоніці, Елвін акомпанував йому на гітарі. 1963 року вони утворили для цього гурт разом з басистом Джеромом Арнольдом та барабанщиком Семом Леєм (обидва належали до гастрольного гурту Гавліна Вулфа). Виступи гурту в Big John's мали успіх і 1964 року привернули увагу відомого продюсера Пола Ротшильда.

The Butterfield Blues Band

Під час виступів у Big John's Баттерфілд познайомився з гітаристом Майклом Блумфілдом, що також грав у клубі. Продюсер Пол Ротшильд переконав Баттерфілда долучити Блумфілда до гурту, і в такому складі підписав їх на записи в Elektra Records. Перша спроба запису в грудні 1964 року не задовольнила Ротшильда, хоча записана тоді версія «Born in Chicago» згодом увійшла до Folksong '65 і викликала цікавість слухачів. Для кращого відтворення їхнього звуку Ротшильд переконав президента Elektra Records Джека Хольцмана записати концертний альбом.

Навесні 1965 року, Butterfield Blues Band записали виступи у нью-йоркському клубі Cafe Au Go Go. Продюсер знов лишився незадоволеним, але музична спільнота Східного узбережжя отримала можливість знайомства з гуртом. Ротшильд переконав студію зробити третю спробу запису.

Під час цих сесій запису Ротшильд виконував обов'язки менеджера гурту і скористався своїми контактами, аби отримати для нього більше виступів за межами Чикаго. Зокрема, так гурт отримав запрошення до Ньюпортського фолк-фестивалю у липні 1965 року. Це був перший випадок, коли шанувальники фолку почули потужний електричний блюз. Присутній на фестивалі Боб Ділан зацікавився настільки, що запросив гурт виступити разом і, після невеликої репетиції, виконав наступного дня чотири пісні у супроводі Блумфілда, Арнольда та Лея (разом з Елом Купером та Баррі Голдбергом). Виступ сподобався далеко не всім і породив суперечки, але привернув до гурту увагу великої аудиторії.

В середині 1965 року до гурту долучився клавішник Марк Нафталін, їхній дебютний альбом The Paul Butterfield Blues Band нарешті був успішно записаний і того ж року виданий. Альбом починався оновленим записом пісні «Born in Chicago», що задавала блюз-роковий тон усьому альбому, і містив суміш блюзових стандартів («Shake Your Moneymaker», «Blues with a Feeling», «Look Over Yonders Wall») та власних композицій гурту. Альбом посів 123 місце у чарті Billboard 200 1966 року, але його вплив набагато перевершив показники продажів.

Замість Лея, що захворів, в гурті з'явився джазовий барабанщик Біллі Девенпорт. В липні 1966 року секстет записав свій другий альбом, East-West, що вже за місяць побачив світ. Він містив твори різних жанрів, інтерпретації блюзу («Walkin' Blues» Роберта Джонсона), року («Mary, Mary» Майкла Несміта), R&B («Get Out of My Life, Woman» Алана Туссена) та джазу («Work Song» Нета Еддерлі). East-West отримав 65 місце у альбомному чарті.

У 13-хвилинному інструментальному треку «East-West» з розширеними соло Баттерфілда, Майка Блумфілда і Елвіна Бішопа, відчуваються індійський вплив та деякі ранні екскурси у джаз-ф'южн і блюз-рок. Цей трек визначають як перший в своєму роді та початок традиції ейсид-року. Виконання версій цієї композиції наживо іноді тривали майже годину. Деякі з них потім увійшли до East-West Live 1996 року.

У листопаді 1966 року Баттерфілд записав у Англії кілька пісень з John Mayall & the Bluesbreakers. Баттерфілд та Мейолл співали та продемонстрували баттерфілдивський чиказький блюз на гармоніці. Чотири пісні вийшли у Британії міньйоном John Mayall's Bluesbreakers with Paul Butterfield у січні 1967 року.

Попри виконавчий успіх Butterfield Blues Band невдовзі змінив склад. Пішли Арнольд та Девенпорт, Блумфілд створив власний гурт, Electric Flag. Лишилися гітаріст Бішоп і клавішник Нафталін, до складу долучилися басист Багсі Моу, барабанщик Філіп Вілсон та саксофоністи Девід Сейнборн і Джин Дінвайді. Цим складом 1967 року було записано третій альбом, The Resurrection of Pigboy Crabshaw. Альбом відійшов від довгих інструментальних джемів, натомість наблизився до ритм-енд-блюзу з такими піснями «Driftin' Blues» Чарлза Брауна (під назвою «Driftin' and Driftin'»), «Double Trouble» Отіса Раша, «Driving Wheel» Джуніора Паркера.The Resurrection of Pigboy Crabshaw став альбомом Баттерфілда з найвищою оцінкою, посівши в чарті 52 місце. Більшість з цих виконавців взяли участь у Monterey Pop Festival 17 червня 1967 року.

В наступному альбомі, In My Own Dream, реліз якого відбувся 1968 року, гурт все далі відходить від свого чиказького блюзу в бік соулу. Баттерфілд співає тільки три пісні, більшість композицій альбому представляють інші учасники. Альбом дістав 79 місце в чарті альбомів Billboard. Наприкінці 1968 року гурт залишили Бішоп і Нафталін. У квітні 1969 року Баттерфілд взяв участь у концерті в чиказькому Театрі Аудиторіум та наступному запису, за участю Мадді Вотерса, підтриманого Отісом Спенном, Майком Блумфілдом, Семом Леєм, Дональдом «Даком» Данном та Бадді Майлзом. Між іншим, були записані славетні вотерсовські «Forty Days and Forty Nights», «I'm Ready», «Baby, Please Don't Go» та «Got My Mojo Working», реліз яких — в альбомі  — відбувся 1969 року. На думку одного з оглядачів, ці записи є одними з найкращих виступів Пола Баттерфілда.

The Butterfield Blues Band отримав запрошення виступити 18 серпня 1969 року на фестивалі Вудсток. Гурт виконав сім пісень і, хоча їхній виступ не було включено до відзнятого на фестивалі фільму, одна з пісень, «Love March», увійшла до альбому 1970 року Woodstock: Music from the Original Soundtrack and More. У розширеному відео 2009 року 40th Anniversary Edition Woodstock Баттерфілд присутній, і ще дві його пісні з'явилися у комплекті CD Woodstock: 40 Years On: Back to Yasgur's Farm.

1969 року вийшов спродюсований відомим автором пісень альбом Keep On Moving, в якому з початкового складу гурту лишився лише сам Баттерфілд. Альбом був зустрінутий критиками та шанувальниками прохолодно, хоча й посів у чарті Billboard 102 місце.

Подвійний альбом Live був записаний 21–22 березня 1970 року у нічному клубі The Troubadour. Склад гурту в цей час дуже різниться від початкового, він містить духову секцію з трьох саксофонів і труби, й лише одну гітару, що охарактеризовано як «біг-бенд чиказького блюзу із джазовою основою». Сам Баттерфілд у Live продемонстрував «унікальний гібридний блюз-джаз-рок-R&B звук». Після релізу 1971 року наступного, в стилі соул, альбому Sometimes I Just Feel Like Smilin' Баттерфілд розпустив свій Butterfield Blues Band. Наступного року, як ретроспектива його кар'єри, на студії Elektra виходить Golden Butter: The Best of the Paul Butterfield Blues Band.

Paul Butterfield's Better Days

Після розпаду Butterfield Blues Band і припиненню контракта з Elektra, Баттерфілд оселяється у Вудстоку, штат Нью Йорк, де згодом створює новий гурт, Paul Butterfield's Better Days, з барабанщиком Крісом Паркером, гітаристом Амосом Гареттом, вокалістом Джефом Мальдором, піаністом Ронні Барроном та басистом Біллі Річем. В 1972—1973 роках гурт записав альбоми Paul Butterfield's Better Days та It All Comes Back, що були випущені студією Bearsville Records і значною мірою демонстрували схильність до фолку.

Сольна кар'єра

image
Баттерфілд і Рік Данко (ліворуч) на концерті Woodstock Reunion 1979

Далі Баттерфілд продовжив сольну кар'єру та виступав як сайдмен в декількох музичних проектах. 1975 року він знов приєднався до Мадді Вотерса під час запису його останнього альбому на Chess Records, The Muddy Waters Woodstock Album. Запис відбувався на у вудстокській студії Левона Гелма Bearsville's Studio за участю Гарта Гадсона та гастрольного гурту Вотерса. 1976 року Баттерфіл виступив на останньому концерті гурту The Band, «The Last Waltz», аккомпануючи The Band та Мадді Вотерсу. Він не припинив співпрацю з колишніми членами гурту, гастролював і записувався 1977 року з Левоном Гелмом та його Levon Helm & the RCO All-Stars, брав участь у турне Ріка Данко 1979 року. Концерт 1984 року з Данко та Річардом Мануелєм вийшов під назвою Live at the Lonestar 2011 року.

Баттерфілд також записав сольні альбоми Put It in Your Ear 1976 року та North South 1981 року, за участю струнних, синтезаторів та фанк-аранжування. 1986 року він випустив свій останній студійний альбом, The Legendary Paul Butterfield Rides Again, що був спробою повернутися до оновленого рок-звуку. 15 квітня 1987 року він з Еріком Клептоном, Еттою Джеймс, Альбертом Кінгом, Стіві Реєм Воном та іншими взяв участь в концерті «B.B. King & Friends».

Вшанування

Окрім звання одного з найвпливовіших блюзових виконавців на губній гармоніці, Баттерфілд також розглядається як піонер нових, інноваційних напрямків в музиці, заснованій на блюзі.

2006 року Баттерфілд був обраний до Зали слави блюзу, при цьому зазначалося, що «альбоми Butterfield Blues Band протягом 1960-х донесли чиказький блюз до покоління шанувальників року і наприкінці 1960-х проклали шлях наступним електричним групам, таким як Cream». 2015 року Paul Butterfield Blues Band було обрано до Зали слави рок-н-ролу. В огляді з цього приводу відзначалося, що діяльність Butterfield Blues Band перетворила пуристів кантрі-блюза на шанувальників Мадді Вотерса, Гавліна Вулфа, Літтла Волтера, Віллі Діксона і Елмора Джеймса.

2017 року було створено повнометражний документальний фільм «Horn from the Heart: the Paul Butterfield Story» про життя і кар'єру легендарного блюз-музиканта Пола Баттерфілда. Прем'єрний показ відбувся того ж року на кінофестивалі Ньюпорт-Біч, фільм отримав нагороду за видатні досягнення в кіно в галузі режисури. Завдяки авторській музиці і текстам, а також розповідям про його сім'ю, товаришів по гурту і найближчих до нього людей, у стрічці вдалося відтворити складну історію людини, яку багато хто вважає найбільшим гравцем блюзової гармоніки всіх часів. Фільм режисера Джона Андерсона вийшов на екрани 17 жовтня 2018 року, містив інтерв'ю з друзями та колегами-музикантами: Бонні Рейтт, Тоддом Рандґреном, Полом Шаффером, Елом Купером, покійним Бі Бі Кінгом, і простежує історію Баттерфілда від захопленого чиказьким блюзом підлітка до його новаторського внеску та проблем зі здоров'ям і наркоманії.

Інструменти

Баттерфілд грав на гармоніках Hohner та був їхнім ендорсером. Він надавав перевагу діатонічній з десятьма отворами моделі Marine Band. За кілька років перед смертю Баттерфілд написав підручник з гри на гармоніці Paul Butterfield Teaches Blues Harmonica Master Class,, який було видано лише 1997 року. В ньому демонструються різні техніки гри, ілюстровані на компакт-диску.

Так само як інші виконавці чиказького блюзу на гармоніці, Баттерфілд постійно використовував підсилювач звуку. Продюсер Ротшильд відзначав, що Баттерфілд користувався мікрофоном Shure 545 через гітарний підсилювач Fender tweed ранньої моделі. Починаючи з альбому The Resurrection of Pigboy Crabshaw, він надавав перевагу акустичному стилю, що більше відповідав напрямку R&B.

Особисте життя

Вперше Баттерфілд одружився з Вірджинією Мак-Еван 1964 року. Шлюб тривав до 1969 року, у вересні 1965 року в подружжя народився син Габріель. 2015 року Габріель від імені батька брав участь у церемонії нагородження «Зала слави рок-н-ролу».

1971 року Баттерфілд одружився вдруге з Кеті Петерсон і оселився з нею у власному будинку, у Вудстоку. Кеті і Пол мали сина Лі. 1976 року подружжя розлучилося.

Смерть

Пол Баттерфілд помер 4 травня 1987 року в своїй квартирі в Північному Голлівуді від гострої наркотичної інтоксикації. У доповіді коронера відзначений значний рівень героїну, кодеїну, транквілізаторів та алкоголю.

Дискографія

1964 року Баттерфілд почав свою співпрацю зі студією звукозапису Elektra Records і загалом записав для цього лейблу сім альбомів. Після розпаду 1971 року Butterfield Blues Band, він записав чотири альбоми на студії Bearsville Records з менеджером Альбертом Гроссманом — два з Paul Betterfield Better Days і два сольних. Останній сольний альбом вийшов на Amherst Records.

Після його смерті 1987 року, звукозаписувальні компанії, з якими він працював, видали низку концертних альбомів і компіляцій. Ці альбоми нижче наведені як Paul Butterfield Blues Band.

Студійні альбоми

Альбоми гурту The Butterfield Blues Band

  • The Paul Butterfield Blues Band (1965), посів 123 місце на Billboard 200
  • East-West (1966), посів 65 місце на Billboard 200
  • The Resurrection of Pigboy Crabshaw (1967), посів 52 місце на Billboard 200
  • In My Own Dream (1968), посів 79 місце на Billboard 200
  • Keep On Moving (1969), посів 102 місце на Billboard 200
  • Sometimes I Just Feel Like Smilin' (1971), посів 124 місце на Billboard 200

Альбоми гурту Paul Butterfield's Better Days

  • Better Days (1973), посів 145 місце на Billboard 200
  • It All Comes Back (1973), посів 156 місце на Billboard 200

Сольні альбоми

  • Put It in Your Ear (1976)
  • North-South (1981)
  • The Legendary Paul Butterfield Rides Again (1986)

Концертні альбоми

  • Live (2 LP, 1970), посів 72 місце на Billboard 200, перевиданий 2005 року на CD з бонус-треками
  • Strawberry Jam (1996), записи 1966—1968 років
  • East-West Live (1996), записи 1966—1967 років
  • Live at Unicorn Coffee House релізи мають декілька назв і дат, записи 1966 року
  • Live at Winterland Ballroom, у виконанні Paul Butterfield's Better Days (1999), записи 1973 року
  • Rockpalast: Blues Rock Legends, Vol. 2, у виконанні Paul Butterfield Band (2008), записи 1978 року
  • Live at the Lone Star, Рік Данко, Річард Мануель та Поль Баттерфлід (2011), записи 1984 року

Компіляції Баттерфілда

  • Golden Butter: The Best of the Paul Butterfield Blues Band (2 LP, 1972), посів 136 місце на Billboard 200
  • The Original Lost Elektra Sessions (1995), записи 1964 року
  • An Anthology: The Elektra Years (2 CD, 1997)
  • Paul Butterfield's Better Days: Bearsville Anthology у виконанні Paul Butterfield's Better Days (2000)
  • Hi-Five: The Paul Butterfield Blues Band (EP, 2006)

Компіляції та відео з різними виконавцями

  • Folksong '65 (1965)
  • What's Shakin' (1966)
  • Festival (1967) фільм, містить виступ з Бобом Діланом 1965 року
  • You Are What You Eat (1968), саундтрек до фільму
  • Woodstock: Music from the Original Soundtrack and More (1970), запис 1969 року
  • Woodstock 2 (1971), запис 1969 року
  • An Offer You Can't Refuse (1972), запис 1963 року
  • Woodstock '79 (1991), відео 1979 року
  • Woodstock: Three Days of Peace and Music (1994), запис 1969 року
  • The Monterey International Pop Festival June 16–17–18 30th Anniversary Box Set (1997), запис 1967 року
  • The Complete Monterey Pop Festival (2002), відео 1967 року
  • Woodstock: 40 Years On: Back to Yasgur's Farm (2009), запис 1969 року
  • Woodstock: 40th Anniversary Ultimate Collector's Edition (2009), відео 1969 року

Як акомпаніатор

Триб'ют-альбоми

  • A Tribute to Paul Butterfield, Роббен Форд та The Ford Blues Band (2001)
  • The Butterfield/Bloomfield Concert, The Ford Blues Band, Роббен Форд та Кріс Кейн (2006)

Примітки

  1. . Los Angeles Times (англ.). 13 червня 1987. Архів оригіналу за 16 березня 2014.
  2. . Sweet Home Cook County (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2014.
  3. Huey, Steve. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  4. Dicaire, 2015, с. 56–60.
  5. Field, 2000, с. 211–215.
  6. . Rolling Stone.com (англ.). Архів оригіналу за 13 травня 2012.
  7. Erlewine, 1996, с. 41.
  8. Leggett, Steve. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2014.
  9. Rothchild, 1995, с. 1—4.
  10. Ellis та Spring 1997.
  11. Marcus, Greil (2006). (англ.). Hachette UK. с. 154—155. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  12. Bently, Bill. . Rock and Roll Hall of Fame (англ.). Архів оригіналу за 27 серпня 2016.
  13. Gould, Jonathan (2017). (англ.). Crown/Archetype. с. 371. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  14. Houghton, Mick (2010). (англ.). Jawbone Press. с. 195. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  15. Kienzle, Rich (25 лютого 2013). . Pittsburgh Post-Gazette (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2019.
  16. Erlewine, 1996, с. 42.
  17. Perone, James E. (2005). (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 3. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  18. Eder, Bruce. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 9 січня 2015.
  19. Herzhaft, Gerard (1992). (англ.). University of Arkansas Press. с. 371. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  20. Perone, James E. (2005). (англ.). Greenwood Publishing Group. с. 58, 143. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  21. Campbell, Al. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2015.
  22. Eder, Bruce. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2017.
  23. Ellis, 1997.
  24. AllMusic. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 27 квітня 2015.
  25. Gordon, 2002, с. 247.
  26. Gordon, 2002, с. 253.
  27. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 22 липня 2015.
  28. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2019.
  29. Blues Foundation (2006). . The Blues Foundation (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017.
  30. NBFF (27 квітня 2017). (англ.). Архів оригіналу за 17 серпня 2018.
  31. . RottenTomatoes (англ.). 2018. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 19 лютого 2019.
  32. Browne, David (17 жовтня 2018). . Rolling Stone (англ.). Архів оригіналу за 3 листопада 2018.
  33. Butterfield, Paul (1997). Paul Butterfield Teaches Blues Harmonica Master Class (англ.). Homespun Music Instruction. ISBN .
  34. . Homespun Music Instruction (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  35. Ward, Ed; Gibbons, Billy (2016). (англ.). Chicago Review Press. с. 146. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  36. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2016.
  37. Krampert, Peter (2016). (англ.). Mel Bay Publications. с. 31. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
  38. (англ.). Billboard 200. 2018. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018.
  39. Frantz, Niles J. . AllMusic (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2015.

Джерела

  • Dicaire, David (2015). (англ.). McFarland. с. 56—61. ISBN . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  • Ellis III, Tom (Spring 1996). . Blues Access.com (англ.). № No. 25. Архів оригіналу за 3 липня 1997.
  • Ellis III, Tom (Fall 1996). . Blues Access.com (англ.). № No. 27. Архів оригіналу за 18 січня 1997.
  • Ellis III, Tom (Spring 1997). . Blues Access.com (англ.). № No. 29. Архів оригіналу за 3 липня 1997.
  • Ellis III, Tom (Fall 1997). . Blues Access.com (англ.). № No. 31. Архів оригіналу за 29 січня 1998.
  • Erlewine, Michael (1996). Erlewine, Michael (ред.). All Music Guide to the Blues: The Definitive Guide to the Blues (англ.). Miller Freeman, Inc. ISBN .
  • Field, Kim (2000). (англ.). Rowman & Littlefield. с. 211—215. ISBN . Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  • Gordon, Robert (2013). (англ.). Canongate Books. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 19 лютого 2019.
  • Rothchild, Paul (1995). Album notes for The Original Lost Elektra Sessions. Los Angeles: Elektra Entertainment / Rhino Records.
[ 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pol Batterfild angl Paul Vaughn Butterfield 17 grudnya 1942 4 travnya 1987 amerikanskij blyuzmen vikonavec na gubnij garmonici ta spivak Pislya navchannya klasichnij flejti Pol zacikavivsya blyuzovoyu garmonikoyu V ridnomu Chikago Batterfild poznajomivsya z Maddi Votersom ta inshimi vidatnimi blyuzovimi vikonavcyami sho zaohochuvali jogo i davali mozhlivist priyednatisya do dzhem sesiyi Nevdovzi vin pochav vistupati samostijno razom z takimi zh entuziastami blyuzu Nikom Gravenitesom i Elvinom Bishopom Pol BatterfildPaul Vaughn ButterfieldZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya17 grudnya 1942 1942 12 17 Misce narodzhennyaChikago Illinojs SShAData smerti4 travnya 1987 1987 05 04 44 roki Misce smertiPivnichnij Gollivud Kaliforniya SShAPrichina smertiinfarkt miokardaRoki aktivnosti1963 1987Gromadyanstvo SShAProfesiyamuzikantOsvitad i dInstrumentigubna garmonikavokalgitaraZhanriblyuz rokchikazkij blyuzblakitnookij soulLejblElektraBearsville Fajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batterfild 1963 roku vin stvoriv gurt Paul Butterfield Blues Band sho zapisav dekilka uspishnih albomiv i otrimav koncertnu ta festivalnu populyarnist naprikinci 1960 h svoyimi vistupami na Fillmore West u San Francisko Fillmore East u Nyu Jorku festivalyah Monterey Pop Festival ta Vudstok Gurt buv vidomij poyednannyam roku z elektrichnim chikazkim blyuzom svoyimi novatorskimi dzhaz f yuzhn koncertami ta zapisami Pislya rozpadu grupi 1971 roku Batterfild gastrolyuvav i zapisuvavsya z gurtom Paul Butterfield s Better Days zi svoyim vchitelem Maddi Votersom ta z vikonavcyami rok gurtu The Band Pomer u 44 roki vid narkotichnogo peredozuvannya Batterfild viznanij muzichnimi kritikami odnim z najvidatnishih vikonavciv na blyuzovij garmonici 2006 roku jogo bulo obrano do Zali slavi blyuzu a 2015 roku razom z uchasnikami Paul Butterfield Blues Band do Zali slavi rok n rolu Vin ta jogo gurt Paul Butterfield Blues Band stali pionerami bilogo blyuzu ta vikoristannya v blyuzi elektrichnih instrumentiv Muzichna kar yeraRanni roki Batterfild narodivsya 17 grudnya 1942 v Chikago i viris v pivdenno chikazkomu rajoni Gajd Park Sin advokata i hudozhnici vin vidviduvav privatnu shkolu pri Chikazkomu universiteti ta brav uroki klasichnoyi flejti z Valfridom Kuyaloyu providnim flejtistom Chikazkogo simfonichnogo orkestru Naprikinci 1950 h rokiv vin zacikavivsya blyuzom i zi svoyim drugom po koledzhu Nikom Gravenitesom majbutnim vidomim avtorom pisen spivakom i gitaristom pochav grati na garmonici ta gitari Razom voni vidviduvali chikazki blyuz klubi de vidomi vikonavci Maddi Voters Haulin Vulf Littl Volter i Otis Rash zaohochuvali yih a inodi navit dozvolyali brati uchast u dzhem sejshn Nevdovzi Nik i Pol pochali samostijno vistupati v klubah miscevih koledzhiv Batterfild mav znachni sportivni uspihi i Braunskij universitet zaproponuvav jomu stipendiyu dlya navchannya ale cherez travmu kolina Pol buv zmushenij vidmovitisya vid propoziciyi j vstupiti do Chikazkogo universitetu Na pochatku 1960 h Batterfild poznajomivsya z blyuzovim gitaristom Za slovami Bishopa v toj chas Batterfild pridilyav bilshe uvagi gitari ale vzhe za pivroku dobre volodiv garmonikoyu Batterfildu i Bishopu zaproponuvali regulyarni vistupi u folk klubi Big John s u rajoni Starogo mista v pivnichnij chastini Chikago Pol mav spivati ta grati na garmonici Elvin akompanuvav jomu na gitari 1963 roku voni utvorili dlya cogo gurt razom z basistom Dzheromom Arnoldom ta barabanshikom Semom Leyem obidva nalezhali do gastrolnogo gurtu Gavlina Vulfa Vistupi gurtu v Big John s mali uspih i 1964 roku privernuli uvagu vidomogo prodyusera Pola Rotshilda The Butterfield Blues Band Pid chas vistupiv u Big John s Batterfild poznajomivsya z gitaristom Majklom Blumfildom sho takozh grav u klubi Prodyuser Pol Rotshild perekonav Batterfilda doluchiti Blumfilda do gurtu i v takomu skladi pidpisav yih na zapisi v Elektra Records Persha sproba zapisu v grudni 1964 roku ne zadovolnila Rotshilda hocha zapisana todi versiya Born in Chicago zgodom uvijshla do Folksong 65 i viklikala cikavist sluhachiv Dlya krashogo vidtvorennya yihnogo zvuku Rotshild perekonav prezidenta Elektra Records Dzheka Holcmana zapisati koncertnij albom Navesni 1965 roku Butterfield Blues Band zapisali vistupi u nyu jorkskomu klubi Cafe Au Go Go Prodyuser znov lishivsya nezadovolenim ale muzichna spilnota Shidnogo uzberezhzhya otrimala mozhlivist znajomstva z gurtom Rotshild perekonav studiyu zrobiti tretyu sprobu zapisu Pid chas cih sesij zapisu Rotshild vikonuvav obov yazki menedzhera gurtu i skoristavsya svoyimi kontaktami abi otrimati dlya nogo bilshe vistupiv za mezhami Chikago Zokrema tak gurt otrimav zaproshennya do Nyuportskogo folk festivalyu u lipni 1965 roku Ce buv pershij vipadok koli shanuvalniki folku pochuli potuzhnij elektrichnij blyuz Prisutnij na festivali Bob Dilan zacikavivsya nastilki sho zaprosiv gurt vistupiti razom i pislya nevelikoyi repeticiyi vikonav nastupnogo dnya chotiri pisni u suprovodi Blumfilda Arnolda ta Leya razom z Elom Kuperom ta Barri Goldbergom Vistup spodobavsya daleko ne vsim i porodiv superechki ale privernuv do gurtu uvagu velikoyi auditoriyi V seredini 1965 roku do gurtu doluchivsya klavishnik Mark Naftalin yihnij debyutnij albom The Paul Butterfield Blues Band nareshti buv uspishno zapisanij i togo zh roku vidanij Albom pochinavsya onovlenim zapisom pisni Born in Chicago sho zadavala blyuz rokovij ton usomu albomu i mistiv sumish blyuzovih standartiv Shake Your Moneymaker Blues with a Feeling Look Over Yonders Wall ta vlasnih kompozicij gurtu Albom posiv 123 misce u charti Billboard 200 1966 roku ale jogo vpliv nabagato perevershiv pokazniki prodazhiv Zamist Leya sho zahvoriv v gurti z yavivsya dzhazovij barabanshik Billi Devenport V lipni 1966 roku sekstet zapisav svij drugij albom East West sho vzhe za misyac pobachiv svit Vin mistiv tvori riznih zhanriv interpretaciyi blyuzu Walkin Blues Roberta Dzhonsona roku Mary Mary Majkla Nesmita R amp B Get Out of My Life Woman Alana Tussena ta dzhazu Work Song Neta Edderli East West otrimav 65 misce u albomnomu charti U 13 hvilinnomu instrumentalnomu treku East West z rozshirenimi solo Batterfilda Majka Blumfilda i Elvina Bishopa vidchuvayutsya indijskij vpliv ta deyaki ranni ekskursi u dzhaz f yuzhn i blyuz rok Cej trek viznachayut yak pershij v svoyemu rodi ta pochatok tradiciyi ejsid roku Vikonannya versij ciyeyi kompoziciyi nazhivo inodi trivali majzhe godinu Deyaki z nih potim uvijshli do East West Live 1996 roku U listopadi 1966 roku Batterfild zapisav u Angliyi kilka pisen z John Mayall amp the Bluesbreakers Batterfild ta Mejoll spivali ta prodemonstruvali batterfildivskij chikazkij blyuz na garmonici Chotiri pisni vijshli u Britaniyi minjonom John Mayall s Bluesbreakers with Paul Butterfield u sichni 1967 roku Popri vikonavchij uspih Butterfield Blues Band nevdovzi zminiv sklad Pishli Arnold ta Devenport Blumfild stvoriv vlasnij gurt Electric Flag Lishilisya gitarist Bishop i klavishnik Naftalin do skladu doluchilisya basist Bagsi Mou barabanshik Filip Vilson ta saksofonisti Devid Sejnborn i Dzhin Dinvajdi Cim skladom 1967 roku bulo zapisano tretij albom The Resurrection of Pigboy Crabshaw Albom vidijshov vid dovgih instrumentalnih dzhemiv natomist nablizivsya do ritm end blyuzu z takimi pisnyami Driftin Blues Charlza Brauna pid nazvoyu Driftin and Driftin Double Trouble Otisa Rasha Driving Wheel Dzhuniora Parkera The Resurrection of Pigboy Crabshaw stav albomom Batterfilda z najvishoyu ocinkoyu posivshi v charti 52 misce Bilshist z cih vikonavciv vzyali uchast u Monterey Pop Festival 17 chervnya 1967 roku V nastupnomu albomi In My Own Dream reliz yakogo vidbuvsya 1968 roku gurt vse dali vidhodit vid svogo chikazkogo blyuzu v bik soulu Batterfild spivaye tilki tri pisni bilshist kompozicij albomu predstavlyayut inshi uchasniki Albom distav 79 misce v charti albomiv Billboard Naprikinci 1968 roku gurt zalishili Bishop i Naftalin U kvitni 1969 roku Batterfild vzyav uchast u koncerti v chikazkomu Teatri Auditorium ta nastupnomu zapisu za uchastyu Maddi Votersa pidtrimanogo Otisom Spennom Majkom Blumfildom Semom Leyem Donaldom Dakom Dannom ta Baddi Majlzom Mizh inshim buli zapisani slavetni votersovski Forty Days and Forty Nights I m Ready Baby Please Don t Go ta Got My Mojo Working reliz yakih v albomi vidbuvsya 1969 roku Na dumku odnogo z oglyadachiv ci zapisi ye odnimi z najkrashih vistupiv Pola Batterfilda The Butterfield Blues Band otrimav zaproshennya vistupiti 18 serpnya 1969 roku na festivali Vudstok Gurt vikonav sim pisen i hocha yihnij vistup ne bulo vklyucheno do vidznyatogo na festivali filmu odna z pisen Love March uvijshla do albomu 1970 roku Woodstock Music from the Original Soundtrack and More U rozshirenomu video 2009 roku 40th Anniversary Edition Woodstock Batterfild prisutnij i she dvi jogo pisni z yavilisya u komplekti CD Woodstock 40 Years On Back to Yasgur s Farm 1969 roku vijshov sprodyusovanij vidomim avtorom pisen albom Keep On Moving v yakomu z pochatkovogo skladu gurtu lishivsya lishe sam Batterfild Albom buv zustrinutij kritikami ta shanuvalnikami proholodno hocha j posiv u charti Billboard 102 misce Podvijnij albom Live buv zapisanij 21 22 bereznya 1970 roku u nichnomu klubi The Troubadour Sklad gurtu v cej chas duzhe riznitsya vid pochatkovogo vin mistit duhovu sekciyu z troh saksofoniv i trubi j lishe odnu gitaru sho oharakterizovano yak big bend chikazkogo blyuzu iz dzhazovoyu osnovoyu Sam Batterfild u Live prodemonstruvav unikalnij gibridnij blyuz dzhaz rok R amp B zvuk Pislya relizu 1971 roku nastupnogo v stili soul albomu Sometimes I Just Feel Like Smilin Batterfild rozpustiv svij Butterfield Blues Band Nastupnogo roku yak retrospektiva jogo kar yeri na studiyi Elektra vihodit Golden Butter The Best of the Paul Butterfield Blues Band Paul Butterfield s Better Days Pislya rozpadu Butterfield Blues Band i pripinennyu kontrakta z Elektra Batterfild oselyayetsya u Vudstoku shtat Nyu Jork de zgodom stvoryuye novij gurt Paul Butterfield s Better Days z barabanshikom Krisom Parkerom gitaristom Amosom Garettom vokalistom Dzhefom Maldorom pianistom Ronni Barronom ta basistom Billi Richem V 1972 1973 rokah gurt zapisav albomi Paul Butterfield s Better Days ta It All Comes Back sho buli vipusheni studiyeyu Bearsville Records i znachnoyu miroyu demonstruvali shilnist do folku Solna kar yera Batterfild i Rik Danko livoruch na koncerti Woodstock Reunion 1979 Dali Batterfild prodovzhiv solnu kar yeru ta vistupav yak sajdmen v dekilkoh muzichnih proektah 1975 roku vin znov priyednavsya do Maddi Votersa pid chas zapisu jogo ostannogo albomu na Chess Records The Muddy Waters Woodstock Album Zapis vidbuvavsya na u vudstokskij studiyi Levona Gelma Bearsville s Studio za uchastyu Garta Gadsona ta gastrolnogo gurtu Votersa 1976 roku Batterfil vistupiv na ostannomu koncerti gurtu The Band The Last Waltz akkompanuyuchi The Band ta Maddi Votersu Vin ne pripiniv spivpracyu z kolishnimi chlenami gurtu gastrolyuvav i zapisuvavsya 1977 roku z Levonom Gelmom ta jogo Levon Helm amp the RCO All Stars brav uchast u turne Rika Danko 1979 roku Koncert 1984 roku z Danko ta Richardom Manuelyem vijshov pid nazvoyu Live at the Lonestar 2011 roku Batterfild takozh zapisav solni albomi Put It in Your Ear 1976 roku ta North South 1981 roku za uchastyu strunnih sintezatoriv ta fank aranzhuvannya 1986 roku vin vipustiv svij ostannij studijnij albom The Legendary Paul Butterfield Rides Again sho buv sproboyu povernutisya do onovlenogo rok zvuku 15 kvitnya 1987 roku vin z Erikom Kleptonom Ettoyu Dzhejms Albertom Kingom Stivi Reyem Vonom ta inshimi vzyav uchast v koncerti B B King amp Friends VshanuvannyaOkrim zvannya odnogo z najvplivovishih blyuzovih vikonavciv na gubnij garmonici Batterfild takozh rozglyadayetsya yak pioner novih innovacijnih napryamkiv v muzici zasnovanij na blyuzi 2006 roku Batterfild buv obranij do Zali slavi blyuzu pri comu zaznachalosya sho albomi Butterfield Blues Band protyagom 1960 h donesli chikazkij blyuz do pokolinnya shanuvalnikiv roku i naprikinci 1960 h proklali shlyah nastupnim elektrichnim grupam takim yak Cream 2015 roku Paul Butterfield Blues Band bulo obrano do Zali slavi rok n rolu V oglyadi z cogo privodu vidznachalosya sho diyalnist Butterfield Blues Band peretvorila puristiv kantri blyuza na shanuvalnikiv Maddi Votersa Gavlina Vulfa Littla Voltera Villi Diksona i Elmora Dzhejmsa 2017 roku bulo stvoreno povnometrazhnij dokumentalnij film Horn from the Heart the Paul Butterfield Story pro zhittya i kar yeru legendarnogo blyuz muzikanta Pola Batterfilda Prem yernij pokaz vidbuvsya togo zh roku na kinofestivali Nyuport Bich film otrimav nagorodu za vidatni dosyagnennya v kino v galuzi rezhisuri Zavdyaki avtorskij muzici i tekstam a takozh rozpovidyam pro jogo sim yu tovarishiv po gurtu i najblizhchih do nogo lyudej u strichci vdalosya vidtvoriti skladnu istoriyu lyudini yaku bagato hto vvazhaye najbilshim gravcem blyuzovoyi garmoniki vsih chasiv Film rezhisera Dzhona Andersona vijshov na ekrani 17 zhovtnya 2018 roku mistiv interv yu z druzyami ta kolegami muzikantami Bonni Rejtt Toddom Randgrenom Polom Shafferom Elom Kuperom pokijnim Bi Bi Kingom i prostezhuye istoriyu Batterfilda vid zahoplenogo chikazkim blyuzom pidlitka do jogo novatorskogo vnesku ta problem zi zdorov yam i narkomaniyi InstrumentiBatterfild grav na garmonikah Hohner ta buv yihnim endorserom Vin nadavav perevagu diatonichnij z desyatma otvorami modeli Marine Band Za kilka rokiv pered smertyu Batterfild napisav pidruchnik z gri na garmonici Paul Butterfield Teaches Blues Harmonica Master Class yakij bulo vidano lishe 1997 roku V nomu demonstruyutsya rizni tehniki gri ilyustrovani na kompakt disku Tak samo yak inshi vikonavci chikazkogo blyuzu na garmonici Batterfild postijno vikoristovuvav pidsilyuvach zvuku Prodyuser Rotshild vidznachav sho Batterfild koristuvavsya mikrofonom Shure 545 cherez gitarnij pidsilyuvach Fender tweed rannoyi modeli Pochinayuchi z albomu The Resurrection of Pigboy Crabshaw vin nadavav perevagu akustichnomu stilyu sho bilshe vidpovidav napryamku R amp B Osobiste zhittyaVpershe Batterfild odruzhivsya z Virdzhiniyeyu Mak Evan 1964 roku Shlyub trivav do 1969 roku u veresni 1965 roku v podruzhzhya narodivsya sin Gabriel 2015 roku Gabriel vid imeni batka brav uchast u ceremoniyi nagorodzhennya Zala slavi rok n rolu 1971 roku Batterfild odruzhivsya vdruge z Keti Peterson i oselivsya z neyu u vlasnomu budinku u Vudstoku Keti i Pol mali sina Li 1976 roku podruzhzhya rozluchilosya SmertPol Batterfild pomer 4 travnya 1987 roku v svoyij kvartiri v Pivnichnomu Gollivudi vid gostroyi narkotichnoyi intoksikaciyi U dopovidi koronera vidznachenij znachnij riven geroyinu kodeyinu trankvilizatoriv ta alkogolyu Diskografiya1964 roku Batterfild pochav svoyu spivpracyu zi studiyeyu zvukozapisu Elektra Records i zagalom zapisav dlya cogo lejblu sim albomiv Pislya rozpadu 1971 roku Butterfield Blues Band vin zapisav chotiri albomi na studiyi Bearsville Records z menedzherom Albertom Grossmanom dva z Paul Betterfield Better Days i dva solnih Ostannij solnij albom vijshov na Amherst Records Pislya jogo smerti 1987 roku zvukozapisuvalni kompaniyi z yakimi vin pracyuvav vidali nizku koncertnih albomiv i kompilyacij Ci albomi nizhche navedeni yak Paul Butterfield Blues Band Studijni albomi Albomi gurtu The Butterfield Blues Band The Paul Butterfield Blues Band 1965 posiv 123 misce na Billboard 200 East West 1966 posiv 65 misce na Billboard 200 The Resurrection of Pigboy Crabshaw 1967 posiv 52 misce na Billboard 200 In My Own Dream 1968 posiv 79 misce na Billboard 200 Keep On Moving 1969 posiv 102 misce na Billboard 200 Sometimes I Just Feel Like Smilin 1971 posiv 124 misce na Billboard 200Albomi gurtu Paul Butterfield s Better Days Better Days 1973 posiv 145 misce na Billboard 200 It All Comes Back 1973 posiv 156 misce na Billboard 200Solni albomi Put It in Your Ear 1976 North South 1981 The Legendary Paul Butterfield Rides Again 1986 Koncertni albomi Live 2 LP 1970 posiv 72 misce na Billboard 200 perevidanij 2005 roku na CD z bonus trekami Strawberry Jam 1996 zapisi 1966 1968 rokiv East West Live 1996 zapisi 1966 1967 rokiv Live at Unicorn Coffee House relizi mayut dekilka nazv i dat zapisi 1966 roku Live at Winterland Ballroom u vikonanni Paul Butterfield s Better Days 1999 zapisi 1973 roku Rockpalast Blues Rock Legends Vol 2 u vikonanni Paul Butterfield Band 2008 zapisi 1978 roku Live at the Lone Star Rik Danko Richard Manuel ta Pol Batterflid 2011 zapisi 1984 rokuKompilyaciyi Batterfilda Golden Butter The Best of the Paul Butterfield Blues Band 2 LP 1972 posiv 136 misce na Billboard 200 The Original Lost Elektra Sessions 1995 zapisi 1964 roku An Anthology The Elektra Years 2 CD 1997 Paul Butterfield s Better Days Bearsville Anthology u vikonanni Paul Butterfield s Better Days 2000 Hi Five The Paul Butterfield Blues Band EP 2006 Kompilyaciyi ta video z riznimi vikonavcyami Folksong 65 1965 What s Shakin 1966 Festival 1967 film mistit vistup z Bobom Dilanom 1965 roku You Are What You Eat 1968 saundtrek do filmu Woodstock Music from the Original Soundtrack and More 1970 zapis 1969 roku Woodstock 2 1971 zapis 1969 roku An Offer You Can t Refuse 1972 zapis 1963 roku Woodstock 79 1991 video 1979 roku Woodstock Three Days of Peace and Music 1994 zapis 1969 roku The Monterey International Pop Festival June 16 17 18 30th Anniversary Box Set 1997 zapis 1967 roku The Complete Monterey Pop Festival 2002 video 1967 roku Woodstock 40 Years On Back to Yasgur s Farm 2009 zapis 1969 roku Woodstock 40th Anniversary Ultimate Collector s Edition 2009 video 1969 rokuYak akompaniator John Mayall s Bluesbreakers with Paul Butterfield minjon 1967 Blues at Midnight relizi mayut dekilka nazv i dat Dzhimi Hendriks Bi Bi King ta inshi zapisi 1968 roku Fathers and Sons Maddi Voters 1969 pervidanij 2001 roku z bonus trekami Give It Up Bonni Rejtt 1972 My Love Come Rollin Down 2nd Right 3rd Row Erik fon Shmidt 1972 Steelyard Blues Majkl Blumfild Nik Gravenites ta inshi 1973 saundtrek That s Enough for Me Piter Yarrou 1973 Woodstock Album Maddi Voters 1975 Levon Helm amp the RCO All Stars 1977 The Last Waltz The Band 1978 1973 Elizabeth Barraclough Elizabet Barraklaf 1978 Hi Elizabet Barraklaf 1979 B B King amp Friends relizi mayut dekilka nazv i dat Bi Bi King Erik Klepton Stivi Rej Von ta inshi telezapis 1987 roku Heart Attack Little Mike amp the Tornados 1990 zapis 1986 roku 3 Harp Boogie 1994 Dzhejmsom Kottonom ta Billi Boyem Arnoldom zapis 1963 rokuTrib yut albomi A Tribute to Paul Butterfield Robben Ford ta The Ford Blues Band 2001 The Butterfield Bloomfield Concert The Ford Blues Band Robben Ford ta Kris Kejn 2006 Primitki Los Angeles Times angl 13 chervnya 1987 Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Sweet Home Cook County angl Arhiv originalu za 13 travnya 2014 Huey Steve AllMusic angl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Dicaire 2015 s 56 60 Field 2000 s 211 215 Rolling Stone com angl Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Erlewine 1996 s 41 Leggett Steve AllMusic angl Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Rothchild 1995 s 1 4 Ellis ta Spring 1997 Marcus Greil 2006 angl Hachette UK s 154 155 ISBN 978 0 7867 3658 4 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Bently Bill Rock and Roll Hall of Fame angl Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Gould Jonathan 2017 angl Crown Archetype s 371 ISBN 978 0 3074 5396 9 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Houghton Mick 2010 angl Jawbone Press s 195 ISBN 978 1 906002 29 9 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Kienzle Rich 25 lyutogo 2013 Pittsburgh Post Gazette angl Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Erlewine 1996 s 42 Perone James E 2005 angl Greenwood Publishing Group s 3 ISBN 978 0 3133 3057 5 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Eder Bruce AllMusic angl Arhiv originalu za 9 sichnya 2015 Herzhaft Gerard 1992 angl University of Arkansas Press s 371 ISBN 978 1 5572 8252 1 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Perone James E 2005 angl Greenwood Publishing Group s 58 143 ISBN 978 0 3133 3057 5 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Campbell Al AllMusic angl Arhiv originalu za 7 kvitnya 2015 Eder Bruce AllMusic angl Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Ellis 1997 AllMusic AllMusic angl Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Gordon 2002 s 247 Gordon 2002 s 253 AllMusic angl Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 AllMusic angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Blues Foundation 2006 The Blues Foundation angl Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2017 NBFF 27 kvitnya 2017 angl Arhiv originalu za 17 serpnya 2018 RottenTomatoes angl 2018 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 19 lyutogo 2019 Browne David 17 zhovtnya 2018 Rolling Stone angl Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Butterfield Paul 1997 Paul Butterfield Teaches Blues Harmonica Master Class angl Homespun Music Instruction ISBN 978 0 7935 8130 6 Homespun Music Instruction angl Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Ward Ed Gibbons Billy 2016 angl Chicago Review Press s 146 ISBN 978 1613733318 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 AllMusic angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2016 Krampert Peter 2016 angl Mel Bay Publications s 31 ISBN 978 1 6191 1577 4 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 20 lyutogo 2019 angl Billboard 200 2018 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2018 Frantz Niles J AllMusic angl Arhiv originalu za 2 travnya 2015 DzherelaDicaire David 2015 angl McFarland s 56 61 ISBN 978 0 7864 6242 1 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Ellis III Tom Spring 1996 Blues Access com angl No 25 Arhiv originalu za 3 lipnya 1997 Ellis III Tom Fall 1996 Blues Access com angl No 27 Arhiv originalu za 18 sichnya 1997 Ellis III Tom Spring 1997 Blues Access com angl No 29 Arhiv originalu za 3 lipnya 1997 Ellis III Tom Fall 1997 Blues Access com angl No 31 Arhiv originalu za 29 sichnya 1998 Erlewine Michael 1996 Erlewine Michael red All Music Guide to the Blues The Definitive Guide to the Blues angl Miller Freeman Inc ISBN 0 87930 424 3 Field Kim 2000 angl Rowman amp Littlefield s 211 215 ISBN 978 0 8154 1020 1 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Gordon Robert 2013 angl Canongate Books ISBN 978 0 8578 6870 1 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2019 Procitovano 19 lyutogo 2019 Rothchild Paul 1995 Album notes for The Original Lost Elektra Sessions Los Angeles Elektra Entertainment Rhino Records 20 lyutogo 2019 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ